Ухвала

від 17.09.2021 по справі 695/2793/20

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2793/20

номер провадження 2/695/492/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

за участю секретаря с/з Біліченко С.В.

розглядаючи в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої діями посадової особи органу місцевого самоврядування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої діями посадової особи органу місцевого самоврядування.

17.09.2021 року керівник Золотоніської окружної прокуратури подав заяву про вступ у дану справу на стороні Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області з метою недопущення необґрунтованої втрати коштів Державного бюджету України та неможливість належного здійснення захисту інтересів держави та зайняття споглядацької позиції Державною казначейською службою України.

Позивач заперечувала проти задоволення вказаної заяви, вважала, що відсутні підстави для вступу прокурора, оскільки Державна казначейська служба здійснює захист своїх інтересів, про що свідчить поданий відзив.

Представник відповідача - Коробівської сільської ради - Сизько Д.Б. покладався на розсуд суду у вирішенні даного питання.

Прокурор Бобер Н.П. підтримала заяву та пояснила, що у справі наявний суспільний інтерес, оскільки позивач просить стягнути на свою користь з Державного бюджету значні кошти.

Суд, розглянувши заяву про вступ прокурора у справу, встановив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру , що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Системне тлумачення положень ч. ч. 3-5ст. 56 ЦПК України і ч. 3ст. 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі №587/430/16-ц.

Отже, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

У межах даної справи прокурор просить суд підтвердити наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області шляхом вступу у справу.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У межах цієї справи Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області має процесуальний статус відповідача.

Відповідно, користуючись процесуальними правами відповідача, Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області подало до суду відзив на позовну заяву, тобто належним чином реалізувало свої права відповідача, передбачені чинним цивільно-процесуальним законодавством. Будь-яких доказів, що вказаний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави, і що поданий Золотоніським управлінням Державної казначейської служби України Черкаської області відзив носить формальний характер, прокурором не наведено, а посилання прокурора на необхідність захисту суспільного інтересу шляхом з`ясування обставин справи та обґрунтованості вимог позивача не є безумовною підставою для вступу прокурора у справу.

З врахуванням правової позиції, викладеної в постановах Верховного суду у справах № 587/430/16-ц від 26.06.2021, № 806/1000/17 від 25.04.2018 р., № 924/1237/17 від 20.09.2018 р. щодо вступу прокурора у справу, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви прокурора про вступ у справу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 56, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити керівнику Золотоніської окружної прокуратури у задоволенні заяви про вступ у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої діями посадової особи органу місцевого самоврядування.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Степченко