Касаційний адміністративний суд верховного суду
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяУХВАЛА
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 300/910/20
адміністративне провадження № К/9901/26620/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №300/910/20 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕБ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
20.07.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №300/910/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 16.07.2021).
Верховний Суд визнав обґрунтованими доводи контролюючого органу стосовно відсутності правового висновку Верховного Суду щодо застосування пільгового режиму оподаткування податком на додану вартість для відокремлених підрозділів, як закладів охорони здоров`я (пункт 197.1.5 Податкового кодексу України).
Разом з тим визнав необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України при зазначенні неправильного застосування судами підпункту 138.3.1 пункту 138.3. статті 138 Податкового кодексу України.
У зв`язку з викладеним ухвалою Верховного Суду від 30.06.2021 касаційну скаргу залишено без руху для усунунення недоліків касаційної скарги шляхом належного обґрунтування підстави касаційного оскарження податкового повідомлення-рішення від 30.01.2020 №0000710502. Для усунення зазначеного недоліку скаржнику встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
У межах встановленого судом строку скаржник надіслав клопотання щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Так в поданих уточненнях податковим органом вказано про відсутність висновку Верховного Суду щодо віднесення системи вентиляції та кондиціонування приміщення на рахунок 104 машини та обладнання чи на рахунок 109 інші основні засоби в бухгалтерському обліку платника податків, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах - підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, пунктів 5,6,7,17,18 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, яким визначено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області зазначає, що не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що система вентиляції та кондиціонування є відокремленим від об`єкту нерухомого майна та може розцінюватися як його окремий елемент. Дане обладнання може бути демонтованою без спричинення будь-яких пошкоджень об`єкта нерухомого майна (приміщення), працює автономно та відокремлено від загальної вентиляційної системи приміщення. Така система має строк корисного користування менший, аніж саме приміщення.
Водночас доводи скаржника щодо підстави для відкриття касаційного провадження стосовно податкового повідомлення-рішення від 30.01.2020 №0000710502 зводяться до викладення фактичних обставин справи та необхідності здійснення переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Податковим органом не доведено відсутність судової практики щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже скаржником не виконано вимоги ухвали суду від 30.06.2021 року.
Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №300/910/20 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Судді: підписІ. А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2021 |
Оприлюднено | 27.09.2021 |
Номер документу | 99834329 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні