Постанова

від 23.09.2021 по справі 1.380.2019.002317

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2021 року

Київ

справа №1.380.2019.002317

адміністративне провадження №К/9901/30822/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №1.380.2019.002317 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська пивна компанія до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Кузан Р. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Курилець А. Р., судді: Кушнерик М. П., Мікула О. І.),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Львівська пивна компанія (далі - позивач, ТОВ Львівська пивна компанія ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006191402 від 25 квітня 2019 року, яким ТОВ Львівська пивна компанія збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3379625,00 грн, у тому числі за основним платежем - 2701300,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 675325,00 грн.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30 жовтня 2019 року позов задовольнив.

Судове рішення вмотивоване тим, що реальність господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія та ТОВ Вірлент Компані підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема: договорами, рахунками про оплату, актами приймання-передачі робіт (надання послуг), актами надання послуг, звітами про виконання замовлення, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, квитанціями про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Також суд першої інстанції, з посиланням на частину четверту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №1340/4179/18, яке набрало законної сили, підтверджено факт реального здійснення господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія та ТОВ Вірлент Компані . При цьому, взаємовідносини ґрунтувалися на тих самих договорах та у той самий період, що є предметом судового дослідження у цій справі, а тому не доказуються при розгляді цієї справи.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 травня 2020 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Судове рішення вмотивоване тим, що реальність господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія та ТОВ Вірлент Компані не підтверджується, зокрема по ланцюгу придбання, оскільки товар (олія соняшникова) придбаний у ТОВ Агро-Постач , однак, як встановив податковий орган, з проведеного аналізу даних ЄРПН за період 2017 рік та січень 2018 року не встановлено придбання соняшникової олії у контрагента ТОВ Агро-Постач . Також суд апеляційної інстанції посилався на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року у справі №300/520/19, яка набрала законної сили, встановлено, що виробник олії соняшникової ТОВ Агро-Постач не мало господарських відносин з ТОВ Вірлент Компані та не продавало останньому товар - олію соняшникову. Більш того, згідно з проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що контрагент-постачальник позивача ТОВ Вірлент Компані у січні 2018 року задокументувало: придбання олії соняшникової в кількості 732,3 т., а реалізацію на ТОВ Львівська пивна компанія - в кількості 748,49т. При цьому, суд зазначив, що судове рішення у справі № 1340/4179/18 не є преюдиційним для даного спору та на даний час не набрало законної сили.

24 вересня 2020 року ТОВ Львівська пивна компанія звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Зазначало, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №1340/4179/18 встановлено факт реальності господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія та ТОВ Вірлент Компані . Зазначене рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року. Тому, встановлена апеляційним судом обставина не була і не могла бути відома ні учасникам справи, ні суду, оскільки була встановлена лише 22 червня 2020 року.

Ухвалою від 28 вересня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив заяву без руху, надав ТОВ Львівська пивна компанія десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення виявленого недоліку - надати обґрунтування, чому заявник вважає судове рішення нововиявленою обставиною, яка не могла бути відомою заявнику на час розгляду справи.

Усуваючи виявлені недоліки, ТОВ Львівська пивна компанія у заяві від 30 вересня 2020 року зазначило, що відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що товар олію соняшникову ТОВ Вірлент Компані придбав в ТОВ Агро-Постач та продав позивачу. Однак, у постанові від 22 червня 2020 року у справі №1340/4179/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що олія соняшникова, яка була придбана ТОВ Львівська пивна компанія і поставлена ТОВ Вірлент Компані придбана останнім в ТОВ Компанія ВРБО , а не в ТОВ Агро-Постач .

Постановою від 15 жовтня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив заяву ТОВ Львівська пивна компанія , постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року скасував та ухвалив нову постанову, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року залишив без змін.

Судове рішення вмотивоване тим, що зазначена ТОВ Львівська пивна компанія обставина є нововиявленою, оскільки від факту правильного визначення ланцюгу продажу залежить виникнення, зміна чи припинення прав позивача, адже таким чином спростовуються факти, що були покладені в основу судового рішення. Суд погодився з доводами заявника, що ця обставина існувала під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, на час розгляду справи ця обставина об`єктивно не могла бути відома ні заявнику, ні суду, оскільки ТОВ Львівська пивна компанія не відслідковувало, в кого її контрагент ТОВ Вірлент Компані придбав товар - олію соняшникову.

Суд зазначив, що на підтвердження своїх доводів, позивач надав: Договір поставки від 10 січня 2018 року, специфікацію №1 до договору поставки від 10 січня 2018 року, відповідно до яких ТОВ Компанія ВБРО продала ТОВ Вірлент Компані 300 тон олії соняшникової, загальною вартістю 7200000 грн (з урахуванням податку на додану вартість), видаткові накладні, виписані у січні 2018 року, у кількості 14 шт. та податкові накладні, складені у січні 2018 року, у кількості 14 шт., які зареєстровані в ЄРПН.

Враховуючи нововиявлену обставину, яка підтверджена наданими позивачем доказами, суд апеляційної інстанції повністю підтримав висновки суду першої інстанції про те, що реальність спірних господарських операцій позивача з ТОВ Вірлент Компані підтверджується належними документами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що обставина, на яку посилається суд апеляційної інстанції не є нововиявленою, а тому не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зазначає, що у постанові від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11 Верховний Суд зазначав, яку обставину можна вважати нововиявленою, і та обставина, на яку послався суд апеляційної інстанції, таким вимогам не відповідає. Крім того, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі №1340/4179/18 не зазначено, що олія соняшникова, яка була придбана ТОВ Львівська пивна компанія і поставлена ТОВ Вірлент Компані , придбана останнім у ТОВ Компанія ВБРО , а не ТОВ Агро-Постач . Більш того, це судове рішення не має преюдиційного характеру, тобто не є обов`язковим для застосування судом, а будь-яка зміна правової позиції суду в інших подібних справах не може вважатись нововиявленою обставиною.

Також у касаційній скарзі ГУ ДПС наводить мотиви незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що висновки податкового органу, які викладені в Акті перевірки, свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія і ТОВ Вірлент Компані , зокрема, з огляду на не підтвердження поставки олії соняшникової по ланцюгу від виробника ТОВ Агро-Постач до ТОВ Вірлент Компані , і таким доводам суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки.

Від ТОВ Львівська пивна компанія надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції як в частині визнання наведеної ним обставини нововиявленою, так і в частині наявності підстав для задоволення позову, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів скаржника, що обставина, на яку послався суд апеляційної інстанції, не є нововиявленою, а тому не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У цій справі першим питанням, яке постає перед судом касаційної інстанції, є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права під час ухвалення постанови від 15 жовтня 2020 року, якою здійснено перегляд постанови апеляційного суду від 27 травня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України (зокрема, але не виключно постанови від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 10 червня 2021 року у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 3 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16), відповідно до якої, якщо її систематизувати, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Верховний Суд зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначених висновків Верховного Суду не врахував і визнав нововиявленою і фактично такою, що має вирішальне значення у цій справі, обставину придбання ТОВ Вірлент Компані олії соняшникової у ТОВ Компанія ВБРО , а не ТОВ Агро-Постач , яка встановлена судом у постанові в іншій адміністративній справі на підставі досліджених доказів.

Водночас, у цій справі предметом доказування були обставини, які підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія та ТОВ Вірлент Компані щодо поставки олії соняшникової.

З огляду на зміст постанови апеляційного суду від 27 травня 2020 року, висновки про нереальність господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія та ТОВ Вірлент Компані суд обґрунтовував такими фактами:

відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, зокрема до зазначених контрагентів-постачальників та наступного за ними платника податків ТОВ Львівська пивна компанія ;

відсутність виробників реалізованих товарів по ланцюгах постачання;

наявна підміна товарних позицій у суб`єктів господарювання, котрі здійснили первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару, зокрема придбання одного виду товару та реалізація іншого;

неможливість підтвердження факту транспортування (пересилки) товару, у зв`язку із наявністю ряду невідповідностей між видатковими накладними та документам, що підтверджують транспортування товару;

відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власників складських приміщень/орендодавця);

відсутність необхідних умов для здійснення фінансового-господарських операцій, а саме: власних чи орендованих основних фондів, технічного персоналу, виробничого активу, транспортних засобів, тощо.

Також апеляційний суд врахував, що: всі договори за вказаними операціями були укладені в один день, 1 листопада 2017 року; позивач не отримував і не транспортував спірні товарно-матеріальні цінності; такі, як вбачається з матеріалів справи, транспортувалися від постачальника позивача вже наступним власником по ланцюгу продажу; товарно-транспортні накладні не свідчать про постачання товару позивачу, оскільки такі з ТОВ Вірлент Компані постачалися ПП Н.В.Плюс ; купівля/продаж олії соняшникової не є видом діяльності позивача.

З огляду на вищевикладене, не лише не підтвердження руху товару по ланцюгу придбання було підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому, відсутні підстави вважати, що така обставина не могла бути відома суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи, у разі виконання судом вимог процесуального закону, оскільки саме цей суд під час апеляційного перегляду визнав, що предмет доказування охоплює і дослідження обставин придбання товару у ланцюгу постачання до ТОВ Вірлент Компані .

Крім того, у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №1340/4179/18 відсутні як такі, що встановлені судом обставини придбання олії соняшникової ТОВ Вірлент Компані у ТОВ Компанія ВРБО . У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року обставини придбання ТОВ Вірлент Компані олії соняшникової у ТОВ Компанія ВБРО наведені в контексті висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки.

Водночас, згідно з Актом перевірки у цій справі, податковий орган також пов`язував нереальність господарських операцій позивача, зокрема з тим, що контрагент ТОВ Вірлент Компані у січні 2018 року задокументував придбання олії соняшникової, зокрема, від ТОВ Компанія ВРБО , яке її придбавало у ТОВ Кастон , ТОВ Торгсервіс 2016 , ТОВ Бартейн ; ці контрагенти фактично надають послуги з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що в подальшому реалізується на адресу інших суб`єктів господарювання та відсутність фактів подальшої реалізації придбаних товарів по ланцюгу постачання.

Отже, суд апеляційної інстанції мав об`єктивну можливість і був зобов`язаний відповідно до вимог КАС України під час апеляційного розгляду справи встановити на підставі належних і допустимих доказів усі істотні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обставини конкретної господарської операції мають бути встановлені на підставі належних та допустимих доказів, якими, зокрема, можуть бути відповідні первинні документи.

Обставина, на яку послалося ТОВ Львівська пивна компанія не є нововиявленою в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а метою подання цієї заяви, фактично стало усунення допущеного, як на думку заявника, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення від 27 травня 2020 року, що суперечить правовому змісту запровадженого КАС України інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Однак, такі помилки апеляційного суду, якщо вони мали місце та призвели до ухвалення незаконного рішення, мають усуватися шляхом касаційного перегляду, для чого сторони наділені правом касаційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 369 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права під час провадження за нововиявленими обставинами. Таке порушення призвело до неправильного висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду від 27 травня 2020 року з підстав, викладених ТОВ Львівська пивна компанія у відповідній заяві. Не містить постанова суду апеляційної інстанції від 15 жовтня 2020 року, якою ухвалено протилежне судове рішення, відповідного обґрунтування, чому встановлення обставини придбання олії соняшникової ТОВ Вірлент Компані у іншого контрагента по ланцюгу постачання вплинуло на інші висновки суду щодо нереальності господарської операції.

Отже, доводи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду. Такі висновки суду касаційної інстанції є достатньою підставою для скасування постанови апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ Львівська пивна компанія про перегляд постанови апеляційного суду від 27 травня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Водночас, правова оцінка доводам ГУ ДПС про нереальність господарських операцій між ТОВ Львівська пивна компанія і ТОВ Вірлент Компані не надається, оскільки такі доводи не були підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359, 361-369 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.002317 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська пивна компанія про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року відмовити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі №1.380.2019.002317 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко