Постанова

від 21.09.2021 по справі 930/2505/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/2505/19

Провадження № 22-ц/801/1882/2021

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 рокуСправа № 930/2505/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Войтка Ю.Б., Ковальчука О.В., секретар Ліннік Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Тульчинської районної державної адміністрації, Брацлавської об`єднаної територіальної громади та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2021 року, ухвалене суддею Науменком С.М. в м.Немирів, дата складення повного тексту рішення невідома, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Брацлавської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай),

встановив :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) у розмірі земельної частки (паю) члена колективного сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Позов мотивований тим, що 01.08.1981 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу 40-річчя Перемоги с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області.

24.06.1998 він був звільнений з колгоспу 40-річчя Перемоги с.Зяньківці Немирівського району Вінницької області, однак, з членів КСП не виключався.

Зазначає, що він має право на отримання земельної частки паю, як член колгоспу 40-річчя Перемоги . 23.07.1997 йому було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії та номер ВН 036098.

Розпорядженням Немирівської РДА Вінницької області від 03.12.2012 №647 затверджено технічну документацію на земельну ділянку та визнано за ним право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,5472 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

11.06.2013 позивачем отримано свідоцтво серії та номер НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, розташовану на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, площею 2,5472 га, кадастровий номер 0523083600:02:001:0042, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 23.02.2018 у справі № 140/1411/17 за позовом ОСОБА_2 визнано незаконним та скасовано згадане вище розпорядження Немирівської РДА від 03.12.2012 за № 647 на земельну ділянку № НОМЕР_1 . Визнано недійсним Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії та номер ВН 036098 виданий 23.07.1997 на ім`я ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано Свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 11.06.2013 на ім`я ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.06.2013, що стало підставою внесення запису про право власності №1250464 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Підставою задоволення позовних вимог ОСОБА_2 слугувала судово-технічна експертиза № 1508/17-21 Журналу технічної документації по передачі земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності членам СТОВ Агро-мирів с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області, за результатами якої встановлено, що на сторінці № 98 під порядковим № 1086 на якому на даний час наклеєний фрагмент паперу з написом ОСОБА_1 первинно значився друкований текст ОСОБА_3 . Хто допустив вказані виправлення йому не відомо та судом у ході розгляду справи не встановлено.

Таким чином, у зв`язку з порушенням його права на земельну частку, як колишнього члена колективного сільськогосподарського підприємства, він вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 14.05.2021 позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі земельної частки (паю) члена колективного сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Не погодившись із вказаним рішенням, керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах Тульчинської РДА, Брацлавської ОТГ та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В скарзі зазначено, що позивач до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акту на право колективної власності, включений не був; в матеріалах справи відсутні відомості про видачу державного акту на право колективної власності 40-річчя Перемоги і, як наслідок, що позивач є у списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до цього державного акту; позивачем пропущений строк звернення до суду із даним позовом; судом не вирішено питання щодо складу осіб, які мають брати участь у розгляді справи. Визнання права на земельну ділянку із державної власності на користь фізичної особи, всупереч існуючому порядку, суттєво порушує інтереси держави, таким чином, захист прав державної власності належить до сфери інтересів держави.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 14.05.2021 залишити в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Тульчинська РДА Вінницької області в поданому листі зазначила, що підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі керівника Немирівської окружної прокуратури.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21.09.2021 залучено Брацлавську селищну раду як правонаступника Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області до участі в даній цивільній справі.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що набуття ОСОБА_1 членства у КСП 40-річчя Перемоги підтверджується наданими позивачем доказами, а доказів його виходу з членів КСП або припинення членства суду надано не було.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Апеляційним судом встановлено, що 01.08.1981 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу 40-річчя Перемоги с. Зяньківці, що підтверджується копією трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 .

15.09.1981 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в КСП 40-річчя Перемоги с. Зяньківці.

23.07.1997 ОСОБА_1 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №036098.

24.06.1998 ОСОБА_1 звільнений з роботи. Цього ж числа, 24.06.1998, ОСОБА_1 згідно поданої заяви був звільнений з членів КСП 40-річчя Перемоги с. Зяньківці (а.с.9).

Розпорядженням Немирівської РДА Вінницької області від 03.12.2012 №647 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. Миколаївському , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в розмірі земельної частки (пай) гр. ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зяньковецької сільської ради та передано йому у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,5472 га, в тому числі 2,5472 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зяньковецької сільської ради та видано державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.11).

11.06.2013 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , а саме на земельну ділянку площею 2,5472 га, розташовану на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523083600:02:001:0042 (а.с.12).

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 23.02.2018 у цивільній справі №140/1411/17 за позовом ОСОБА_2 до Зяньковецької сільської ради Немирівського району, Немирівської РДА, державного реєстратора управління економіки Немирівської РДА Кухара В.М., третьої особи ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування розпорядження, сертифіката на право на земельну частку (пай), свідоцтва про право власності та рішення про державу реєстрацію прав та їх обтяжень позов задоволено та:

- визнано незаконним та скасовано Розпорядження Немирівської районної державної адміністрації від 03.12.2012 за №647 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,5472 га ОСОБА_1

- визнано недійсним Сертифікат на право на земельну частку (пай), Серії та номер ВН 036098 виданий 23.07.1997 на ім`я ОСОБА_1

- визнано незаконним та скасовано Свідоцтво про право власності, Серія, номер 4665783 від 11.06.2013 видане державним реєстратором Кухар В.М. Реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції Вінницької області, на ім`я ОСОБА_1

- визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 3029356 від 11.06.2013, що стало підставою внесення запису про право власності №1250464 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.16-21).

Цим судовим рішенням встановлено, що в списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, додатку до рішення загальних зборів №3 від 18.06.1999, якими затверджено оголошені списки членів КСП, що мають право на отримання в установленому порядку державного акта на право приватної власності на земельну ділянку (пай) в першочерговому варіанті було відсутнє прізвище позивача (його прізвище було наклеєне на прізвище ОСОБА_3 ).

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за захистом прав, які вважав порушеними, а саме визнання права на земельну частку (пай) у розмірі земельної частки (паю) члена КСП 40-річчя перемоги с. Зяньківці Немирівського району Вінницької області.

Як визначено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Аналіз положень указаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі.

Крім того, відповідно до положень ст. 5 ЦК України, до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи згадані вище обставини можна прийти до висновку, що паювання земель, які передані КСП 40-річчя Перемоги закінчилося в 1997 році, адже в цьому році членам КСП райдержадміністрацією було видано сертифікати на право на земельну частку (пай), а в 1999 році складалися списки членів КСП, що мають право на отримання в установленому порядку державного акта на право приватної власності на земельну ділянку (пай).

Отже, спірні правовідносини виникли в 1997 році та продовжували існувати в 1999 році.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ст.2 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

На час виникнення спірних правовідносин діяв Указ Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95, пунктом 1 якого було встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією (п. 4 Указу).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією (п. 5 Указу).

Враховуючи, що виданий ОСОБА_1 Немирівською РДА Вінницької області сертифікат на право на земельну частку (пай) був скасований, беручи до уваги повноваження райдержадміністрації на момент існування спірних правовідносин, та твердження позивача про наявність в нього права на земельну частку (пай), одним із відповідачів у даній справі обов`язково повинна бути райдержадміністрація.

Також, враховуючи, що списки членів КСП затверджувалися рішенням загальних зборів цього КСП, іншим відповідачем у цій справі повинно бути КСП 40-річчя Перемоги (при наявності - його правонаступник).

Постанова ПленумуВСУ № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляду цивільних справ від 16 квітня 2004 року регламентувала порядок розгляду цивільних справ по земельним питанням, зокрема, склад учасників процесу у справах, пов`язаних з паюванням земель.

Так, в п. 24 вказаної постанови роз`яснено, що позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю ) в натурі, тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (постанова Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19).

Оскільки позивачем заявлено позов не до всіх належних відповідачів, суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позовних вимог з цих підстав, так як висновки суду по суті вирішення спору мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників, проте зазначених вимог суд першої інстанції не виконав.

Отже, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з тих підстав, що його заявлено не до всіх належних відповідачів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються висновків суду по суті спору, а тому надання їм аналізу, за вказаних вище підстав, є недоцільним.

Про недоцільність аналізу інших доводів апеляційної скарги при порушенні судом першої інстанції процесуальних норм в частині суб`єктного складу зазначено в постанові ВС від 03.02.2021 в цивільній справі №132/3210/19 у справі за аналогічних правовідносин.

Позиція ОСОБА_1 з приводу відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі не заслуговує на увагу, так як пунктом третім частини першої статті 131-1 Конституції визначено, що України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частині третій статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Згідно з частинами третьою четвертою статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі наведено обґрунтовані підстави для представництва Немирівською окружною прокуратурою Вінницької області інтересів держави в особі Тульчинської РДА, Брацлавської ОТГ та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області .

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі п.п б п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України , з ОСОБА_1 слід стягнути на користь апелянта судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 152,60 грн.

Керуючись ст. 367 , 374 , 376 , 381-384 , 389 , 390 ЦПК України ,

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Тульчинської районної державної адміністрації, Брацлавської об`єднаної територіальної громади, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задовольнити.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 14 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909909) 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 60 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2021 року.

Головуючий Т. Б. Сало

Судді Ю. Б. Войтко

О. В. Ковальчук