Ухвала

від 20.09.2021 по справі 947/25600/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1386/21

Номер справи місцевого суду: 947/25600/21 1-кс/947/11640/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 03 вересня 2021 року про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021162480001394 від 18 серпня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одесивід 03вересня 2021року відмовленоузадоволенніклопотання слідчогослідчого відділуОдеського районногоуправління поліції№1ГУНП Українив Одеськійобласті ОСОБА_9 ,про застосуваннядо ОСОБА_8 ,підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот тисяч) гривень.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, задовольнити клопотання слідчого та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що слідчий суддя, безпідставно дійшов висновків про існування ризиків, які навіть не були відомі стороні обвинувачення.

Також слідчий суддя незаконно зазначив про те, що ухвала оскарженню не підлягає.

ОСОБА_8 звертає увагу на те, що він має міцні соціальні зв`язки , не переховується від слідства, надає усі необхідні документи, сума збитків складає 49256 гривень.

За таких обставин, ОСОБА_8 вважає, що слідчий, у своєму клопотанні, яке погоджене з прокурором, дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до нього найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримала вимоги апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_8 та просила задовольнити її у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржену ухвалу без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозрипоняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у тому, що він, займаючи посаду директора ТОВ «НОВА ПЕРСПЕКТИВА ЛЮКС», в період часу з 23 вересня 2019 року по 02 жовтня 2019 року, разом з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме кримінальне провадження, шляхом зловживання своїм службовим становищем та шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей заволоділи грошовими коштами на загальну суму 49256 гривен 30 копійок, чим Одеській обласній раді завдана майнова шкода у вказаному розмірі.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що підозра ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191; ч.1 ст.366 КК України, обґрунтована долученими до клопотання слідчого доказами, зокрема:

-протоколами допиту свідків;

-протоколами огляду;

-протоколами тимчасового доступу до речей та документів, додатками до них;

-висновком судової будівельно-технічної експертизи;

-іншими матеріалами провадження.

Відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування вказані докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366; ч.3 ст.191 КК України, які, згідно до ст.12 КК України, відносять до категорій кримінального проступку та тяжкого злочину, відповідно.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Пунктом 18) ст.3 КПК України встановлено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Положеннями ч.3 ст.176 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави дійти висновку про те, що до повноважень слідчого судді, в тому числі, відноситься здійснення контролю щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу до підозрюваного, який запропонований слідчим чи прокурором у відповідному клопотанні. При цьому, діючим кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість слідчого судді за власної ініціативи застосувати до підозрюваного більш суворий запобіжний захід, ніж запропонований у клопотанні слідчого, прокурора.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя діяв поза межами своїх повноважень та застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави, який є біль суворим запобіжним заходом ніж особисте зобов`язання, про який просив слідчий у своєму клопотанні.

Такі порушення вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд визнає істотними, оскільки дії слідчого судді не відповідають його компетенції під час досудового розслідування, відтак, вплинули на його висновки в оскарженій ухвалі.

Відповідно до п.4) ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Викладені обставини є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Таким чином, апеляційна скарга захисника в цій частині знайшла своє підтвердження під час апеляційного розгляду та підлягає задоволенню.

Згідно до п.2) ч.3 ст.407 КПК України, апеляційний суд, скасувавши ухвалу слідчого судді, постановляє нову ухвалу.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до супровідного листа Київської окружної прокуратури від 14 вересня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021162480001394 від 18 серпня 2021 року відносно ОСОБА_8 скеровано до Київського районного суду для розгляду по суті.

Таким чином, апеляційний суд звертає увагу, що вказане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження.

За таких обставин, керуючись положеннями ст.315 КПК України, відповідно до якої саме під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Відтак, на виконання вимог ч.4 ст.176, ст.315 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки таке питання на теперішній час є прерогативою суду першої інстанції, на розгляді якого перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 .

Відповідно до ст.401 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище особи.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись статтями 177, 178, 179, 194, 309, 376, 404, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 частково задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одесивід 03вересня 2021року,якою відмовленоузадоволенніклопотання слідчогопро застосуваннядо ОСОБА_8 ,підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 гривень скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4