ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2021 р. Справа№ 927/1099/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Іоннікової І.А.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 01.09.2021,
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 (повне рішення складено 28.05.2021)
у справі №927/1099/20 (суддя Демидов М.О.)
за позовом Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України
до 1. Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс
про визнання договорів недійсним,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області (далі, прокурор) звернувся до Господарського суду Чернігівської області із позовом в інтересах держави в особі Національної академії наук України (далі, позивач або НААНУ) до Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії наук України (далі, відповідач-1, ДС Маяк або Станція) та до Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс (далі, відповідач-2 або ТОВ Ремавтокомплект-Сервіс ) про:
- визнання недійсним договору №9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс ;
- визнання недійсним додаткового договору №2 від 13.10.2020 до договору №9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за своєю правовою природою укладені між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс Договір №9 від 05.02.2020 та Додатковий договір №2 від 13.10.2020 до нього є прихованими договорами оренди землі, оскільки містять всі істотні умови саме договору оренди землі. Водночас, при укладанні оспорюваних договорів відповідачами порушено вимоги Господарського, Цивільного і Земельного кодексів України, Закону України Про оренду землі .
За доводами прокурора, виходячи зі змісту оскаржуваних договорів, на їх підставі відповідачем-1 фактично передано відповідачу-2 у платне користування (оренду) земельні ділянки, із повним циклом сільськогосподарського виробництва, починаючи з етапу обробітку земельних ділянок до отримання врожаю, що розподілено сторонами на самостійні правочини для ухилення від дотримання вимог земельного законодавства. Додатково прокурор звертає увагу на неотримання відповідачем-1 при укладенні оскаржуваних правочинів погодження органу управління Підприємством. Правовими підставами позову визначені статті 203, 215, 235 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 позов Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області задоволено повністю.
Визнано недійсним договір №9 від 05.02.2020, укладений між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс .
Визнано недійсним додатковий договір №2 від 13.10.2020 до договору №9 від 05.02.2020, укладений між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс .
Присуджено до стягнення з Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, на користь Чернігівської обласної прокуратури 2102 грн. 00 судового збору.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс на користь Чернігівської обласної прокуратури 2102 грн. 00 судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що Договір №9 від 05.02.2020 та Додатковий договір №2 від 13.10.2020 до Договору №9 від 05.02.2020 є удаваними договорами, оскільки під договором про надання науково-консультаційних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки державної форми власності. При цьому, всупереч вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Закону України Про оренду землі , Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в користування (оренду) земельних ділянок, жодних доказів погодження укладення спірного договору та додаткових договорів до нього із позивачем відповідачами у справі не надано. Господарський суд зазначив, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою відповідачем-1 не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 23.06.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Дослідна станція Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
До апеляційної скарги додано також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У свою чергу, не погоджуючись із вказаним рішенням, 26.06.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
До апеляційної скарги додано також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги відповідачів мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційних скарг відповідачів зводяться до наступного:
- відповідачем-1 та відповідачем-2 у справі укладено договір №9 від 05.02.2020 на виконання Генеральної угоди від 09.09.2019. У рамках виконання Генеральної угоди та договору укладено додатковий договір №1 від 05.02.2020 до договору з додатками. Після виконання зобов`язань за договором та згідно з додатковим договором №1 укладено додатковий договір №2 від 13.10.2020, згідно із яким замовник та консультант погодили фактичні умови виконання зобов`язань. Сторони підтвердили, що замовник та консультант виконали наступні зобов`язання: загальна вартість наданих послуг консультантом склала 870000,00 грн. з ПДВ, що підтверджено актом №1; консультант передав замовнику, а замовник прийняв від консультанта уречевлений результат виконання робіт, а саме урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в обсязі бункерної ваги 895,36 т, ціна якої була визначена у розмірі 5 280,00 грн. за тону з урахуванням ПДВ; загальна вартість виконаних замовником робіт склала 4462831,28 грн. з ПДВ, що підтверджено актом №2 від 13.10.2020; загальна вартість уречевленого вираження результату виконаних робіт (вирощеного врожаю) склала - 4 727 500,80 грн. з ПДВ, що підтверджено актом №2 та актом №3 від 13.10.2020; грошові зобов`язання замовника виконані перед консультантом за договором склали 5582831,28 грн. з ПДВ, що підтверджено актом №1, актом №2 та актом №3; грошові зобов`язання консультанта виконані перед замовником за договором склали 5 597 500,80 грн. з ПДВ, що підтверджено актом №1, актом №2 та актом №3. Пунктами 2-6 акту №4 від 13.10.2020 сторони узгодили обсяг виконання зобов`язання. Відповідачі зазначають, що основною метою договору №9 від 05.02.2020 є об`єднання зусиль та певних внесків сторін для досягнення господарських цілей. На виконання умов договору сторони провели остаточне узгодження розрахунків, що підтверджується актами №№ 1, 2, 3, 4 та актом звірки розрахунків від 15.10.2020. Реальність договірних відносин між відповідачами підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області від 12.01.2021 у справі №920/1207/20, що набрало законної сили. З огляду на вказане, необґрунтованими, на переконання скаржників, є посилання прокурора на те, що консультантом було надано земельні ділянки в користування замовнику;
- усупереч вимог Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не надано оцінки заяві відповідача-1 про залишення позову без розгляду. Скаржники стверджують, що керівник Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області звернувся до суду із позовом усупереч чинним нормам законодавства України, адже він не має належних правових підстав звертатися від імені позивача (НААНУ), так як позивач має належні правові засоби захисту його інтересів та має усі фактичні засоби їх захисту, а відповідь, що надана прокуратурі, прямо свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову, що поданий прокурором в інтересах НААНУ. Оскільки земельна ділянка перебуває у комунальній власності Крутівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області, її власником є Крутівська сільська рада, а отже інтереси позивача у спірних правовідносинах жодним чином не зачіпаються. Позов за таких обставин мав бути пред`явлений прокурором в інтересах власника землі - Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області;
- нормами чинного законодавства України не передбачено правових підстав для погодження договорів, що укладалися відповідачем-1, з НААНУ та Інститутом овочівництва і баштанництва НААНУ. Пунктом 13 Статуту ДС Маяк в редакції 2016 року у відповідності до законодавства і в межах, визначених цим статутом, передбачено, що Станція самостійно вирішує питання, пов`язані з його науковою та господарською діяльністю, вступає від свого імені у договірні відносини з іншими установами та організаціями. Тобто, відповідач-1 уповноважений на укладання такого роду договорів;
- судом не було враховано практику Європейського Суду з прав людини щодо обґрунтованості судового рішення.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
20.08.2021 від прокуратури через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційні скарги відповідачів, у якому прокурор просив суд у їх задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень на апеляційні скарги прокурор, посилаючись на положення статей 4, 8 Закону України Про управління об`єктами державної власності , статтю 7 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , пункти 10, 15, 18, 26 Статуту ДС Маяк , наголосив на тому, що ДС Маяк не мала право без згоди позивача розпоряджатися землями державної форми власності.
Прокурор зазначає, що між сторонами існують відносини з передання в користування земельних ділянок, метою яких є отримання прибутку від врожаю кукурудзи, який там вирощується, а умови укладених між відповідачами правочинів свідчать про те, що останні фактично уклали договори оренди земельної ділянки. На відміну від договору надання послуг, за яким виконавець за завданням замовника виключно надає послугу, за що отримує винагороду та не має підстав і мотивів сподіватися на отримання іншого прибутку чи права власності на продукцію, отриману в результаті такої діяльності, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням властивостей та вилучення внаслідок такого користування властивостей землі та продукцію/доходи від такої діяльності.
Твердження відповідачів про те, що суд першої інстанції не розглянув заяву про залишення позову без розгляду є хибними, оскільки в дійсності судом першої інстанції було вирішено надати їй оцінку та розглянути під час вирішення спору по суті, про що суд зазначив в оскаржуваному рішенні, надавши їй оцінку, відмовляючи у задоволенні позову.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення з урахуванням норм законодавства, практики Верховного Суду встановив виконання прокурором вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру та наявності підстав представництва інтересів держави прокурором, що є цілком обґрунтованим та законним.
01.09.2021 від позивача електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у справі.
Згідно з частиною 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно зі статтею 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .
Стаття 1 Закону України Про електронні довірчі послуги визначає, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.
Судом встановлено, що письмові пояснення, які надійшли 01.09.2021 на електрону пошту Північного апеляційного господарського суду від НАНУ, не скріплено електронним цифровим підписом президента НАНУ Гадзала Я.М., водночас, станом на дату прийняття даної постанови, представником позивача не надіслано суду оригінал пояснень у паперовій формі, а тому подані письмові пояснення не приймаються судом до розгляду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2021 апеляційну скаргу Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України у справі №927/1099/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 09.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-сервіс у справі №927/1099/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 задоволено заяву суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І. та Андрієнка В.В. про самовідвід у справі №927/1099/20 за апеляційними скаргами Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс . Матеріали справи №927/1099/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядження в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 №09.1-07/426/21 призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/1099/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 апеляційну скаргу Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 апеляційну скаргу Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 залишено без руху. Роз`яснено Дослідній станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 6 306, 00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-сервіс , що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 6 306, 00 грн.
05.08.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник відповідача-1 подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію №15/1_12 від 03.08.2021 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 6 306,00 грн.
05.08.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник відповідача-2 подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію №1948 від 03.08.2021 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 306, 00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 поновлено Дослідній станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20, зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20, призначено до розгляду апеляційну скаргу Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 на 01.09.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-сервіс на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20, зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 об`єднано в одне апеляційне провадження, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 на 01.09.2021.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 №09.1-08/3987/21 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. з 31.08.2021 на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/1099/20.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01.09.2021 апеляційну скаргу Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційних скарг визначеним складом суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М., розгляд справи №927/1099/20 вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 01.09.2021 о 12 год. 15 хв.
Явка представників сторін
У судове засідання, призначене на 01.09.2021, з`явилися представники прокуратури та відповідача-1.
Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися.
Представник позивача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача-2 електронною поштою подав 31.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, підписане ЕЦП адвоката Кравченка І.О.
Суд, розглянувши заявлене представником відповідача-2 клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 202 Цивільного кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Отже, враховуючи зміст наведених правових норм, суд, розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду апеляційної скарги, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.
Суд зазначає, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування поданого клопотання про відкладення представник відповідача-2 посилається на неможливість його з`явитись у судове засідання 01.09.2021 у зв`язку з невідкладним візитом до лікаря, на підтвердження чого до клопотання про відкладення представником долучена копія талону до стоматологічного кабінету у м. Суми по вул. Петропавлівська, 74.
Однак, по-перше, із долученого до клопотання талону неможливо встановити, що саме представник відповідача-2 Кравченко І.О. записаний на прийом до лікаря, по-друге, навіть за умови доведення таких обставин, відповідач-2 на переконання суду не був позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, директора підприємства.
Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах у відповідності до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України. Однак, до клопотання про відкладення розгляду справи не додано жодних доказів на підтвердження таких обставин.
При цьому, явка представника відповідача-2 у судове засідання, призначене на 01.09.2021, обов`язковою не визнавалась, а в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Відповідач-2 у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не наголошує на обставинах, які, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, та викладення відповідачем-2 своєї правової позиції в апеляційній скарзі, перешкоджали б суду здійснити її розгляд у відсутності представника скаржника.
За вищенаведених обставин справи в їх сукупності колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи, наведені ним причин неявки у судове засідання суд визнає неповажними.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача-2.
Представник прокуратури у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційних скарг відповідачів, просив у їх задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримував доводи апеляційних скарг, просив їх задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею №000578 від 19.05.1999 (том 1, а.с. 76-77) відповідачу-1 передано у постійне користування земельні ділянки площею 401,7 га на території Крутівської сільської ради для проведення наукової та виробничої діяльності.
09.09.2019 між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс укладено генеральну угоду про співробітництво (том 1, а.с. 20).
Відповідно до пункту 1 Генеральної угоди її предметом є об`єднання зусиль сторін з метою вивчення методів та технологій підвищення врожайності зернових культур, а також дослідження та вдосконалення технологій вирощування зернових культур у зоні Полісся України.
Пунктом 3 Генеральної угоди сторони передбачили, що господарські відносини сторін, спрямовані на реалізацію досягнутої цією угодою домовленості, у тому числі за участю інших суб`єктів господарювання, оформлюються у вигляді окремих договорів.
05.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс (замовник, відповідач-2) та Дослідною станцією Маяк ІОБ НАНУ (консультант, відповідач-1) укладено Договір №9 (далі, Договір) (том 1, а.с. 21-24).
Відповідно до пункту 1.1. Договору замовник замовляє, а консультант зобов`язується надавати науково-консультаційні послуги по веденню технологічного процесу вирощування сільськогосподарської продукції на площі 250 га в межах Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до вимог та умов, встановлених в технологічну процес-карту. Земельні ділянки є комунальною власністю, знаходяться в постійному користуванні консультанта і підлягають використанню за призначенням, передбаченим земельним законодавством України та іншими нормативними актами. Земельні ділянки не підлягають вилученню і їх статус залишається незмінним на весь період дії договору.
Відповідно до пункту 1.2. Договору замовник у строк з 05.02.2020 по 31.12.2020 зобов?язується забезпечити для виконання науково-консультаційної програми та обробітку землі наявну техніку та обслуговуючий персонал, на власний ризик в оптимальні періоди з високою якістю та за рахунок власних коштів виконувати навчальні роботи з обробітку учбових площ згідно додатків до договору. Фактична площа погоджується актом.
Згідно пункту 1.3. Договору загальна сума договору становить 870 000 грн, в тому числі ПДВ 145 000 грн. Перша оплата в сумі 300 000 грн, в тому числі ПДВ 50 000 грн, що становить 27% від вартості договору, здійснюється протягом п`яти днів з дати укладення договору. Наступні оплати здійснюються протягом двох місяців рівними частинами по 135000 грн., в тому числі ПДВ 22500,00 грн. починаючи з 01.03.2020, не пізніше 15 числа поточного місяця. Наступні оплати здійснюються протягом двох місяців рівними частинами по 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн, починаючи з 01.06.2020. Останній платіж здійснюється до 15.08.2020.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що замовник зобов`язується в установленому порядку та в установлені строки згідно технологічної карти виконувати весь комплекс сільськогосподарських робіт за власний рахунок своєю сільгосптехнікою; нести всі витрати по придбанню посівного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, паливно-мастильних матеріалів; вирощуванню та збиранню врожаю 2020 року.
Технологічну карту, передбачену договором, відповідачами під час судового розгляду справи суду не надано, а також не надано будь-яких доказів її фактичного існування.
Відповідно до пункту 2.6. Договору замовник проводить оплату наданих консультантом науково-консультаційних послуг по забезпеченню ведення робіт згідно пункту 1.3. даного договору.
Пунктом 3.4. Договору сторони обумовили, що продукція врожаю 2020 року належить замовнику, оскільки ним забезпечено для виконання науково-консультаційної програми наявну техніку, обслуговуючий персонал та за власний рахунок понесені витрати посівного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, паливно-мастильних матеріалів для вирощування та збирання врожаю 2020 року та ним взято на себе ризик непередбачених збитків.
Згідно з пунктом 7.1. Договору договір діє з моменту його підписання та закінчується 31.12.2020.
Додатком №1 до договору №9 від 05.02.2020 сторонами погоджено обробіток земель загальною площею 250 га, які складаються з 10 полів (Д-2 - Д-11) (том 1, а.с. 25).
05.02.2020 між замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та консультантом - Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України укладено додатковий договір №1 до договору №9 від 05.02.2020 (том 1, а.с. 26-27).
Згідно із пунктом 1 додаткового договору №1 на виконання умов генеральної угоди від 09.09.2019 та договору №9 від 05.02.2020 замовник зобов`язується виконати роботи, що є результатом спільної діяльності сторін, зокрема, поставити консультанту сировину, матеріали та виконати роботи, а консультант прийняти їх та у розмірі їх вартості відшкодувати замовнику вартість понесених замовником витрат, згідно з цим договором та договором від 05.02.2020 №9, здійснивши на його користь поставку продукції.
Пунктом 1.2. Додаткового договору №1 сторони обумовили, що замовник зобов`язується сплатити на користь консультанта компенсацію різниці вартості вирощеного урожаю (продукції) від вартості фактично підтверджених витрат замовника.
Згідно з пунктами 2.1. - 2.5. додаткового договору №1 замовник зобов`язується виконати роботи згідно з додатком №1 до договору. Загальна вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 1095000,00 грн. Строк виконання робіт замовником - до 31.12.2020 та відповідно до замовлень консультанта. Місце виконання робіт - земельні ділянки консультанта, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:08:001:0014 площею 0,3898 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:08:001:0014 площею 0,4359 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:10:001:0023 площею 228,8841 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:05:002:0025 площею 138,8736 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:05:002:0026 площею 31,5 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:01:002:0147 площею 1,34 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:01:002:0148 площею 0,0042 га, земельна ділянка з кадастровим номером 7423385200:01:002:0149 площею 0,2724 га (підпункти 2.4.1-2.4.8 додаткового договору). З урахуванням пунктів 2.4.1-2.4.8 загальна посівна площа, на якій здійснюється діяльність з цим договором, не перевищує 250 га і додатково визначається в додатку № 1 до договору від 05.02.2020 №9.
Пунктом 2.7. Додаткового договору №1 замовник зобов`язується поставити консультанту сировину та матеріали згідно з додатком №2 до цього договору.
Загальна вартість сировини та матеріалів з урахуванням ПДВ складає 3 367 831,28 грн (пункт 2.8. Додаткового договору №1).
Пунктами 3.1.1., 3.1.2. Додаткового договору №1 консультант зобов`язується не пізніше 31.12.2020 передати замовнику вирощений урожай.
Відповідно до пунктів 3.2. - 3.5. додаткового договору №1 у компенсацію вартості поставленої замовником сировини, матеріалів та виконаних робіт, консультант зобов`язується виростити наступний урожай (продукцію) та передати його замовнику за ціною не вище середньозваженої ринкової ціни станом на 15.11.2020. Орієнтовна урожайність складає кукурудза 3-ій клас (для кормових потреб) в кількості 2000 т. Загальна ціна урожаю (продукції), яка підлягає поставці, з урахуванням ПДВ складає 8000000,00 грн. Продукція постачається замовнику не пізніше 31.12.2020 в повному обсязі.
Право власності на урожай (продукцію) переходить до замовника в момент його передачі (пункт 3.7. Додаткового договору №1).
Згідно із пунктом 4.1. Додаткового договору №1 договір вступає в силу з дати його підписання повноважними представниками сторін та протягом чинності договору від 05.02.2020 №9, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Сторонами підписано додаток №1 до додаткового договору №1 від 05.02.2020, яким визначено роботи, що виконуються замовником для вирощення урожаю (продукції) (том 1, а с. 28). Пунктом 3 додатку №1 визначено, що орієнтовний обсяг виробництва урожаю (продукції) 2000 тон кукурудзи третього класу (для кормових потреб).
Сторонами 05.02.2020 підписано додаток №2 (том 1, а.с. 29) до додаткового договору №1, яким визначено сировину та матеріали.
За доводами прокурора Договір №9 та Додатковий договір №1 є пов`язаними між собою, укладені в один день та на аналогічний строк, визначають права та обов`язки сторін, при цьому Додатковий договір №1 доповнює первинний правочин та деталізує його умови та у своїй сукупності вказані договори свідчать про виникнення між його сторонами правовідносин оренди земельної ділянки.
13.10.2020 між замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та консультантом - Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України укладено Додатковий договір №2 до договору №9 від 05.02.2020 та додаткового договору №1 від 05.02.2020 (том 1, а.с. 30-32).
Відповідно до пункту 1 Додаткового договору №2 на виконання умов генеральної угоди від 09.09.2019, договору від 05.02.2020 №9 та додаткового договору №1 від 05.02.2020 замовник та консультант погоджують фактичні умови виконання зобов`язань.
Пунктом 2 додаткового договору №2 визначено, що сторони підтверджують, що консультант і замовник виконали наступні зобов`язання, а саме:
2.1. Сторони підтверджують, що загальна вартість наданих консультантом послуг складає 870 000,00 грн з урахуванням ПДВ, що підтверджується актом № 1 від 13.10.2020.
2.2. Консультант передає замовнику, а замовник приймає від консультанта уречевлений результат виконання робіт замовника за договором, а саме урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в обсязі бункерної ваги 895,36 т.
2.3. Ціна Кукурудзи 3-го класу (для кормових потреб) складає 5280,00 грн. за тону з урахуванням ПДВ; загальна вартість виконаних замовником робіт склала 4462831,28 грн. з ПДВ.
2.4. Сторони підтверджують, що загальна вартість виконаних замовником робіт складає 4462831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №2 від 13.10.2020.
2.5. Загальна вартість уречевленого вираження результату виконаних робіт (вирощеного врожаю (продукції)) складає - 4727500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №2 та актом №3 від 13.10.2020.
2.6. Сторони підтверджують, що грошові зобов`язання замовника, виконані перед консультантом за договором, складають 5582831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №1, актом №2 та актом №3 від 13.10.2020.
2.7. Сторони підтверджують, що грошові зобов`язання консультанта, виконані перед замовником за договором, складають 5597500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №1, актом №2 та актом №3 від 13.10.2020.
Згідно із пунктом 3 Додаткового договору №2 сторони підтверджують, що остаточне узгодження розрахунків за договором від 05.02.2020 №9 та додатковим договором №1 від 05.02.2020 зобов`язуються провести протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання цього договору та мають скласти акт звірки заборгованості. Обов`язок зі складання акту звірки заборгованості лежить на консультантові.
Пунктом 7 Додаткового договору №2 сторони погодили, що наступні положення додаткового договору №1 від 05.02.2020 та додатку №1 від 05.02.2020 втрачають силу з моменту підписання цього договору, а саме:
7.1. положення пунктів 3.3 та 3.4 додаткового договору №1 від 05.02.2020;
7.2. положення пункту 3 додатку №1 до додаткового договору №1 від 05.02.2020.
Відповідно до пункту 8 Додаткового договору №2 сторони цього договору погодили, що положення договору №9 від 05.02.2020 та додаткового договору №1 від 05.02.2020 за винятком положень, визначених в пункті 7 цього договору, зберігають свою силу до закінчення їх дії - 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання сторонами цього договору.
До матеріалів позовної заяви додано акт №1 від 13.10.2020 приймання-передачі наданих послуг до договору №9 від 05.02.2020 (том 1, а.с. 33), підписаний та скріплений печатками відповідачів, згідно якого сторони підтверджують, що на виконання умов договору консультантом надано послуги загальною вартістю 870000 грн.
Згідно акту приймання-передачі №2 від 13.10.2020 (том 1, а.с. 34) до договору №9 від 05.02.2020 та додаткового договору №1 від 05.02.2020, підписаного та скріпленого печатками відповідачів, загальна вартість робіт замовника за договором складає 1 095 000,00 грн. з ПДВ. ПДВ складає 182500,00 грн. Загальна вартість сировини та матеріалів складає 3 367 831,28 грн. з ПДВ. Сторонами підтверджено, що загальна вартість виконаних замовником робіт складає 4462831,28 грн. з ПДВ. Уречевленим результатом виконаних замовником робіт згідно з договором є урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) , що складає загалом бункерної ваги 895,36 т. Даним актом засвідчено, що консультант приймає виконані замовником роботи та їх уречевлений результат в урожаї 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) .
Між відповідачами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі №3 від 13.10.2020 (том 1, а.с. 35) до договору від 05.02.2020 №9 та додаткового договору №1 від 05.02.2020. Згідно акту №3 уречевленим результатом діяльності замовника та консультанта згідно з договором є урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) , що складає загалом бункерної ваги 895,36 т. Сторони погодили, що вартість урожаю (продукції) складає 5280,00 грн. за одну тону з врахуванням ПДВ. Загальна вартість уречевленого результату виконаних робіт (вирощеного урожаю (продукції)) складає 4727500,80 грн. з ПДВ. Цим актом засвідчено, що консультант приймає від замовника результат виконання робіт за договором уречевлений в урожаї 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в повному обсязі. Консультант передає замовнику, а замовник приймає від консультанта уречевлений результат виконання робіт замовника за договором, а саме урожай 2020 року Кукурудза третій клас (для кормових потреб) в обсязі бункерної ваги 895,36 т, за ціною 5280,00 грн. за одну тону з врахуванням ПДВ, загальною вартістю 4727500,80 грн. з ПДВ.
Між відповідачами підписано та скріплено печатками акт узгодження виконаних зобов`язань №4 від 13.10.2020 (том 1, а.с. 36) до договору від 05.02.2020 №9 та додаткового договору №1 від 05.02.2020. Даним актом сторони підтверджують, що загальна вартість наданих консультантом послуг складає 870 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №1 від 13.10.2020; загальна вартість виконаних замовником робіт складає 4462831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №2 від 13.10.2020; загальна вартість уречевленого вираження результату виконаних робіт (вирощеного урожаю (продукції)) складає 4727500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актами №2 від 13.10.2020 та № 3 від 13.10.2020; грошові зобов`язання замовника виконані перед консультантом за договором складають 5582831,28 грн. з ПДВ, що підтверджується актами №1 від 13.10.2020, № 2 від 13.10.2020, №3 від 13.10.2020; грошові зобов`язання консультанта виконані перед замовником за договором складають 5597500,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актами №1 від 13.10.2020, №2 від 13.10.2020, №3 від 13.10.2020.
Прокурором у позові вказано про те, що пунктом 7 Додаткового договору №2 фактично змінено умови Договору №9 від 05.02.2020 щодо кількості виготовленої продукції та загальної ціни урожаю, який підлягає поставці; зазначені правочини є удаваними, оскільки їх вчинено для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, договори укладено з порушенням земельного законодавства, з огляду на що вони підлягають визнанню недійсними.
У матеріалах справи наявна копія акту звірки від 15.10.2020 №7, який підписаний відповідачами та скріплений печатками сторін, згідно якого дебет ДС Маяк складає 14 669,52 грн (том 1, а.с. 226).
До матеріалів позовної заяви додано копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою №673-ДК/573/АП/09/01/-20 від 23.09.2020 (том 1, а.с. 91-94), складеного Відділом контролю за використанням та охороною земель у Бобровицькому, Носівському, Ніжинському районах та м. Ніжині Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Згідно акту було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок комунальної власності, які знаходяться у постійному користуванні Дослідної станції Маяк ІОБ НААН України, на території Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області кадастрові номери 7423385200:10:001:0023, 7423385200:05:002:0025.
У ході перевірки встановлено, що вказані ділянки використовуються для вирощування сільськогосподарської культури (кукурудза врожай 2020) без будь-яких правовстановлюючих документів, передбачених діючим земельним законодавством України. Зазначене також підтверджено матеріалами кримінального провадження №42020271180000125 від 25.08.2020 за частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України (том 1, а.с. 42-45).
Звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор посилається на те, що між відповідачами існують відносини з передання у користування земельних ділянок, метою яких є отримання прибутку від врожаю кукурудзи, яка там вирощується, а умови укладених договорів між відповідачами свідчать про те, що останні фактично уклали договори оренди земельної ділянки. Укладення оскаржуваних договорів з метою приховування іншого правочину, а саме договору оренди землі, що свідчить про удаваність, є підставою для визнання договорів недійсними в судовому порядку. Прокурор зазначає про неотримання відповідачем-1 погодження органу управління Підприємством під час укладення оскаржуваних правочинів. У зв`язку із тим, що ТОВ Ремавтокомплект-Сервіс незаконно набуло право на користування земельними ділянками наукової установи, а державне майно використовується не за цільовим призначенням, прокурором подано позов у даній справі.
Листом №66-7627 від 13.08.2020 та повторно листом №66-8675 вих20 від 05.10.2020 прокуратура повідомила про виявлені порушення вимог чинного законодавства Національну академію аграрних наук України (позивач у справі) (том 1, а.с. 104, 105). Відповіді отримано не було.
Ніжинською місцевою прокуратурою направлено Національній академії аграрних наук України повідомлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру №66-9265вих20 від 17.11.2020 з проханням направити на адресу прокуратури інформацію чи вживалися НААН заходи щодо визнання договорів недійсними, їх розірвання, якщо не вживалися то з яких причин та чи будуть вживатися у подальшому (том 1, а.с. 107-110).
Заходів реагування позивачем не вжито, належного захисту інтересів держави не здійснено.
Реалізуючи конституційну функцію, прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, оскільки у даному випадку Національна академія аграрних наук України, незважаючи на очевидний характер порушень, будучи належним чином повідомленою про їх існування, захист прав і законних інтересів не здійснила, у зв`язку із чим вони залишаються порушеними, а тому у прокуратури наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі саме Національної академії аграрних наук України.
Після подання позову до суду листом №10.3-03/330 від 02.12.2020 (том 2, а.с. 66) Національна академія аграрних наук України надала відповідь Ніжинській місцевій прокуратурі про те, що не вживала заходів щодо визнання договору №9 від 05.02.2020 недійсним та його розірвання, оскільки Дослідна станція Маяк не повідомляла Академію про укладення договору та не зверталась щодо його погодження.
Відповідачі у поданих відзивах на позовну заяву заперечували проти позовних вимог, посилаючись на те, що прокурор звернувся з позовом до суду усупереч чинним нормам законодавства України, адже він не має належних правових підстав звертатися від імені позивача - Національної академії аграрних наук України, оскільки позивач має належні правові засоби захисту його інтересів; нормами законодавства України не передбачено правових підстав для погодження договорів, що укладалися ДС Маяк , з Національною академією аграрних наук України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Стосовно посилань скаржників у апеляційних скаргах на відсутність підстав для представництва прокурором у даній справі інтересів держави в особі Національної академії аграрних наук України колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини статті 23 Закону України Про прокуратуру ).
Колегія суддів зазначає, що системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Водночас, тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У даній справі прокурор обґрунтовує наявність інтересів держави у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права. Прокурор стверджує, що у даному випадку порушуються соціальні та економічні інтереси держави, оскільки незаконна передача землі в оренду суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені у статті 14 Конституції України та статті 5 Земельного кодексу України.
Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор визначив Національну академію аграрних наук України.
Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивача щодо захисту належним чином інтересів держави.
Стосовно правильності визначення прокурором Національної академії аграрних наук України як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, колегія суддів зазначає наступне.
Правові основи управління об`єктами державної власності закріплені Законом України Про управління об`єктами державної власності .
Пунктом 9 частини 1 статті 3 наведеного Закону України Про управління об`єктами державної власності (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що об`єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Відповідно до статті 8 Закону України Про управління об`єктами державної власності Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1,3- 11, 14 - 15, 18 - 38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень щодо господарських структур.
Статтею 7 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність визначено, що землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок (для приватних наукових установ), у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються науковими установами відповідно до земельного законодавства. Земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи Президії - Національної академії наук України або національних галузевих академій наук.
Пунктом 17 статті 6 Статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого 07.04.2016 загальними зборами НААН, визначено, що НААН здійснює повноваження з управління державним майном, забезпечує його ефективне використання та розпоряджається ним у межах, визначених законодавством, виступає головними розпорядником бюджетних коштів
Відповідно до Статуту (том 1, а.с. 62-67), затвердженого президентом Національної академії аграрних наук України 15.11.2016, Дослідна станція Маяк Інституту овочівництва і баштанництва НААН підпорядкована Інституту овочівництва і баштанництва НААН і перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України як органу управління державним майном (пункт 5 Статуту).
Пунктом 10 Статуту визначено, що станція заснована на державній власності. На балансі Станції знаходиться майно, закріплене за нею Академією на праві оперативного управління, придбане за рахунок коштів, загального або спеціального фондів Державного бюджету. За Станцією закріплені земельні ділянки, які використовуються для забезпечення наукової діяльності Станції та надані їй на праві постійного користування, що посвідчується у встановленому законом порядку. Вилучення земельних ділянок та припинення права постійного користування ними може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України.
Відповідно до пункту 15 Статуту станція користується землею та іншими природними ресурсами відповідно до статутних цілей своєї діяльності.
Майновий комплекс Станції складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Станції і передані їй Академією на праві оперативного управління, а також придбані Станцією за рахунок бюджетних коштів та коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством (пункт 18 Статуту).
Згідно із пунктом 26 Статуту Станція може на вигідних для неї умовах, керуючись чинним законодавством про орендну майна, з дозволу Президії Академії та в установленому законодавством порядку здавати в оренду закріплене за нею державне майно, що відноситься до основних засобів і не використовується з науковою та виробничою метою.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №000578 від 19.05.1999 відповідачу-1 передано у постійне користування земельні ділянки площею 401,7 га на території Крутівської сільської ради. Землю надано у постійне користування для проведення наукової та виробничої діяльності.
Враховуючи вищенаведене та оскільки позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що відповідач-2 незаконно набув від відповідача-1 право користування земельними ділянками наукової установи та тим, що державне майно використовується не за цільовим призначенням, прокурором при поданні позову в даній справі правильно визначено Національну академію аграрних наук України як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
З огляду на вказане суд визнає безпідставними доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що позов у даній справі мав бути пред`явлений прокурором в інтересах власника землі - Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
При зверненні з розглядуваним позовом в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на неналежне здійснення позивачем своїх обов`язків.
Із цього приводу суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведення прокурором нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, з огляду на таке.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
У частині 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .
Із матеріалів справи вбачається, що листами №66-7627 від 13.08.2020, №66-8675 вих20 від 05.10.2020 прокуратура повідомляла позивача про виявлені порушення вимог чинного законодавства, однак відповіді від відповідача отримано не було, заходів реагування позивачем не вжито.
У подальшому прокурор звернувся до НААНУ із Повідомленням у порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру №66-9265вих20 від 17.11.2020 (том 1, а.с. 107-110). Факт отримання зазначеного повідомлення позивачем та відповідачами не оспорюється.
Однак, попри обізнаність Національній академії аграрних наук України про допущені порушення при укладенні оскаржуваних правочинів, НААН про наміри самостійно звернутися з відповідним позовом до суду не заявила, отже, такі дії було правомірно кваліфіковано прокурором як бездіяльність відповідного органу та їх, відповідно, визначено прокурором як підстава для представництва інтересів держави.
З огляду на вищевикладене у сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі НААН у даній справі, належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказавши у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави.
Зазначене свідчить про підтвердження наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі та відсутності підстав для задоволення заяви відповідача-1 про залишення позову прокуратури без розгляду.
Щодо суті заявлених позовних вимог колегія суддів дійшла наступних висновків.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсними укладених між відповідачами договору №9 від 05.02.2020 та додаткового договору №2 від 13.10.2020 до договору №9 від 05.02.2020 у зв`язку з наявністю у сторін договору наміру приховати вчинення договору оренди земельної ділянки.
За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 73, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Згідно з частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
У такій ситуації йдеться про два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин. Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином (постанова Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №902/408/17).
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Таким чином, для визнання оспорюваних договорів удаваними позивачем має бути доведена спрямованість волі обох сторін договору (наявність у обох сторін договору умислу) на: породження правовідносин саме за договором про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт; приховання правовідносин за договором оренди земельної ділянки договором про надання послуг. При чому для задоволення позову необхідно встановити не лише те, що правочин є удаваним, але й наявність порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.
Так, за оспорюваними правочинами про надання консультаційних послуг ТОВ Ремавтокомплект-Сервіс упродовж 2020 року здійснювало обробіток землі загальною площею 250 га та догляд за сільськогосподарською культурою, а також отримувало у власність продукцію урожаю 2020 року (кукурудза 3-тій клас (для кормових потреб), вирощеного на земельних ділянках площею 250 га.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому зміст оспорюваного правочину та його правова природа не залежать від його назви. Відтак, при наданні правової оцінки оспорюваних правочинів та правовідносин оренди землі слід провесні порівняння їх основних ознак.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У свою чергу відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Таким чином, як вірно наголошує прокурор, на відміну від договору надання послуг, за яким виконавець за завданням замовника виключно надає послугу, за що отримує винагороду та не має підстав і мотивів сподіватися на отримання іншого прибутку чи права власності на продукцію, отриману в результаті такої діяльності, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням властивостей та вилучення внаслідок такого користування властивостей землі та продукції/доходів від такої діяльності.
Дослідивши зміст спірного Договору, колегія суддів встановила, що попри зазначення у пункті 1.1. Договору про те, що земельні ділянки підлягають використанню за призначенням, не підлягають вилученню та їх статус залишається незмінним весь період дії договору, сторони у договорі фактично передбачили не вилучення, а строкове платне використання вказаних земельних ділянок відповідачем-2 для вирощування сільськогосподарської продукції, про що прямо зазначили у пункті 1.2. договору.
Таким чином, використання земельних ділянок на території Крутівської сільської ради, які належать відповідачу-1 на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №000578 від 19.05.1999, здійснює безпосередньо відповідач-2 з метою отримання прибутку за результатами обробітку землі, що знаходиться у постійному користуванні відповідача-1, та вирощування сільгосппродукції.
Судом також встановлено, що у пункті 1.2. договору визначено, що Замовник (відповідач-2 у справі) у період дії договору зобов`язався забезпечити для виконання науково-консультаційної програми та обробітку землі наявну техніку та обслуговуючий персонал та, крім того, на свій ризик та за рахунок власних коштів виконувати навчальні роботи по обробітку учбових площ згідно додатків до договору; фактична площа погоджується актом.
Однак, до матеріалів справи жодним з відповідачів у справі не надано передбаченої умовами пункту 1.1. Договору технологічної процес-карти, не зазначено про її існування взагалі.
Оспорювані договори містять умови, притаманні договору оренди землі, а саме: передача земель, строк дії договору, право власності на продукцію (п. 1.1 , 1.2 3.4 договору №9 від 05.02.2020), а умовами договору №2 від 13.10.2020 погоджено спосіб та умов розрахунків виконаних робіт на переданих в оренду земельних ділянках площею 250 га.
Зміст погоджених сторонами умов спірних договорів є підтвердженням того, що відповідач-1 (землекористувач спірними земельними ділянками) фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках та надав право її обробки відповідачу-2.
Таким чином, надаючи оцінку предмету та умовам спірних договорів, дослідивши їх правову природу, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що названі договори містять усі загальні ознаки, притаманні договору оренди земельної ділянки.
Тобто, спірні договори відносяться до удаваних правочинів, оскільки насправді виражають волю його сторін на укладення саме договору оренди землі.
Як уже зазначалося, встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.
Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з частиною 8 статті 93 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.
Згідно з частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Згідно частини 4 статті 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Частиною 8 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
З урахуванням викладеного, господарський суд зазначає, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.
Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №915/166/17, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №920/22/18, 19.08.2020 у справі №915/1302/19.
Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування, оскільки таким правом наділений лише власник землі або уповноважена ним особа.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу національні галузеві академії наук надають дозвіл організаціям, що віднесені до відання національних галузевих академій наук, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.
Жодних доказів погодження укладення спірного договору та додаткових договорів до нього із позивачем відповідачами у справі не надано.
За умовами спірних угод відповідач-1 фактично передав земельні ділянки в користування відповідачу-2, при цьому не будучи її власником та не будучи наділеним правами та повноваженнями на передачу земельних ділянок в користування третім особам.
Таким чином, сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в користування (оренду) земельних ділянок, а тому наявні передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання недійсними оспорюваних договорів.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.
За таких обставин, вимога заступника керівника Ніжинської окружної (місцевої) прокуратури Чернігівської області про визнання недійсним договору №9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та визнання недійсним додаткового договору №2 від 13.10.2020 до договору № 9 від 05.02.2020, укладеного між Дослідною станцією Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню, висновки суду першої інстанції із приводу чого є правомірними.
Доводи апеляційних скарг відповідачів щодо відсутності у правових нормах законодавства України правових підстав для погодження договорів, що укладалися ДС Маяк , з Національною академією аграрних наук України спростовується матеріалами справи та встановленими судом обставинами, а також наведеними вище нормативними актами.
Також не заслуговують на увагу та відхиляються доводи апеляційних скарг щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судом першої інстанції обставин даної справи та обґрунтування судового рішення про задоволення позову, судова колегія вважає, що Господарським судом Чернігівської області належним чином виконано обов`язок щодо обґрунтування своїх висновків, а також з достатньою ясністю зазначено підстави, на яких ґрунтується оскаржуване рішення.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
Доводи апеляційних скарг не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржниками не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ремавтокомплект-Сервіс та Дослідної станції Маяк Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2021 у справі №927/1099/20 залишити без змін.
Матеріали справи №927/1099/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.09.2021 після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. з відпустки.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.А. Іоннікова
І.М. Скрипка
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2021 |
Оприлюднено | 27.09.2021 |
Номер документу | 99816497 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Михальська Ю.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні