Ухвала

від 02.09.2021 по справі 761/29588/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29588/21

Провадження № 1-кс/761/17027/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника власника (користувача) майна ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно з метою спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні №42021000000000302, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.362, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно у кримінальному провадженні №42021000000000302, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.362, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.368 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021000000000302, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.362, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.368 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України функціонує протиправний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від моряків за оформлення морських документів, шляхом створення штучних перешкод при верифікації наявних документів в Реєстрі моряків, підтвердженні онлайн-заявки на проходження Державної кваліфікаційної комісії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків в е-сервісі «Кабінет моряка» за посиланням sea.e-transport.gov.ua. та подальшому забезпеченні позитивного результату обов`язкового комп`ютерного тестування для підтвердження відповідної кваліфікації моряка.

Із метою забезпечення реалізації вказаного протиправного механізму, групою осіб було розроблено альтернативу автоматизованої системи (АС) за посиланням as.marad.org.ua., до якої несанкціоновано вивантажуються конфіденційна інформація та офіційні документи стосовно моряків. Надалі зазначенні відомості обробляються у АС і використовуються «агентами»-посередниками для забезпечення функціонування протиправного механізму з видачі необхідних документів для підтвердження/підвищення кваліфікації моряка та одержання неправомірної вигоди, а інформація, яка обробляється в е-сервісі «Кабінет моряка», шляхом несанкціонованого втручання в його роботу невстановленими особами, незаконно розміщується на ресурсі as.marad.org.ua.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що зазначену автоматизовану систему (АС) використовують для ручного підтвердження верифікації документів моряка, внесення сертифікатів та дипломів, корегування результатів проходження комп`ютерного тестування тощо. Разом з тим, несанкціонована передача та використання конфіденційних відомостей стосовно моряків з офіційного е-сервісу «Кабінет моряка» та Державного реєстру документів моряків України (далі Реєстр) стає можливим завдяки розробленому програмному забезпеченню та програмному коду працівниками ТОВ «ДІСОФТ» (код ЄДРПОУ 43673518).

Співробітники ТОВ «ДІСОФТ», фактично здійснюють підтримку, оновлення альтернативної автоматизованої системи «МорАда» за посиланням as.marad.org.ua,несанкціоноване розробленняв нійдодатковихблоків для можливості реалізації протиправного механізму роботи «агентів», ручної верифікації документів, зміни результатів пройденого комп`ютерного тестування.

Відповідно до показів свідків та відомостей отриманих з Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, встановлено, що одним з етапів допуску моряка до комп`ютерного тестування та отримання протоколу ДКК є проходження курсів підвищення кваліфікації у відповідному акредитованому навчальному закладі. По завершенню курсів моряк складає внутрішній іспит та отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації. Відповідно до отриманих даних, до видачі свідоцтв про проходження курсів підвищення кваліфікації моряків, які фактично не відвідують навчальні заняття та фіктивно записані до списків студентів, причетні посадові особи вищих навчальних закладів України.

Крім того, відповідно до показів свідків та відомостей отриманих з Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, встановлено, що до функціонування вказаної злочинної схеми причетний громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснює ІТ підтримку альтернатиної автоматизованої системи для управління документами моряка, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є одним із учасників протиправного механізму, пов`язаного з організацією оформлення документів моряка, шляхом створення штучних перешкод при верифікації наявних документів, підтвердження онлайн-заявки на проходження Державної кваліфікаційної комісії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.

Вказані відомості підтверджуються допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження, які отримані у встановленому законом порядку.

15.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було проведено обшук у житловому приміщенні (квартирі) за місцем проживання громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , за результатом чого виявлено та вилучено речі, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, серед іншого, ноутбук MacBook Pro s/nC02PP396FVH8 із зарядним пристроєм.

Оглядом вищевказаного ноутбука встановлено, що на ньому містяться відомості про віддалене підключення до Реєстру моряків та відповідних серверів, а також іншу інформацію, що має безпосереднє значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Вилучена річ стосується підготовки та дипломування моряків та здачі відповідних іспитів, та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

З метою забезпечення схоронності речових доказів та можливого застосування в подальшому спеціальної конфіскації, запобігання приховуванню, пошкодженню, знищенню, 16.07.2021 вилучений ноутбук MacBook Pro s/nC02PP396FVH8 із зарядним пристроєм визнано речовим доказом, з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, та оскільки вказаний ноутбук ОСОБА_7 пристосував та використовував під час вчинення кримінального правопорушення як засіб і знаряддя вчинення злочину.

На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 96-2 КПК України, та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні №42021000000000302, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримав та просив його задовільнити з підстав у ньому наведених.

Адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. Вказав, що у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. Зазначив, що в матеріалах, доданих до клопотання відсутні докази, які вказують на належність майна саме ОСОБА_7 . Просив клопотання прокурора залишити без задоволення.

Так, наразі виникла необхідність у застосуванні з метою досягнення дієвості кримінального провадження, заходу забезпечення провадження у вигляді арешту майна.

Враховуючи таузагальнюючи вищевикладене,з метоюзабезпечення спеціальноїконфіскації,до моментуз`ясування всіхподій таобставин розслідуваногокримінального провадженнявиникла необхідністьу накладенніарешту намайно,тимчасово вилученогопід часпроведення обшуку15липня 2021 року.

Дослідивши доводи прокурора та слідчого щодо підстав накладення арешту на майно, заперечення сторони захисту та копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Так, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021000000000302, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.362, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.368 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим.

Як убачається із матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно необхідно з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки вилучені речі пристосовані та використанні як засіб і знаряддя вчинення злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено,що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4ст.170КПК Українивстановлено,що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Частиною 1 ст. 96-2 КК України визначено, що спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно: 1)одержані внаслідоквчинення злочинута/абоє доходамивід такогомайна; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення злочину,фінансування та/абоматеріального забезпеченнязлочину абовинагороди зайого вчинення; 3)були предметомзлочину,крім тих,що повертаютьсявласнику (законномуволодільцю),а уразі,коли йогоне встановлено, переходятьу власністьдержави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що необхідність встановлення всіх обставин кримінального правопорушення виправдовує можливість настання негативних наслідків та обмежень в результаті застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження,забезпеченняспеціальної конфіскації,слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, тимчасово вилученого 15 липня 2021 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбуку MacBook Pro s/n C02PP396FVH8, із зарядним пристроєм.

Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно зметою спеціальноїконфіскації укримінальному провадженні№42021000000000302,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.362,ч.2ст.361,ч.2ст.361-2,ч.5ст.27,ч.3ст.368КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 15.07.2021 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук MacBook Pro s/n C02PP396FVH8, із зарядним пристроєм, із забороною користування та розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголошено 03 вересня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1