Ухвала

від 20.09.2021 по справі 160/16520/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 вересня 2021 р. Справа № 160/16520/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врона О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Новопокровська селищна територіальна громада Дніпровського району Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій-Миропіль , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Новопокровська селищна територіальна громада Дніпровського району Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій-Миропіль , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ,в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (колишнього Покровського) району Дніпропетровської області, як суб`єкта владних повноважень щодо державної реєстрації іншого речового права -права оренди належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 1225083000:01:013:0011 за записом про державну реєстрацію №39659607 від 11.12.2020.

Згідно ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Суд вважає, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити, виходячи з наступного:

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Натомість адміністративні суди мають повноваження вирішувати публічно-правові спори.

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі Белілос проти Швейцарії ); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії ).

Тобто, для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Згідно ч. 1 і 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спір про право в контексті цієї норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з них. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 9 цього Кодексу, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ №478789 від 09.07.2009 і Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Солонянського ДНК за реєстрованим №2-331 від 06.05.2011. Право власності зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1836900812250, номер запису про право власності №31697522, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач в позовній заяві зазначає, що після отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що в реєстр протиправно, без законних правових підстав, за відсутності узгодженого з позивачем - власником земельної ділянки, договору занесено запис, щодо іншого речового права -права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, іншої особи, ТОВ Меркурій Миропіль .

Позивач вважає протиправними дії державного реєстратора по внесенню в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису щодо права оренди земельної ділянки.

Таким чином, існує спір про право на земельну ділянку, який не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Всі спори про захист порушеного права, які виникають із права на земельну ділянку (власності, оренди тощо), зокрема ті, в правову основу яких покладено питання незаконності акта індивідуальної дії, є спорами про захист цивільних прав. Отже, адміністративна юрисдикція на них не поширюється.

Оскільки реєстраційні дії здійснено на основі юридичних фактів, щодо яких існує або може існувати спір про право, то захист таких прав має здійснюватися за правилами цивільного судочинства.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності перелічених органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських повноважень.

Таким чином, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи положення вищенаведених норм права, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи: Новопокровська селищна територіальна громада Дніпровського району Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій-Миропіль , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування акту індивідуальної дії -рішення про державну реєстрацію іншого речового права -права оренди земельної ділянки.

Роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом до відповідного місцевого загального суду в порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона