Ухвала

від 10.09.2021 по справі 320/10991/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2021 року м. Київ № 320/10991/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку від 10.08.2021,

у с т а н о в и в:

09.09.2021, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 10.08.2021 за результатами моніторингу UA-М-2021-07-28-000002 закупівлі UA-2021-06-11-012729-b.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог ст.ст. 160-161 КАС України, суд констатує її невідповідність вимогам процесуального закону та вважає за необхідне залишити позов без руху з наступних підстав.

По-перше, за правилами ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.3 ст.55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи як керівника юридичної особи діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано начальником управління - О. Терещенковим. Проте, до суду не додано документи, що підтверджують його повноваження на підписання позову.

В ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17 від 02.05.2018 року, №822/2974/17 викладена наступна правова позиція, а саме: "звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво".

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2018 в адміністративній справі N 820/4389/17.

По-друге, відповідно до ч.ч.1-5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Засвідченню підлягає кожний аркуш документа.

За результатами дослідження матеріалів позову, судом встановлено, що копії документів, що подані позивачем в якості доказів, завірені особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам статті 94 КАС України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, документи, подані разом із позовною заявою, завірені 26.08.2021 виконуючим повноваження головного спеціаліста юрисконсульта відділу організаційно-правової роботи Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради (УМА БМР) Дубініним М.В.

З огляду на вказане, документи, що додані до позову та завірені особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження на здійснення дій процесуального характеру від імені позивача, за своєю правовою природою не являються письмовими доказами в розумінні КАС України.

Суд звертає увагу позивача на те, що неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі.

По-третє, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи не додано докази отримання відповідачем документів, на підставі яких позивач звернувся до суду з даним позовом (копії зворотного поштового повідомлення про вручення відправлення).

По-четверте, за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір, хоча з переліку додатків, що зазначений у позовній заяви, міститься посилання на оригінал квитанції про сплату судового збору на 1 арк.

Відсутність оригіналу квитанції про сплату судового збору також підтверджує складений начальником відділу ДЗК (канцелярія) КОАС Козіною О.І. Акт від 09.09.2021, у присутності трьох секретарів судового засідання відділу ДЗК (канцелярія) про те, що 09.09.2021 при відкритті поштового відправлення від Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради не виявилось вказаних у додатку документів, а саме: документу про сплату судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» та надіслання до суду оригіналу квитанції на підтвердження такої сплати, а також виконати інші вимоги даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позову, який залишено без руху не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку від 10.08.2021, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Брагіна О.Є.