Ухвала

від 23.09.2021 по справі 920/1162/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.09.2021м. СумиСправа № 920/1162/20

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В, за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши заяву № б/н від 26.08.2021 представника ТОВ «Капітал Метінвест» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 920/1162/20

за позовом: Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Метінвест» (40000, м. Суми, вул. Соборна, 29 Д, код ЄДРПОУ 40562962)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Суми» (65045, м. Одеса, вул. Базарна, 63, код 33813880)

про стягнення 167353,27 грн.

представник сторін:

позивача: Ромась І.М.;

відповідача: Герман І.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 20.05.2021 суд ухвалив позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Метінвест» на користь Сумської міської ради 167353,27 грн. за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5910136600:03:006:0021, площею 0,4943 га, розташованої за адресою: м. Суми, проспект Курський, 50/1 за період з 01.01.2019 по 30.11.2019; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Метінвест» на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради судовий збір в розмірі 2510,30 грн.

21.06.2021 на виконання рішення господарського суду Сумської області від 20.05.2021 у справі № 920/1162/20 судом видано відповідні накази.

До господарського суду надійшла заява № б/н від 26.08.2021 представника ТОВ «Капітал Метінвест» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 920/1162/20.

Ухвалою від 13.09.2021 суд призначив розгляд заяви в судове засідання.

23.09.2021 представник позивача подав до суду пояснення, в яких зазначила, що з урахуванням наданих відповідачем документів, залишає вирішення заяви про розстрочення виконання судового рішення на розсуд суду. Крім того просить суд заборонити ТОВ Капітал Метінвест відчуження у будь-який спосіб належного йому нерухомого майна загальною площею 3021,00 кв.м, розташованого за адресою: м. Суми, просп.. Курський, 50/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 412971759101) до моменту погашення в повному обсязі грошових коштів, стягнутих судовим рішенням від 20.05.2021 у справі № 920/1162/20.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду, заявник посилається на те, що згідно фінансової звітності ТОВ Капітал Метінвест за 2020 рік, діяльність підприємства є неприбутковою, нерухомість, яка знаходиться на земельній ділянці не повністю введена в експлуатацію, працюючий комплекс потребує ремонту. Крім того, у зв`язку з пандемією корона вірусу COVID-19 зменшився обсяг продажів газу орендарем заправок, що не дає можливості закривати орендні платежі. Отже, присуджена судом до стягнення сума боргу є значною для підприємства, яке неспроможне одноразово сплатити суму в процесі примусового виконання рішення, оскільки існують об`єктивні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення на умовах, які визначені в ньому.

Відповідно до фінансової звітності мікропідприємства ТОВ Капітал Метінвест за 2020 рік чистий фінансовий результат становить збитки Товариства у розмірі 9800,00 грн.

Згідно з ч. 1ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Розглянувши подану заяву та дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд зазначає, що боржником належним чином доведено наявність обставин, що тимчасово роблять неможливим виконання рішення у цій справі.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення у справі ухвалено судом 20.05.2021. Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення рівними частинами на 10 місяців, а саме: до 01.10.2021, до 01.11.2021, до 01.12.2021, до 01.01.2022, до 01.02.2022, до 01.03.2022, до 01.04.2022, до 01.04.2022, до 01.05.2022, до 01.06.2022, до 01.06.2022, до 26.07.2022, що вийде за межі допустимого річного строку для розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе заяву задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду у цій справі в межах річного строку з дня його ухвалення.

Щодо клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 331 ГПК України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову унормовано статтею 139 ГПК України. Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.1 ст. 139 ГПК України).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у у постановах від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 15.07.2020 у справі № 909/835/18, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення коштів за використання земельної ділянки.

Відтак, у клопотанні про забезпечення позову позивач повинен обґрунтувати імовірність, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, утруднення виконання рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Проте, Сумською міською радою у клопотанні про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У поданому клопотанні про забезпечення позову містяться виключно припущення заявника про можливе невиконання відповідачем рішення суду. Жодних належних і допустимих доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником суду не подано.

Суд зауважує, що потенційна можливість вчинення відповідачем чи іншими особами дій, які будуть перешкоджати позивачу в реалізації своїх прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 137, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника ТОВ Капітал Метінвест про розстрочення виконання судового рішення у справі № 920/1162/20 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2021 у справі № 920/1162/20 рівними частинами, а саме:

до 01.10.2021 - 18873,73 грн.;

до 01.11.2021 - 18873,73 грн.;

до 01.12.2021 - 18873,73 грн.;

до 01.01.2022 - 18873,73 грн.;

до 01.02.2022 - 18873,73 грн.;

до 01.03.2022 - 18873,73 грн.;

до 01.04.2022 - 18873,73 грн.;

до 01.05.2022 - 18873,73 грн.;

до 20.05.2022 - 18873,73 грн.

У випадку сплати відповідачем суми коштів понад розмір щомісячного платежу, до сплати зменшується сума останнього платежу, передбаченого графіком погашення платежів.

3. У задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Суддя В.В. Яковенко