Постанова

від 21.09.2021 по справі 759/15326/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/15326/20 Суддя (судді) першої інстанції:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є.,Собківа Я.М., за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови. Позов обґрунтовує тим, що 01.09.2020 отримав в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Київській області протокол про адміністративне правопорушення від 01.09.2020 за №83-ДК/0100П/07/01/-20, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бородянському, Васильківському, Вишгородському, Іванківському, Києво-Святошинському, Макарівському, Обухівському, Поліському районах та мм. Ірпіні, Бучі, Славутичі Управління з контролю за використанням та охороною земель Стойчиком М.І. Як зазначено в протоколі, позивач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:03:004:6032 з порушенням ст. 168 ЗК України, а саме зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу. Вказує, що 01.09.2020 отримав постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.09.2020 № 83-ДК/0102По/08/01/-20, якою встановлено, що позивач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:03:04:6032 з порушенням ст. 168 ЗК України, а саме зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу. Даною постановою було визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. ОСОБА_1 вважає постанову про накладення адміністративного стягнення №83-ДК/0102По/08/01/-20 від 01.09.2020 протиправною з підстав того, що на момент винесення постанови у відповідача були відсутні належні докази, на підставі яких можна з`ясувати та визначити конкретного суб`єкта правопорушення в зв`язку з відсутністю відомостей про таку особу та точний час стверджуваного зняття поверхневого покриву. Також вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обов`язку отримувати позивачу спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Вказує на те, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель проведена відповідачем із порушенням вимог ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме не направлення позивачу посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а провадження у справі закрити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка площею 0,9992 га з кадастровим номером 3222486200:03:004:6032, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури належить на підставі приватної власності ТзОВ ТОТОБІ .

01.09.2020 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Стойчиком М.І. складено протокол про адміністративне правопорушення №83-ДК/0100П/07/01/-20 при перевірці дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер 3222486200:03:004:6032). Встановлено, що 12.03.2020 на земельній ділянці загальною площею 0,9992 га по АДРЕСА_1 ведеться будівництво торгово-офісної будівлі та магазину оптової торгівлі. Земельна ділянка огороджена, доступ на земельну ділянку обмежений, територія охороняється. На вищевказаній земельній ділянці знято поверхневий шар ґрунту. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,9992 га з кадастровим номером 3222486200:03:004:6032 перебуває у приватній власності ТОВ ТОТОБІ . Цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 29.12.2012. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, який зареєстрований на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за ТОВ ТОТОБІ зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:03:004:6032, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. Підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, виданий 26.12.2016, серія та номер 5117. Земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:004:6032 використовується з порушенням ст. 168 ЗК України, а саме зняття та перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення - директор ТОВ ТОТОБІ ОСОБА_1 .

01.09.2020 постановою Головного управління Держгеокадастру у Київській області №83-ДК/0102По/08/01/-20 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву ( родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007. № 963, державним інспектором проведено розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та визначено заподіяну шкоду в розмірі - 29 979,94 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 168 Земельного кодексу України визначено, що ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу цей грального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в Земельному кодексі України застосовується поняття ґрунтовий покрив земельних ділянок та поверхневий шар ґрунту.

Так, статтею 53-3 КУпАП, встановлено відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Тобто, в КУпАП закріплені два поняття: ґрунтовий покрив земельних ділянок та родючий шар ґрунту.

Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок регулює Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на знаття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, який затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 04.01.2005 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.3 Порядку №1, вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов`язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов`язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

У Розділі 2 вказаного Порядку № 1 міститься законодавче визначення поняття ґрунтовий покрив земельних ділянок, зокрема встановлено, що це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю.

Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Тобто, аналізуючи викладені положення, колегія суддів зазначає, що порядок визначає, що дозвіл потрібний для зняття і перенесення покриву, який характеризується родючістю.

При цьому, відповідно до п.3.1 Порядку №1, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Згідно п. 3.2 Порядку №1 дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, садівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Отже, основною та найціннішою властивістю ґрунту є його родючість тобто, необхідність отримання дозволу на зняття ґрунту з будь-якої землі, за умови що вона є родючою і не підпадає під винятки, передбачені п.3.2 Порядку.

Законом України Про охорону земель визначено, зокрема, що гумус це органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість;

ґрунт це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості родючості;

родючість ґрунту- здатність ґрунту за задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в листі від 11.09.2006 № 6-8-1487/885 при наданні роз`яснень було зроблено такий висновок: Слід зазначити, що дозвіл видається на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78. ГОСТ 17.4.2.02-83. ГОСТ 17.5.3.05- 84. ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85. Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.

Враховуючи вищевикладені положення, а також з огляду на засади юридичної визначеності, колегія суддів зазначає, що предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП, є лише родючий шар ґрунту, оскільки лише щодо нього передбачено видачу спеціального дозволу.

Відповідно до ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено спірну постанову, то суд зазначає, що відповідно до розділу ІІ вказаної Інструкції протокол складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі зокрема зазначаються прізвища, імена та по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути викладені в протоколі або на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати в протоколі пояснення та зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання про це обов`язково робиться відповідний запис; інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи.

Так, при дослідженні змісту протоколу №83-ДК/0100П/07/01/-20 від 01.09.2020 судом апеляційної інстанції з`ясовано, що в протоколі відсутні відомості про наявність Акту обстеження земельної ділянки та будь-які відмітки про наявність документів, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, уваги потребує факт дотримання відповідачем приписів ч.1 ст. 38 КУпАП, де визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

В даному випадку, відповідач, обґрунтовуючи правомірність та підставність винесення протоколу про адміністративне правопорушення, посилається на виявлені порушень норм земельного законодавства щодо зняття та перенесення ґрунтового покрову без спеціального дозволу. При цьому, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення №83-ДК/0100П/07/01/-20 від 01.09.2020, відповідач встановив правопорушення 12.03.2020, а постанова винесена лише 01.09.2020, тобто відповідачем був пропущений строк накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 38 КУпАП.

Тобто, матеріалами справи засвідчується факт порушення відповідачем строків встановлених ст. 38 КУпАП.

Колегія суддів звертає увагу, що в протоколі встановлено, що на земельній ділянці на площі 0,9992 га знято поверхневий шар грунта без спеціального дозволу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів та ніяким чином не підтверджується факт переміщення/зняття ґрунтового покриву.

Досліджуючи матеріали справи, судом апеляційної інстанції не здобуто доказів на підтвердження того, що на земельній ділянці, вказаній в протоколі про адміністративне правопорушення №83-ДК/0100П/07/01/-20 від 01.09.2020, був присутній верхній шар ґрунту та що при цьому він був також і родючим.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що документи, на підставі яких прийнята оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не містить інформації про причини відсутності ґрунтового покриву на земельній ділянці, час виникнення таких причин та їх пов`язаність з умисною поведінкою позивача, а отже не містять інформації про предмет доказування в даній справі, тобто не відповідають ознакам належних доказів, встановлених КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-3 КпАП України.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, та те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Київській області №83-ДК/0102По/08/01/-20 від 01.09.2020 про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків