Постанова

від 17.09.2021 по справі 760/32603/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 760/32603/19 Номер провадження 33/824/3769/2021 Головуючий у суді першої інстанції С.В. Коробенко Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач 17 вересня 2021 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., за участю представників Київської митниці Держмитслужби Ніконова Германа Вікторовича та ОСОБА_1 , захисників ОСОБА_2 - адвоката Решнюка Анатолія Валерійовича, адвоката Бойко Юлії Юріївни, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Решнюка Анатолія Валерійовича на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року про притягнення

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

працюючого директором

ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА

(код ЄДРПОУ 39738956, місцезнаходження

за адресою: м. Київ, вул. Пітерська, 5),

до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 Митного Кодексу України, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 24.10.2019 №0779/10000/19 29.08.2018 в зоні діяльності Київської міської митниці ДФС, ВМО-1, митний пост Східний , ТОВ ЦЕНРТТРАНСКОМ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39738956, 03110, м. Київ, вул. Пітерська, 5), було подано до митного оформлення товар залізничні напіввагони вантажні, 4-вісні з розширеними дверними отворами, несамохідні, відкриті, універсальні з розвантажувальними люками, рік виготовлення-1996, ГОСТ 15150-69, серійні №56584840, 56584832 - 2шт в режимі тимчасового ввезення (ІМ31ДЕ) за МД №UA100070/2018/254312, за товаросупровідними документами: договір оренди №02-17-08 від 17.08.2018, з/накладна №25729872, 25729949, інвойс №06-W від 27.08.2018.

Відправник товару - компанія ВАТ ЛЕССТОЙТОРГ , Російська Федерація, Білгородська обл., м. Валуйки.

Одержувач товару - ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39738956, м. Київ, вул. Пітерська, 5).

Зобов`язання про зворотне вивезення за межі митної території України в строк до 28.08.2019 надав директор ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39738956, м. Київ, вул. Пітерська, 5) - громадянин України ОСОБА_2 .

Про відповідальність за порушення вимог статей 469, 470, 472, 474, 475, 481, 485 Митного кодексу України керівник підприємства ОСОБА_2 був попереджений.

Київською міською митницею ДФС було встановлено термін вивезення товару у строк до 28.08.2019 та проінформовано ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39738956, м. Київ, вул. Пітерська, 5) про те, що до закінчення встановленого терміну необхідно здійснити процедуру зворотного вивезення товару за межі митної території України або змінити митний режим відповідно до положення ч.1 ст.112 Митного кодексу України.

Станом на 15.10.2019 вищевказаний товар за межі митної території України не вивезено, зобов`язання, які надав директор ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39738956, м. Київ, вул. Пітерська, 5) ОСОБА_2 митному органу не виконано.

У поясненнях від 15.10.2019 ОСОБА_2 зазначив, що через сезонний спад ділової активності на ринку залізничних перевезень, підприємство через фінансові труднощі своєчасно не виконало взяте зобов`язання перед митним органом. Провину свою у вчиненні порушення митних прав визнає.

Зазначені дії громадянина України ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.6 ст.481 Митного кодексу України.

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва 29 листопада 2019 року громадянина України ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 170 000,00 грн, стягнуто судовий збір в дохід держави у розмірі 384,20 грн.

Не погоджуючись з постановою судді захисник ОСОБА_2 - адвокат Решнюк А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29.11.2019 та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено всупереч вимогам ст.245 КУпАП про повне, всебічне, об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення.

Апелянт звертає увагу на те, що станом на дату ввезення (29.08.2018) залізничних вагонів, перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України біль ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, як окремий склад адміністративного правопорушення Митним кодексом України не передбачався. Вважає, оскільки ОСОБА_2 ввіз на територію України в режимі тимчасового ввезення до 1 року залізничні вагони і після сплину річного терміну в термін більше ніж десять днів не вивіз за митну територію України, його дії утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України в редакції, чинній на час вчинення правопорушення, а тому підстав для кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.6 ст.481 МК України немає. Зазначив, що законних підстав для перекваліфікації дій з ч.6 ст.481 МК України на ч.3 ст.481 МК України немає, оскільки згідно ч.1 ст.522 МК України до внесення змін розгляд зазначених справ було віднесено до повноважень органів доходів і зборів. Посилався на те, що облік сукупного терміну тимчасового ввезення терміном до 1 року наявність якої передбачена диспозицією ч.6 ст.481 МК України починається з моменту введення в дію ч.6 ст.481 МК України.

Крім того, адвокат Решнюк А.В. просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді від 29.11.2019, посилаючись на те, що повна постанова за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення була оприлюднена в ЄДРСР 05.07.2021, у визначений законом строк особі, яка приятнута до адміністративної відповідальності не направлена. А у період з 02.07.2021 по 23.07.2021 ОСОБА_2 перебував у відрядженні, тому не міг знати про оприлюднення судом повної постанови судді у ЄДРСР.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Решнюка А.В. та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м.Києва від 29.11.2019, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, що спростовували б наведені у клопотанні обставини.

Заслухавши пояснення адвоката Решнюка А.В. , адвоката Бойко Ю.Ю., які підтримали апеляційну скаргу та просять задовольнити її з викладених підстав, пояснення представників Київської митниці Держмитслужби Ніконова Г.В. та Левченко Т.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та відповідати диспозиції статті до якої притягується особа за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

За змістом ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені норми узгоджуються з нормами статей 245, 252, 280 КУпАП.

На підставі частини 1 статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Переглянувши справу в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суддя неповно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином не перевірив обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил №0779/10000/19 від 24.10.2019, не надав цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи постанову, дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_2 у порушенні митних правил, передбачених ч.6 ст.481 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Так, порушення митних правил, передбачене диспозицією ч.6 ст.481 МК України, полягає у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів.

Відповідно до п.59 ч.1 ст.4 МК України, транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Згідно ч.1 ст.103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Частиною 2 ст.108 МК України передбачено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Відповідно до частин першої та третьої ст.112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Встановлення строку тимчасового ввезення транспортного засобу митним органом в законодавчому порядку визначено не тільки для контролю за перебуванням таких транспортних засобів, а й має доводитись будь-яким доступним способом перевізнику, який після визначення такого строку і у випадку його порушення може нести відповідальність за ст.481 МК України.

Приписами пункту 3 статті 3 розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму встановлено, що рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.

Про прийняте рішення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася із заявою.

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил від 24.10.2019 №0779/10000/19, Київською міською митницею ДФС було встановлено термін вивезення товару у строк до 28.08.2019 та проінформовано ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39738956, м. Київ, вул. Пітерська, 5) про те, що до закінчення встановленого терміну необхідно здійснити процедуру зворотного вивезення товару за межі митної території України або змінити митний режим відповідно до положення ч.1 ст.112 Митного кодексу України. Зобов`язання про зворотне вивезення за межі митної території України зазначеного товару у встановлений строк надав директор ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА ОСОБА_2 .

Встановленим є те, що ОСОБА_2 станом на 15.10.2019 свого зобов`язання про зворотне вивезення у строк, встановлений Київською міською митницею ДФС, до 28.08.2019 за межі митної території України товару залізничні напіввагони вантажні, 4-вісні з розширеними дверними отворами, несамохідні, відкриті, універсальні з розвантажувальними люками, рік виготовлення-1996, ГОСТ 15150-69, серійні №56584840, 56584832 - 2шт не виконав. Із заявою про зміну митного режиму відповідно до положення ч.1 ст.112 Митного кодексу України до Київської міської митниці ДФС не звертався. У поясненнях, наданих митним органам, ОСОБА_2 визнав свою провину у порушенні митних правил та зазначив, що таке порушення було допущено через фінансові труднощі товариства, пов`язані із сезонним спадом ділової активності на ринку залізничних перевезень, а тому ТОВ ЦЕНТРТРАНСКОМ-УКРАЇНА не змогло виконати свої фінансові зобов`язання перед Київською міською митницею ДФС. Зобов'язувався у найближчий час оплатити усі митні платежі стосовно ввезення зазначеного товару, у тому числі штрафні санкції за порушення терміну зворотного вивезення товару у строк, встановлений Київською міською митницею ДФС.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані митним органом за ч.6 ст.481 МК України.

Так, згідно з приписами ч.3 ст.3 Митного кодексу України норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, на час ввезення товару (29.08.2018) положеннями ч.3 ст.481 МК України була встановлена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб, що тягнуло за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).

Зазначена стаття МК України, складалась із трьох частин і санкція будь-якої із її частин не передбачала більш м`яке стягнення, ніж санкція ч.6 ст.481 МК України в чинній редакції.

22 серпня 2019 року набрали чинності зміни до статті 481 Митного кодексу України, згідно із Законами України від 08.11.2018 №2612-VIII Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України , та від 16.05.2019 №2725-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України, у зв`язку з прийняттям Закону України Про електронні довірчі послуги .

Статтю 481 МК України було доповнено частиною шостою, яка передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Стаття 58 Конституції України закріплює загальновизнаний принцип права, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно положень ст.3 МК України, норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК України, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

У рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Станом на дату ввезення вказаного транспортного засобу, перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, як окремий склад адміністративного правопорушення, Митним Кодексом не передбачався.

Отже, облік сукупного терміну тимчасового ввезення терміном до 1 року, відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 8 КУпАП, починається з моменту введення в дію ч.6 ст. 481 МК України. Оскільки ч.6 ст.481 МК України встановлює відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, то дана норма не має зворотної дії в часі.

За таких обставин, враховуючи те, що ч.6 ст. 481 МК України набрала чинності 22 серпня 2019 року, ОСОБА_2 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаною частиною 6 статті, оскільки, згідно ст. 58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені, зокрема, частинами першою - п`ятою статті 481 МК України, розглядаються органами доходів і зборів, що позбавляє апеляційний суд права розглядати вказану категорію справ про порушення митних правил.

Статтею 294 КУпАП передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, у зв`язку із чим постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч. 6 ст. 481 МК України.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в :

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката Решнюка Анатолія Валерійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року.

Поновити захиснику ОСОБА_2 - адвокату Решнюку Анатолію Валерійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Решнюка Анатолія Валерійовича задовольнити.

Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного Кодексу України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя