Ухвала

від 08.09.2021 по справі 363/2304/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 363/2304/19 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/1715/2021 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2021 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12018110000000468,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018110000000468 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2392 КК України, повернуто прокурору.

В обґрунтування прийнятого рішення, місцевий суд указав на невідповідність обвинувального акта вимогам ч.2 ст.291 КПК України, оскільки, відповідно до фактичних обставин кримінального правопорушення викладеного в обвинувальному акті, є незрозумілим будучи директором якого підприємства, а саме ТОВ «Акцепт-плюс» чи ТОВ «Акцепт плюс» ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 2392 КК України.Крім того, в обвинувальному акті, в порушення вимог ст.91 КПК України та ст. 291 КПК України не зазначено час та місце вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, обвинувальний акт, який був вручений ОСОБА_8 , містить ряд розбіжностей з обвинувальним актом, який був скерований до суду. Також в порушення вимог ст. 109 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено усі процесуальні дії, які були проведені під час досудового розслідування та не вказані всі прийняті процесуальні рішення. Враховано місцевим судом також те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено поза строками досудового розслідування. Окрім цього, місцевим судом звернуто увагу, що відповідно до Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 2392 КК України є кримінальним проступком, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для виконання вимог глави 25 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність оскаржуваної ухвали у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 5 ст. 291 КПК України, оскільки у ньому сформульовані фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Разом з цим, апелянт зазначив, що місцевим судом в оскаржуваній ухвалі не було зазначено, які саме положення ст. 291 КПК України порушено прокурором при складенні обвинувального акту. Просив ухвалу скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314, 474 КПК України.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_7 заявлене клопотання про закриття апеляційного провадження у зв`язку із поданням апеляційної скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання та вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про закриття апеляційного провадження підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України за результатами підготовчого провадження суд може повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про повернення обвинувального акта. Аналіз указаних правових норм дає підстави стверджувати про те, що у апеляційному порядку підлягає оскарженню ухвала, постановлена на стадії підготовчого судового провадження про повернення обвинувального акта саме із підстав його невідповідності вимогам КПК України. Оскарження ухвал про повернення обвинувального акту із інших підстав законом не передбачено.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2392 КК України, яке Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 р. (в подальшому Закон № 2617-VIII) віднесене до кримінальних проступків. За змістом п. 5 частини 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2617-VIII обвинувальні акти у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимогГлави 25 КПК України. Таким чином, указаною нормою закону передбачена імперативна вимога повернення обвинувального акта щодо кримінального проступку, який надійшов до суду як злочин і не був призначений до розгляду на момент набрання чинності Законом України № 2617-VIII. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2392 КК України надійшов до суду до набрання чинності Законом № 2617-VIII і на момент набрання чинності цим законом не був призначений до судового розгляду. У зв`язку із наявністю цих обставин, суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до положень п. 5 частини 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2617-VIII повернув прокурору обвинувальний акт. Положеннями КПК України апеляційне оскарження ухвал про повернення обвинувального акту із цих підстав не передбачене.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції в ухвалі акцентована увага на виявлені недоліки обвинувального акту. Проте, за змістом ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 14.01.2021 року обвинувальний акт був повернутий саме із підстав передбачених п.5 частини 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2617-VIII, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

За змістом ч.4 ст.399 КПК України суд відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Наведене дає підстави стверджувати про те, що подання апеляційної скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню є перешкодою до здійснення апеляційного провадження. У зв`язку із цим, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2021 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12018110000000468 із підстав, передбачених ч.4 ст.399 КПК України.

Керуючись ч.4 ст.399 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2021 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12018110000000468 закрити, у зв`язку із поданням апеляційної скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту оголошення.

СУДДІ

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4