КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
єдиний унікальний номер справи 757/19186/18-ц
номер провадження №22-ц/824/142/2021
22-з/824/363/2021
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді доповідача Білич І.М.
суддів Березовенко Р.В., Нежури В.А.
при секретарі Довгополій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Дайнеко Поліни Василівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Бі-Енд-Ко , про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційні скарги фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.,
у цивільній справі №757/19186/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бі-Енд-Ко про стягнення коштів.
в с т а н о в и л а:
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ БІ-ЕНД-КО про стягнення коштів. Обґрунтовуючи позов тим, що 18 травня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір доручення № 119, предметом якого є надання відповідачем послуг у сфері інтелектуального права. Вказуючи, що за умовами договору відповідач зобов`язався виконати ряд робіт, перелік яких викладено у п. 2.1 договору. На підставі рахунків, виставлених повіреним - відповідачем, довірителем було сплачено передоплату у розмірі 100 557,00 грн, однак, жодних послуг повірений позивачу так і не надав. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача у розмірі 100 557,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 005,57 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року залишено без змін.
23 березня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Заява обґрунтована тим, що під час прийняття судом апеляційної інстанції постанови не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Учасники справи про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, доказів поважності причин неявки суду не подали.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи з урахуванням положень ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до матеріалів справи вбачається, що ухвалюючи по справі судове рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний суд не вирішував питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім цього, пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-6 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2020 року міжАдвокатським бюро Поліни Дайнеко , в особі керуючого Дайнеко Поліни Василівни, що діє на підставі статуту (далі - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бі-Енд-Ко , в особі директора Блощинської Олени Олександрівни, що діє на підставі статуту (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №10.
03 серпня 2020 року між Адвокатським бюро Поліни Дайнеко та Товариством з обмеженою відповідальністю Бі-Енд-Ко було укладено додаток №1 до договору про надання правової допомоги №10 від 03 серпня 2020 року, яким визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги у цивільній справі №757/19186/І8-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бі-Енд-Ко про стягнення грошових коштів, сплачених в якості передоплати за договором.
Згідно вказаного додатку №1 до договору про надання правової допомоги №10 від 03 серпня 2020 року АБ Поліни Дайнеко (Бюро) надано ТОВ Бі-Енд-Ко (клієнту) наступний обсяг послуг (правової допомоги): - вивчення апеляційної скарги ОСОБА_1 ; - підготовка та подача до Київського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 11). Вартість послуг складає 5000,00 гривень, без ПДВ.
Оплата послуг, здійснюється шляхом оплати авансу в розмірі 100% від вартості, протягом 3-х днів від дати укладення цього додатку.
Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судового збору та інших судових витрат, які можуть виникнути підчас розгляду справи в суді.
Сторони узгодили, що при достроковому припиненні цього договору та вирішення можливого питання про часткове повернення сплаченого клієнтом Бюро гонорару, обов`язковому відшкодуванню підлягають витрати Бюро, пов`язані з виконанням договору про надання правової допомоги, а також гонорар за фактично надану правову допомогу.
Інші питання щодо взаєморозрахунків сторін, вирішуються останнім у відповідності до чинного законодавства.
Як вбачається з платіжного доручення №240 від 04 серпня 2020 року ТОВ Бі-Енд-Ко сплатило АБ Дайнеко 5000,00 гривень згідно до договору про надання правової допомоги №10 від 03 серпня 2020 року (том 2, а.с. 12).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма, дев'ята ст.139 ЦПК України).
Згідно з положеннями ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Як слідує з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року залишено без змін.
23 березня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги за перегляд справи в апеляційному порядку.
У зв`язку з відсутністю у Київського апеляційного суду кошторисних призначень за КЕКВ 2240 Оплата послуг (крім комунальних) на оплату послуг з пересилання письмової кореспонденції через відділення поштового зв`язку, вказану заяву представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Щебуняєв М.В. отримав за вказаною електронною адресою 28 липня 2021 року . Заперечень на вказану заяву від представника відповідача до апеляційного суду не надходило.
Також слід зазначити, що питання про відшкодування витрат пов`язаних за надання правової допомоги заявником порушувалося при наданні відзиву на подану апеляційну скаргу та містило при цьому всі додатки зазначені вище ( том 2 а.с. 3-13).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на обсяг наданих послуг, фактично затрачений представником ( адвокатом) час, враховуючи предмет оскарження, а також відсутність заперечення позивача щодо заяви про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів приходить довисновку про обґрунтованість розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі5000 грн.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи заяви щодо підстав ухвалення додаткового рішення в справі знайшли своє підтвердження, відтак з ОСОБА_1 на користь ТОВ Бі-Енд-Ко підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів,-
постановила:
Заяву адвоката Дайнеко Поліни Василівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Бі-Енд-Ко , про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бі-Енд-Ко (ЄДРПОУ 31512680) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 вересня 2021 року.
Суддя - доповідач: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2021 |
Оприлюднено | 24.09.2021 |
Номер документу | 99804349 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Білич Ірина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні