Постанова

від 27.09.2021 по справі 600/394/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/394/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

27 вересня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор центр Україна" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна (далі по тексту - ТОВ Трактор центр Україна ) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2107479/43454287 від 05 листопада 2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №43 від 21 жовтня 2020 року на загальну суму 326000,00 грн (в тому числі ПДВ - 54333,33 грн) у день подання її на реєстрацію.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін , суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна зареєстроване як юридична особа з 16 січня 2020 року із здійснення основного виду діяльності за кодом КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням та перебуває на обліку у податковому органі як платник податків. Директором вказаного товариства є Карп Руслан Петрович, що у тому числі підтверджується наказом Товариства з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна №1 від 22 січня 2020 року.

03 лютого 2020 року між ОСОБА_1 ( Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трактор центр Україна ( Орендар ) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1. якого Орендодавець зобов`язується надати Орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Ревакіці, вул. Молодіжна, буд.37. Пунктом 1.3 Договору визначено, приміщення надається для зберігання товару та під офіс. Орендарю дозволяється використовувати приміщення і для будь-яких інших цілей, за власним розсудом.

29 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 (Підприємство АРВП Техніка ) ( Продавець , Підприємство ) та позивачем укладено Договір купівлі-продажу №КП1226-75 навантажувача ТМС 808, заводський №60900196, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 1982 року випуску (далі - Договір), предметом якого вказаного надання Підприємством послуг по комісійній продажі транспортного засобу. Відповідно до пункту 2.1 Договору Продавець передає для комісійної продажі транспортний засіб з реєстраційними документами і відміткою про зняття з обліку в ГУ Держпродспоживслужби. Пунктом 2.2. Договору визначено, що Продавець гарантує, що вказаний у цій угоді предмет купівлі-продажу на момент підписання цієї Угоди нікому не проданий, не подарований, не заставлений, під забороною не перебуває і інтересів третіх сторін на предмет купівлі-продажу немає.

Згідно з пунктом 4.1 Договору оплата за оформлення та видача акту приймання-передачі та номерних знаків Транзит становить 3900,00 грн.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунок між покупцем і продавцем за транспортний засіб проведено до підписання даного Договору.

Продавець машини після продажу і отримання прибутку зобов`язується згідно з Податковим кодексом України сплатити передбачений цим Кодексом податок (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.4 Договору ціна погоджена з продавцем і становить згідно Звіту про оцінку №137/10 від 29 жовтня 2020 року, виданого АРВП Техніка на навантажувач на суму 49990,00 грн з ПДВ.

У вказаному договорі також зазначено, що Покупець одержав: навантажувач ТСМ 808, транзитні номера серія НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_4 .

Факти оплати позивачем коштів за послуги по обстеженню на відповідність, ідентифікації, видачі висновків та номерних знаків Транзит та реєстрації Договору в єдиному державному реєстрі України підтверджуються: видатковою накладною №29/10/1 від 29 жовтня 2020 року, платіжним дорученням №51 від 29 жовтня 2020 року, договором-рахунком №457 від 29 жовтня 2020 року, актом №689 приймання-здавання робіт від 29 жовтня 2020 року, платіжним дорученням №50 від 29 жовтня 2020 року.

Також з матеріалів справи встановлено, що 21 жовтня 2020 року між ТОВ Трактор центр Україна ( Продавець ) та ТОВ Західатомбудсервіс ( Покупець ) укладено Договір купівлі-продажу №22, згідно з пунктом 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю навантажувач марка ТСМ 808, рік випуску 1982, заводський №60900196, шасі № НОМЕР_5 (надалі Товар) окремими партіями згідно до виставлених рахунків на оплату, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах визначених Договором.

Відповідно до пункту 5.1 Договору купівлі-продажу №22 від 21 жовтня 2020 року оплата товару Покупцем здійснюється 100% передоплати або після отримання товару, згідно п. 1.1 даного Договору, шляхом перерахування грошей на рахунок Продавця в термін 5-ти банківських днів без урахування дня виписки рахунку.

21 жовтня 2020 року на банківський рахунок ТОВ Трактор центр Україна проведено оплату за навантажувач в сумі 326000,00 грн, ПДВ - 54333,33 грн.

30 жовтня 2020 року позивачем видано видаткову накладну товариству з обмеженою відповідальністю Західатомбудсервіс за навантажувач марки ТСМ 808 на суму 326000,00 грн, у тому числі з ПДВ - 54333,33 грн.

Крім цього, 30 жовтня 2020 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Західатомбудсервіс складено акт прийому-передачі №21 до Договору купівлі-продажу №22 від 21 жовтня 2020 року, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв товар - навантажувач марка ТСМ 808, рік випуску 1982, заводський номер №60900196, шасі № НОМЕР_5 .

21 жовтня 2020 року позивачем сформовано та направлено до ДПС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №43 за продаж навантажувача марки ТСМ 808, рік випуску 1982, заводський номер №60900196, шасі № НОМЕР_5 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 326000,00 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 54333,33 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 271666,67 грн.

За результатами перевірки вищезазначеної податкової накладної 22 жовтня 2020 року ДПС України сформовано квитанцію, у якій зазначено, що податкову накладну №43 від 21 жовтня 2020 прийнято, однак її реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У зв`язку з цим, позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 30 жовтня 2020 року №4 щодо податкової накладної №43 від 21 жовтня 2020 року, реєстрацію якої зупинено. Крім цього, до вказаного повідомлення позивачем додано: акт №689 приймання-здавання робіт, акт прийому-передачі №21 від 30 жовтня 2020 року до Договору купівлі-продажу №22 від 21 жовтня 2020 року, виписка за рахунками за 21 жовтня 2020 року, видаткова накладна №44 від 30 жовтня 2020 року, видаткова накладна №29/10/1 від 29 жовтня 2020 року, договір-рахунок №457 від 29 жовтня 2020 року, договір оренди нежитлового приміщення від 03 лютого 2020 року, договір купівлі-продажу №22 від 21 жовтня 2020 року, договір купівлі-продажу №КП 1226-75 від 29 жовтня 2020 року, наказ №1-п від 19 лютого 2020 року, платіжне доручення №50 від 29 жовтня 2020 року, платіжне доручення №51 від 29 жовтня 2020 року.

За наслідками розгляду вказаного повідомлення та пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних прийнято рішення від 05 листопада 2020 року №2107479/43454287 про відмову в реєстрації податкової накладної №43 від 21 жовтня 2020 року.

Підставою вказаного рішення зазначено - ненадання платником податку копій документів: документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

Позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України на вказане вище рішення від 05 листопада 2020 року №2107479/43454287, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 17 листопада 2020 року №62970/43454287/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних від 05 листопада 2020 року №2107479/43454287 про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29 грудня 2010 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набула чинності з 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому під ризиком порушення норм податкового законодавства розуміється ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

В даному випадку підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у платника податку такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності платника податку вказаному критерію слід навести розрахунок показника за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Водночас пункт 11 Порядку №1165 передбачає зазначення у квитанції пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації

Водночас податкове законодавство України, чинне на час формування у цій справі квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, містило вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть носити абстрактний характер.

Однак з матеріалів справи вбачається, що при зупиненні реєстрації податкової накладної у квитанціях не зазначено конкретні критерії ризиковості платника податку, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Між тим, наявні лише посилання на п. 201.16 ст. 201 ПК України, що унеможливлює встановити конкретно яким критеріям ризиковості, переліченим в зазначеному вище пункті 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідає позивач.

Вказане свідчить про невідповідність сформованої податковим органом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вимогам пункту 11 Порядку №1165.

Судом також встановлено, що після отримання рішення про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були направлені контролюючому органу матеріали на підтвердження вчинення господарської операції зі своїм контрагентом, про що зазначено вище.

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було прийнято оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2107479/43454287 від 05 листопада 2020 року.

Як вбачається з указаного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 21 жовтня 2020 року №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів: документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити) .

Між тим, оскаржуване рішення контролюючого органу від №2107479/43454287 від 05 листопада 2020 року не містить жодних підкреслень.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної на підставі копій первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, які були надані позивачем для проведення реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів враховує, що у ході судового розгляду цієї справи позивачем на підставі наданих письмових доказів (акт №689 приймання-здавання робіт, акт прийому-передачі №21 від 30 жовтня 2020 року до Договору купівлі-продажу №22 від 21 жовтня 2020 року, виписка за рахунками за 21 жовтня 2020 року, видаткова накладна №44 від 30 жовтня 2020 року, видаткова накладна №29/10/1 від 29 жовтня 2020 року, договір-рахунок №457 від 29 жовтня 2020 року, договір оренди нежитлового приміщення від 03 лютого 2020 року, договір купівлі-продажу №22 від 21 жовтня 2020 року, договір купівлі-продажу №КП 1226-75 від 29 жовтня 2020 року, наказ №1-п від 19 лютого 2020 року, платіжне доручення №50 від 29 жовтня 2020 року, платіжне доручення №51 від 29 жовтня 2020 року) доведено суду продаж ним навантажувача марки ТСМ 808, рік випуску 1982, заводський номер НОМЕР_6 , шасі № НОМЕР_5 товариству з обмеженою відповідальністю Західатомбудсервіс та здійснення останнім відповідної оплати (останнє, фактично, податковим органом не заперечувалось).

Колегія суддів звертає увагу, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем не було конкретизовано, які саме первинні документи необхідно надати позивачу.

Між тим, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Варто також зауважити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду достатніх та належних доказів на спростування тверджень позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.