Рішення

від 21.09.2021 по справі 337/2309/21

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

21.09.2021

ЄУН 337/2309/21

Провадження №2/337/1413/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

за участю секретаря Сабліної А.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 26.01.2005 року між АТ КБ ПриватБанк (далі - позивач, Банк) та ОСОБА_3 було укладено договір про надання банківських послуг б/н, відповідно до умов якого Банк надав, а ОСОБА_3 отримав в кредит грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який в подальшому був збільшений до 7500 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом. Позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на день смерті позичальника його заборгованість перед Банком за зазначеним договором становила 5215,50 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 3047,83 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 1776,40 грн., пені в сумі 391,27 грн. Спадкоємцем після смерті позичальника ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (далі - відповідач), який проживав разом зі спадкодавцем на день його смерті та з заявами про відмову від спадщини в установлений 6-місячний строк не звертався. Таким чином, відповідач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Заборгованість за вищевказаним договором входить до складу спадщини і, відповідно до ст.1281 ЦК України, Банк 08.05.2020 року направив претензію кредитора до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори, де була відкрита спадкова справа. 19.01.2021 року Банк направив відповідачу як спадкоємцю лист-претензію щодо сплати заборгованості, але останній залишив її без задоволення.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 26.01.2005 року в сумі 5215,50 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 29.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Також вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Восьмої запорізької державної нотаріальної контори копію спадкової справи №57/2020, заведеної після смерті ОСОБА_3 , з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформацію щодо місця реєстрації ОСОБА_3 станом на день його смерті та інформацію щодо місця реєстрації осіб, які на день його смерті були з ним зареєстровані за однією адресою.

12.05.2021р. до суду від Восьмої запорізької державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №57/2020, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

26.05.2021р. до суду від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшла інформація про місце реєстрації ОСОБА_3 станом на день його смерті та інформація щодо місця реєстрації осіб, які на день його смерті були з ним зареєстровані за однією адресою.

11.06.2021р. до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позовні вимоги Банку є безпідставними, незаконним та необґрунтованими. Він не звертався до нотаріальної контори з заявою про відкриття спадкової справи після смерті його сина ОСОБА_3 та не мав ніяких відомостей щодо відкриття спадкової справи після його смерті. Згідно з інформаційною довідкою до Спадкового реєстру №60146960 від 12.05.2020р., яка міститься у спадковій справі №57/2020, вона відкрита у Четвертій державній нотаріальній конторі м.Київ 03.04.2008р. щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не є його сином. Отже спадкова справа після смерті його сина ОСОБА_3 відкрита не була, свідоцтво про право на спадщину він не отримував, заяв про відмову від спадщини від нього не подавалось. Претензію позивач до нього, як до спадкоємця позичальника, направив лише 19.01.2021р., тобто після закінчення 6 місяців з дати смерті позичальника. На підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

05.07.2021р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що оскільки позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то його спадкоємці мали право подати заяву про прийняття або відмову у прийнятті спадщини у строк з по 19.02.2019р. В даному випадку відповідач ОСОБА_2 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від спадщини, тому вважається таким, що прийняв спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Заборгованість за кредитним договором, який укладений між Банком та ОСОБА_3 , у розмірі 5215,50 грн. входить до складу спадщини. У встановлений ч. 2, 3 ст.1281 ЦК України строк, до видачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, Банк заявив претензійні вимоги до спадкоємців боржника шляхом направлення 08.05.2020р. претензії кредитора до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори. Заявлення кредитором своїх вимог не безпосередньо спадкоємцям, а через нотаріуса не суперечить приписам ч.2 ст.1281 ЦК України. В подальшому 19.01.2021р. до спадкоємців позичальника було направлено претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій відповідачем не було виконано. Таким чином позовні вимоги вважає обґрунтованими та просить задовольнити.

05.07.2021р. від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що відповідач ніколи не звертався до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори щодо відкриття спадкової справи після смерті його сина ОСОБА_3 та не мав ніяких відомостей щодо відкриття зазначеної спадкової справи. У Спадковому реєстрі спадкової справи щодо його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає, тому посилання позивача на те, що йому стало відомо про смерть боржника ОСОБА_3 з дати отримання ним від Восьмої запорізької нотаріальної контори повідомлення про наявність спадкової справи №57/2020 є безпідставними. Також зазначає, що позивач пропустив строк, передбачений ч.3 ст.1281 ЦК України, у 6 місяців для пред`явлення своїх вимог до спадкоємця. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.01.2005р. між ОСОБА_3 та ПАТ КБ ПриватБанк було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого Банк надав, а позичальник ОСОБА_3 отримав в кредит грошові кошти в сумі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць (36% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписавши 26.01.2005р.Анкету-заяву, ОСОБА_3 прийняв на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором здійснювати погашення кредиту обов`язковими щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості.

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_3 , а також з довідки про видані ОСОБА_3 кредитні картки, встановлено, що 11.01.2005р. ОСОБА_3 було відкрито рахунок та видано кредитну картку, встановлено кредитний ліміт 2500,00грн., який в подальшому збільшувався та зменшувався, після закінчення строку дії кредитної картки, позичальнику видавались нові картки.

Випискою по картковому рахунку ОСОБА_3 вбачається, що позичальник за життя користувався кредитними коштами.

З копії свідоцтва про смерть від 28.08.2018р. встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У розрахунку заборгованості за кредитним договором, який наданий Банком, зазначено, що про смерть позичальника ОСОБА_3 . Банку стало відомо 27.09.2018р.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_3 за зазначеним кредитним договором станом на дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 5215,50 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 3047,83 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 1776,40 грн., пені в сумі 391,27 грн.

08.05.2020р. позивач направив до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори претензію кредитора, в якій просив включити кредиторські вимоги АТ КБ ПриватБанк до спадкоємців померлого позичальника ОСОБА_3 в спадкову масу, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком у розмірі 5215,50 грн., повідомити Банк чи звертались спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, повідомити Банк про відомості осіб, які подали заяву про прийняття або відмову у прийнятті спадщини після смерті боржника, а також відомості про видані свідоцтва про право на спадщину та про осіб, які такі свідоцтва отримали.

12.05.2020р.за претензією Банку було заведено спадкову справу №57/2020, номер у Спадковому реєстрі 65811130, яка на даний час є чинною.

Згідно з копією спадкової справи, яка витребувана судом, спадкоємці померлого ОСОБА_3 за заповітом чи за законом із заявами про прийняття спадщини, відмову від прийняття спадщини до нотаріуса не звертались, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалось.

19.01.2021 року Банк надіслав на адресу відповідача ОСОБА_2 лист-претензію про сплату ним як спадкоємцем за законом на користь Банку заборгованості позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором б/н від 26.01.2005р., яка станом на дату його смерті становить 5215,50 грн.

Вказана претензія добровільно відповідачем не задоволена, у зв`язку з чим Банк звернувся до суду з даним позовом.

З інформаційної довідки №01-12/01/1542 від 19.05.2021р., яка надана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради на запит суду щодо місця реєстрації позичальника на день смерті та осіб, які були зареєстровані з ним за однією адресою, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 19.06.2003 р. по 28.08.2018р., знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вищевказаною адресою станом на 19.08.2018р. були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 09.11.2000р., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 09.04.2013р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 30.05.2014р.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №264661498 від 06.07.2021р., ОСОБА_3 на праві приватної сумісної власності спільно з ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 21.08.2006р., яке видано Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, належала квартира АДРЕСА_2 .

За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Згідно з ст.1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини), спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування №2478-VІІІ від 03.07.2018р., до ч.1-3 ст.1281 ЦК України внесені зміни, зокрема:

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Розділом II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2478-VIII від 03.07.2018р. передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування,та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Закон № 2478-VIII від 03.07.2018р. набрав чинності 04.11.2018р. та введений у дію 04.02.2019р.

Згідно з ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Банку підлягають частковому задоволенню.

При цьому, суд виходить з того, що за змістом зазначених вище норм матеріального права при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини:

-чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

-коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

-при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

-при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що Банком пропущено строки, передбачені ст.1281 ЦК України, однак суд не погоджується з цими доводами через наступне.

Так дійсно, нормами ч.2 та 3 ст.1281 ЦК України, які діяли у такій редакції на час відкриття спадщини та до 04 .02.2019р., кредиторові спадкодавця належало протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він мав право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Проте,з 04.02.2019р. ч.2 та ч.3 ст.1281 ЦК України діє в такій редакції: кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки станом на день введення в дію Закону №2478-VIII, тобто 04.02.2019р., не завершився передбачений попередньою редакцією ст.1281 ЦК України строк звернення кредитора з вимогою до спадкоємців, то відповідно до наведених вище норм Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №2478-VIII до вказаних правовідносин підлягає застосуванню нова редакція ч.2, 3 ст.1281 ЦК України.

Як встановлено судом, вперше Банк подав заяву кредитора до нотаріальної контори 08.05.2020р. в межах строку, передбаченого ч.2 ст.1281 ЦК України, а саме до одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, а направлення листа-претензії розшуканому самим Банком спадкоємцю у 2021 році є лише додатковою мірою, викликаною тим, що цей спадкоємець до нотаріуса з приводу спадщини до цього часу так і не звернувся.

При цьому, ст.1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимоги до спадкоємців померлого боржника і має на меті у передбачений законом строк проінформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора про смерть боржника та відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Така вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.

При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців, кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини спадкоємцями, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора, незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців, і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Отже, заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо їм самим, а через нотаріуса, не суперечить приписам ч. 2 статті 1281 ЦК України.

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, зокрема, пред`явлення вимоги може відбуватись як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Таким чином, банк пред`явив свої вимоги до спадкоємця 08.05.2020р., звернувшись до нотаріальної контори в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку, передбаченого ст. 1281 ЦК України є помилковим.

Також при вирішення спору суд враховує, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначив відповідачем ОСОБА_2 обґрунтувавши це тим, що він прийняв спадщину після смерті позичальника ОСОБА_3 за законом відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані обставин підтверджуються даними, які містяться в інформаційній довідці №01-12/01/1542 від 19.05.2021р., яка надана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_2 не подавав. Крім того, судом також враховується, що відповідачем визнається факт родинних відносин з померлим, а саме що позичальник ОСОБА_3 є сином відповідача ОСОБА_2 , що в силу вимог ч.1 ст.82 ЦПК України є підставами, які не підлягають доказуванню.

Таким чином, доводи позивача про належність відповідача до кола спадкоємців за законом після смерті позичальника ОСОБА_2 є доведеними.

Водночас суд встановив, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є також його неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є такими, що прийняли спадщину в силу положень ч.4 ст.1268 ЦК України.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що неповнолітні діти позичальника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є його неповнолітніми онуками, які проживають разом з ним та він є їх опікуном та законним представником, оскільки їх мати позбавлена батьківських прав.

Вказані обставини визнаються сторонами та в силу вимог ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Також суд прийшов до висновку про доведеність позивачем обсягу спадкового майна після смерті позичальника ОСОБА_2 , в межах вартості якого відповідно до ст.1282 ЦК України повинно відбуватись задоволення вимог кредитора спадкоємцями.

Як вже зазначалось, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №264661498 від 06.07.2021р., ОСОБА_3 на праві приватної сумісної власності спільно з ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 21.08.2006р., яке видано Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, належала квартира АДРЕСА_2 .

Квартира має загальну площу 39,89 кв. м, житлову 18,7 кв. м.

Дійсна (ринкова) вартість цієї квартири судом не встановлена, але в будь-якому разі вона є більшою від боргу спадкодавця перед Банком.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 26.01.2005р.

Визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд виходить з наступного.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором б/н від 26.01.2005р., нарахована позивачем станом на 19.08.20218р., тобто на момент смерті позичальника, становить 5215,50 грн. та складається з: 3047,83 грн.. заборгованості за тілом кредиту, 1776,40 грн. заборгованості за відсотками, 391,27 грн. - пені.

Суд вважає, що з відповідача, як спадкоємця боржника ОСОБА_3 , на користь позивача підлягає стягненню 4824,23 грн. заборгованості за договором б/н від 26.01.2005р., яка складається із заборгованості за тілом кредиту та процентів, оскільки надана позивачем Анкета-Заява не містить умов про розмір та порядок нарахування пені, а витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність належних і допустимих доказів того, що останній був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ ПриватБанк підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат сторін то слід зазначити таке.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Однак відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, та відповідно до п.9) ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судові витрати позивача зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (92,50%), підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.15,16,627,629,1054,1216-1218,1223,1268,1269,1281,1282 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.01.2005 року в сумі 4824,23 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 23 копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Компенсувати Акціонерному товариству Комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2099,75 грн. (дві тисячі дев`яносто дев`ять гривень 75 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2021 року.

Суддя М.В.Сидорова