Постанова

від 21.07.2021 по справі 388/86/15-ц

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2021 року м. Кропивницький

справа № 388/86/15-ц

провадження № 22-ц/4809/593/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І.,

учасники справи за першим позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Володимирівське ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасники справи за другим позовом:

позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_4 ,

Фермерське господарство Володимирівське ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

учасники справи за тшетім позовом:

позивачі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

відповідачі: ОСОБА_1 ,

Фермерське господарство Володимирівське ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області (суддя Баранський Д. М.) від 02 березня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 й ОСОБА_3 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області (суддя Баранський Д. М.) від 02 березня 2018 року, та апеляційну скаргу ОСОБА_5 й ОСОБА_6 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області (суддя Баранський Д. М.) від 02 березня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Позови учасників справи

Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1

14 січні 2015 року ОСОБА_1 пред`явила позов до фермерського господарства Володимирівське (далі за текстом цієї постанови - ФГ Володимирівське ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т. 2 с. 43), просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 право власності на частину (30,95%) цілісного майнового комплексу ФГ Володимирівське , який складається з комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (в тому числі: адмінбудинку, складу, олійниці, вбиральні), автомобіля ВАЗ 21150, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автокрана КРАЗ , 1981 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2 , бензовоза ГАЗ 53, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , автомобіля ЗІЛ ММЗ 4502, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіля КАМАЗ 5410, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , автомобіля ГАЗ 3309, 1995 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6 , причепу ГКБ, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_7 , причепу ГБК, 2000 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_8 , напівпричепу ОДАЗ, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , трактора ХТЗ-181, 2005 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_10 , трактора К-701, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_11 , трактора К-701, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_12 , трактора МТЗ-82, 2004 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_13 , трактора МТЗ-80, 1990 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_14 , трактора ЮМЗ-6 ЛМЗ, 1994 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_15 , трактора ЮМЗ-6, 1981 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_16 , трактора ЮМЗ-6, 1991 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_17 , екскаватора ЮМЗ-6, 1982 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_18 , трактора Т-70 СМ, 1997 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_19 , комбайна ДОН-1500, 1992 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_20 , пристрою для збирання соняшника ПС-673, 2005 року випуску, обладнання для переробки соняшника, 1999 року випуску, жатки ПЕС-08-03, 2001 року випуску, причепу 2ПТС4, 1992 року випуску, обладнання для переробки гречки ГТО-ІМ, 2006 року випуску, дискової борони Франція , 1997 року випуску, сіялки СУПН-8-01, 3 шт, 1997 року випуску, сіялки СЗ-3, 6, 1996 року, випуску, культиваторів 8 шт, 1992 року випуску, РУМ, 1992 року випуску, плуга ПЛН-9-35, 2 шт, 1995 року випуску, плуга ПЛН-3-35, 2 шт, 1993 року випуску, плуга ПЛН-8, 2 шт, 1993 року випуску, ворохоочищувача, 1993 року випуску, оприскувача, 1993 року випуску, розкидача МВД-900, 2007 року випуску, стенда з регулювання паливної апаратури, 1992 року випуску, приладу індикатор/вологомір, 2004 року випуску, незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції (посівів, оранки, тощо), прав власності на частки у майні інших підприємств, зокрема на 1/2 частку у майні селянського фермерського об`єднання Володимирівське (ідентифікаційний код 13757207).

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_7 . За життя, а саме 11 січня 2002 року, спадкодавець ОСОБА_7 зареєстрував ФГ Володимирівське . Відповідно до установчого договору ФГ Володимирівське від 21 січня 2005 року до членів фермерського господарства, окрім його голови ОСОБА_7 , включені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Згідно з п. 4.2. установчого договору, складений капітал фермерського господарства становить 7000 грн. Учасники передають до складеного капіталу таке майно і кошти: ОСОБА_7 - 6500 грн, ОСОБА_3 - 400 грн, ОСОБА_5 - 50 грн, ОСОБА_6 - 50 грн. З урахуванням внеску ОСОБА_7 до складеного капіталу, позивачка вважає, що частка його корпоративних прав становила 92,86%.

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом щодо майна ОСОБА_7 . Однак постановою нотаріуса від 10 червня 2013 року № 890/02-31 ОСОБА_1 їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 на частину ФГ Володимирівське .

ФГ Володимирівське не визнає її право на частку у ньому, тому вона звернулась з позовом до суду.

Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3

22 січні 2015 року ОСОБА_8 і ОСОБА_3 , від імені яких діяв представник - ОСОБА_9 , пред`явили позов до ОСОБА_1 та ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та з урахуванням уточнення позовних вимог (т. 2 с. 296) просили суд про таке:

1)визначити, що частка ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності, а саме у цілісному майновому комплексі фермерського господарства Володимирівське , становить ј;

2)визначити, що частка ОСОБА_3 , у спільній сумісній власності, а саме у цілісному майновому комплексі фермерського господарства Володимирівське , становить ј;

3)визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/12 частку цілісного майнового комплексу ФГ Володимирівське , що дорівнює 8,3 % , без виділення її в натурі;

4)визнати за ОСОБА_2 порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/12 частку цілісного майнового комплексу ФГ Володимирівське , що дорівнює 8,3 %, без виділення її в натурі;

5)визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/12 частку цілісного майнового комплексу ФГ Володимирівське , що дорівнює 8,3 % , без виділення її в натурі.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачі за другим позовом вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , після смерті якого залишилось спадкові права на майно, в тому числі права на частку у ФГ Володимирівське . За відсутності заповіту померлого, до спадкування закликаються спадкоємці першої черги: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у ФГ Володимирівське між спадкоємцями виник спір щодо поділу спадщини майна, а тому нотаріус своєю постановою від 10 червня 2013 року № 890/02-3, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо спірного майна.

Згідно з п. 1.11. статуту ФГ Володимирівське члени фермерського господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними, а згідно з п. 3.10. спадкування здійснюється відповідно до цивільного та земельного законодавства, якщо члени господарства не домовилися про інше. Угоди між членами фермерського господарства щодо визначення часток у спільній сумісній власності не було, статутний капітал не сформований.

Враховуючи, що майно фермерського господарства належить ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності, частка померлого ОСОБА_7 у ФГ Володимирівське становить ј усіх видів майна, що належала йому на праві власності на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а часка кожного з його спадкоємців, які прийняли спадщину становить відповідно 1/12.

Цей позов ОСОБА_8 і ОСОБА_3 був пред`явлений не як зустрічний, а в загальному порядку.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2015 року об`єднано в одне провадження справи за позовом ОСОБА_1 до ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у фермерському господарстві в порядку спадкування зі справою за позовом ОСОБА_8 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частки у фермерському господарстві, у тому числі в порядку спадкування (т. 2 с. 24).

Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В березні 2017 року ОСОБА_5 й ОСОБА_6 пред`явили позов до ОСОБА_1 , ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому просили суд про таке:

1)визначити, що частка ОСОБА_6 у спільній сумісній власності, у цілісному майновому комплексі фермерського господарства Володимирівське , становить ј ;

2)визначити, що частка ОСОБА_6 у спільній сумісній власності, у цілісному майновому комплексі фермерського господарства Володимирівське , становить ј.

В обґрунтування позову позивачі зазначали, що вони разом із ОСОБА_3 являються членами ФГ Володимирівське, засновником якого виступав ОСОБА_7 .

Згідно з п. 1.11. статуту ФГ Володимирівське члени фермерського господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Угоди між членами фермерського господарства щодо визначення часток у спільній сумісній власності не було, статутний капітал не сформований. Все майно фермерського господарства сформоване спільною працею його членів. Тому частки усіх членів господарства, у тому числі його засновника, рівні й відповідають ј для кожного з них.

Після смерті ОСОБА_7 його спадкоємиця ОСОБА_1 заперечує право позивачів на частку у майні ФГ Володимирівське у розмірі ј кожному, чим порушуються їх права.

Позивачі вважають, що частка померлого ОСОБА_7 у ФГ Володимирівське становить ј частину, а частки кожного із його спадкоємців по 1/12 частині. З огляду на спір між спадкоємцями ОСОБА_7 щодо розміру його частки у фермерському господарстві, вони заявляють самостійні вимоги і просили визначити, що частка ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у спільній сумісній власності - цілісному майновому комплексі фермерського господарства Володимирівське становить по ј частці кожному.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2017 року об`єднано вимоги за об`єднаними в одне провадження справами за позовом ОСОБА_1 до ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у фермерському господарстві в порядку спадкування, та за позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частки у фермерському господарстві, у тому числі в порядку спадкування, з позовними вимогами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності (т. 3 с. 68).

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року в задоволенні всіх позовів відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_7 не був власником спірного майна - цілісного майнового комплексу фермерського господарства, а лише засновником ФГ Володимирівське . Його права на цілісний майновий комплекс не були зареєстровані та документально не підтверджені. Відтак, позов його спадкоємців про визнання права власності на відповідні частини цього майнового комплексу в порядку спадкування задоволенню не підлягає. Крім того, ОСОБА_1 пред`явила позов до неналежного відповідача, а належними відповідачами являються ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , але до них вона вимог не пред`являла, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні її позові. Суд встановив, що складений капітал фермерського господарства не сформований, а тому неможливо визначити частки жодного з його членів.

Короткий зміст апеляційних скарг на рішення суду

Скарга № 1. ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу в якій просила скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року в частині відмови в задоволенні її позовних вимог до ФГ Володимирівське та ухвалити нове рішення, яким їх задовольнити.

Вона вважає, що суд ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Так висновок суду про те, що ОСОБА_7 не був власником цілісного майнового комплексу ФГ Володимирівське суперечить змісту ст. 191 ЦК України та ст. 8 Закону України Про фермерське господарство . 11 січня 2002 року ОСОБА_7 зареєстрував ФГ Володимирівське , а 21 січня 2005 року до членів цього фермерського господарства включено ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Пропорційно вкладів членів господарства до його складеного капіталу, які визначено п. 4.2. Статуту, частка ОСОБА_7 відповідала 92,86 %. Суд виснував, що кошти членами господарства не були передані до складеного капіталу, але при цьому суд не врахував, що законодавством не передбачено обов`язкового створення статутного/складеного капіталу. Невнесення цих коштів у господарство не впливає на права його членів. Фактично члени господарства визначили їх частки у тексті Статуту (т. 4 с. 9- 10).

Скарга № 2. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно з їх представником ОСОБА_9 подали до суду апеляційну скаргу на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року в якій просять скасувати це рішення та в частині відмови в їх позові до ОСОБА_1 та ФГ Володимирівське`та повністю задовольнити їх позовні вимоги.

Вони вважають оскаржуване рішення незаконним. Суд не зважив на їх доводи, що згідно з п. 1.11. Статуту ФГ Володимирівське його майно належить на праві спільної власності членам господарства ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Все майно господарства створено за рахунок спільної праці його членів. Отже, господарство належить його членам спільно, а у разі виділення частки вони є рівними. З урахуванням розміру частки ОСОБА_7 , яка становила ј, частки кожного з трьох його спадкоємців становлять по 1/12 (т. 3 с. 165 - 166).

Скарга № 3. ОСОБА_5 й ОСОБА_6 теж спільно подали апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції й просять скасувати його в частині відмови в задоволенні їх позову до ОСОБА_1 та ФГ Володимирівське та в частині відмови в позові ОСОБА_8 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ФГ Володимирівське й ухвалити стосовно них нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_3 .

Вони вважають оскаржуване рішення суду незаконним так, як суд не зважив на їх доводи, що згідно з п. 1.11. Статуту ФГ Володимирівське його майно належить на праві спільної власності членам господарства ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Все майно господарства створено за рахунок спільної праці його членів. Отже, господарство належить його членам спільно, а у разі виділення частки вони є рівними. З урахуванням розміру частки ОСОБА_7 , яка становила ј, частки кожного з трьох його спадкоємців становлять по 1/12 (т. 3 с. 154 - 155).

Відзиву на апеляційну скаргу

Жоден з учасників справи не скористався правом надати до суду відзив на апеляційні скарги інших учасників справи.

Історія перегляду оскаржуваного рішення суду судами вищих інстанцій

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме: позов ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування задоволено частково. Визнано за ОСОБА_8 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки ФГ Володимирівське (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_3 право на 24/420 у складеному капіталі та відповідно право власності на 24/420 частки ФГ Володимирівське (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки ФГ Володимирівське (цілісного майнового комплексу). Позов ОСОБА_1 до ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частину фермерського господарства в порядку спадкування задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 130/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 130/420 частки ФГ Володимирівське (цілісного майнового комплексу). Позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ФГ Володимирівське , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , про визначення частки у спільній сумісній власності задоволено частково. Визнано за ОСОБА_5 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки ФГ Володимирівське (цілісного майнового комплексу). Визнано за ОСОБА_6 право на 3/420 частини у складеному капіталі та відповідно право власності на 3/420 частки ФГ Володимирівське (цілісного майнового комплексу). В іншій частині рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до статуту та установчого договору ФГ Володимирівське майно цього господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності і частка померлого ОСОБА_7 у статутному капіталі складала 6 500/7 000, частка ОСОБА_3 - 400/7000, частки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - по 50/7000.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року Касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задовольнити частково. Постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції не дав оцінки відомостям з ЄДР у сукупності з іншими доказами та не врахував, що відповідно до ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень підприємства як цілісний майновий комплекс є окремими та самостійними об`єктами, права на які підлягають реєстрації та виникають з моменту її здійснення. Апеляційний суд не встановив та не дав оцінки чи скористалися ОСОБА_1 та ОСОБА_8 правом на вступ до ФГ Володимирівське або відмовилися від такого права, що має значення з огляду на зміст пунктів 5.3. та 5.4 Статуту фермерського господарства.

Позиції сторін в ході другого розгляду справи судом апеляційної інстанції

У судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 особисто не з`явилася, а її представник - адвокат Бойко Д. П. підтримав подану позивачкою за першим позовом апеляційну скаргу та заперечив проти апеляційних скарг ОСОБА_8 і ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала подану нею разом із ОСОБА_8 апеляційну скаргу. Вона також визнала апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечила.

ОСОБА_2 підтримав подану ним спільно з ОСОБА_3 апеляційну скаргу, а також апеляційну скаргу ОСОБА_6 , чиїм правонаступником (спадкодавцем) він являється. Крім того, він визнав вимоги апеляційної скарги ОСОБА_5 , але заперечив проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 . Представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 підтримав позицію свого довірителя та надав пояснення по суті спору.

ОСОБА_5 повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , її спадкоємцем являється ОСОБА_2 , якого ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року залучено до справи в якості правонаступника вибулої третьої особи, яка завила самостійні вимоги щодо предмету спору (т. 4 ст. 208 - 209).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань головою ФК Володимирівське являється ОСОБА_3 , але у судовому засіданні вона відмовилася виступати від імені господарства та представляти його інтереси, посилаючись на те, що суд адміністративної юрисдикції ухвалив рішення, яким не визнав її головою цього ФГ. Іншого представника господарство до суду не направило.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

11 січня 2002 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань здійснено запис про державну реєстрацію фермерського господарства Володимирівсьек (скорочене найменування - ФГ Володимирівське ), ідентифікаційний код юридичної особи у ЄДР 31492984.

21 січня 2005 року між засновником ФГ Володимирівське ОСОБА_7 та членами цього господарства: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений установчий договір ФГ Володимирівське (далі за текстом - Установчий договір, т. 3 с. 53 - 54).

Пунктом 1.2. Установчого договору визначено, що як юридичній особі фермерському господарству належить майно, відокремлене від майна Учасників та будь-яких третіх осіб.

Згідно з п. 3.4. Установчого договору у своїй діяльності фермерське господарство керується цим Договором, Статутом та чинним законодавством України. У разі розбіжностей між положеннями цього договору та Статуту, положення Статуту мають переважну силу.

До складеного капіталу фермерського господарства може входити майно, визначене у п. 4.3. Статуту фермерського господарства (п. 4.1. Установчого договору).

Складений капітал фермерського господарства становить 7000 грн, до якого учасники передають наступне майно і кошти: ОСОБА_7 - 6 500 грн, ОСОБА_3 - 400 грн, ОСОБА_5 - 50 грн, ОСОБА_6 - 50 грн. Учасники мають право робити свої внески до складеного капіталу майновими та немайновими правами, майном або грошима. Кожен учасник має право внести свій вклад протягом року з дня державної реєстрації фермерського господарства (п. 4.2. Установчого договору).

Згідно з п. 5.4. Установчого договору в разі відмови спадкоємця від участі в фермерському господарстві йому виплачується вартість частини майна фермерського господарства, що пропорційна частині учасника фермерського господарства (правонаступника або спадкоємця) - у майні фермерського господарства, а також належна йому частка прибутку, одержана фермерським господарством у рік відкриття спадщини. Виплата проводиться після затвердження звіту фермерського господарства за фінансовий рік, в якому відбулося правонаступництво (відкрилася спадщина).

Статут є додатком і невід`ємною складовою частиною цього договору. Будь-які додатки до цього договору повинні укладатися в письмовій формі та підписуватись усіма учасниками (п. 10.1. Установчого договору).

Відповідно до п. 1.2. статуту ФГ Володимирівське в редакції від 2005 року (далі за текстом - Статут) засновником і членом цього господарства є ОСОБА_7 , а членами господарства: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 2 с.10 - 13).

Пунктом 1.9. вказаного Статуту передбачено, що членство у фермерському господарстві припиняється у разі смерті його члена.

Згідно з пунктами 1.10., 1.11. Статуту член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Форма виділення частки та перелік майна визначається Головою фермерського господарства. Члени фермерського господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Члени фермерського господарства у відповідності до законодавства України володіють, користуються і розпоряджаються майном, що є у їх власності, за взаємною домовленістю. У випадку недосягнення домовленості між членами фермерського господарства право вирішального голосу має Голова фермерського господарства.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майно фермерського господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено угодою між ними (пункти 4.1., 4.2. Статуту).

Відповідно до п. 3.10. Статуту успадкування землі і майна фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) здійснюється відповідно до земельного і цивільного законодавства, якщо засновник та члени не домовились про інше.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 237780 від 29 липня 2013 року засновником ФГ Володимирівське є ОСОБА_7 , розмір внеску до статутного капіталу - 0,00 грн, дані про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування - 0,00 грн, 23 березня 2006 року (т. 2 с. 15 - 16).

За змістом висновку експерта № 287, 288 від 26 грудня 2016 року вартістю майна фермерського господарства Володимирівське станом на 1 квітня 2005 року складає 0,0 грн. Сума, що підлягає розподілу між засновниками (головою та членами) фермерського господарства Володимирівське за даними фінансової звітності ф. 1 Баланс (без співставлення з даними бухгалтерського обліку) станом на 1 жовтня 2009 року складає 20 тис. грн. Сума, що підлягає розподілу між засновниками (головою та членами) фермерського господарства Володимирівське за даними фінансової звітності ф. 1 Баланс (без співставлення з даними бухгалтерського обліку) станом на 31 грудня 2009 року складає 52 тис. грн. Первинні документи, що підтверджують внесення до статутного капіталу (фонду) фермерського господарства Володимирівське його головою ОСОБА_7 та членами, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 грошових коштів чи майна для дослідження не надано. За даними фінансового звіту ф. 1 Баланс без співставлення з обліковими регістрами встановлено, що за період з 11 січня 2002 року до 31 грудня 2009 року статутний капітал фермерського господарства Володимирівське не сформовано. Встановити, якою була балансова вартість господарських будівель та споруд (господарського двору) фермерського господарства Володимирівське , що знаходиться за адресою: вул. Степова, 1, с. Гурівка, Долинський район, Кіровоградська область, 28540 станом на 1 жовтня 2007 року неможливо, внаслідок ненадання для дослідження регістрів бухгалтерського обліку, карток обліку основних засобів тощо. Встановити, якою була балансова вартість господарських будівель та споруд (господарського двору) фермерського господарства Володимирівське , що знаходиться за адресою: вул. Степова, 1, с. Гурівка, Долинський район, Кіровоградська область, 28540 станом на 1 жовтня 2009 року неможливо, внаслідок ненадання для дослідження регістрів бухгалтерського обліку, карток обліку основних засобів тощо. За даними фінансового звіту ф. 1 Баланс фермерського господарства Володимирівське станом на 31 грудня 2009 року залишкова вартість основних засобів (будівель, споруд, транспортних засобів тощо) становила 93,0 тис. грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. 2 с. 5).

Згідно з матеріалами спадкової справи № 12/2010 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 його спадкоємцями першої черги за законом , які прийняли спадщину, є його дружина - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 (т. 2 с 100 - 178).

Постановою державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріальної контори № 890/02-31 від 10 червня 2013 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 на частку в статутному капіталі ФГ Володимирівське з тих підстав, що між спадкоємцями існує спір щодо поділу цього спадкового майна (т. 2 с. 149).

Апеляційний суд додатково встановив такі обставини:

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

При новому перегляді цієї справи в апеляційному порядку, Кропивницький апеляційний суд враховує вказівки Верховного Суду, які викладені у постанові від 20 січня 2021 року щодо встановлення деяких обставин цієї справи.

Щодо формування цілісного майнового комплексу фермерського господарства.

Зі змісту п. 4.2. Установчого договору вбачається, що складений капітал фермерського господарства становить 7000 грн, до якого учасники передають наступне майно і кошти: ОСОБА_7 - 6 500 грн, ОСОБА_3 - 400 грн, ОСОБА_5 - 50 грн, ОСОБА_6 - 50 грн. Такі внески учасники мають право вносити майном, майновими правами та грошовими коштами впродовж одного року.

В ЄДР вказано, що строк формування складеного капіталу закінчився 23 березня 2006 року.

Згідно з п. 5 висновку експерта № 287, 288 від 26 грудня 2016 року первинні документи, що підтверджують внесення до статутного капіталу (фонду) фермерського господарства Володимирівське його головою ОСОБА_7 та членами, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 грошових коштів чи майна для дослідження не надано. За даними фінансового звіту ф. 1 Баланс без співставлення з обліковими регістрами встановлено, що за період з 11 січня 2002 року до 31 грудня 2009 року статутний капітал фермерського господарства Володимирівське не сформовано.

З пояснень ОСОБА_3 , яка згідно з даними ЄДР є головою ФГ Володимирівське та його членом, грошові внески для формування статутного капіталу, передбачені Установчим договором, його учасники не внесли.

Інші учасники справи факт невнесення учасниками фермерського господарства грошових коштів до його складеного капіталу не заперечували.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду виснує, що майно фермерського господарства утворилося за рахунок права користування земельною ділянкою, наданою для цієї мети, спільної праці членів господарства, отриманого прибутку, а не грошових внесків його учасників.

Щодо вступу спадкоємців померлого голови фермерського господарства Володимирівське ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до членів фермерського господарства, то з пояснень ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Д. П., ОСОБА_3 , які вони надали в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заяв про вступ до фермерського господарства після смерті свого батька і до дня вирішення справи в суді (з 27 вересня 2009 року до 21 липня 2021 року) не подавали.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 1 Закону України Про фермерське господарство (далі - Закон № 973-ІV) у редакції, яки діяла на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство діє на основі Статуту. У статуті зазначається найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (ст. 19 Закон № 973-ІV).

Згідно з нормами частин 5 - 6 ст. 20 Закону № 973-ІV порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (ч. 1 ст. 22 Закону № 973-ІV).

Успадкування фермерського господарства унормовано ст. 23 Закону № 973-ІV, зокрема, положення частини першої якої встановлює, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

У цій справі кожен з позивачів звернувся до суду за захистом своїх прав на фермерське господарство Володимирівське .

В принципі не заперечуючи наявність прав інших учасників справи щодо фермерського господарства, кожен з позивачів по справі намагається захистити своє особисте право на частку в цілісному майновому комплексі господарства, яка, як кожен з них вважає, належить йому чи то на підставі членства в господарстві, чи то на підставі спадкування прав померлого члена господарства ОСОБА_7 .

За Законом фермерське господарство становить цілісний майновий комплекс, який складається з майна, переданого до складеного капіталу, не розподіленого прибутку, майнових та інших зобов`язань, а права учасників господарства та їх спадкоємців регулюються Законом та Статутом.

Так п. 1.11. Статуту ФГ Володимирівське встановлено, що члени фермерського господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Пунктом 4.10. Статуту передбачено, що майнові спори між членами фермерського господарства вирішуються згідно з цим Статутом, угод між членами та Головою, та у судовому порядку.

Первісно спір у цій справі виник щодо розміру частки у цілісному майновому комплексі фермерського господарства, яка належала його померлому члену і голові ОСОБА_7 на день смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Першою до суду звернулася спадкоємиця померлого ОСОБА_1 посилаючись на те, що розмір частки її батька ОСОБА_7 у праві на цілісний майновий комплекс ФГ Володимирівське становить 92,86% та вимагаючи визнання за нею права на 30,95% цілісного майнового комплексу господарства на рівні з іншими двома спадкоємцями: ОСОБА_8 і ОСОБА_3 .

При цьому вона пред`явила свою вимогу до ФГ Володимирівське , а не до його членів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та інших спадкоємців померлого, на чиї майнові права матиме безпосередній вплив вирішення цього спору.

В іншому позові ОСОБА_8 і ОСОБА_3 посилалися на те, що розмір частки померлого ОСОБА_7 у праві на цілісний майновий комплекс ФГ Володимирівське становив ј. У зв`язку з цим вини просили визначити такий розмір його частки, а також визнати за кожним із спадкоємцем, тобто за ОСОБА_8 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , в порядку спадкування права на 1/12 цілісного майнового комплексу за кожним. Крім того, ОСОБА_3 , як член ФГ Володимирівське , вимагала визнання за нею право на ј цілісного майнового комплексу господарства.

При цьому свої вимоги ОСОБА_8 і ОСОБА_3 пред`явили до ФГ Володимирівське та ОСОБА_1 , але не пред`явили до членів цього господарства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як співвласників майна фермерського господарства, хоча розмір часток кожного із членів фермерського господарства в статутних документах чітко не визначена.

І врешті позов ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визначення частки кожної із них, як членів фермерського господарства, у цілісному майновому комплексі ФГ Володимирське пред`явлений до ФГ Володимирівське і ОСОБА_1 , але не пред`явлений до іншого члена господарства - ОСОБА_3 та не до всіх спадкоємців померлого (вибулого з спірних правовідносин) голови ОСОБА_7 .

Колегія судді Кропивницького апеляційного суду вважає, що у спорах між членами фермерського господарства про право на частку цілісного майнового комплексу належним позивачем є член господарства, чиї права порушені або не визнаються, а належними відповідачами усі інші учасники цього господарства та їх спадкоємці, у разі смерті будь-кого з них.

У спорах між спадкоємцем померлого члена фермерського господарства щодо розміру частки цілісного майнового комплексу, яка припадала на померлого, належним позивачем являється такий спадкоємець, а відповідачами усі інші учасники цього господарства та їх спадкоємці, у разі смерті будь-кого з них.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Відповідач - особа, на яку вказує позивач, як на порушника своїх прав, свобод чи інтересів або особа на яку законом чи договором покладається обов`язок відповідати за таке порушення.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Водночас ЦПК України саме на позивача покладає обов`язок визначати належного відповідача у справі, а у випадку множинності учасників спірних матеріальних правовідносин, визначити усіх відповідачів, які мають відповідати за позовом.

Принцип змагальності покладає на позивача обов`язок доведення належності та вичерпність визначеного ним кола відповідача,.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Порядок залучення до участі у справі співвідповідача або заміни неналежного відповідача унормовано ст. 51 ЦПК України якою, зокрема, встановлено, що такі процесуальні дії вчиняються до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача .

На час пред`явлення позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 порядок залучення до участі у справі співвідповідача або заміни неналежного відповідача був передбачений ст. 33 ЦПК України в редакції, яка діяла на той час.

Отже, якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Залучення до справи співвідповідача чи заміну неналежного відповідача на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку нормами ЦПК України не передбачено, а тому суд апеляційної інстанції не може виправити такий недолік у справі, допущений в суді першої інстанції.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК).

При цьому така особа має бути залучена до участі у справі саме як відповідач або співвідповідач.

У зв`язку з цим колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 пред`явила свій позов не до всіх відповідачів, які мають відповідати за її вимогами. Такий висновок суд є правильним та відповідає обставинам цієї справи. Однак це була не єдина причини з якої суд відмовив в позові ОСОБА_1 .

Крім того, Долинський районний суд Кіровоградської області не врахував повною мірою характер спірних правовідносин та не зважив на те, що й інші позивачі у цій справі пред`явили свої вимоги не до всіх осіб, які мають відповідати за такими вимогами.

За таких обставин підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 суд першої інстанції мав вказати саме пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів.

Що ж стосується висновку суду про відмову в задоволенні всіх позовних вимог, то він є правильним.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

З наведених підстав мотивувальну частину рішення суду першої інстанції належить змінити, виклавши її в новій редакції.

Стосовно доводів апеляційних скарг, які стосуються обставин справи та змісту позовних вимог, то Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що за умови пред`явлення позову не до всіх відповідачів, які мають відповідати за позовом, будь-які інші аргументи учасників справи щодо пред`явлених ними позовних вимог не впливають на вирішення спору, а тому оцінка їх аргументів позбавлена сенсу з огляду на норми цивільного процесуального законодавства.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказані вище за текстом недоліки оскаржуваного рішення місцевого суду, воно підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позовів.

В інших частинах рішення відповідає вимогам закону, а доводи апеляційних скарг не дають підстав для вважати інакше.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 правонаступником якої є ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2018 року змінити, виклавши його резолютивну частину в редакції цієї постанови, а в інших частинах рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12 серпня 2021 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді О. Л. Дуковський

С. І. Мурашко