справа № 156/919/20
Провадження № 2/156/55/21
рядок статзвіту 67
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 вересня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М. О.
за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 156/919/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 в сумі 110646,21 грн. та за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 233563,14 грн.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 20 лютого 2019 року розірвано. Від спільного подружнього проживання у них народилося двоє дочок, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та перебувають на її утриманні.
Згідно судового наказу від 11 жовтня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 09 жовтня 2017 року до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 27 вересня 2017 року змінено розмір аліментів, призначених рішенням Нововолинського міського суду від 06 грудня 2015 року та стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Однак відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку щодо сплати аліментів на утримання дочок, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів станом на 31 липня 2020 року у загальному розмірі 81992,35 грн. (на утримання дочки ОСОБА_3 29536,95 грн.; на утримання дочки ОСОБА_4 52455,40 грн.). Позивач посилається на положення ст. 196 Сімейного кодексу України і вказує, що за здійсненим нею розрахунком загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01 травня 2018 року по 31 серпня 2020 року складає: за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 110646,21 грн.; за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 233563,14 грн. Вказаний розмір неустойки (пені) просить стягнути з відповідача на її користь.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
14 грудня 2020 року закрите підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
Судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями учасників справи, для мирного врегулювання спору.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити повністю. Вказала, що відповідач аліментів на утримання дочок не сплачує у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість, яка по даний час не сплачена. Не заперечує, що частково, в певних місяцях було здійснено погашення заборгованості у зв`язку з реалізацією відповідачем нерухомого майна, що відображено у розрахунках заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця, з якими погоджується в повній мірі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України , суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Суд, дослідивши письмові докази, надані позивачем на виконання вимог ст.ст. 76 , 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову виходячи з наступних підстав.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України ).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України ).
В силу частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 3,4).
Згідно копії судового наказу виданого Іваничівським районним судом Волинської області 11 жовтня 2017 року, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 жовтня 2017 року до досягнення дитиною повноліття. (а.с.8-9).
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 27 вересня 2017 року, змінено розмір аліментів призначених рішенням Нововолинського міського суду від 06.12.2005 року, та стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду до досягнення дитиною повноліття. (а.с.5-7).
На підставі виконавчих документів, Іваничівським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області відкрите виконавче провадження про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей, що стверджується наданими суду доказами.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який поданий в.о. начальника Іваничівського районного відділу ДВС, заборгованість по аліментах ОСОБА_2 щодо утримання дочки ОСОБА_3 станом на 31 травня 2018 року становить 4467,75 грн.; заборгованість по аліментах станом на 31 липня 2020 року становить 29536,95 грн. (а.с.70). Також відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів щодо утримання дочки ОСОБА_4 , заборгованість відповідача по аліментах станом на 31 травня 2018 року становить 2784,51 грн. (а.с.81).; заборгованість по аліментах станом на 31 липня 2020 року становить 52455,10 грн. (а.с.13-14).
Відповідно до положень ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу .
Статтею 155 Сімейного кодексу України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Звертаючись з позовом позивач вказує на тривале неналежне виконання відповідачем покладених на нього рішенням суду обов`язків щодо сплати аліментів на утримання їх дочок, а тому вважає, що є підстави для стягнення з відповідача пені.
Свої зобов`язання по сплаті аліментів відповідач виконував неналежним чином, що стверджується вище вказаним розрахунком заборгованості по сплаті аліментів. Зазначений розрахунок відповідачем не оскаржено та він є чинним.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з`являвся, відзив на позовну заяву не надав та доказів, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з його вини у суду відсутні.
Згідно із ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Тобто сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
За змістом статті 549 ЦК України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм Глави 49 ЦК України , неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Суд вважає, що несплата та несвоєчасна сплата аліментів відповідачем, які він був зобов`язаний платити згідно рішення суду в користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, мала місце з вини ОСОБА_2 , протилежне суду відповідачем не доведено, тому суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні передбачені ч. 1 ст. 196 СК України підстави для стягнення неустойки (пені) із відповідача.
Суд погоджується із розрахунком пені, який надала позивач та вважає, що сума нарахованої пені за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 за період часу з травня 2018 року по серпень 2020 року є обґрунтованим та відповідає постановам Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року . Судом перевірено розрахунок та встановлено, що розмір пені станом на 01 вересня 2020 року становить 233563,14 грн.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на дочку ОСОБА_8 , який наданий державним виконавцем, у грудні 2020 року відбулось стягнення державним виконавцем з боржника 35000 грн. в погашення заборгованості зі сплати аліментів. Так, згідно акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 22 грудня 2020 року, 14 грудня 2020 року на адресу Іваничівського районного відділу ДВС ЗМУМЮ (м. Львів) надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про залишення за собою нереалізованого майна - земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,2318 га. кадастровий номер 0721180404:04:001:0046, що знаходиться в с. Іванів Іваничівського району, яка належить на праві власності ОСОБА_2 за ціною третіх торгів 35000 грн. Майно передається стягувачу в рахунок погашення суми боргу в розмірі 35000 грн. згідно з виконавчим документом: виконавчий лист № 156/784/17 виданий 13 листопада 2017 року. 22 грудня 2020 року Головним державним виконавцем Іваничівського районного ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Микитюком М.М. винесено постанову про передачу вище вказаної земельної ділянки в рахунок погашення боргу по аліментах, які стягуються на утримання дочки ОСОБА_4 . (а.с.75-76). Також на ОСОБА_2 25 серпня 2020 року накладено штраф за наявну заборгованість по аліментах, які стягуються на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 30 % від заборгованості, що становить 15736,53 грн. (а.с.80). Відомостей про те, що відповідачем сплачено суму штрафу суду не надано. Однак таке стягнення проведено не у спірний період та не спростовує порушення відповідачем строків сплати аліментів по серпень 2020 року.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 196 СК України, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня за несплату аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 в сумі 53611,85 грн., що становить сто відсотків заборгованості за несплату аліментів за період часу з травня 2018 року по серпень 2020 року включно, що стверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який наданий головним державним виконавцем Микитюком М.М. (а.с. 81-82).
Що стосується частини позовних вимог про стягнення пені за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , то суд виходить із наступного.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 р. у справі № 333/6020/16-ц.
У справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановахвід02 листопада 2016 р. у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 р. у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 р. у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 р. у справі № 6-300цс16,вважаючи, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Крім того, аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 р. у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за сплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення слати аліментів.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на дочку Катерину державного виконавця (а.с.83), відповідачем здійснено погашення заборгованості у квітні 2019 року на суму 8454,61 грн., травні 2019 року на суму 7446,72 грн., червні 2019 року на суму 8114,23 грн. та липні 2019 року на суму 583,58 грн. Також вказане підтверджується розпорядженнями державного виконавця (а.с. 85-88). Однак незважаючи на часткове погашення заборгованості за відповідачем станом включно на серпень 2020 року рахується заборгованість в сумі 30695,95 грн. і вказані проплати її не покрили. Також відносно відповідача 25 серпня 2020 року Головним державним виконавцем Іваничівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Микитюком М.М. винесено постанову про накладення штрафу за наявну заборгованість по аліментах у розмірі 20 % від заборгованості що становить, 5907,39 грн. Відомостей про сплату штрафу суду не надано.
Здійснений позивачем розрахунок пені з додержанням вимог викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 р. у справі № 333/6020/16-ц з врахуванням вказаних сум проплати не ставить його під сумнів та перевірено судом.
З врахуванням того, що сума пені не може бути більшою ста відсотків заборгованості за аліментами, ч. 1 ст. 196 СК України, то позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню за несплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з червня 2018 року по серпень 2020 року включно в сумі 30695,95 грн. та 53611,85 грн. відповідно.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 826,08 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 191 , 199 , 200 Сімейного кодексу України , ст. ст. 2 , 6-13 , 81 , 89 , 258 , 264-265 , 268 Цивільного процесуального кодексу України , суд,
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з червня 2018 року по серпень 2020 року включно в сумі 30695,95 грн. та 53611,85 грн. відповідно, а всього 84307,80 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста сім гривень вісімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 826,08 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Іваничівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23 вересня 2021 року.
Суддя М. О. Федечко
Суд | Іваничівський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2021 |
Оприлюднено | 24.09.2021 |
Номер документу | 99841523 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іваничівський районний суд Волинської області
Федечко М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні