Постанова

від 14.09.2021 по справі 910/1615/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2021 р. Справа№ 910/1615/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 14.09.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 11.03.2021 (повний текст рішення складено 30.03.2021)

у справі №910/1615/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №417"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство інфраструктури України

про відшкодування шкоди та стягнення неустойки,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека №417" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод", третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство інфраструктури України про відшкодування шкоди, стягнення неустойки та зобов`язання відповідача звільнити нежитлові офісні приміщення.

Позов мотивований тим, що позивачі є власниками нежитлових офісних приміщень, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76 (в тому числі приміщення, яке було об`єктом оренди №38/ж-13 від 01.01.2013, за яким відповідач орендував спірне майно). 02.02.2015 між позивачами та ТОВ "Техноніколь-Славутич" було укладено договір оренди №1 нежитлових приміщень, який було достроково розірвано в судовому порядку у зв`язку з неналежним виконанням орендодавцями своїх зобов`язань, що спричинене незаконними діями зі сторони Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке своєчасно не звільнило приміщення та продовжувало ним користуватися без будь-яких правових підстав, що призвело до недоотримання позивачами доходу у вигляді орендної плати за договором договір оренди №1 нежитлових приміщень за два місяці в розмірі 494720,00 грн, призвело до недоотримання доходу у вигляді орендної плати за фактично не прийняті ТОВ "Техноніколь-Славутич" в користування нежитлові офісні приміщення (поз. 133-135 загальною площею 65 кв.м, які розташовані на першому поверсі будинку №76 по проспекту Гагаріна у місті Дніпропетровську) в розмірі 234000,00 грн, призвело до понесення позивачами збитків в розмірі 75381,14 грн (грошові кошти, які були стягнуті з позивачів за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015). Також позивачами нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщеннями 57200 грн. Крім того, позивачі просили зобов`язати Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" звільнити нежитлові офісні приміщення, поз. 133-135, загальною площею 65 кв.м, які розташовані на першому поверсі будинку №76 по проспекту Гагаріна у місті Дніпропетровську. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилалися на ч.1 ст. 770, ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що додатковою угодою від 31.01.2014 до договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013 розірвано договір оренди з 01.02.2014. За твердженнями відповідача, згідно з п.2 вказаної додаткової угоди до договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013 площі були здані Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" та прийняті Публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод".

В письмових поясненнях на відзив на позовну заяву позивачі зазначили, що дійсно договір оренди №38/ж-13 від 01.01.2013, який був підписаний з попереднім власником нерухомого майна (ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод") розірвано з 01.02.2014. Проте, не зважаючи на те, що 01.02.2014 орендні правовідносини між попереднім власником приміщень були припинені, відповідач продовжував користуватися майном, не маючи на це правових підстав. Факт не звільнення та продовження користування Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, вже після розірвання договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013 позивачі підтверджують такими доказами:

- письмова заява фізичної особи ОСОБА_1 до Дніпровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" про надання інформації відносно місцезнаходження поштового відділення №50 від 20.07.2015;

- лист Дніпровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 23.07.2015 про надання відповіді фізичній особі ОСОБА_1 про місцезнаходження поштового відділення №50, де зазначено: "…відділення поштового зв`язку №50 м. Дніпропетровська Поштамту центру поштового зв`язку №1 розташоване за адресою: проспект Гагаріна, буд. 76, м Дніпропетровськ;

- чек №00266807 0023076 з поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, про відправку цінного листа від 12.05.2015;

- чек №0028865 0024935 з поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, про купівлю газети від 09.06.2015;

- чек №0042369 0036866 з поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, про відправку цінного листа від 08.12.2015;

- витяг з сайту http//ukrpost.in/ua про місцезнаходження поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

21.04.2016 позивачами подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачі просили суд зобов`язати Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" звільнити нежитлові приміщення поз. 133-135, загальною площею 65кв.м, які розташовані на першому поверсі будинку №76 по проспекту Гагаріна у місті Дніпропетровську, стягнути з відповідача (без зазначення - солідарно) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №417" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 234 000,00 грн.; збитки в розмірі 75 381,14 грн. (грошові кошти, які були стягнуті з позивачів за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015); збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) у вигляді орендної плати за два місяці в розмірі 494 720,00 грн.; неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщеннями у розмірі 57200 грн.

05.05.2016 позивачами було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (позовну заяву в новій редакції) в частині збільшення неустойки у розмірі подвійної плати за користування нежитловими приміщеннями в розмірі 67600,00 грн, решту вимог позивачі залишили незмінними відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 21.04.2016.

Заява про збільшення розміру позовних вимог (позовну заяву в новій редакції), була прийнята судом до розгляду.

17.05.2016 відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позовну заяву від 16.05.2016 за №02-1-117, в якому стверджував, що відповідач повернув ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" (Орендодавець по договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013) нежитлові офісні приміщення, поз. 133-135, загальною площею 65 кв.м, які розташовані на першому поверсі будинку №76 по проспекту Гагаріна у місті Дніпропетровську у задовільному стані у зв`язку з розірванням договору з 01.02.2014, про що зазначено в п. 2 Додаткової угоди від 31.01.2014 до договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013.

14.07.2016 до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення відповідача, в яких останній повністю заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що з моменту першого продажу майна і до першої вимоги позивачів до відповідача про звільнення приміщення (24.07.2015) жодний власник майна не пред`являв претензій щодо свого майна. Позивачі звернулись до відповідача тільки після звернення з позовною заявою ТОВ "Техноколь-Славутич" до Господарського суду Дніпропетровської області, хоча ТОВ "Техноколь-Славутич" виставляв вимоги позивачам про зобов`язання звільнення приміщення, в якому знаходилось ВПЗ №50 (02.02.2015,04.03.2015). Відповідач стверджував, що весь час знаходження ВПЗ №50 у спірному приміщенні до 14.01.2016 відбувалось на законних підставах, вказуючи, що додаткова угода від 31.01.2014 є нечинною через не підписання акту повернення орендованого майна; підстав вважати договір припиненим згідно п. 9.8 договору не було.

У письмових поясненнях, які надійшли до місцевого господарського суду 22.08.2016 та 06.09.2016 позивачі зазначали, що відповідачу було відомо про зміну власника нерухомого майна з 02.02.2015, про що відповідач зазначав в своїх поясненнях, вказуючи про звернення до нього ТОВ "Техноколь-Славутич" з письмовими вимогами про звільнення приміщень від 02.02.2015 та 04.03.2015, в яких ТОВ "Техноколь-Славутич" посилався на укладений договір оренди нежитлових офісних приміщень з новими власниками нерухомості. Також позивачі зазначали, що договір, укладений між позивачами та ТОВ "Техноколь-Славутич", та додаткова угода до договору оренди від 01.01.2013 №348/ж-13, укладена 31.01.2014 не визнавалися в судовому порядку недійсними. Більш того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 у справі №904/7042/15 було встановлено факт існування орендних правовідносин між ТОВ "Аптека №417", ТОВ "Форза ЛТД" та ТОВ "Техноколь-Славутич".

Ухвалою місцевого господарського суду від 18.05.2017 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №417", Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" про заміну відповідача правонаступником, здійснено заміну у справі №910/1615/16 відповідача - Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) на Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045); залучено до участі у справі правонаступника боржника Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045). Також судом задоволено клопотання відповідача про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство інфраструктури України та залучено до участі у справі №910/1615/16 Міністерство інфраструктури України (адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

04.07.2017 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Міністерство інфраструктури України) подала до суду письмові пояснення з проханням розглянути справу відповідно до вимог законодавства та зазначила, що Міністерство інфраструктури України не є стороною спірного договору, а тому господарських зобов`язань, обов`язковість виконання яких передбачена законодавством в рамках спірного договору у Міністерства інфраструктури не виникло, а тому вказаний договір не створює для Міністерства юридично-правових наслідків.

В місцевому господарському суді представник позивача скориставшись наданим йому правом ст.ст. 46, 207 ГПК України, заявив клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме в частині позовної вимоги щодо зобов`язання Акціонерного товариства "Укрпошта" звільнити нежитлові офісні приміщення, загальною площею 65 кв.м, які розташовані на першому поверсі будинку №76 по проспекту Гагаріна у місті Дніпро, Дніпропетровської області, в зв`язку з тим, що відповідач у справі фактично звільнив спірне приміщення в червні 2016 р., та відповідно просив залишити в цій частині позовні вимоги без розгляду.

Встановивши, що дана заява не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача та залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме щодо зобов`язання ПАТ "Укрпошта" звільнити нежитлові офісні приміщення, загальною площею 65,кв.м, які розташовані на першому поверсі будинку №76 по проспекту Гагаріна у місті Дніпро, Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/1615/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №417" збитки у розмірі 37690,57 грн; упущену вигоду у розмірі 247360 грн; 33800 грн неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України, 4785,75 грн судового збору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" збитки у розмірі 37690,57 грн; упущену вигоду у розмірі 247360 грн; 33800 грн неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України, 4785,75 грн судового збору. У позові в частині вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №417" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 234000,00 грн. в рівних частинах відмовлено. Позовні вимоги щодо зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" звільнити нежитлові офісні приміщення, загальною площею 65,кв.м, які розташовані на першому на першому поверсі будинку №76 по проспекту Гагаріна у місті Дніпро, Дніпропетровської області, залишено без розгляду.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку наявний склад цивільного правопорушення, оскільки протиправною поведінкою відповідача є неповернення об`єкту оренди на вимогу позивачів, внаслідок чого договір оренди, укладений між позивачами та ТОВ "Техноніколь-Славутич", був достроково розірваний і позивачем не отримано орендну плату за договором оренди №1 від 02.02.2015; вина відповідача вбачається в свідомому незвільнені нежитлових офісних приміщень та подальше їх незаконне користування, порушуючи законні права нових власників; позивачами понесено збитки, оскільки винесення Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 20.10.2015 у справі №904/7042/15 було зумовлено неналежним виконанням договірних зобов`язань ТОВ "Аптека №417" та ТОВ "Форза ЛТД", яке було спричинене незаконними діями зі сторони Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке своєчасно не звільнило приміщення та продовжувало ним користуватися без будь-яких правових підстав; оскільки матеріалами справи доведено, що державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" (ПАТ "Укрпошта") своєчасно не звільнило приміщення та продовжувало ним користуватися без будь-яких правових підстав до 01.05.2016, у позивачів виникло також право вимоги до відповідача про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування нежитловими приміщеннями за період з 01.03.2014 по 01.05.2016. Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 234000,00 грн, суд виходив з того, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення; позивачами заявлені збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі орендної плати за період за який судом стягнута неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права та процесуального права. При цьому, скаржник вказує, що судом не враховано той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД" є пов`язаними особами, посилаючись на те, що засновником вказаних товариств є одна і та сама особа - ОСОБА_2 , що на думку скаржника, свідчить про зв`язок між позивачами та ТОВ "Техноніколь-Славутич" і ставить під сумнів намір дотримання умов договору оренди №1 як позивачами, так і ТОВ "Техноніколь-Славутич". Також скаржник звертає увагу на те, що наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 №611 було змінено тип Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" з публічного на приватне та товариство перейменоване в Акціонерне товариство "Укрпошта".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі №910/1615/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/1615/16; призначено до розгляду апеляційну скаргу.

17.08.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких Міністерство інфраструктури України просило здійснити розгляд справи відповідно до вимог законодавства. Також у вказаному поясненні третя особа просить поновити пропущений процесуальний строк на подання пояснень, посилаючись на завантаженість представника, якою супроводжується ця справа, та перебування двох інших працівників у щорічній відпустці.

Колегія суддів вважає наявними підстави для поновлення строку на подання письмових пояснень, оскільки причини, наведені третьою особою, є поважними.

07.09.2021 скаржник звернувся з письмовими поясненнями, які фактично є доповненням до апеляційної скарги, яке судом апеляційної інстанції не враховується, з огляду на порушення скаржником встановленого частиною 1 статті 266 ГПК України порядку зміни та доповнення апеляційної скарги.

В судове засідання апеляційної інстанції 14.09.2021 представники третіх осіб не з`явились.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників третіх осіб.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.09.2021 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивачів заперечували проти апеляційної скарги, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

01 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод", як Орендодавцем, та Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрпошта"; в подальшому тип Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" було змінено наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 №611 на приватне та товариство перейменоване в Акціонерне товариство "Укрпошта"), як Орендарем, було укладено договір оренди №38/ж-13 нежитлових офісних приміщень, загальною площею 65 кв.м, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 76.

11 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод", як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ", як Покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежитлових офісних приміщень, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 76, загальною площею 2106,2 кв.м (в тому числі і приміщення, яке було об`єктом оренди за договором оренди №38/ж-13 від 01.01.2013).

12 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ", як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №417" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД", як Покупцями, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежитлових офісних приміщень, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 76, загальною площею 2106,2 кв.м (в тому числі і приміщення, яке було об`єктом оренди за договором оренди №38/ж-13 від 01.01.2013).

02 лютого 2015 року між ТОВ "Аптека №417" та ТОВ "Форза ЛТД", як Орендодавцями, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич", як Орендарем, було укладено договір оренди №1 нежитлових офісних приміщень, відповідно до умов п.1.1 якого Орендодавці передають, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування індивідуально визначене нерухоме майно, яке є власністю Орендодавців, що розташоване за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 76, а саме нежитлові офісні приміщення в літ. А-5 на першому поверсі поз. 101-142, загальною площею 618,4 кв.м (до переліку яких входить, зокрема, і приміщення, яке до цього передавалось в користування ПАТ "Укрпошта" за вже розірваним на момент укладення вказаного правочину договором оренди №38/ж-13 від 01.01.2013).

Відповідно до п.2 Додаткової угоди до Договору оренди приміщення № 1 від 02.02.2015, щомісячний розмір орендної плати за користування об`єктом оренди становить 400,00 гривень за 1 (один) квадратний метр, тобто загальний щомісячний розмір орендної плати за користування об`єктом оренди загальною площею 618,4 кв.м. становить 247360,00 гривень.

02.02.2015 на адресу позивачів від ТОВ "Техноніколь-Славутич" надійшла письмова вимога про забезпечення звільнення офісних приміщень, поз. 133-135, які розташовані на першому поверсі будинку №76 по вулиці Гагаріна у місті Дніпропетровську та внесення змін до Акту прийому-передачі, у зв`язку з тим, що ТОВ "Техноніколь-Славутич" фактично вселитися та користуватися всіма орендованими нежитловими офісними приміщеннями не змогло, оскільки на першому поверсі у трьох приміщеннях, поз. 133-135, загальною площею 65 кв.м, знаходиться поштове відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке своєчасно не звільнило приміщення.

З огляду на дане звернення, 02.02.2015 між "Аптека №417", ТОВ "Форза ЛТД" та ТОВ "Техноніколь-Славутич" було підписано Акт прийому-передачі нежитлових офісних приміщень в новій редакції, відповідно до якого нежитлові офісні приміщення поз. 133-135, загальною площею 65 кв.м не були прийняті у тимчасове користування ТОВ "Техноніколь-Славутич".

06.03.2015 ТОВ "Техноніколь-Славутич" звернулося до Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" з письмовою вимогою про звільнення нежитлових офісних приміщень розташованих за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 76.

Однак, вимога не була задоволена, приміщення звільнені не були. В матеріалах справи відсутні докази повернення спірного приміщення Дніпропетровською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

Оскільки приміщення так і не були звільнені, у серпні 2015 року ТОВ "Техноніколь-Славутич" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Аптека № 417" та ТОВ "Форза ЛТД" про дострокове розірвання договору оренди № 1 від 02.02.2015, за результатами розгляду якого позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, договір оренди було достроково розірвано, солідарно стягнуто з ТОВ "Аптека №417" та ТОВ "Форза ЛТД" на користь ТОВ "Техноніколь-Славутич" 5000,00 грн штрафу, 67336,14 грн пені та 3045,00 грн витрат на сплату судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 у справі №904/7042/15, 11 та 12 листопада 2015 року з розрахункового рахунка ТОВ "Аптека №417" №26000110680001 на рахунок ТОВ "Техноніколь-Славутич" № 26000003312700 були перераховані грошові кошти на загальну суму 37690 грн. 57 коп., а також 11 листопада 2015 року з розрахункового рахунка ТОВ "Форза ЛТД" № 26004050233332 на розрахунковий рахунок ТОВ "Техноніколь-Славутич" № 26000003312700 були перераховані грошові кошти на загальну суму 37690 грн. 57 коп.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивачів збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 234000,00 грн; збитків в розмірі 75381,14 грн (грошові кошти, які були стягнуті з позивачів за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 у справі №904/7042/15); збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого доходу) у вигляді орендної плати за два місяці в розмірі 494720,00 грн; неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщеннями 67600,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно приписів статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За твердженням позивачів, оскільки договір оренди №1 нежитлових приміщень, який був укладений між позивачами та ТОВ "Техноніколь-Славутич" на строк з 02.02.2015 по 31.12.2015 було достроково розірвано 20.10.2015 за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 у справі №904/7042/15 у зв`язку з неналежним виконанням орендодавцями своїх зобов`язань щодо передачі об`єкту оренду, що зумовлено незаконними діями зі сторони Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо повернення позивачам спірного приміщення, враховуючи, що розмір щомісячної орендної плати становив 247360 грн 00 копійок, позивачі недоотримали дохід у вигляді орендної плати за два місяці, а саме за листопад та грудень 2015 року у розмірі 494720 грн (247360,00 х 2міс = 494720,00 грн).

Як встановлено вище, відповідачі неодноразово зверталися до відповідача з вимогою повернути приміщення, які належать позивачам та використовуються Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" за відсутності належної правової підстави; однак дані вимоги залишені підприємством поштового зв`язку без виконання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 09.03.2016, про те, що додатковою угодою від 31.01.2014 до договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013, останній розірвано з 01.02.2014 і що згідно з п.2 вказаної додаткової угоди до договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013 площі були здані Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" та прийняті Публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод", не приймаються судом до уваги, оскільки, як встановлено вище, ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" станом на 31.01.2014 вже не був власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76. Також факт не звільнення та продовження користування Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, після розірвання договору оренди №38/ж-13 від 01.01.2013 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами:

- письмовою заявою фізичної особи ОСОБА_1 до Дніпровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" про надання інформації відносно місцезнаходження поштового відділення №50 від 20.07.2015;

- листом Дніпровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 23.07.2015 про надання відповіді фізичній особі ОСОБА_1 про місцезнаходження поштового відділення №50, де зазначено: "…відділення поштового зв`язку №50 м. Дніпропетровська Поштамту центру поштового зв`язку №1 розташоване за адресою: проспект Гагаріна, буд. 76, м Дніпропетровськ; - чеком №00266807 0023076 з поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, про відправку цінного листа від 12.05.2015;

- чеком №0028865 0024935 з поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, про купівлю газети від 09.06.2015;

- чеком №0042369 0036866 з поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" , яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, про відправку цінного листа від 08.12.2015;

- витягом з сайту http//ukrpost.in/ua про місцезнаходження поштового відділення №50 Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта";

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 №904/7042/15;

- відповіддю Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС від 20.08.2019, в якій зазначено, що Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" дійсно здійснювало господарську діяльність з надання послуг населенню за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76 з 15.02.2014 по 12.05.2016.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку наявний склад цивільного правопорушення, оскільки протиправною поведінкою відповідача є неповернення на вимогу позивачів приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 76, яке було об`єктом оренди за договором, укладеним між позивачами та ТОВ "Техноніколь-Славутич", внаслідок якої (протиправної поведінки відповідача) вищезазначений договір оренди був достроково розірваний та позивачами не отримано орендну плату за договором оренди №1 від 02.02.2015; вина відповідача вбачається в свідомому незвільненні нежитлових офісних приміщень та подальше незаконне користування цим майном, порушуючи законні права нових власників.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачів збитків у вигляді недоотриманого доходу у розмірі 494720 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також у позивачів виникає право вимоги до відповідача по відшкодуванню збитків, які заявлені позивачами до стягнення у розмірі 75381,14 грн - грошові кошти, які були стягнуті з позивачів за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015, ухвалення якого було зумовлено неналежним виконанням договірних зобов`язань ТОВ "Аптека №417" та ТОВ "Форза ЛТД", яке було спричинене незаконними діями зі сторони Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", яке своєчасно не звільнило приміщення та продовжувало ним користуватися без будь-яких правових підстав.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачів збитків у розмірі 75381,14 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачами також заявлено до стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування вищевказаними нежитловими офісними приміщеннями за час прострочення у розмірі 67600,00 грн, нарахованої у відповідності до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи те, що власник речі переданої у найм змінився, а розмір орендної плати за попереднім договором оренди становив 1300,00 грн щомісячно, то відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного Кодексу України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування нежитловими приміщеннями за період з 01.03.2014 по 01.05.2016 становить 67600,00 грн (1300,00 грн х 26 міс. х 2 = 67600,00 грн) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів, а тому дана позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачами також заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі орендної плати за фактично не прийняті ТОВ "Техноніколь-Славутич" в користування нежитлові офісні приміщення, поз. 133-135, загальною площею 65 кв.м, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 76, у розмірі 234000,00 грн.

Позивачами розраховано збитки у розмірі 234000,00 грн з урахуванням встановленого в п.2 Додаткової угоди до договору оренди приміщення №1 від 02.02.2015 щомісячного розміру орендної плати за користування об`єктом оренди, який становить 400,00 гривень за 1 квадратний метр, тому за розрахунком позивачів розмір упущеної вигоди розраховується за період з моменту дії договору оренди, тобто з 02.02.2015 та до моменту припинення дії цього Договору - до 06.11.2015 (65 м2 х 400,00 грн. = 26000,00 грн. х 9 міс. = 234000,00 грн.).

Згідно із ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, неповернення об`єкту оренди за договором, відбулося виключно з вини відповідача, який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцям у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.

Встановивши зазначені обставини, господарський суд дійшов висновку про те, що неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України та задовольнив вимогу позивачів про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування нежитловими приміщеннями за період з 01.03.2014 по 01.05.2016 у розмірі 67600,00 грн (1300,00 грн. х 26 міс. х 2 = 67600,00 грн).

Передбачена частиною другою ст. 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні 230 ГК України. Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Позивачем заявлені збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі орендної плати за період, за який судом стягнута неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачів збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 234000,00 грн не підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо пов`язаності Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноніколь-Славутич" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форза ЛТД", посилаючись на те, що засновником вказаних товариств є одна і та сама особа, що на думку скаржника свідчить про зв`язок між позивачами та ТОВ "Техноніколь-Славутич" і ставить під сумнів намір дотримання умов договору оренди №1 як позивачами, так і ТОВ "Техноніколь-Славутич", не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги як такі, що не доведені належними та допустимими доказами та є припущеннями скаржника.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Зазначення місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні суду найменування відповідача як Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" замість Акціонерне товариство "Укрпошта", на що звертає увагу скаржник в апеляційній скарзі, також не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/1615/16 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи №910/1615/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.09.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир