Постанова

від 21.09.2021 по справі 640/2961/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2961/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт Буд на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 червня 2021 року (повний текст складено 24 червня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт Буд до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2020 року №000131261505 та №000132261505, винесені Головним управлінням ДПС у м.Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що укладені між позивачем та контрагентами договори є чинними, їх виконання підтверджено первинними документами, послуги та товари були отримані позивачем та за них було сплачено, на підтвердження чого матеріали справи містять платіжні доручення, а твердження відповідача та висновки суду першої інстанції жодним чином не підтверджуються фактично.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що окремі договори позивача з контрагентами мають ознаки фальшування, оскільки містять номери банківських розрахункових рахунків, які не були відкриті на момент укладання договорів, роботи з ремонту та модернізації баштових кранів проводились за відсутності дозвільних документів та без проведення інструктажу, відсутні документи, які підтверджують якість застосованих матеріалів, що свідчить про фіктивність господарських операцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 13.12.2019 по 19.12.2019 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МОНОЛІТ БУД (код ЄДРПОУ 35131736) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ БФ ЕКОБУД (код 42076831) за період жовтень 2018 року, ТОВ БАРСА ІНТЕРПРАЙМ (код 42417752) за січень, лютий 2019 року, ТОВ МІКРОТОРГ (код 37213349) за період січень, лютий 2019 року, ТОВ ДИПЛОМАТ УНІВЕРС (код 42485995) за період лютий 2019 року, ТОВ КАРАТ ТРЕНД (код 42417600) за період лютий, березень 2019 року, ТОВ БІНОМ КОРПОРЕЙТ (код 42485969) за квітень2019 року, за результатами якої складено акт №242/26-15-05-01-02/35131736 від 26.12.2019, в якому зафіксовано порушення позивачем: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 3672377 гривень, в т.ч. за жовтень 2018 року у сумі 151428,00 грн, за січень 2019 року у сумі 1194881,00 грн, за лютий 2019 року у сумі 976947,00 грн, за березень 2019 року, у сумі 913006,00 грн, за квітень 2019 року у сумі ПДВ 436115,00 грн, та завищено суму від`ємного значення на загальну суму - 575231,00 грн, в т.ч. за жовтень 2018 року у сумі 282072,00 грн, за лютий 2019 року у сумі 20780,00 грн, за березень 2019 року, у сумі 123994,00 грн, за квітень 2019 року у сумі ПДВ 148385,00 грн (а.с.29-51 т.1).

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.01.2020:

- №000131261505, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4590471,00 грн, у т.ч. за основним платежем в розмірі 3672377,00 грн та за штрафними санкціями 918094,00 грн (а.с.55 т.1);

- №000132261505, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 575231,00 грн (а.с.56 т.1).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що контрагенти позивача у ланцюгу постачання введено в товарообіг (легалізовано) товар невідомого виробництва та виробника, з метою формування відповідної ціни та, як наслідок, формування податкового кредиту та витрат кінцевим споживачем, зокрема і для ТОВ Моноліт Буд , а формальне перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагентів не є беззаперечним свідченням реальності здійснення господарської операції.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З акту перевірки позивача вбачається, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на документальному не підтвердженні господарських операцій між позивачем та ТОВ БФ Екобуд , ТОВ Барса Інтерпрайм ТОВ Мікроторг , ТОВ Дипломат Універс ТОВ Карат Тренд , ТОВ Біном Корпорейт .

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на податковому обліку, є платником ПДВ та до його видів діяльності за КВЕД належить, зокрема 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (основний), 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання , 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання , 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель .

Станом на жовтень 2018 - квітень 2019 на балансі у позивача перебувало, зокрема, 30 баштових кранів, що підтверджується поданою на запит суду апеляційної інстанції оборотно-сальдовою відомістю по рахунку.

10.10.2018 між позивачем та ТОВ БФ Екобуд (виконавець) укладено договір про надання послуг №102018, відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати ремонт електрообладнання, гідрообладнання, механічний ремонт обладнання баштових кранів вітчизняного та зарубіжного виробництва, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцеві зазначені ремонтні роботи на умовах, визначених цим договором. Виконання ремонтних робіт проводиться з використанням матеріалів виконавця на території замовника (а.с.60-63 т.1).

З метою підтвердження виконання ремонтних робіт позивачем подано до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт №59 від 16.10.2018, №80 від 31.10.2018, №58 від 16.10.2018, №71 від 23.10.2018, №65 від 19.10.2018, №62 від 18.10.2018, №74 від 25.10.2018, №79 від 30.10.2018, №77 від 29.10.2018, податкових накладних по зазначеним операціям від 16.10.2018 № 2500, від 16.10.2018 № 2501, від 29.10.2018 № 2509, від 23.10.2018 № 2507, від 18.10.2018 № 2505, від 19.10.2018 № 2506, від 25.10.2018 № 2508, від 30.10.2018 № 2510, від 31.10.2018 № 2512 із квитанціями про їх прийняття контролюючим органом (а.с.64-91 т.1).

Проведення розрахунків із ТОВ БФ Екобуд за отримані послуги підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с.146-150 т.2).

Відповідно до інформації з ЄДРПОУ по ТОВ БФ Екобуд , до видів діяльності товариства за КВЕД належить, зокрема, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 43.21 Електромонтажні роботи 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів , 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. .

Таким чином, враховуючи, що на балансі позивача перебуває значна кількість будівельної техніки, в тому числі баштові крани, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту є таким, що відповідає розумній діловій меті підприємства позивача, враховуючи, що до видів діяльності ТОВ БФ Екобуд належить професійна технічна діяльність, що може включати обслуговування та ремонт устатковання та механізмів.

Крім того, з наданої контролюючим органом інформації, що також відображена в акті перевірки позивача (а.с.37 т.1), в результаті аналізу даних наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС було встановлено, що ТОВ БФ ЕКОБУД у перевіряємому періоді займалось діяльністю пов`язаною з ремонтом редуктора електродвигуна, катушки перетворювача тощо, здійснювало придбання ремонтних робіт з вказаною номенклатурою у ТОВ АЛЬМІНДА ПРАЙМ , яке з листопада 2018 року не подавав фінансових звітів до ДПС та не придбавало у суб`єктів господарювання послуг за вказаною номенклатурою.

В той же час, відповідно до інформації з ЄДРПОУ по ТОВ АЛЬМІНДА ПРАЙМ , до видів діяльності товариства за КВЕД належить, зокрема, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення , а тому твердження контролюючого органу щодо не придбання вказаним товариством відповідних послуг з ремонту і технічного обслуговування машин і устатковання промислового призначення є безпідставним, оскільки вказане підприємство може самостійно виконувати відповідні роботи.

Крім того, не подання контрагентом позивача ТОВ БФ ЕКОБУД податкової звітності з грудня 2018 року та контрагентом другого порядку ТОВ АЛЬМІНДА ПРАЙМ - з листопада 2018, жодним чином не свідчить про наявність з боку позивача необачності при виборі контрагентів або фіктивності господарських операцій, оскільки спірні господарські операції мали місце в жовтні 2018 року, коли вказані товариства звітували перед контролюючими органами належним чином.

Твердження контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ БФ ЕКОБУД складських приміщень та автотранспортних засобів жодним чином не свідчить про неможливість здійснення відповідних робіт, оскільки за умовами договору вони виконувались на території замовника - ТОВ Моноліт Буд .

Позивач також мав господарські взаємовідносини з ТОВ МІКРОТОРГ , з яким укладено договір поставки №020118-1-Ви від 02.01.2018, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом товар (а.с.92-95 т.1),

На підтвердження фактичного придбання товару (дріт та оцинковані рулони) за вказаним договором матеріали справи містять копії видаткових накладних № ВВМИ00062 від 23.01.2019, № ВВМИ00064 від 24.01.2019, № ВВМИ00063 від 24.01.2019, № ВВМИ00065 від 25.01.2019, № ВВМИ00066 від 28.01.2019 та складених постачальником і зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних від 24.01.2019 №370, від 25.01.2019 № 400, від 24.01.2019 № 371, від 23.01.2019 № 340, від 28.01.2019 № 448 (а.с.96-110).

Проведення платежів за придбані товари підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с.120-124 т.2).

Отримані від ТОВ МІКРОТОРГ матеріали (дріт та оцинковані рулони) були поставлені на облік позивача та використовувались ним у власній господарській діяльності при утриманні, експлуатації і оперативній оренді основних засобів загальновиробничого призначення, що підтверджується актами списання товарів, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку та картками рахунків (а.с.124-145 т.2).

Висновки контролюючого органу про безтоварність вказаних господарських операцій ґрунтуються на тому, що ТОВ МІКРОТОРГ не придбавало у інших СГД-постачальників дріт та оцинковані рулони, при цьому не є виробником чи імпортером вказаних товарів.

Разом з тим, відповідно до інформації з ЄДРПОУ по ТОВ МІКРОТОРГ , до видів діяльності вказаного товариства за КВЕД належить 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), а також 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій .

Таким чином, оскільки до видів діяльності ТОВ МІКРОТОРГ належить виробництво частин металевих конструкцій, твердження контролюючого органу, що вказане товариство не могло бути виробником поставленого позивачу товару є безпідставним, з огляду на наявну у загальнодоступних джерелах інформацію та відсутність будь-яких доказів на її спростування.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ ДИПЛОМАТ УНІВЕРС (постачальник) укладено договір поставки №17 від 15.02.2019, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити фундаментний анкер AND 90-11 комплексів у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (а.с.111 т.1).

На виконання вказаного договору сторонами складено і підписано акти приймання-передачі товару, видаткові накладні №12 від 18.02.2019, №13 від 19.02.2019, №14 від 20.02.2019, № 15 від 25.02.2019, №16 від 27.02.2019, №17 від 27.02.2019, постачальником подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні по зазначеним операціям від 18.02.2019 № 430, від 19.02.2019 № 440, від 20.02.2019 № 441, від 25.02.2019 № 454, від 27.02.2019 № 466, від 28.02.2019 № 472 (а.с.112-135 т.1).

Здійснення розрахунків за поставлені товари підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.153-155 т.2), відповідно до яких оплата отриманого від ТОВ ДИПЛОМАТ УНІВЕРС товару здійснювалась на користь ТОВ ТК Віваро на підставі тристороннього договору про переведення боргу від 03.06.2019 (а.с.151 т.2), про заміну ТОВ Дипломат Універс (первісного кредитору) на ТОВ ТК Віваро (нового кредитора) у зобов`язаннях, що виникли з договору поставки №17 від 15.02.2019, укладеного ТОВ Дипломат Універс з ТОВ Моноліт Буд (боржником) по боргу (грошовому зобов`язанню) у розмірі 2695000,05 грн.

Придбання позивачем у ТОВ Дипломат Універс фундаментних анкерів відповідає діловій меті, з огляду на основний вид діяльності позивача - інші спеціалізовані будівельні роботи, які були поставлені на бухгалтерський облік підприємства та в подальшому, зокрема реалізовані на ТОВ М.В.Інвест , ТОВ ПБФ Груп , ТОВ Преміум Реал тощо, що підтверджується картками рахунків ТОВ Моноліт Буд та складеними ним видатковими накладними (а.с.156-165 т.2).

В акті перевірки контролюючим органом наведено інформацію, щодо ТОВ Дипломат Універс у перевіряємий період здійснювало придбання анкерів у ТОВ ТФ Гардпром , при цьому з аналізу даних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС встановлено відсутність підтвердження придбання анкерів ТОВ ТФ Гардпром .

Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ ТФ Гардпром не є прямим контрагентом позивача, а тому його господарська діяльність, в тому числі щодо не звітування перед контролюючим органом та не подання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на придбані товари, не можуть впливати на господарську діяльність позивача та свідчити про безтоварність його господарських операцій з ТОВ Дипломат Універс .

Твердження відповідача, що останню декларацію з ПДВ ТОВ Дипломат Універс подало в травні 2019 року також не є свідченням неможливості здійснення вказаним підприємством господарської діяльності у лютому 2019 року при взаємовідносинах з ТОВ Моноліт Буд .

Крім того, між позивачем (замовник), та ТОВ КАРАТ ТРЕНД укладено договір про надання послуг з ремонту обладнання №25 від 14.02.2019, відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи з тестування, налаштування, встановлення параметрів, відновлення функціонування обладнання баштових кранів (а.с.136-137 т.1), а також договір надання послуг №15/03 від 15.03.2019 щодо оброблення та фарбування секцій і кабін баштових кранів (а.с.158-159 т.1).

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт від 18.02.2019 №99, від 19.02.2019 №101, від 20.02.2019 №103, від 25.02.2019 №111, від 27.02.2019 №127, від 28.02.2019 №129 та належним чином зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних від 18.02.2019 № 195, від 19.02.2019 № 210, від 20.02.2019 № 216, від 25.02.2019 № 219, від 27.02.2019 № 230, від 28.02.2019 № 240 по договору №25 від 14.02.2019 (а.с.138-157 т.1) та актів від 28.03.2019 №179, від 27.03.2019 №177, від 26.03.2019 №174, від 26.03.2019 №173, від 25.03.2019 №172, від 25.03.2019 №171, від 22.03.2019 №165, від 22.03.2019 №164, від 22.03.2019 №161, від 21.03.2019 №160, від 20.03.2019 №158, від 20.03.2019 №157, від 19.03.2019 №155, від 19.03.2019 №153 і податкових накладних від 20.03.2019 № 302, від 19.03.2019 № 298, від 21.03.2019 № 304, від 25.03.2019 № 310, від 25.03.2019 № 309, від 21.03.2019 № 303, від 22.03.2019 № 306, від 20.03.2019 № 301, від 22.03.2019 № 307, від 28.03.2019 № 316, від 26.03.2019 № 312, від 26.03.2019 № 313, від 27.03.2019 № 333, від 18.03.2019 № 334 по договору №15/03 від 15.03.2019 (а.с.160-215 т.1).

Здійснення оплати за надані ТОВ КАРАТ ТРЕНД послуги підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.112-119 т.2).

Отримання від ТОВ КАРАТ ТРЕНД послуг є таким, що відповідає вимогам ділової мети господарських операцій, враховуючи, що на обліку позивача перебуває значна кількість будівельної техніки та іншого обладнання, в тому числі 30 баштових кранів та з огляду на будівельну спрямованість господарської діяльності позивача.

При цьому, відповідач самостійно зазначає, що ТОВ КАРАТ ТРЕНД у перевіряємому періоді займалось діяльністю, пов`язаною з ремонтом баштового крану, електродвигуна, консолі, електричних панелей та придбавало послуги за відповідною номенклатурою у ТОВ ТД Логос , які такі послуги у суб`єктів господарювання не придбавало, а власними силами виконати такі роботи не могло з огляду на відсутність трудових ресурсів, основних засобів та спеціалістів з даного виду робіт.

В той же час, до видів діяльності, як ТОВ КАРАТ ТРЕНД , так і ТОВ ТД Лотос , за КВЕД належить, в тому числі, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення , тобто надання відповідних послуг належить до звичайної господарської діяльності вказаних підприємств.

Колегія суддів зазначає, що твердження контролюючого органу про відсутність трудових ресурсів та основних засобів для виконання робіт з ремонтування обладнання та фарбування складових баштових кранів не підтверджено жодними доказами. Вказані обставини обґрунтовуються виключно податковою інформацією, отриманою в результаті аналізу даних, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, без проведення зустрічних перевірок, результати яких могли бути належними доказами у справі щодо мінімізації платником податків обов`язкових платежів та безпідставного формування податкового кредиту.

Не подання ТОВ КАРАТ ТРЕНД податкової звітності з липня 2019 року також не є належним обґрунтуванням висновків контролюючого органу щодо фіктивності господарських операцій, які мали місце в лютому-березні 2019 року.

Також позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ БІНОМ КОРПОРЕЙТ , з яким 15.04.2019 укладено договір про надання послуг №08/19 щодо оброблення та фарбування секцій баштового крану (а.с.216-217 т.1), на підтвердження виконання умов якого матеріали справи містять акти виконаних робіт №161 від 16.04.2019, №162 від 17.04.2019, №165 від 18.04.2019, №167 від 19.04.2019, №173 від 23.04.2019, №174 від 24.04.2019, №178 від 25.04.2019, №180 від 26.04.2019, а також складені виконавцем та належним чином зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від 16.04.2019 № 97, від 26.04.2019 № 107, від 18.04.2019 № 94, від 17.04.2019 № 93, від 24.04.2019 № 102, від 25.04.2019 № 104, від 19.04.2019 № 95, від 23.04.2019 № 98 (а.с.218-233г т.1).

Наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень підтверджується здійснення розрахунків за отримані від ТОВ БІНОМ КОРПОРЕЙТ послуги (а.с.80-82 т.2).

В акті перевірки позивача контролюючим органом також зазначено, що ТОВ БІНОМ КОРПОРЕЙТ у період взаємовідносин з позивачем придбавало у ТОВ ТД Лотос послуги з номенклатурою - оброблення та фарбування секцій баштового крану.

При цьому судом вже досліджувались зареєстровані ТОВ ТД Лотос види діяльності, до яких належить 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення та відповідно до даних з ЄДРПОУ, до видів діяльності ТОВ БІНОМ КОРПОРЕЙТ за КВЕД також належить 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення , а також встановлювалась наявність у позивача значної кількості відповідних машин (баштових кранів) щодо яких надавались відповідні послуги.

На вимогу суду та з метою підтвердження виконання ТОВ БК Екобуд , ТОВ Карат Тренд та ТОВ Біном Корпорейт робіт з технічного обслуговування та фарбування секцій та механізмів баштових кранів, позивачем долучено до матеріалів справи копії наказів по ТОВ Моноліт Буд щодо забезпечення доступу до упорядкованих площадок представниками вказаних товариств для проведення відповідних робіт на підставі укладених договорів.

Також у господарській діяльності позивача мали місце взаємовідносини з ТОВ Барса Інтерпрайм (продавець) на підстав договору поставки №5 від 10.01.2019 (а.с.234 т.1) та договору купівлі-продажу мачтової будівельної підйомної платформи GOIAN GP-40 від 23.01.2019 №0301-ПЛ (а.с.245-246 т.1).

На підставі договору поставки №5 від 10.01.2019 ТОВ Барса Інтерпрайм здійснило поставку позивачу фундаментних анкерів, що підтверджується актами приймання-передачі товару та видаткові накладні №29 від 16.01.2019, №31 від 18.01.2019, №35 від 21.01.2019, №41 від 28.01.2019, №44 від 30.01.2019, а також складені та належним чином зареєстровані в ЄРПН податкові накладні постачальника (а.с.234а-244 т.1).

Придбання позивачем у ТОВ Барса Інтерпрайм мачтової будівельної підйомної платформи GOIAN GP-40 на підставі договору від 23.01.2019 №0301-ПЛ підтверджується актом приймання-передачі від 29.01.2019, видатковою накладною №42 від 29.01.2019, зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною від 29.01.2019 №659 (а.с.247-250 т.1).

Проведення з ТОВ Барса Інтерпрайм розрахунків за поставлений позивачу товар підтверджується платіжними дорученнями (а.с.83-92 т.2).

При цьому, придбана у ТОВ Барса Інтерпрайм мачтова будівельна підйомна платформа GOIAN GP-40 була поставлена на баланс позивача переведена до основних засобів підприємства та введена в експлуатацію з 29.01.2019, що підтверджується відповідними карткою по рахунку, інвентарною карткою основних засобів, наказом від 29.01.2019 №4-ОД, актом внутрішнього переміщення основних засобів (а.с.93-96 т.2).

Придбані у ТОВ Барса Інтерпрайм фундаментні анкери також були поставлені на бухгалтерський облік ТОВ Моноліт Буд , як такі, що отримані від ТОВ Барса Інтерпрайм , що підтверджується картками рахунку товариства і використання їх у господарській діяльності при взаємовідносинах з ТОВ ПБФ Груп , ТОВ Ягуар , ТОВ РК Київ тощо підтверджується поданими копіями видаткових накладних на поставку відповідного товару (а.с.97-111 т.2).

На вимогу суду щодо надання додаткових документів позивачем подано копію паспорта мачтової будівельної підйомної платформи GOIAN GP-40, договір на виконання робіт вказаним обладнанням, укладений з ТОВ Горбуд .

В акті перевірки позивача контролюючим органом було відображено наявність податкової інформації, що ТОВ Барса Інтерпрайм здійснювало придбання фундаментних анкерів та мачтової будівельної підйомної платформи GOIAN GP-40 у ТОВ Арко Інвест Груп , яке в свою чергу здійснювало придбання зазначених товарів у ТОВ Київська Біоенергетична Компанія , щодо якої відсутня інформація про придбання таких товарів.

Таким чином, висновок контролюючого органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ Барса Інтерпрайм ґрунтується виключно на не підтвердженні господарських операцій по ланцюгу постачання.

Згідно зі ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими.

Посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача та контрагентами другого і третього порядку в жодному разі не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами.

Твердження контролюючого органу про відсутність в оренді у контрагентів позивача основних засобів для виконання відповідних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, та не може свідчити про неможливість здійснення ними господарських операцій з реалізації товарів та послуг, зокрема в якості посередника.

Проаналізувавши доводи контролюючого органу, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, основним їх підґрунтям було не підтвердження здійснення господарських операцій з надання послуг та поставки товарів по ланцюгу їх постачання, що базується включно на аналізі наявної податкової інформації, що міститься в аналітичних базах та не оформлена окремими документами (доказами)

Колегія суддів звертає увагу, що наявність податкової інформації не може бути беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій, або спрямованості укладених правочинів на формування безпідставного податкового кредиту. Така податкова інформація може бути приводом для проведення зустрічних звірок з метою встановлення факту порушення податкового законодавства відповідними контрагентами платника податків, неможливості виконання ними укладених договорів та вчинення діяльності з метою мінімізації податкових платежів і саме складені за результатами таких зустрічних перевірок акти із зафіксованими в них порушеннями є належною доказовою базою щодо неможливості виконання ними окремих господарських операцій.

Факт здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ БФ Екобуд , ТОВ Барса Інтерпрайм ТОВ Мікроторг , ТОВ Дипломат Універс ТОВ Карат Тренд , ТОВ Біном Корпорейт підтверджується наявними матеріалами справи.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд звертає увагу, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Зазначена позиція була неодноразово висвітлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема у постанові від 18.03.2020 у справі №826/18952/14.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання (постачання) платником податків товарів (роботи, послуг) по господарським операціям з його контрагентами.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної можливості здійснення господарської діяльності, адже комерційна діяльність не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо, або виконувати посередницькі функції при здійсненні операцій з купівлі продажу товарів (робіт/послуг).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Втім відповідачем не подано жодних належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх постачальників (виконавців) ТОВ БФ Екобуд , ТОВ Барса Інтерпрайм ТОВ Мікроторг , ТОВ Дипломат Універс ТОВ Карат Тренд , ТОВ Біном Корпорейт , зокрема, вироку по кримінальній справі щодо вказаних контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з такими контрагентами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 23.07.2020, який має бути врахований судом при виборі та застосування норм права до спірних правовідносин.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо фіктивність відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентами, не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, матеріали справи не містять, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, зворотного не доведено.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального вчинення господарських операцій між позивачем та наведеними вище контрагентами, а твердження податкового органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій спростовано наявними матеріалами справи.

Порушення певними контрагентами позивача правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податків вимог закону щодо формування даних податкової звітності, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2018 у справі №815/3459/17 та від 10.11.2020 у справі №822/6302/15.

Колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу щодо не подання контрагентами позивача податкової звітності в період після здійснення відповідних господарських операцій, оскільки дії чи бездіяльність таких юридичних осіб, які мали місце в період, після завершення господарських операцій та фактичного виконання умов договорів, не можуть впливати на оцінку господарських взаємовідносин і свідчити про безтоварність (фіктивність) таких операцій.

Щодо твердження контролюючого органу про підробку окремих договорів з підстав зазначення в них розрахункових рахунків контрагентів, які були відкриті в банківських установах після укладення відповідних договорів, то колегія суддів зазначає, що згідно з п.17 р.1 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, днем відкриття поточного/кореспондентського рахунку клієнта вважається дата, що зазначена банком на заяві про відкриття цього рахунку в розділі "Відмітки банку" або в договорі про встановлення кореспондентських відносин.

Отже, момент присвоєння рахунку номеру та визначена банком дата відкриття рахунку клієнта відповідно до вказаної Інструкції може відрізнятись.

При цьому, розрахунки за отримані позивачем послуги (товари) були проведені вже після відкриття таких розрахункових рахунків.

Колегія суддів враховує пояснення представника позивача щодо перепідписання договорів з ТОВ Біном Корпорейт №08/19 від 15.04.2019, з ТОВ Барса Інтерпрайм №5 від 10.01.2019 та №0301-ПЛ віл 23.01.2019 і з ТОВ Карат Тренд №25 від 14.02.2019 без зміни дати їх укладання із зазначенням в них актуальних розрахункових рахунків підприємств після їх відкриття.

І хоча таке перепідписання викликає певні сумніви, однак інші первинні документи в повному обсязі підтверджують надання отримання позивачем товарів та послуг від вказаних контрагентів.

Посилання відповідача на лист ГУ Держпраці у Київській області від 30.11.2020 №11/3/20/19322 (а.с.56 т.3), як на доказ неможливості ТОВ БФ Екобуд , ТОВ Карат Тренд , ТОВ Біном Корпорейт здійснювати роботи з ремонту, технічного обслуговування та фарбування складових баштових кранів відхиляються судом, оскільки у вказаному листі наведено інформацію щодо відсутності у вказаних товариств дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ БФ Екобуд , ТОВ Карат Тренд , ТОВ Біном Корпорейт не здійснювали експлуатацію будівельних кранів та не виконували роботи підвищеної небезпеки із застосуванням машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а здійснювали саме ремонтні роботи, технічне обслуговування та фарбування окремих елементів таких машин (механізмів, устатковання).

Відповідно до п.3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик; застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Отже, проведення технічного обслуговування, ремонту та фарбування баштових кранів не належить до експлуатації чи застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що свідчить про безпідставність тверджень контролюючого органу про неможливість виконання вказаних робіт контрагентами позивача за відсутності відповідного дозволу Держпраці.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ БФ Екобуд , ТОВ Барса Інтерпрайм ТОВ Мікроторг , ТОВ Дипломат Універс ТОВ Карат Тренд , ТОВ Біном Корпорейт фактично відбулись, мали наслідком зміни в майновому стані сторін правочину, спричинили підстави для відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2020 року №000131261505 та №000132261505.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт Буд - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 червня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю Моноліт Буд - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2020 року №000131261505 та №000132261505, винесені Головним управлінням ДПС у м.Києві.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2021 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма