Постанова

від 23.09.2021 по справі 420/5870/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 420/5870/19

адміністративне провадження № К/9901/32488/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у складі судді Соколенко О.М. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І. у справі №420/5870/19 за позовом Підприємства Вікторія - ІІ у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Позивач, підприємство Вікторія - ІІ у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулося із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області форми Р від 26 червня 2019 року № 0030751404, яким підприємству Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в загальній сумі 1674474 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми Р від 10 вересня 2019 року № 0043731404, яким підприємству Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 1699754 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області форми "Р" від 26 червня 2019 року № 0030751404, яким підприємству ВІКТОРІЯ-ІІ у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в загальній сумі 1674474 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми Р від 10 вересня 2019 року № 0043731404, яким підприємству ВІКТОРІЯ-ІІ у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 1699754 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що матеріали справи містять копії завірених податкових накладних та роздруківок з ЄРПН, виписаних усіма контрагентами позивача - постачальниками робіт та товарів на виконання умов договорів, які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання робіт (послуг) і постачання товарів та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за періоди, які перевірялись, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, уточнюючими розрахунками та додатками № 5 до них (т.8 а.с.100-253, т.9 а.с.1-29). Спірні суми обсягів постачання (витрат) згідно актів виконаних робіт та видаткових накладних по отриманим товарам були включені позивачем до складу податкових деклараціях з податку на прибуток за період який перевірявся. Суди вказали, що чинним законодавством, не передбачено і не визначено обов`язку підприємства встановлювати ланцюг суб`єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Підприємство Вікторія-ІІ у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22445582) зареєстровано як юридична особа 30.09.1994, станом на дату перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с.21, 30). Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 05.11.2004.

Згідно з наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 08.04.2019 №2649 та планом-графіком проведення перевірок, відповідно до направлень, виданих посадовим особам відповідача, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка підприємства Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт Про результати документальної планової виїзної перевірки Підприємства Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ, код ЄДРПОУ 22445582, податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 від 24.05.2019 №000300/15-32-14-04/22445582 (надалі - акт перевірки)(т.1 а.с.29-55).

В акті перевірки зафіксовані порушення, допущені позивачем, зокрема:

- пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Кодексу, ст.9 Закону України № 996-ХІV, П(С)БО 16 Витрати , внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1339579 грн, у тому числі по періодам: 2016 рік - 674839 грн; 2017 рік - 608330 грн; 2018 рік - 56410 грн;

- пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати у сумі 1488421грн, у тому числі по періодам: лютий 2016 - 10025 грн; березень 2016 - 23896 грн; квітень 2016 - 49656 грн; травень 2016 - 45041 грн; червень 2016 - 108564 грн; липень 2016 - 67412 грн; серпень 2016 - 62155грн; вересень 2016 - 45226 грн; жовтень 2016 - 41938 грн; листопад 2016 - 126444 грн; грудень 2016 - 169465 грн; квітень 2017 - 31123 грн; травень 2017 - 39557 грн; червень 2017 - 142546 грн; липень 2017 - 65498 грн; серпень 2017 - 89700 грн; вересень 2017 - 54312 грн; жовтень 2017 - 125635 грн; листопад 2017 - 83486 грн; грудень 2017 - 43065 грн; лютий 2018 - 26214 грн; березень 2018 - 6512 грн; квітень 2018 - 30951 грн. Також, апелянтом складені додатки до акта перевірки (т.1 а.с.56-84).

Не погоджуючись із висновками, зазначеними в акті перевірки, позивач 11.06.2019 подав до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на нього (т.1 а. с. 85-92).

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДФС в Одеській області надіслана відповідь за №13373/10/15-32-14-04-12 від 21.06.2019 Про розгляд заперечення до акту перевірки Підприємства Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ , в якій зазначено, що за результатом розгляду заперечень не встановлено нових обставин, які б спростовували висновки по суті встановлених порушень, що відображені в акті від 24.05.2019 №000300/15-32-14-04/22445582 (т. 8 а. с. 82-87).

На підставі вищезазначених висновків акта перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області 26.06.2019 прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0030751404, яким підприємству Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 1674474 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 1339579 грн та за штрафними санкціями 334895 грн (т.1 а.с.28);

- податкове повідомлення-рішення №0030761404 (т.9 а.с.100), яким підприємству Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1756055 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 1404844 грн та штрафними санкціями у сумі 351211 грн.

Не погоджуюсь із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №0030751404 та №0030761404, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України №10 від 10.07.2019 (т.1 а. с. 93-101).

За результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 05.09.2019 №631/6/99-00-08-05-01 скаргу підприємства Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ задоволено частково та:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 26.06.2019 за №0030751404 залишено без змін;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 26.06.2019 за №0030761404 скасовано в частині нарахованих перевіркою 45041 грн податку на додану вартість за травень 2016 року та застосованих 11260,25 грн штрафних санкцій за вказаний звітний період, оскільки при винесені ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0030761404 не враховано вимоги ст.102 ПК України (т.1 а.с.102-109).

10 вересня 2019 року на підставі акта перевірки від 24.05.2019 за №000300/15-32-14-04/22445582, з урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 05.09.2019 №631/6/99-00-08-05-01, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0043731404, яким підприємству Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в загальній сумі 1699754 грн, у тому числі 1359803 грн - за податковими зобов`язаннями та 339951 грн - за штрафними санкціями (т.1 а.с.26).

До оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковим органом складені розрахунки штрафних санкцій (т.1 а.с.27, т.9 а.с.48).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що підприємство ВІКТОРІЯ-ІІ у вигляді ТОВ як підрядник уклало такі господарські договори:

1) із Департаментом міського господарства Одеської міської ради, відповідно до яких Замовник (Департамент міського господарства Одеської міської ради) доручає, а Підрядник (підприємство Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ ) приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з:

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 8 (договір №116 від 06.04.2017);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 66 (договір №231 від 13.05.2017);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 49 (договір №447 від 12.07.2017);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 42 (договір №809 від 05.10.2017);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, провул. Вознесенський,26 (договір №810 від 06.10.2017);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, провул. Вознесенський, 26 (договір №18 від 08.02.2018);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 42 (договір №19 від 08.02.2018);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 31 (договір №283 від 04.10.2016);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 8 (договір №570 від 07.12.2016);

- капітального ремонту покрівлі житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 44 (договір №18 від 04.05.2016);

- капітального ремонту покрівлі, фасаду житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ленінградська, 44 (договір №19 від 04.05.2016);

- капітального ремонту покрівлі, галереї житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 72/74 (договір №85 від 01.07.2016);

- капітального ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 23 (договір №161 від 29.07.2016);

2) із комунальною установою Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку (Замовник), відповідно до яких Підрядник (підприємство Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ) зобов`язується у встановлений термін виконати роботи на об`єкті з:

- капітального ремонту покрівлі будівлі комунальної установи Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 3-А (договір №67 від 30.05.2017);

- поточного ремонту приміщень комунальної установи Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 3-А (договір №74 від 13.07.2017);

- поточного ремонту приміщень комунальної установи Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30/1 (договір №76 від 26.07.2017);

- поточного ремонту приміщень комунального закладу Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 3-А (договір №38 від 28.03.2016);

- поточного ремонту покрівлі будинку комунального закладу Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30/1 (договір №39 від 28.03.2016);

- поточного ремонту приміщень комунального закладу Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 3-А (договір №38 від 28.03.2016);

3) із КП ЖКС Хмельницький , відповідно до яких Замовник (КП ЖКС Хмельницький) контролює якість та обсяги виконання робіт та розраховується за надані послуги, а Підрядник (підприємство Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ) приймає на себе обов`язки з надання послуг по:

- поточному ремонту фасадного флігеля житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 33 (договір б/н від 11.01.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 29 (договір б/н від 02.02.2016);

- поточному ремонту дворового водопроводу за адресою: м. Одеса, вул. Адмірала Лазарева,82 (договір б/н від 15.02.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова, 100 (договір б/н від 19.02.2016);

- поточному ремонту дворового водопроводу за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова,94 (договір б/н від 22.02.2016);

- поточному ремонту дворового водопроводу за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 23 (договір б/н від 24.02.2016);

- поточного ремонту дворового водопроводу за адресою: м. Одеса, вул. Запоріжська, 22 (договір б/н від 23.02.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 52 (договір б/н від 18.02.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 16 (договір б/н від 25.02.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 13а (договір б/н від 23.03.2016);

- поточному ремонту дворового водопроводу за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького,34 (договір б/н від 29.03.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 21 (договір б/н від 21.03.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва,4 (договір б/н від 18.03.2016);

- поточному ремонту дворової каналізації за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 12 (договір б/н від 28.03.2016);

- поточному ремонту покрівлі житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва,74 (договір б/н від 20.10.2016);

- поточному ремонту стіни житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва,76 (договір б/н від 08.11.2016);

- поточного ремонту житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького,66 (договір б/н від 01.12.2016);

- поточного ремонту покрівлі житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва,72 (договір б/н від 08.09.2016).

До вказаних договорів їх сторонами складались додатки, які є невід`ємними частинами договорів, зокрема: договірна ціна на роботи, довідки про вартість, акти виконаних робіт.

За умовами вказаних договорів, укладених:

- із Департаментом міського господарства Одеської міської ради (замовник): підрядник (позивач) виконує роботи згідно договірної ціни, відповідно до діючих норм і правил, ДСТУ та інших нормативних документів, що діють на території України й у терміни, обумовлені договором; забезпечення об`єкта матеріально-технічними і трудовими ресурсами є обов`язком підрядника (позивача); роботи, виконані підрядником (позивачем) протягом календарного місяця приймаються замовником за формою №КБ-2 в Акт приймання виконаних будівельних робіт незалежно від терміну закінчення повного обсягу робіт на об`єкті; підрядник несе відповідальність за якість своїх робіт і зобов`язаний усунути недоробки в роботах, виконаних за договором підряду, якщо такі будуть виявлені протягом гарантійного терміну, після підписання сторонами акта про приймання виконаних робіт; строк дії договорів визначено до кінця поточного року або до повного виконання сторонами своїх обов`язків;

- із комунальною установою Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку (замовник): підрядник (позивач) виконує роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засобами; підрядник (позивач) зобов`язується в процесі робіт самостійно, в разі необхідності, підбирати для виконання субпідрядних робіт будівельні організації та інших контрагентів; за роботу, виконану субпідрядниками та іншими контрагентами підрядника (позивача) підрядник відповідає як за свою власну роботу; приймання робіт здійснюється замовником протягом 3-х днів після отримання ним повідомлення підрядника про готовність до здачі об`єкту; здача роботи підрядником і приймання її замовником оформлюються актом, який підписується обома сторонами; строк дії договорів визначено до кінця поточного року, а в плані розрахунків - до повного його виконання;

- із КП ЖКС Хмельницький (замовник): за всі роботи за даною угодою підрядник (позивач) несе повну відповідальність, виконуючи їх якісно і в строк; замовник зобов`язаний надати підрядчику побутові приміщення для зберігання механізмів, інвентарю, і несе відповідальність за збереження матеріалів і механізмів, що знаходяться на території замовника; передача виконаних робіт підрядником замовнику послуг здійснюється по акту приймання виконаних підрядних робіт, форма КБ-2В, об`єм виконаних робіт визначається обміром; розрахунок за виконані роботи здійснюються замовником після підписання ним і підрядчиком двостороннього акта приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3); строк дії договорів визначено до кінця поточного року, а в плані розрахунків - до повного його виконання.

Як установлено судами, з метою забезпечення належного виконання взятих на себе зобов`язань за вказаними вище господарськими угодами та виконання умов договірних відносин між позивачем та вищевказаними контрагентами-замовниками, враховуючи наявність можливості позивачем залучати інші організації для виконання робіт та відсутність будь-яких заперечень з боку замовників щодо залучення позивачем субпідрядних організації, відсутність спеціальних умов узгодження залучення третіх осіб, позивач, як замовник, уклав ряд господарських договорів із його контрагентами (підприємствами - підрядниками), а саме:

1) з ТОВ КСИЛОН (підрядник) (код ЄДРПОУ 40685393) укладено договори, згідно яких замовник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ КСИЛОН ) приймає на себе виконання комплексу ремонтних робіт з капітального ремонту згідно замовлень підприємства Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ: договір №06/03/2017 від 06.03.2017 із строком дії до 31.12.2017, договір №13/07/2017 від 13.07.2017 із строком дії до 31.12.2017, договір №01/02 від 01.02.2018 із строком дії до 31.12.2018 (т.1 а.с.110-115);

2) з ТОВ АГРОТЕРМ (підрядник) (код ЄДРПОУ 40106345), згідно яких замовник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ АГРОТЕРМ ) приймає на себе з виконання комплексу ремонтних робіт з поточного ремонту згідно замовлень підприємства Вікторія -ІІ у вигляді ТОВ: договір №01/02 від 01.02.2016 із строком дії до 31.12.2016, договір №09/09 від 09.09.2016 із строком дії до 31.12.2016 (т.3 а.с.87-92);

3) з ТОВ ЧОРНОМОРПРОЕКТ (підрядник) (код ЄДРПОУ 40106591), згідно яких замовник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ ЧОРНОМОРПРОЕКТ ) приймає на себе виконання комплексу ремонтних робіт з капітального ремонту згідно замовлень підприємства Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ: договір №25/04 від 25.04.2016 із строком дії до 31.12.2016, договір №29/04 від 29.04.2016 із строком дії до 31.12.2016 (т.5 а.с.79-82).

Умови усіх вищевказаних договорів, які укладені позивачем із його контрагентами - виконавцями робіт (підрядниками) є ідентичними між собою за їх умовами, а саме: вартість робіт визначається за фактично виконаний об`єм робіт; розрахунок проводиться поетапно, після підписання двостороннього акта прийомки-здачі робіт (форма КБ-2в); підрядник зобов`язується виконати роботи згідно переліку робіт і несе відповідальність за якість виконаних робіт; прийомка робіт здійснюється замовником (позивачем) протягом 3-х днів після отримання ним повідомлення підрядника про готовність до здачі об`єкту; здача роботи підрядником і прийомка їх замовником оформляється актом, який підписується обома сторонами.

На підтвердження виконання робіт, що обумовлені вищевказаними договорами, укладеними позивачем із його контрагентами-підрядниками робіт:

1) які надані ТОВ КСИЛОН , позивач надав до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та підсумкових відомостей ресурсів: за квітень 2017 року (по вул. Мельницька,8 в м. Одесі) (т.1 а.с.144-165), за травень-червень 2017 року (по вул. Богдана Хмельницького, 66 в м. Одесі) (т.1 а.с.188-203), за червень 2017 року (по вул. Гайдара,3-А в м. Одесі) (т.1 а.с.225-238), за липень-серпень 2017 року (по вул. Гайдара,3-А в м. Одесі) (т.2 а.с.7-18), за липень-жовтень 2017 року (по вул. Середня, 49 в м. Одесі) (т.2 а.с.71-115), за серпень 2017 року (по вул. Академіка Сахарова,30/1 в м. Одесі) (т.2 а.с.133-144), за жовтень-грудень 2017 року (по вул. Степова,42 в м. Одесі) (т.2 а.с.177-199), за жовтень-грудень 2017 року (по провул. Вознесенський, 26 в м. Одесі) (т.2 а.с.241-т.3 а.с.22), за лютий-березень 2018 року (по провул. Вознесенський, 26 в м. Одесі) (т.3 а.с.43-56), за лютий, квітень 2018 року (по вул. Степова, 42 в м. Одесі) (т.3 а.с.75-86).

На підтвердження здійснення оплати позивачем вартості виконаних будівельних робіт, які придбані у ТОВ КСИЛОН , позивач надав копію виписки ПАТ БАНК ВОСТОК по поточному рахунку із призначенням платежу з посиланням на номер та дату відповідного договору та об`єкту, на якому проводились будівельні роботи (т.6 а.с.126-128).

Результати робіт, виконаних підприємством Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ та підрядником ТОВ КСИЛОН , були передані:

- Департаменту міського господарства Одеської міської ради, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): за квітень-травень 2017 року по вул. Мельницька, 8 в м. Одесі (т.1 а.с.120-124, 130-133, 137-140), за травень-червень 2017 року по вул. Богдана Хмельницького, 66 в м. Одесі (т.1 а.с.170-173, 179-183), за липень-жовтень 2017 року по вул. Середня, 49 в м. Одесі (т.2 а.с.23-28, 35-40, 47-53, 61-66), за жовтень-грудень 2017 року по вул. Степова, 42 в м. Одесі (т.2 а.с.149-154, 159-164, 171-174), за жовтень-листопад 2017 року по провул. Вознесенський, 26 в м. Одесі (т.2 а.с.204-209, 214-223, 232-236), за лютий-березень 2018 року по вул. провул. Вознесенський, 26 в м. Одесі (т.3 а.с.27-30, 35-39), за лютий, квітень 2018 року по вул. Степова, 42 в м. Одесі (т.3 а.с.61-64, 68-71);

- КУ Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку , що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): за червень-серпень 2017 року по вул. Гайдара, 3А в м. Одесі (т.1 а.с.208-212, 216-221, 2439246, т.2 а.с.1-4), за серпень 2017 року по вул. Академіка Сахарова, 30/1 в м. Одесі (т.2 а.с.120-123, 127-130).

На підтвердження виконання робіт, що обумовлені вищевказаними договорами, укладеними позивачем із його контрагентами-підрядниками робіт:

2) які надані ТОВ АГРОТЕРМ , позивачем надано до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та підсумкових відомостей ресурсів: за лютий 2016 року (по вул. Середня, 33 в м. Одесі) (т.3 а.с.117-132), за лютий 2016 року (по вул. Прохорівська в м. Одесі) (т.3 а.с.144-149), за березень 2016 року (по вул. Адмірала Лазарева, 82 в м. Одесі) (т.3 а.с.161-166), за березень 2016 року (по вул. Мечникова, 100) (т.3 а.с.177-181), за березень 2016 року (по вул. Мечникова,98 в м. Одесі) (т.3 а.с.196-204), за березень 2016 року (по вул. Прохорівська, 23 в м. Одесі) (т.3 а.с.217-223), за березень 2016 року (по вул. Запоріжська, 22 в м. Одесі) (т.3 а.с.236-242), за березень 2016 року (по вул. Бугаївська, 52 в м. Одесі) (т.4 а.с.6-10), за березень 2016 року (по вул. Болгарська, 16 в м. Одесі) (т.4 а.с.22-27), за квітень 2016 року (по вул. Гайдара, 3-А в м Одесі) (т.4 а.с.41-53), за квітень 2016 року (по вул. Академіка Сахарова, 30/1 в м. Одесі) (т.4 а.с.65-76), за квітень 2016 року (по вул. Богдана Хмельницького, 34 в м. Одесі) (т.4 а.с.107-114), за квітень 2016 року (по вул. Болгарська, 21 в м. Одесі), за квітень 2016 року (по вул. Болгарська, 12) (т.4 а.с.160-165), за жовтень-листопад 2016 року (по вул. Середня, 31 в м. Одесі) (т.4 а.с.201-227), за листопад 2016 року (по вул. Генерала Цвєтаєва, 74 в м. Одесі) (т.4 а.с.239-245), за листопад 2016 року (по вул. Генерала Цвєтаєва, 76 в м. Одесі) (т.5 а.с.9-15), за грудень 2016 року (по вул. Богдана Хмельницького, 66) в м. Одесі) (т.5 а.с.26-31), за грудень 2016 року (по вул. Мельницька, 8 в м. Одесі) (т.5 а.с.58-78).

Ні підтвердження здійснення оплати позивачем вартості будівельних робіт, які придбані у ТОВ АГРОТЕРМ , позивачем надано копію виписки ПАТ БАНК ВОСТОК по поточному рахунку із призначенням платежу з посиланням на номер та дату відповідного договору та об`єкту, на якому проводились будівельні роботи (т.6 а.с.121-123).

Результати робіт, виконаних підприємством Вікторія-ІІ у вигляді ТОВ та підрядником ТОВ АГРОТЕРМ , були передані:

- Департаменту міського господарства Одеської міської ради, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): за жовтень-листопад 2016 року по вул. Середня, 31 в м. Одесі (т.4 а.с.170-173, 178-182, 188-194), за грудень 2016 року по вул. Мельницька, 8 в м. Одесі (т.5 а.с.36-49);

- КУ Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку , що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): за квітень 2016 року по вул. Гайдара, 3А (т.4 а.с.33-37), за квітень 2016 року по вул. Академіка Сахарова, 30/1 в м. Одесі (т.4 а.с.59-62);

- КП ЖКС Хмельницький що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): за лютий 2016 року по вул. Середня, 33 в м. Одесі (т.3 а.с.99-103, 109-113), за лютий 2016 року по вул. Прохорівська, 29 в м. Одесі (т.3 а.с.138-141), за березень 2016 року по вул. Лазарева, 82 в м. Одесі (т.3 а.с.155-158), за березень 2016 року по вул. Мечникова,100 в м. Одесі (т.3 а.с.172-175), за березень 2016 року по вул. Мечникова, 94 в м. Одесі (т.3 а.с.187-192), за березень 2016 року по вул. Прохорівська, 23 в м. Одесі (т.3 а.с.210-214), за березень 2016 року по вул. Запоріжська, 22 в м. Одесі (т.3 а.с.229-233), за березень 2016 року по вул. Бугаївська, 52 в м. Одесі (т.4, а.с.1-4), за березень 2016 року по вул. Болгарська, 16 в м. Одесі (т.4 а.с.16-19), за квітень 2016 року по вул. Водопровідна, 13а в м. Одесі (т.4 а.с.82-85), за квітень 2016 року по вул. Богдана Хмельницького, 34 в м. Одесі (т.4 а.с.99-103), за квітень 2016 року по вул. Болгарська, 21 в м. Одесі (т.4 а.с.120-123), за квітень 2016 року по вул. Генерала Цвєтаєва, 4 в м. Одесі (т.4 а.с.137-140), за квітень 2016 року по вул. Болгарська, 12 (т.4 а.с.154-157), за листопад 2016 року по вул. Генерала Цвєтаєва, 74 в м. Одесі (т.4 а.с.232-235), за листопад 2016 року по вул. Генерала Цвєтаєва, 76 в м. Одесі (т.5 а.с.2-5), за грудень 2016 року по вул. Богдана Хмельницького, 66 в м. Одесі (т.5 а.с.20-23).

На підтвердження виконання робіт, що обумовлені вищевказаними договорами, укладеними позивачем із його контрагентами-підрядниками робіт:

3) які надані ТОВ ЧОРНОМОРПРОЕКТ , позивачем надано до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та підсумкових відомостей ресурсів: за травень-червень 2016 року (по вул. Богдана Хмельницького, 44 в м. Одесі) (т.5 а.с.116-139), за травень-червень 2016 року (по вул. Ленінградська, 44 в м. Одесі) (т.5 а.с.174-197), за липень 2016 року (по вул. Гайдара, 3А в м. Одесі)(т.5 а.с.210-216), за липень-серпень 2016 року (по вул. Генерала Цвєтаєва, 72/74 в м Одесі)(т.6 а.с.7-36), за серпень-вересень 2016 року (по вул. Середня, 23 в м. Одесі) (т.6 а.с.61-76), за вересень 2016 року (по вул. Генерала Цвєтаєва, 72 в м. Одесі) (т.6 а.с.90-98).

На підтвердження здійснення оплати позивачем вартості будівельних робіт, які придбані у ТОВ ЧОРНОМОРПРЕКТ , позивачем надано копію виписки ПАТ БАНК ВОСТОК по поточному рахунку із призначенням платежу з посиланням на номер та дату відповідного договору та об`єкту, на якому проводились будівельні роботи (т.6 а.с.124-125)

Результати робіт, виконаних підприємством ВІКТОРІЯ-ІІ у вигляді ТОВ та підрядником ТОВ ЧОРНОМОРПРОЕКТ , були передані:

- Департаменту міського господарства Одеської міської ради, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): травень-червень 2016 року по вул.. Богдана Хмельницького, 44 в м. Одесі (т.5 а.с.88-92, 96-101, 107-111), за травень-червень 2016 року по вул. Ленінградська, 44 в м. Одесі (т.5 а.с.144-148, 154-157, 164-169), за липень-серпень 2016 року по вул. Генерала Цвєтаєва, 72/74 в м. Одесі (т.5 а.с.222-226, 234-238, 245-251), за серпень-вересень 2016 року по вул. Середня, 23 в м. Одесі(т.6 а.с.41-45, 51-56);

- КУ Центр реабілітації осіб з вадами психофізичного розвитку , що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): за липень 2016 року по вул. Гайдара, 3А в м. Одесі (т.5 а.с.203-206);

- КП ЖКС Хмельницький що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): за вересень 2016 року по вул. Генерала Цвєтаєва, 72 в м. Одесі (т.6 а.с.81-85).

Вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт із контрагентами позивача (підрядниками) за лютий-грудень 2016 року, квітень-грудень 2017 року та лютий-квітень 2018 року підписані представниками ТОВ КСИЛОН , ТОВ АГРОТЕРМ та ТОВ ЧОРНОМОРПРОЕКТ та скріплені печатками підприємств замовника (позивача) та підрядників (контрагентів позивача). Вказані обставини також не заперечувались в акті перевірки.

Окрім того, позивач додатково надав суду перелік виконаних будівельних робіт власними силами та за допомогою контрагентів-підрядників у відсотковому співвідношенні та із зазначенням вартості виконаних робіт (т.9 а.с.53-64).

Також, відповідно до матеріалів справи та як зазначено в акті перевірки, позивач уклав договір поставки будівельних матеріалів №03/05/2016 від 03.05.2016 із ТОВ ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ .

За договором поставки №03/05/2016 від 03.05.2016 (надалі - Договір №03/05/2016) (т.6 а.с.99-100), продавець (ТОВ ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ ) продає, а покупець (позивач) купує будівельні матеріали в асортименті та за цінами, зазначеними в рахунках, що виставляються покупцю, згідно замовлень покупця.

Згідно з п.3.2. Договору №03/05/2016, продавець поставляє покупцю будівельні матеріали власним транспортом в межах м. Одеси протягом 3-х днів з моменту оплати покупцем товару.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ відповідно до зазначеного Договору №03/05/2016 виставило рахунки на оплату будівельних матеріалів в асортименті (т.6 а.с.101-109). Указаним рахункам кореспондують видаткові накладні на отримання будівельних матеріалів: №85 від 16.05.2016 на загальну суму 40920 грн разом із ПДВ 6820 грн (т.6 а.с.102), №492 від 06.06.2016 на загальну суму 31482 грн разом із ПДВ 5247 грн (т.6 а.с.104), №1850 від 10.10.2016 на загальну суму 30354 грн разом із ПДВ 5059 грн (т.6 а.с.106), №11072 від 07.11.2016 на загальну суму 18978 грн разом із ПДВ 3163 грн (т.6 а.с.108), №121918 від 19.12.2016 на загальну суму 242994 грн разом із ПДВ 40499 грн (т.6 а.с.110). При цьому, як установо судами, номенклатура товарів, вказаних у вище перелічених рахунках, повністю співпадає із номенклатурою товарів у вищезазначених видаткових накладних.

Відповідно до копії виписки по рахунку позивача, позивач оплатив постачальнику вартість придбаного товару у загальній сумі 364728 грн (т.6 а.с.129).

Товари, що були придбані відповідно до умов Договору поставки №03/05/2016 від 03.05.2016, використані позивачем у власній господарській діяльності на виконання договорів підряду, укладених між позивачем та замовниками (зазначеними вище), а облік і списання зазначених будівельних матеріалів ведеться на підприємстві уповноваженою особою, оформлюється актами за формою, затвердженою директором підприємства.

Також, матеріалами справи підтверджено, придбані у ТОВ ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ товари використано позивачем при здійснені будівельних робіт протягом травня-грудня 2016 року за адресами (м. Одеса): вул. Богдана Хмельницького, 44, вул. Богдана Хмельницького, 66, вул. Ленінградська, 44, вул. Генерала Цвєтаєва 72/74, вул. Середня, 31, вул. Мельницька, 8, що підтверджується відповідними актами списання матеріалів з травня 2016 року по січень 2017 року, за травень 2017 року (т.9 а.с.30-40) та наданими до суду відомостями щодо списання придбаних у ТОВ ДЕЛЬТАБРОБІНВЕСТ будівельних матеріалів у розрізі актів приймання виконаних будівельних робіт (т.9 а.с.65-76).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що судами безпідставно не були враховані доводи фіскального органу стосовно нереальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентами. Посилається на те, що господарські операції з указаними контрагентами носили фіктивний характер. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Крім того, скаржник вказав, що судами попередніх інстанцій не були враховані правові позиції Верховного Суду, викладені у справах №826/15568/16, №808/954/17, №803/13/16 щодо визначальних ознак господарських операцій, у справі №725/254/16-а щодо принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, у справі №2а-576/12/0970 стосовно того, що наявність податкової накладної не є безумовним доказом реальності господарської операції, у справі №804/7585/17 щодо неможливості встановлення ланцюга постачання спірного товару.

З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Позивачем не були подані заперечення (відзив) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, Суд вказує, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст.198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діє з 2015 року) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діє з 2015 року), податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

При цьому, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення №318) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Згідно з п.6 Положення №318 втратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.7 Положення №318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 10 Положення №318 визначено, що собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Згідно з п.11 Положення №318 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Враховуючи зазначені норми, витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об`єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. У свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування витрат підприємства.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх податкових зобов`язань за результатами здійснення господарських операцій, які податковий орган вважає спірними.

Суди правильно звернули увагу на те, що як акт перевірки, так і усні та письмові доводи скаржника не містять жодних зауважень безпосередньо до договорів позивача, укладених із контрагентами позивача - постачальниками товарів та робіт, та до виписаних на їх виконання первинних та інших супутніх ним документів.

Висновки акта перевірки та касаційної скарги обґрунтовані лише наявністю податкової та іншої інформації відносно контрагентів позивача, згідно з якою неможливо встановити наявність складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків для зберігання ТМЦ, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, машин, механізмів та обладнання завантажувально-розвантажувальних робіт, транспорту, будь-яких матеріалів (сировини) та товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності, також, згідно якої встановлено відсутність трудових ресурсів у підприємств, яка була б достатньою для самостійного виконання робіт (надання послуг) та постачання ТМЦ (тобто відсутні фахівці загальновиробничого, загальногосподарського, складського, транспортного процесу та процесу пов`язаного з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг) тощо), що, на думку апелянта, свідчить про нереальність здійснення документально оформлених господарських операцій вказаними суб`єктами, а операції мали одноразовий характер.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність вказаної податкової інформації відносно контрагентів позивача не доводить обставин, з якими податковий орган пов`язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Твердження скаржника про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів саме по собі, не свідчить про безтоварність угод поставки та підряду з позивачем.

При цьому суди вірно зазначили, що в межах перевірки позивача податковий орган не дослідив можливість залучення контрагентами позивача - постачальниками матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період здійснення спірних господарських операцій. Проте в касаційній скарзі зазначає про обов`язок суду першої інстанції здійснити дослідження таких обставин.

Суд звертає увагу на те, що в ході розгляду адміністративної справи при оскарженні рішення суб`єкта владних повноважень суд перевіряє чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Інформація з баз даних, стосується виключно контрагентів і не вказує, жодним чином, на протиправні дії платника податків - позивача як покупця товарів та робіт у його контрагентів.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 у справі №820/4648/13-а, зазначив, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічний висновок Верховного Суду наведений у постанові від 16.01.2018 по справі №826/1398/14.

За таких обставин колегія судді погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо безпідставності посилання скаржника виключно на податкову інформацію та дані з електронних баз даних фіскальних органів по контрагентах позивача щодо їх незнаходження за податковою адресою, відсутності у них виробничих потужностей, відсутності достатньої кількості штатних працівників, складських приміщень в якості обґрунтування висновку нереальності здійснення господарських операцій, оскільки такий висновок був зроблений без аналізу безпосередньо господарських операцій та первинної документації, яка складалася в ході здійснення поставок товару, виконання робіт.

Таким чином, доводи скаржника щодо неспроможності контрагентів позивача виконати обумовлені договорами роботи та здійснити поставку товарів, - не підтверджені жодними належними доказами.

Не містить акт перевірки, також дослідження податковим органом питання які саме ресурси необхідні для виконання контрагентами робіт, а лише зазначено про обов`язок суду з`ясовувати вказані питання.

Також Суд відхиляє доводи касаційної скарги та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Така відповідальність має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України), а тому позивач не має нести відповідальності у разі не виконання контрагентами своїх зобов`язань, оскільки не виконання контрагентами своїх податкових зобов`язань має наслідок відповідальність саме для цих контрагентів.

Також Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що чинним законодавством, не передбачено і не визначено обов`язку підприємства встановлювати ланцюг суб`єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства.

Скаржник у поданій касаційній скарзі вказує на неврахування судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень у справі правових позицій, викладених Верховним Судом у справах №826/15568/16, №808/954/17, №803/13/16 щодо визначальних ознак господарських операцій, у справі №725/254/16-а щодо принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, у справі №2а-576/12/0970 стосовно того, що наявність податкової накладної не є безумовним доказом реальності господарської операції, у справі №804/7585/17 щодо неможливості встановлення ланцюга постачання спірного товару.

Колегія суддів зауважує, що наведені позиції Верховного Суду у справах №826/15568/16, №808/954/17, №803/13/16, №725/254/16-а, №2а-576/12/0970, №804/7585/17 сформовані Судом за результатом розгляду вказаних справ, зважаючи на обсяг наданих позивачами доказів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій. При цьому, така позиція Суду не стосується порядку застосування певних норм права, що мала би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко