Постанова

від 27.09.2021 по справі 910/3507/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2021 р. Справа№ 910/3507/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент"

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2021 р. (повне рішення складено 25.05.2021 р.)

у справі № 910/3507/21 (суддя - Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 223884,34 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 220224,86 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, з яких: 142034,92 грн винагороди, 64197,56 грн пені, 8727,36 грн інфляційних втрат, 5265,02 грн 3% річних.

В процесі розгляду справи місцевим судом позивач звернувся із заявою про збільшення розміру позовний вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 223884,34 грн, з яких: 142034,92 грн винагороди, 66185,98 грн пені, 10234,98 грн інфляційних втрат, 5428,46 грн 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовився підписувати акт приймання-передачі наданих юридичних послуг, у зв`язку з чим позивач не отримав доходу, на який він розраховував надаючи послуги на виконання договору про надання юридичних послуг від 18.12.2017 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.05.2021 р. у справі № 910/3507/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині та ухвалити нове рішення про задоволенні позовних вимог про стягнення 142034,92 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що надання ним юридичних послуг відповідно до умов укладеного договору щодо стягнення простроченої заборгованості з ТОВ М.Р. підтверджується судовими рішеннями, а саме: рішенням Господарського суду Донецької області від 08.06.2016 р. у справі № 905/1990/15, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 372/2330/16-ц, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 372/2331/16-ц, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 372/2332/16-ц, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 372/2333/16. Також скаржник вказує на протиправність поведінки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо непідписання акту приймання-передачі наданих юридичних послуг та відповідно на наявність причинного зв`язку між діями Фонду та визначеною позивачем сумою збитків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3507/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3507/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 р. поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3507/21, на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу

17.08.2021 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить суд рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2021 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" (далі - юридична компанія), Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" (далі - замовник) та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - фонд) було укладено договір про надання юридичних послуг (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник замовляє, а юридична компанія бере на себе обов`язки за плату надавати замовнику юридичні послуги щодо стягнення простроченої заборгованості боржників Банку, в т.ч. в судовому порядку та/або в межах виконавчого провадження, а саме: ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" за кредитними договорами № 21 від 15.12.2008 р., № 4 від 22.03.2011 р.; TOB "М.Р." за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р.; відповідних поручителів, в тому числі представництво інтересів та захист прав банку в судах України, правоохоронних органах та органах прокуратури, а також в органах, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі - юридичні послуги).

Згідно з п. 1.2 договору результатом надання юридичних послуг є зарахування грошових коштів на накопичувальний рахунок банку в рахунок повного погашення кредитної заборгованості, внаслідок наданих юридичною компанією юридичних послуг.

За п. 5.1 договору приймання-передача наданих юридичних послуг здійснюється шляхом підписання сторонами відповідного акту, який складається лише у разі досягнення бажаного результату надання юридичних послуг (надходження на рахунок замовника коштів), передбаченого в п. 1.2 договору, внаслідок наданих юридичною компанією юридичних послуг.

Як передбачено п. 5.2 договору, юридична компаніє складає проект акту та направляє його замовнику та Фонду в трьох оригінальних примірниках.

У відповідності до п. 5.3 договору замовник та Фонд зобов`язуються підписати три примірника акту не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту надання його примірників юридичною компанією та у зазначений вище строк повернути один підписаний примірник акту юридичній компанії або надати вмотивовану відмову від підписання акту у разі наявності зауважень до наданих юридичних послуг.

Згідно з п. 5.4 договору, у випадку мотивованої відмови замовника та/або фонду від підписання акту, сторони в строк не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання юридичною компанією мотивованої відмови замовника та/або фонду підписують протокол, який містить перелік істотних недоліків юридичних послуг і строки їх усунення.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що сплата винагороди юридичній компанії здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження на рахунок замовника коштів відповідно до п. 4.1 договору та підписання акту приймання-передачі юридичних послуг від юридичної компанії в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору.

04.07.2019 р. за ПАТ "Укрбізнесбанк" було зареєстровано право власності на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:004:0050, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Романків, вул. Святкова, 2, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "М.Р." на користь АТ "Укрбізнесбанк" за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р.

04.07.2019 р. за ПАТ "Укрбізнесбанк" було зареєстровано право власності на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:004:0052, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Романків, вул. Святкова, 4, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "М.Р." на користь АТ "Укрбізнесбанк" за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р.

04.07.2019 р. за ПАТ "Укрбізнесбанк" зареєстровано право власності на житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:004:0049, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Романків, вул. Святкова, 1, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "М.Р." на користь АТ "Укрбізнесбанк" за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р.

01.11.2019 р. на рахунок банку надійшли грошові кошти в розмірі 2898671,77 грн, з яких:

- 1483345,69 грн від реалізації 22.10.2019 р. на електронному аукціоні житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:004:0050, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Романків, вул. Святкова, 2;

- 1415326,08 грн від реалізації 22.10.2019 р. на електронному аукціоні житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:004:0052, що знаходяться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Романків, вул. Святкова, 4.

Отже, за доводами позивача, в результаті наданих позивачем юридичних послуг за ПАТ "Укрбізнесбанк" зареєстровано право власності на житлові будинки та земельні ділянки, які в подальшому банк реалізував та отримав кошти у розмірі 2898671,77 грн.

04.11.2019 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 2/16-304 від 04.11.2019 р. зі звітом виконавця про виконання договору про надання юридичних послуг від 18.12.2017 р. з додатками та три примірника акту приймання-передачі наданих юридичних послуг з проханням передати підписані акти зі звітами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Однак, три примірника акта приймання-передачі наданих юридичних послуг Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зі своєї сторони не підписав та у встановлені договором строки не надав вмотивованої відмови.

17.01.2020 р. позивачем направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лист № 2/16-308 про повторний розгляду актів приймання-передачі наданих юридичних послуг.

У відповідь, листом № 50-1072/20 від 22.01.2020 р., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказав, що, незважаючи на зарахування грошових коштів на рахунок банку, виконавцем не надано підтвердження наявності рішень судів на користь банку, винесених в результаті наданих юридичною компанією послуг.

11.03.2020 р. позивач направив до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лист № 2/16-311 від 11.03.2020 р. з проханням оплатити передбачену договором винагороду виконавцю.

Листом № 50-4995/20 від 09.04.2020 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивачу, що ним не надано підтвердження наявності рішень судів на користь банку, винесених в результаті наданих послуг.

08.05.2020 р. було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12661110045002325 про державну реєстрацію припинення ПАТ "Укрбізнесбанк" як юридичної особи.

14.09.2020 р. позивач направив на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимогу № 2/16 від 14.09.2020 р. про сплату упущеної вигоди відповідно до ст. 22 ЦК України.

У відповідь, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом № 27-12949/20 від 15.10.2020 р. повідомив позивача, що підстави для виплати винагороди відсутні та цивільні права останнього не порушувались.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, належним способом захисту є відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не підписав акт виконаних робіт, чим не надав згоди банку на виплату винагороди позивачу, в той час як 08.05.2020 р. ПАТ "Укрбізнесбанк" було припинено, внаслідок чого позивач не отримав доходу, на який він розраховував надаючи послуги на виконання умов договору, а саме винагороду в розмірі 142034,92 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як передбачено ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Крім цього, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 р. у справі № 910/15883/14.

У відповідності до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані (за вирахуванням затрат).

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 750/8676/15-ц.

Як було встановлено вище, між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого позивач зобов`язався надавати юридичні послуги щодо стягнення простроченої заборгованості боржників банку, в тому числі в судовому порядку та/або в межах виконавчого провадження, а саме: ТОВ "Дружківська Харчосмакова Фабрика" за кредитними договорами № 21 від 15.12.2008 р., № 4 від 22.03.2011 р.; TOB "М.Р." за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р.; відповідних поручителів, в тому числі представництво інтересів та захист прав банку в судах України, правоохоронних органах та органах прокуратури, а також в органах, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до п. 1.2 договору результатом надання юридичних послуг є зарахування грошових коштів на накопичувальний рахунок банку в рахунок повного погашення кредитної заборгованості, внаслідок наданих юридичною компанією юридичних послуг.

Згідно з п. 4.1 договору винагорода юридичної компанії (позивача) за надання юридичних послуг при досягненні бажаного результату, відповідно до п. 1.2 договору, складає 4,9 % від суми коштів, що надійшли банку в рахунок погашення кредитної заборгованості та/або від продажу права вимоги за кредитним договором, за наявності рішення суду на користь банку, винесеного в результаті наданих юридичних послуг, за виключенням коштів від продажу права вимоги за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р., укладеним з ТОВ "М.Р", в разі відсутності додаткових (крім тих, що існують на день укладення договору) судових рішень, винесених в результаті надання юридичною компанією послуг по договору.

Зі змісту вказаних положень договору вбачається, що зобов`язання по сплаті позивачу винагороди у банку виникало з настанням наступних обставин:

- надходження до банку коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості та/або продажу права вимоги за кредитним договором;

- наявність рішення суду на користь банку, що мало бути винесено в результаті наданих ТОВ "Укр-Трейд-Мененджмент" послуг за договором.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2019 р. на рахунок банку надійшли кошти в розмірі 2898671,77 грн:

- 1483345,69 грн від реалізації 22.10.2019 р. на електронному аукціоні житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресо: Київська обл., Обухівський р-н, с. Романків, вул. Святкова, 2;

- 1415326,08 грн від реалізації 22.10.2019 р. на електронному аукціоні житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресо: Київська обл., Обухівський р-н, с. Романків, вул. Святкова, 4.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.04.2015 р. № 265 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.04.2015 р. № 87 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укрбізнесбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу Ірину Володимирівну строком на 1 рік з 24.04.2015 р. до 23.04.2016 р. включно, потім до 23.04.2020 р. включно.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як передбачено ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження, зокрема, здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходи до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.

За ч. ч. 1, 2 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об`єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл.

У відповідності до ч. 2 ст. 51 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

За змістом ч. 6. ст. 51 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Пунктом 5.1 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування № 2 від 05.07.2012 р. (далі - Положення), визначено, що порядок організації передпродажної підготовки, реалізації майна банку, у тому числі консолідованого продажу майна банку (кількох банків), затверджується виконавчою дирекцією Фонду гарантування.

Згідно з п. п. 5.6, 5.11 Положення інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого реалізується. Реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу.

Як було встановлено вище, 22.10.2019 р. відбулись аукціони з продажу майна ПАТ "Укрбізнесбанк", за результатами проведення якого кошти в розмірі 2898671,77 грн надійшли на рахунок банку в результаті продажу активів банку за спеціально визначеною процедурою, яка регламентує продаж активів неплатоспроможних банків.

Фактично, кошти в розмірі 2898671,77 грн надійшли на рахунок банку в результаті продажу майна, яке належало на праві власності банку, а не в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами чи від продажу прав вимоги за такими договорами.

Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази зарахування грошових коштів на накопичувальний рахунок банку в рахунок повного погашення кредитної заборгованості (що становила 69268475,84 грн) внаслідок наданих юридичною компанією юридичних послуг, що у відповідності до пункту 1.2 договору є результатом надання юридичних послуг.

Також, за змістом п. 4.1 договору про надання юридичних послуг винагорода позивача за надання юридичних послуг при досягненні бажаного результату, відповідно до п. 1.2 договору, складає 4,9% від суми коштів, що надійшли банку в рахунок погашення кредитної заборгованості та/або від продажу права вимоги за кредитним договором, за наявності рішення суду на користь банку, винесеного в результаті наданих юридичних послуг, за виключенням коштів від продажу права вимоги за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р., укладеним з ТОВ "М.Р", в разі відсутності додаткових (крім тих, що існують на день укладення договору) судових рішень, винесених в результаті надання юридичною компанією послуг по договору.

Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 50-1072/20 від 22.01.2020 р. позивача було повідомлено, що у розумінні вимог договору, юридичні послуги вважаються належним чином надані, а в замовника виникає обов`язок сплатити юридичній компанії винагороду за наявності двох нерозривних факторів - наявність рішень судів на користь банку, винесених в результаті наданих юридичною компанією послуг, та зарахування грошових коштів на накопичувальний рахунок банку. Також запропоновано, для повного перегляду підстав для сплати винагороди повідомити про наявність або відсутність рішень судів на користь банку, винесених в результаті наданих юридичною компанією послуг (копія міститься в матеріалах справи).

Також листом № 50-4995/20 від 09.04.2020 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що останнім не надано підтвердження наявності рішень судів на користь банку, винесених в результаті наданих послуг.

Наданий позивачем у матеріали справи план-стратегії по погашенню заборгованості боржником за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р. визначає лише план дій позивача щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 21 від 10.08.2011 р., укладеним з ТОВ "М.Р", та не підтверджує настання всіх обставин для визначення та виплати позивачу винагороди за договором про надання юридичних послуг від 18.12.2017 р.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 142034,92 грн винагороди за договором про надання юридичних послуг від 18.12.2017 р. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 66185,98 грн пені, 10234,98 грн інфляційних втрат та 5428,46 грн 3% річних також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги у задоволенні якої було відмовлено.

Щодо інших аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2021 р. у справі № 910/3507/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2021 р. у справі № 910/3507/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2021 р. у справі № 910/3507/21.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Менеджмент".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

В.В. Шапран