Постанова

від 21.09.2021 по справі 826/18883/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 826/18883/14

адміністративне провадження № К/9901/11122/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О. П. від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н. В., суддів: Аліменка В. О., Земляної Г.В. від 20.03.2019

у справі № 826/18883/14

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради

до ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2014 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі також - позивач 1, ДАБІ України) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (далі також - третя особа 1), в якому просила зобов`язати відповідача знести за власний рахунок збудовану самочинно добудову до будинку АДРЕСА_1 .

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 08.09.2016 залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради (далі також - позивач 2) в статусі другого позивача.

5. Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 14.02.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_3 (далі також - третя особа 2).

6. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

7. 15.07.2019 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 і ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

8. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 відкрито касаційне провадження у цій справі.

9. 23.05.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ

10. Судами встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.04.2002 №1-996 належить 3/4 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , 1/4 частина вказаного будинку належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2000 АВО №231513, що підтверджено, зокрема, технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 20.03.2010 № 3226.

11. Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 26.02.2002 № 52/5 Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у приватну власність передано земельну ділянку площею 0,0296 га.

12. Згідно з рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 09.09.2004 № 864-25-XXIV Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2 передано безкоштовно в приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,0294 га за адресою: АДРЕСА_1 .

13. ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 21.07.2011 належить земельна ділянка площею 0,0264 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

14. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області в листопаді 2009 року проведено обстеження території зазначеного домоволодіння та встановлено, що на території цієї садиби відповідачем самочинно розпочато реконструкцію своєї частини будинку з розширенням за рахунок добудови, чим порушено статтю 22 Закону України Про основи містобудування та статтю 29 Закону України Про планування та забудову територій , що відображено в протоколі №307 по справі про адміністративне правопорушення від 02.12.2009, внаслідок чого ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що винесено постанову від 02.12.2009 № 3002 по справі про адміністративне правопорушення, якою на відповідача накладено штраф у розмірі 170,00 грн та видано припис № 92 від 02.12.2009 про призупинення будівельних робіт та усунення допущених порушень.

15. За наслідком проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 встановлено невиконання відповідачем вимог припису №92 від 02.12.2009 - не зареєстровано дозвільний документ про початок виконання будівельних робіт по житловому будинку, внаслідок чого видано припис №837 від 06.09.2012 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось припинити виконання будівельних робіт та зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

16. За наслідком проведення перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекцією ДАБК у Київській області ДАБІ України складено акт від 06.11.2012, в якому зафіксовано, що будівельні роботи не проводяться, роботи про реконструкції частини індивідуального житлового будинку виконані, протягом 2012 року відповідач дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат на об`єкт закінченого будівництвом не отримувала, декларація про виконання підготовчих будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації не реєструвалися, чим порушено статтю 34, пункт 4 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , внаслідок чого складено протокол №112 про адміністративне правопорушення від 06.11.2012 та постанову № 2697 по справі про адміністративне правопорушення від 23.11.2012, якою на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

17. У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог приписів щодо усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, ДАБІ України звернулась до суду з цим позовом.

18. Згідно зі звітом про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж добудови з надбудовою до існуючого житлового будинку квартири АДРЕСА_2 від 21.01.2011, складеного ТОВ Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду , вбачається, що конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам; конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено. Добудова з надбудовою до існуючого житлового будинку кв. АДРЕСА_3 виконана згідно з проектом з додержанням будівельних норм та правил, пожежних та санітарних норм. Загальний стан добудови з надбудовою оцінюється як добрий. Потребує завершення будівельно-монтажних, спеціальних та оздоблювальних робіт. Руйнування будівельних конструкцій в житловому будинку квартири АДРЕСА_4 не пов`язане з будівництвом добудови з надбудовою до існуючого житлового будинку квартири АДРЕСА_3 .

19. Відповідно до висновку №11257/10-15 судово-будівельної експертизи від 09.06.2011, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, частина схилу покрівлі даху 3/4 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , спрямована на покрівлю 1/4 частини будинку ОСОБА_1 від 5 см до 35 см, що не відповідає вимогам пунктів 1.2 та 1.3 ДБН В.2.6-14-97 та пункту 2.7 ДБН А.2.2-3-2004. На момент обстеження 1/4 частини зазначеного будинку, яка належить ОСОБА_1 , має місце деформація (пошкодження) елементів конструкцій - руйнування покрівлі у вигляді послаблення кріплення азбестоцементних листів до обрешітки, просвіти в окремих місцях, відколи, тріщини та сколи, а за відсутності скління та часткового протікання даху - руйнування підшивної стелі, стін. Покрівля даху другого поверху 3/4 частин будинку співвласниці ОСОБА_2 має ламану форму, а схил даху в частині спрямований на покрівлі 1/4 частини житлового будинку ОСОБА_1 , однак визначити чи знаходиться у причинному зв`язку виконані будівельні роботи по добудові з надбудовою деформації елементів будівельних конструкцій і внаслідок яких саме факторів виникли дані недоліки не вбачається за можливе. Технічний стан конструктивних елементів і опоряджувальних покриттів є незадовільним - експлуатація можлива після проведення ремонту. Встановити точну причину виникнення пошкоджень не вбачається можливим. Експлуатація цієї частини житлового будинку за своїм функціональним призначенням, можлива лише при умові проведення її ремонту.

20. Згідно з висновком за результатами обстеження і оцінки технічного стану приватного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 11.07.2011, проведеним ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій загальний технічний стан прибудови з надбудовою до існуючого житлового будинку (кв. АДРЕСА_3 ) - задовільний. Будинок потребує завершення будівельно-монтажних, оздоблювальних, спеціальних робіт та опорядження території. Для можливості подальшої експлуатації частини будинку (кв. АДРЕСА_4 ) необхідно найближчим часом провести роботи: розчищення території вздовж бокового фасаду будинку; ремонт або заміна покрівлі; засклення віконних прорізів і фільонок дверей. Якщо відновлювальні заходи не будуть виконані, то технічний стан частини будівлі погіршиться, що може призвести до руйнування з можливими негативними наслідками.

21. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №SE01/1405-51 від 09.09.2014, проведеної Київським бюро судових експертиз та досліджень Константа , збудовані ОСОБА_2 надбудови та прибудови за адресою АДРЕСА_1 відповідають проекту і вимогам ЖБН, включаючи протипожежні і санітарні норми при будівництві будинку. Технічний стан конструктивних елементів і внутрішнього спорядження новозбудованої частини будинку по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , є добрий, при якому експлуатація елементів будівлі та будинку можлива. Для приведення 3/4 частини будинку по АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_2 , до технічного стану у відповідність до будівельних норм і правил необхідно виконати роботи по відведенню води з покрівлі і захисту приміщень 1-го поверху і нижньої частини стін мансарди від замокання, облаштувати примикання старого даху до надбудованих стін. Згідно з пунктом 3.37 ДБН В.2.6-14-97 виконати примикання покрівлі до стін із захисними фартухами із оцинкованої покрівельної сталі. Верхня частина захисного фартуха повинна бути прикріплена до стін і загерметизована, а нижня (вдовж ухилу) повинна перекривати не менше однієї хвилі шиферу. По схилу покрівлі фартух повинен мати напуск не менше 100 мм. В приміщеннях необхідно виконати сходи на другий поверх, опоряджувальні роботи, в тому числі становлення дверей, штукатурні роботи, підшивку стель, влаштування конструкцій підлог, внутрішні інженерні мережі. Саме довготривала експлуатація житлового будинку без проведення в ньому поточного та капітального ремонтів та перевищення граничного строку ефективної експлуатації конструктивних елементів та оздоблювальних покриттів призвела до необхідності їх ремонту або заміни.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

22. Позивачі свої вимоги обґрунтовували тим, що відповідачем порушено вимоги містобудування шляхом здійснення самовільної реконструкції частини будинку АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу не виконуються приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому наявні підстави для знесення самочинно побудованих відповідачем приміщень будинку.

23. Відповідач та третя особа 2 заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження допущення відповідачем під час здійснення реконструкції частини будинку АДРЕСА_1 істотного відхилення від проекту, а також того, що здійснені будівельні роботи суперечать інтересам суспільства або порушують права інших осіб, істотно порушують будівельні норми і правила, як і не надав доказів неможливості проведення перебудови та звернення до відповідача з відповідною вимогою.

24. Третя особа 1 підтримала позицію позивача, посилаючись на те, що відповідачем при здійсненні будівництва за адресою: АДРЕСА_5 допущено істотне порушення будівельних норм та правил, яке неможливо усунути шляхом перебудови.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ

25. Ухвалюючи рішення від 05.11.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва, виходив з того, що хоча наявними в матеріалах справи документами підтверджується істотність допущених відповідачем порушень будівельних норм, державних стандартів і правил при здійсненні добудови до будинку АДРЕСА_5 , водночас ними також підтверджується факт того, що приведення 3/4 частини будинку по АДРЕСА_5 , належних відповідачу, до технічного стану у відповідність до будівельних норм і правил можливо за умови виконання робіт відповідно до переліку, наведеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи ТОВ Київське бюро судових експертиз та досліджень Константа від 09.09.2014 № SE01/1405-51, при цьому відповідачем доказів на підтвердження факту видання припису чи звернення до позивача з вимогою/пропозицією щодо проведення відповідної перебудови суду надано не було.

26. Шостий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 20.03.2019, виходив з того, що відсутні істотні порушення відповідачем будівельних норм, державних стандартів і правил при здійсненні добудови до буд. АДРЕСА_5 та можливості проведення перебудови частини будинку відповідача для приведення її у відповідність до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, однак позивачем не вчинено заходів щодо спонукання відповідача для здійснення відповідної перебудови.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

27. Третя особа 1 у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо неістотності порушень відповідачем будівельних норм, стандартів внаслідок здійснення самочинного будівництва, а також, що з моменту здійснення самочинного будівництва відповідачем не приведено його у відповідність до вимог чинного законодавства.

28. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржувані рішення судів є законними та обґрунтованими, натомість доводи, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення цього спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

30. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів

32. Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

33. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

34. Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

35. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

36. За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

37. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи провести перебудову може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

38. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI,

39. Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

40. Аналіз положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI дає змогу дійти висновку, що такою встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням, зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; визначення такого об`єкта таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

41. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 815/2311/15 та від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а.

42. Колегія суддів зауважує, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництво (привести об`єкт до попереднього стану) передує саме наявність вищезазначених обставин.

43. Водночас аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає змогу дійти висновку, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

44. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 320/5528/18.

45. Цією нормою встановлено лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови або приведення об`єкта до попереднього стану.

46. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

47. Водночас визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, у тому числі без належно затвердженого проекту та невиконання вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

48. Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.

49. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

50. Таким чином, у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

51. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 320/5880/18 та від 07.10.2020 у справі № 640/183/19.

52. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявна можливість проведення перебудови частини будинку відповідача для приведення її у відповідність до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами.

53. Водночас судами попередніх інстанції встановлено, що в листопаді 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено обстеження території домоволодіння по АДРЕСА_1 та встановлено, що на території даної садиби відповідачем самочинно розпочато реконструкцію своєї частини будинку з розширенням за рахунок добудови, внаслідок чого ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що винесено постанову від 02.12.2009 № 3002 по справі про адміністративне правопорушення та видано припис № 92 від 02.12.2009 про призупинення будівельних робіт та усунення допущених порушень.

54. За наслідком проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою АДРЕСА_5 встановлено невиконання відповідачем вимог припису №92 від 02.12.2009 - не зареєстровано дозвільний документ про початок виконання будівельних робіт по житловому будинку, внаслідок чого видано припис №837 від 06.09.2012 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось припинити виконання будівельних робіт та зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

55. За наслідком проведення перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекцією ДАБК у Київській області ДАБІ України складено акт від 06.11.2012, в якому зафіксовано, що будівельні роботи не проводяться, роботи щодо реконструкції частини індивідуального житлового будинку виконані, протягом 2012 року відповідач дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат на об`єкт закінченого будівництвом не отримувала, декларація про виконання підготовчих будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації не реєструвалися, внаслідок чого складено протокол №112 про адміністративне правопорушення від 06.11.2012 та постанову №2697 по справі про адміністративне правопорушення від 23.11.2012, якою на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.

56. Вказане свідчить, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

57. Натомість для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснила самочинне будівництво об`єкта без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та невиконання нею приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протягом встановленого органом державного архітектурно-будівельного контролю строку.

58. Однак з оскаржуваних рішень судів не вбачається, які зміни відбулися з об`єктом, належним на праві власності відповідачу, після реконструкції, та які є саме самочинним будівництвом.

59. Так, зокрема, судами встановлено наступне.

60. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області в листопаді 2009 року було проведено обстеження території зазначеного домоволодіння та встановлено, що на території даної садиби відповідачем самочинно розпочато реконструкцію своєї частини будинку з розширенням за рахунок добудови.

61. У звіті про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж добудови з надбудовою до існуючого житлового будинку кв. АДРЕСА_2 від 21.01.2011, складеному ТОВ Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду , наявний висновок: конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам; конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено. Добудова з надбудовою до існуючого житлового будинку кв. АДРЕСА_3 виконана згідно проекту з додержанням будівельних норм та правил, пожежних та санітарних норм. Загальний стан добудови з надбудовою оцінюється як добрий.

62. Згідно з висновком за результатами обстеження і оцінки технічного стану приватного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 11.07.2011, проведеним ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій , загальний технічний стан прибудови з надбудовою до існуючого житлового будинку (кв.№2) - задовільний. Будинок потребує завершення будівельно-монтажних, оздоблювальних, спеціальних робіт та опорядження території.

63. Встановлення чітких параметрів проведеної відповідачем добудови має важливе значення, оскільки свідчитиме, який саме об`єкт був виявлений позивачем під час проведеної перевірки як самочинно збудований.

64. Окрім цього, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, на спростування доводів апелянтів щодо невчинення відповідачем дій з метою усунення виявлених порушень та виконання вимог приписів суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем подавались декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 02.10.2012, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які вимагається дозвіл від 02.10.2012, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №КС062160841025 від 24.03.2016.

65. Однак судом апеляційної інстанції не досліджено змісту цих документів та не перевірено, чи можна вважати їх подання виконанням відповідачем винесених щодо нього приписів.

66. Водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

67. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

68. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

69. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

70. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що мотиви оцінки доказів не може ґрунтуватися на припущеннях.

71. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, правильно застосовуючи при цьому відповідні норми матеріального права та дотримуючись норм процесуального права.

72. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

73. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

74. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

75. У справі Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99; пункт 30).

76. У справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99, пункт 30).

77. У пункті 31 рішення у справі Волошин проти України (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі Бацаніна проти Росії (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

78. У пункті 25 рішення у справі Проніна проти України (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

79. З огляду на викладене, відповідно до положень статті 353 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 скасувати, а справу №826/18883/14 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко