Постанова

від 23.09.2021 по справі 1.380.2019.001380

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.001380

адміністративне провадження № К/9901/8042/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 1.380.2019.001380

за позовом ОСОБА_1

до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області

про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Брильовський Р. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Макарика В. Я., суддів: Бруновської Н. В., Матковської З. М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області від 20 квітня 2018 року № 669 Про затвердження детального плану території північно-східної частини м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) .

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням відповідача, суперечить генеральному плану м. Новояворівськ та не відповідає даним державного земельного кадастру, а рішення Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області від 20 квітня 2018 року №669 Про затвердження детального плану території північно-східної частини м.Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) є протиправним.

На думку позивача, не оприлюднення замовником повної інформації щодо запропонованого проекту містобудівної документації та не проведення громадських слухань по даному питанню позбавило його та інших жителів міста прийняти участь в таких слуханнях та подати свої зауваження і пропозиції, як це передбачено ч. 5, 7 ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач зазначив, що детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням відповідача може привести до негативних наслідків у майбутньому.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності тверджень позивача щодо неоприлюднення рішення Виконкому про розроблення проекту детального плану території північно-східної частини м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) та інформації про громадські слухання із цього питання. Позивачем не надано доказів звернення із зауваженнями та/або пропозиціями щодо проекту детального плану території, представленого для обговорення чи доказів того, що зауваження та/або пропозиції громадськості щодо такого проекту не розглянуті та/або не враховані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так судами не взято до уваги, що Виконавчим комітетом Новоярівської міської ради оприлюднено неповну інформацію щодо запропонованого проекту містобудівної документації та не проведено слухання по цьому питанню, що позбавило позивача права прийняти участь в таких слуханням та подати свої зауваження і пропозиції.

Крім того, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки проведено розгляд справи за відсутності позивача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 23 вересня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13 березня 2018 року проект рішення Новояворівської міської ради Про затвердження детального плану території північно-східної частини м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) був опублікований на офіційному сайті Новояворівської міської ради.

Також, 15 березня 2018 року у часописі Яворівщина № 21-22(2718-2719) опубліковано повідомлення про початок розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - Детальний план території у північно-східній частині м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) щодо визначення планувальної організації і функціонального призначення та впорядкування цієї території для містобудівних потреб з метою будівництва багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення, будівництва та обслуговування готельно-розважального комплексу, будівництва та обслуговування будівель торгівлі м. Новояворівська Яворівського району Львівської області .

11. 21 березня 2018 року проект рішення з відповідними матеріалами, а саме з проектом містобудівної документації (Детальний план території у північно-східній частині м. Новояворівська Яворівського району, Львівської області (біля в`їзного знаку міста) було розглянуто на засіданні комісії з питань використання земель, благоустрою території та захисту навколишнього середовища. За результатами розгляду комісією рекомендовано Новояворівській міській раді прийняти рішення про Про затвердження детального плану території північно-східної частини м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) .

12. За результатами розгляду комісією рекомендовано Новояворівській міській раді прийняти рішення Про затвердження детального плану території північно-східної частини м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) .

13. 20 квітня 2018 року Новояворівською міською радою прийнято рішення № 669 Про затвердження детального плану території північно-східної частини м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) .

Вказане рішення опубліковано на офіційному сайті ради 23 квітня 2018 року.

14. Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та прийнятим в порушення норм чинного законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

18. За приписами ч. 1-2 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

19. Згідно зі ст. 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

20. Така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.

21. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №803/71/18.

22. Положеннями ч. 1-3 ст. 21 Закону № 3038-VІ громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

23. Розділом ІV Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290) визначено порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.

Рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (п. 4.1.).

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 4.3.).

24. Відповідно до п. 4.8 Порядку № 290 детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).

25. Крім того, розробник містобудівної документації на місцевому рівні: бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів; доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів. (4.10.).

26. Згідно ч. 11 ст. 21 Закону № 3038-VІ порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

27. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - Порядок № 555).

28. За приписами п. 4, 5 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

29. Відповідно до п. 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

30. Таким чином, законодавець визначив, що рішення, що стосуються розроблення містобудівної документації здійснюється з урахуванням інтересів громадськості та, відповідно, впливають на інтереси кожного її представника.

31. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розроблений проект детальний план території виносився на громадське обговорення, про що замовником розміщено 15 березня 2018 року у часописі Яворівщина № 21-22(2718-2719) повідомлення про початок розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - Детальний план території у північно-східній частині м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) щодо визначення планувальної організації і функціонального призначення та впорядкування цієї території для містобудівних потреб з метою будівництва багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення, будівництва та обслуговування готельно-розважального комплексу, будівництва та обслуговування будівель торгівлі м. Новояворівська Яворівського району Львівської області .

32. Так, у спосіб та протягом строку, що вказані у цьому оголошені (строк подання пропозицій з 14 березня 2017 року до 14 квітня 2018 року; пропозиції надавати за адресою: м. Новояворівськ, вул. Т. Шевченка, 2 Новояворівська міська рада) відповідачем приймалися пропозиції громадськості для їх розгляду та врахування у проекті детального плану території, що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом громадських слухань щодо розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - Детальний план території у північно - східній частині м. Новояворівська (біля в`їзного знаку міста) .

33. Проте, ОСОБА_1 не надано доказів звернення із зауваженнями та/або пропозиціями щодо проекту детального плану території, представленого для обговорення чи доказів того, що зауваження та/або пропозиції громадськості щодо проекту детального плану території не розглянуті та/або не враховані.

34. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що доводи ОСОБА_1 щодо неоприлюднення рішення Виконкому про розроблення проекту детального плану території північно-східної частини м. Новояворівська (біля в`їзного занку міста) та інформації про громадські слухання із цього питання є необгрунтованими та безпідставними.

За таких обставин, Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 та відсутності підстав для їх задоволення.

35. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

36. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

37. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

38. У справі Пономарьов проти України (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

39. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

40. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

42. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій