Рішення

від 27.09.2021 по справі 947/22672/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22672/21

Провадження № 2-о/947/320/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника заявника - Тищенко С.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИВ :

26 липня 2021 року заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить: встановити юридичний факт, що має юридичне значення, що Державний акт на право приватної власності на земельну IV - ОД № 019658 віл 29.03.1999 року, виданий виконкомом Одеської міської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

В своїй заяві посилається на те, що она є власником земельної ділянки загальною площею 0,0696 га розташованої на території АДРЕСА_2 . Проте заявник стверджує, що в Державному акті серії ІV-ОД № 019658 від 29.03.1999 року її прізвище не відповідає її паспортним даним, що і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Згідно автоматизованого розподілу справу передано судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 27.07.2021 року прийняла справу до свого провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання з`явився представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який вимоги підтримав та просив заяву задовольнити.

Представники заінтересованих осіб Одеської міської ради та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву підлягаючою задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення виконкому № 344 від 21.03.1998 року ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.0696 га., що розташована на території АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

На підставі даного рішення ОСОБА_1 , 29 березня 1999 року було видано Державний акт на право приватної власності на землю Серії ІV-ОД № 019658.

Однак, у вищевказаному Державному акті прізвище власника земельної ділянки вказано ОСОБА_1 , натомість як згідно паспорту гр. України серії НОМЕР_2 виданий 18 червня 2001 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, прізвище, ім`я та по-батькові в написанні українською мовою є ОСОБА_1 .

Так, згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , прізвище, ім`я та по-батькові в написанні українською мовою є ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , прізвище, ім`я та по-батькові в написанні українською мовою є ОСОБА_1 .

Згідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номера прізвище, ім`я та по-батькові в написанні українською мовою є ОСОБА_1 .

Отже прізвище заявника українською мовою є ОСОБА_1 .

Таким чином неправильне зазначення прізвища заявника сталося внаслідок невірного перекладу з російської мови на українську прізвища ОСОБА_1 .

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відповідно до ст. 293 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 Постанови за № 5 від 31 березня 1995 р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами.

Суд розглядає справи про встановлення факту, згідно до ч. 1 п. 6 ст. 315 ЦПК України, щодо належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК (за Кодексом 2004 р.) Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Проаналізувавши п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, щодо її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документів, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану, тощо).

Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

З представлених заявником доказів вбачається, що доводи заявника є законними та обґрунтованими.

Вирішуючи питання по суті, суд також бере до уваги, що заявник зареєстпрована по вказаній адресі з 16.06.1976 року (а.с.7), а також пояснення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, з яких вбачається, що станом на 31.12.2012 року за ОСОБА_1 зареєстроване право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд, розглядаючи справу повно, всебічно та об`єктивно, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню та необхідно встановити факт належності ОСОБА_1 Державного акта на право власності на землю Серії ІV-ОД № 019658 від 29.03.1999.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Одеська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про встановлення юридичного факту - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії IV - ОД № 019658 віл 29.03.1999 року, виданий виконкомом Одеської міської Ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.