Ухвала

від 16.09.2021 по справі 456/4085/20

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4085/20

Провадження № 2/456/89/2021

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження у справі

16 вересня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Стрийської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Стрийської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

В судовому засіданні представник відповідач ОСОБА_2 - адвокат Іванус М.І. заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, мотивуючи тим, що син проживає з позивачем, даний факт відповідач визнає, тому предмет спору відсутній.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання заявлене його адвокатом Іванус М.І. підтримав та просить закрити провадження у справі, оскільки не заперечує щодо проживання дитини з матір`ю.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в задоволенні клопотання просять відмовити, оскільки позиція відповідача щодо місця проживання дитини змінилась після пред`явлення позову до суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - органу опіки та піклування Стрийської міської ради Кухар З.Р. в судовому засіданні у вирішенні клопотання поклалась на розсуд суду.

Заслухавши доводи сторін, встановивши обставини та дослідивши докази щодо питання закриття провадження у цивільній справі, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

У постанові від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц, Верховний Суд зауважив, що поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Суд зазначив, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Але відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Суд касаційної інстанції роз`яснив, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Верховний Суд зауважив, що якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Верховний Суд прийшов до висновку, що надання органом опіки та піклування, висновку про доцільність визначення місця проживання дітей з матір`ю не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір. Та відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем також не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі

Суд звертає увагу, що позивач звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, оскільки між сторонами з даного приводу існує спір. Окрім цього, позиція відповідача про те, що він не заперечує щоб дитина проживала з матір`ю, в подальшому може змінитись, що унеможливлює закриття провадження по справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Таким чином, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Івануса М.І. про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Стрийської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини слід відмовити.

Керуючись ст.ст.255,258,259,260,261,352,353,354,355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Івануса Миколи Ігоровича про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Стрийської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлядгає.

Суддя:

Оригінал ухвали

Повний текст ухвали виготовлено 21.09.2021