Постанова

від 15.09.2021 по справі 520/13949/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 р.Справа № 520/13949/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Сергеева Б.О.

представника відповідача Милейко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 02.03.21 року по справі № 520/13949/2020

за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Соратник"

до Слобожанської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Благодійна організація "Благодійний фонд "Соратник" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р. видану м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 р.;

- зобов`язати м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби здійснити митне оформлення товару за ціною, зазначеною декларантом у ЕМД №UA807070/2020/005601 та здійснити випуск товару у вільний обіг.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року адміністративний позов Благодійної організації "Благодійний фонд "Соратник" (просп. Правди, буд. 6, під. 8, м. Харків, 61022) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р. видану м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів за №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 р.

Стягнуто на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "Соратник" (просп. Правди, буд. 6, під. 8, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 39358252) сплачену суму судового збору у розмірі 4204 (чотири двісті чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 43332958).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись не неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги у зв`язку з необгрунтованістю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Благодійна організація "Благодійний фонд "Соратник", код ЄДРПОУ - 39358252, зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Під час розгляду справи встановлено, що 10.06.2020 р. Благодійною організацією «Благодійний фонд «СОРАТНИК» , який виступає одержувачем та декларантом, з метою митного оформлення ввезеного товару подано електронну митну декларацію №UA807070/2020/00560 до митного посту «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби. за якою декларувався товар №1 «Картина написана маслом, назва « Nighi Seascape w Fishing Sailing Boats" написана більш ніж 100 років тому (за даними з товаросупровідних (документів), обрамлена дерев`яною рамкою. Надсилається в якості подарунку» .

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано наступні товаросупровідні документ: митну декларацію CN 23 (Customs Declaration EE200373042SE), що надана країною відправлення, рахунок-проформу (Proforma Invoice 0303/20).

Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що товар є подарунком, про що декларант зазначив у відповідних графах ЕМД, та декларантом визначено ціну товару за основним методом (тобто, за вартістю операції).

В процесі митного оформлення товару 10.06.2020 р. за повідомленням про проведення митного огляду товару, надісланому декларанту від митного посту «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби, та інспектором митного посту разом з представником декларанта було здійснено митний огляд товару.

За результатами проведеного митного огляду, складено акт №UA807070/2020/000082 від 10.06.2020 p., яким встановлено, що оглянутий товар візуально відповідає відомостям заявленим в ТСД, а кількість місць, опис, маркування відповідають заявленим декларантом у ЕМД.

В той же день, 10.06.2020 р. від Відділу аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією Слобожанської митниці Держмитслужби до позивача надійшов запит, щодо надання документів відповідно до вимог ст. 52, 53, 55 та 58 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, 11.06.2020 року БО «БФ «СОРАТНИК» засобами електронного обміну даними з митними органами, у відповідь на запит Відділу аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією від 10.06.2020 року було надіслано лист № 06/1-20 від 11.06.2020 про те, що задекларований товар у ЕМД №UA807070/2020/005601 є подарунком і, як наслідок, окрім наданих до ЕМД товаросупровідних документів, в яких відправником була відображена вартість товару, всі інші можливі документи у декларанта відсутні.

Позивачем у позовній заяві вказано, що у зазначеному листі, декларантом також було повідомлено про здійснення самостійного пошуку на веб-ресурсі EBAY.COM (https://www.ebay.com/) з метою визначення діапазону цін на подібні та близькі до товару за зовнішнім виглядом та товарним описом картин і встановлено що ціни на такі картини, в перерахунку на середній курс шведської крони (SEK) становлять від 1746 до 4316 SEK з наданням обґрунтованих посилань та зображень (знімків екрану).

22.06.2020 p. Відділом аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією щодо товару, задекларованого за ЕМД №UA807070/2020/005601 було винесено рішення про коригування митної вартості №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 і встановлено новий розрахунок митної вартості на товар: 6943,07 дол. США/кг або 11803,22 дол. США/шт або 108863,40 SЕК/шт.

При цьому, митним органом у графі 33 рішення вказано, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відсутні банківські платіжні документи щодо транспортних витрат), чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема, відсутня митна декларація країни відправлення, відсутні відомості де зазначена інформація щодо автора картини, назви картини, року написання, вартості в країні експорту та/або в світі, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та здійснені фахівцями мистецтвознавцями щодо вартості товару тощо), а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МКУ, та спливу терміну, передбаченому ст. 53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експотер у результаті поставки в Україну. Також зазначено, що джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСАУР та фактів митних оформлень схожих товарів: МД №UA100170/2020/18122 від 04.6.2020. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає: тов. №1: 6943,07 дол. США/кг або 11803,22 дол. США/шт. або 108863,40 SEK/шт. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.

Таким чином, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення відповідачем вказано положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р.

Відповідачем, зокрема, зазначено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями у максимально наближений термін, подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням, 06.07.2020 року звернувся зі скаргою до органу вищого рівня щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 року.

Листом від 20.07.2020 року №714-08-2/714-15/13/9922 скаргу не задоволено, рішення про коригування та картку відмову в прийнятті ЕМД не скасовано та запропоновано оскаржити рішення безпосередньо до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з протиправності картки відмови №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р., виданої м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2020 року до митного поста Харків-Аєропорт Слобожанської митниці Держмитслужби БО Благодійний фонд Соратник була подана митна декларація №UA807070/2020/005601 на товар Картина написана маслом, назва Night Seascape w Fishing Boats , написана більш ніж 100 років тому, походженням зі Швеції.

Разом з митною декларацією позивачем було подано документи, зазначені в графі 44 вказаної МД:

-за кодом 0325 -рахунок-проформа від 03.03.2020 №0303/20;

-за кодом 0862 -декларація про походження товару від 03.03.2020 №0303/20;

-за кодом 1300 -митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 05.06.2020 №UA807070/2020/005514;

-за кодом 1312 -митна декларація CN23 від 03.03.2020 ЕЕ200373042SE;

-за кодом 1703 -картка відмови від 09.06.2020 №UA807070/2020/00282;

-за кодом 9105 -єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 10.04.2020 № UA807070/2020/7224/1;

-за кодом 9000 -зображення товару б/н від 06.04.2020.

Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю товару ввезеного на митну територію України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 року за резервним методом.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

В обгрунтування наявності підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 року митний орган посилається на те, що відомості використані декларантом для визначення митної вартості товару не підтверджені в повній мірі документально, а також подані документи, що зазначені у частині другій статті 53 МКУ не місять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МК України.

Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 року незаконним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій між митним органом та декларантом відповідно до п.5 ст. 55 та п.4 ст. 57 МК України.

Результати проведеної консультації між митним органом та декларантом наведено в електронному повідомленні (а.с.18).

Згідно вказаного повідомлення митним органом у декларанта позивача в підтвердження заявленої митної вартості товару було витребувано додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53 МК України.

В обґрунтування таких дій митний орган у апеляційній скарзі посилається на наявність у митного органу сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару через те, що декларантом при поданні митної декларації до митного оформлення товару подано рахунок-проформу (інвойс) без відмітки прикордонної митниці (штампу Під митним контролем ), не подано митну декларацію країни відправлення, не надано відомостей де зазначена інформація про автора картини, назви картини, року написання, вартості в країні експорту та/або в світі, не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями-фахівцями мистецтвознавцями, бланку супровідної адреси СР71.

Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що декларантом позивача під час митного оформлення товару митну вартість не підтверджено в повній мірі документально, документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, що були подані декларантом в підтвердження митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідно до ч.5 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 4 статті 57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У відповідності до п.2 ч.4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана.

Між тим, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обгрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом позивача митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч.2 ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили неповні відомості щодо митної вартості товару та яких документів не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, колегія суддів зазначає, що електронне повідомлення відповідача не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом позивача.

Отже, відповідачем не виконано обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України, та не надано декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, в а тому враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про не підтвердження відповідачем наявності обгрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, та як наслідок правомірності витребування додаткових документів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що спрацювання ризиків АСАУР свідчить про наявність обгрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 12 травня 2020 року по справі №1.380.2019.002109 митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Тобто, митниця зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. А тому лише спрацювання ризиків АСАУР не може свідчити про невідповідність або дефектність документів поданих для митного оформлення товару.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195 у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів грунтується на висновках митного органу про те, що відомості використані декларантом для визначення митної вартості товару не підтверджені в повній мірі документально, а також подані документи, що зазначені у частині другій статті 53 МКУ не місять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зокрема, відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відсутні банківські платіжні документи щодо транспортних витрат, митна декларація країни відправлення, інформація про автора картини, назви картини, року написання, вартості в країні експорту та/або в світі, не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експерними організаціями-фахівцями мистецтвознавцями.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України транспортні (перевізні) документи обов`язково надаються декларантом, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Проте, колегія суддів зазначає, що задекларований товар є подарунком, в зв`язку з чим позивачем у відповідності до зазначених вимог закону надано рахунок-проформу, при цьому витрати на транспортування товару позивачем не здійснювалися, а отже посилання митниці на не підтвердження позивачем відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та заявленої митної вартості банківськими платіжними документами щодо транспортних витрат є необгрунтованими.

Також, посилання митного органу у рішенні на не підтвердження декларантом митної вартості товару митною декларацією країни відправлення колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте, серед наведеного у ч.2 ст. 53 МК України переліку документів відсутній такий документ як митна декларація країни відправлення.

Отже, митна декларація країни відправлення не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення відноситься до переліку додаткових документів, надання яких може мати місце у випадку не підтвердження декларантом заявленої митної вартості документами, наведеними у ч. 2 ст. 53 МК України.

Також, посилання митного органу в рішенні на не підтвердження декларантом митної вартості товару висновком про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованими експерними організаціями-фахівцями мистецтвознавцями, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Закону Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей , обов`язковій державній експертизі підлягають культурні цінності, заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення.

Відтак, для здійснення процедури ввезення культурних цінностей на митну територію України проведення експертизи не є обов`язковим, а є лише правом декларанта чи митного органу, що свідчить про помилковість доводів відповідача в цій частині.

Також, посилання митного органу в рішенні на не підтвердження декларантом митної вартості товару відомостями про автора картини, назви картини, року написання, вартості в країні експорту та/або в світі колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в документах, наданих для здійснення митних процедур зазначені наступні характеристики товару: назва картини, її вартість в країні експорту, її вік вказані в митній декларації CN 23 (Customs Declaration EE200373042SE), що надана країною відправлення) та рахунку-проформі (Proforma Invoice 0303/20); опис товару/full descripting of goods - antique painting Night Seascape w Fishing Sailing Boats , over 100 year; value - 4222,00, freight - 456,00, insurance - 0, total value - 4676,00.

Митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД № UA100170/2020/18122 від 04.06.2020.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що підставою для визначення митної вартості спірного товару за резервним методом була інформація наявна в митному органі за фактами митних оформлень.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів також відсутні відомості про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Отже, колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнято з порушенням митного законодавства.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару є незаконним.

Стосовно тверджень митного органу у апеляційній скарзі щодо не надання позивачем для підтвердження митної вартості товару супровідного листа CP 71, подання рахунку-проформи (інвойс) без відмітки прикордонної митниці (штампу Під митним контролем ) колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить посилань на не надання позивачем для підтвердження митної вартості товару супровідного листа CP 71, подання рахунку-проформи (інвойс) без відмітки прикордонної митниці (штампу Під митним контролем ).

Враховуючи, що посилання на не надання позивачем для підтвердження митної вартості товару супровідного листа CP 71, подання рахунку-проформи (інвойс) без відмітки прикордонної митниці (штампу Під митним контролем )не були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення, то відповідач в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України не може на них посилатися в обгрунтування правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару.

Посилання відповідача на те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 по справі № 520/13949/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 24.09.2021 року