Рішення

від 25.09.2007 по справі 12/268-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 вересня 2007 р.           Справа 12/268-07

за позовом: Закритого акціонерного

товариства «Бердичів-Холод»(13300 Житомирська обл., м. Бердичів, вул.

Володарського, 65, ідент. код 30261710)

до: Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2)

про стягнення 18893,27 грн.

та зустрічним позовом Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2)

до Закритого акціонерного

товариства «Бердичів-Холод»(13300 Житомирська обл., м. Бердичів, вул.

Володарського, 65, ідент. код 30261710)

про стягнення 15515 грн.

Суддя     М. Кожухар

Секретар судового засідання

Т.Діхтярук

Представники:

представник позивача  за первісним, відповідача за зустрічним

позовами  - Семенюк В.М. - за дорученням

представник відповідача за

первісним, позивача за зустрічним позовом -ОСОБА_2 -за дорученням   

Справу розглягуто із звукозаписом

судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

       Подано позов про стягнення   18657,62 грн. боргу за продукт

рослинно-вершковий «Мазуля Ніжна», відпущений СПД ОСОБА_1 згідно з договором

поставкиНОМЕР_3 від 01.12.2006 р. по видатковій накладній НОМЕР_4 від

14.02.2007 р., 49,58 грн. пені, 37,32 грн. втрат від інфляції та 148,75 грн.

-3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

       Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач згідно вказаного договору перерахував позивачу 10000 грн.

передоплати за масло вершкове платіжними дорученнями від 01.02.2007 р. та

06.02.2007 р. однак, отримавши по накладній НОМЕР_4 від 14.02.2007 р. товар на

суму 28875 грн., його вартість у розмірі 18657,62 грн. у встановлений договором

строк не оплатив.   

        Відповідач за первісним позовом проти

позову заперечив, посилаючись на те, що договірНОМЕР_3 від 01.12.2006 р. не

підписував, товар по накладній НОМЕР_4 від 14.02.2007 р. не отримував і цю

накладну також не підписував. Натомість подав зустрічний позов про стягнення з

позивача за первісним позовом 15515 грн., а саме: 10000 грн. передоплати,

здійсненої згідно публічного договору платіжними дорученнями від 01.02.2007 р.

та 06.02.2007 р., 125 грн. -3% річних, 390 грн. -втрат від інфляції, 5000 грн.

моральної шкоди, а також судових витрат на правову допомогу, за нотаріальне

посвідчення довіреності, сплату державного мита та оплату витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

       ЗАТ «Бердичів-Холод»листом № 350 від

09.07.2007 р. проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на те, що навпаки

СПД ОСОБА_1 винен за поставлений  товар

18657,62 грн.   

       За клопотанням СПД ОСОБА_1. ухвалою суду

від 20.07.2007 р. призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у

справі зупинено.

       Після надходження до суду висновку

судової експертизи справу ухвалою суду від 04.09.2007 р. поновлено з

призначенням розгляду на 25.09.2007 р.

       25.09.2007 р. від ЗАТ

«Бердичів-Холод»надійшло клопотання, де воно відмовляється від позовних вимог

до СПД ОСОБА_1а та просить припинити провадження у справі у цій частині, а у

задоволенні зустрічного позову відмовити, оскільки стосовно товариства порушено

провадження у справі про банкрутство.

        В судовому засіданні 25.09.2007 р.

представник ЗАТ «Бердичів-Холод»дане клопотання та заперечення на зустрічний

позов підтримав, у якості підстави відмови від позову зазначив обставини, що

стали відомі з висновку експерта та відсутність коштів для оплати повторної

судової експертизи, а також відсутність доказів на підтвердження доводів щодо

фактичного відвантаження товару СПД ОСОБА_1.

        Представник СПД ОСОБА_1. викладені у

зустрічному позові доводи підтримав, а також заявив клопотання про розподіл

судових витрат, понесених СПД ОСОБА_1 на оплату судової експертизи з послугами

банку на перерахування коштів.

        Заслухавши пояснення представників

сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши 

і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

        Первісний позов ґрунтувався на тому, що

згідно з договором поставкиНОМЕР_3 по видатковій накладній НОМЕР_4 від

14.02.2007 р. Закритим акціонерним товариством «Бердичів-Холод»продано СПД

ОСОБА_1. продукт рослинно-вершковий «Мазуля Ніжна»на загальну суму 28875 грн.

        Проведеною судовою експертизою підписів

(висновок № 1604 судово-почеркознавчої експертизи, складений 10.08.2007 р.

судовим експертом старшим науковим співробітником Вінницького відділення

Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Возним В.С.)  встановлено, що вчинені від імені Покупця

(CПД ОСОБА_1.) та Отримувача, відповідно, на вказаних договорі та видатковій

накладній Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. не належать.

        Довіреність на отримання товару від

імені СПД ОСОБА_1. по видатковій накладній НОМЕР_4 від 14.02.2007 р. ЗАТ

«Бердичів-Холод»на пропозицію суду не надав.

        Присутній у судовому засіданні

20.07.2007 р. водій ЗАТ «Бердичів-Холод»Гедз А.В. пояснив, що він доставляв

товар СПД «ОСОБА_1.», що товар отримано останнім, але хто розписався у

накладній він не бачив. Разом з тим: він не назвав адресу, за якою передано

товар, у посвідченні на його відрядження від 14.02.2007 р.  є лише запис про вибуття з м. Вінниці,

засвідчений штампом ПП ОСОБА_3 (АДРЕСА_2); подорожній лист вантажного

автомобіля, на якому, згідно пояснень представника та водія ЗАТ

«Бердичів-Холод», доставлено товар ОСОБА_1. не містить даних про час прибуття і

вибуття, кількість поїздок, відстань, тоннажу перевезеного вантажу та інших, що

підлягають відображенню у шляхових листах; у цьому шляховому листі зазначено,

що 14.02.2007 р. здійснено перевезення олії з Вінниці у Бердичів, вантажу з

Бердичева на молокозавод, масла з молокозаводу Суб'єкту підприємницької

діяльності ОСОБА_1у, вантажу з молокозаводу ФОП ОСОБА_4, будь-які відмітки з

місць навантаження та розвантаження вантажу відсутні.

         Врахувавши встановлені висновком

експертизи обставини та за відсутності інших доказів в обґрунтування позовних

вимог,  ЗАТ

«Бердичів-Холод»клопотаннямНОМЕР_5 від 24.09.2007 р. від позову відмовився.

Його представник в судовому засіданні попереджений про наслідки відмови від

позову, передбачені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України

(далі -ГПК України).

        За вказаних вище обставин, суд вважає,

що відмова ЗАТ «Бердичів-Холод»від позову не суперечить законодавству, не

порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймає її

відповідно до ст. 78 ГПК України. Провадження у справі за первісним позовом, у

зв'язку з цим, підлягає припиненню по п. 4 ч. 2 ст. 80 ГПК України

        Зустрічний позов СПД ОСОБА_1.

ґрунтується на тому, що він домовився з відповідачем -ЗАТ «Бердичів-Холод»про

купівлю масла вершкового на 10000 грн. та 01.02.2007 р. і 06.02.2007 р.

перерахував на користь продавця, відповідно 8000 та 2000 гривень.  Однак продавець товар не поставив, гроші не

повернув.

        Факт перерахування СПД ОСОБА_1 коштів

на рахунок ЗАТ «Бердичів-Холод»не заперечується останнім та стверджується

виписками банку, де зазначено про перерахування коштів за масло вершкове згідно

рахунків НОМЕР_6 від 01.02.2007 р. та від 06.02.2007 р.

        СПД ОСОБА_1 рахунки за НОМЕР_6 від

01.02.2007 р. та від 06.02.2007 р. на пропозицію суду не надав.

         Натомість відповідачем за зустрічним

позовом надано суду рахунок-фактуру НОМЕР_6 від 01.02.2007 р., який, за його

поясненням, було виставлено СПД ОСОБА_1у на оплату  3850 кг продукту рослинно-вершкового «Мазуля

Ніжна»по ціні 6,25 грн. на загальну суму 28875 грн. (з ПДВ).

         Позивач за зустрічним позовом вважає,

що відповідно до публічного договору ЗАТ «Бердичів-Холод» повинен був передати

йому товар 07.02.2007 р., однак взяте на себе зобов'язання не виконав, тому

08.02.2007 р. зобов'язався повернути покупцю кошти, оскільки виконання

зобов'язання з передачі товару втратило інтерес для покупця.

         Посилаючись на це, СПД ОСОБА_1 просить

стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму боргу з урахуванням індексу

інфляції за період з 08.02.2007 р по 08.07.2007 р. та 3% річних за період з

лютого 2007 р. по травень 2007 р. на підставі ч. 3 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК

України.

         В судовому засіданні 25.09.2007 р.

представник СПД ОСОБА_1а пояснив, що сторони обумовили предмет, ціну та

кількість товару, який мав бути поставлений Покупцю, і цю домовленість ЗАТ

«Бердичів-Холод»відобразив у видатковій накладній  НОМЕР_4 від 14.02.2007 р. Представник ЗАТ

«Бердичів-Холод»пояснив, що СПД ОСОБА_1 було виставлено на оплату

рахунок-фактуру НОМЕР_6 від 01.02.2007 р.

         Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

         Відповідно до статті 509 Цивільного

кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому

одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати

від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,

встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах

добросовісності, розумності та справедливості.

         Згідно зі статтею 11 ЦК України

підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та

інші правочини, створення 

літературних,  художніх  творів, 

винаходів  та інших результатів

інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та

моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

         Частиною статті 626 ЦК України

встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на

встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

         Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони

є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору

з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (Стаття 627 ЦК

України).

         Винятком з загального принципу свободи

договору є публічний договір, поняття якого наведеного у статті 633 ЦК України.

         Доводи СПД ОСОБА_1а стосовно того, що

правовідносини між ним і ЗАТ «Бердичів-Холод»склалися на підставі публічного

договору, суд вважає помилковими, оскільки спірні правовідносини не випливають

з діяльності підприємства, що здійснює 

роздрібну торгівлю, яка носить публічний характер, з дотриманням  рівних умов усіх споживачів.

         З наявних у справі рахунку-фактури

НОМЕР_6 від 01.02.2007 р. та виписок банку про часткову оплату товару та

пояснень представників сторін вбачається, що між сторонами виникли

правовідносини з купівлі-продажу товару, відповідно до яких СПД ОСОБА_1 є

покупцем товару на загальну суму 10000 грн., що його продає ЗАТ

«Бердичів-Холод». 

        Відповідно до ст. 655 ЦК України, що

визначає загальні положення про купівлю-продаж, за договором купівлі-продажу

одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у

власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

        Статтею 526 ЦК України передбачено, що

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться. 

        Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у

зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого

визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з

настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений

або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного

виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

        З цією нормою ЦК України

кореспондуються положення статті 663 цього Кодексу, а саме: «Продавець

зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором

купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -

відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. 

        СПД ОСОБА_1  не назвав норму закону і не представив

документів, відповідно до яких, на його думку, визначено строк виконання

зобов'язання відповідачем за зустрічним позовом, а саме: 07.02.2007 р. -для

поставки товару та 08.02.2007 р. - для повернення коштів.  Також ним не представлено доказів

пред'явлення відповідачеві вимоги на поставку товару або на повернення

передоплати. Його представник в судовому засіданні пояснив, що така вимога

пред'являлась відповідачеві по телефону, що підтверджується наданими СПД

ОСОБА_1 поясненнями.

         Разом з тим пояснення сторін та інших

осіб в судовому засіданні відповідно до ст. 43 ГПК України оцінюються судом у

сукупності з іншими доказами по справі. Представник ЗАТ

«Бердичів-Холод»заперечив факт отримання від СПД ОСОБА_1а вимоги на поставку

товару та/або повернення коштів. З матеріалів справи, а саме: з копії претензії

ЗАТ «Бердичів-Холод»заНОМЕР_7 від 02.03.2007 р., поштового повідомлення про

вручення поштової кореспонденції та отриманої згідно запиту суду довідки

Поштамту-ЦПЗ № 1 Вінницької дирекції Українського державного підприємства

поштового зв'язку «Укрпошта»№ 9/760 від 06.08.2007 р., -  вбачається, що 22.03.2007 р. СПД ОСОБА_1

особисто отримав вказану претензію, де зазначено, що йому поставлено продукцію

згідно договоруНОМЕР_3 від 01.12.2006 р. та видаткової накладної НОМЕР_4 від

14.02.2007 р. і що заборгованість з урахуванням часткової оплати складає

18657,62 грн., - однак відповіді    на

претензію не надав і з питанням про повернення коштів до ЗАТ «Бердичів-Холод»не

звертався.

         З огляду на наведене, суд критично

оцінює пояснення СПД ОСОБА_1 щодо пред'явлення відповідачу вимоги про виконання

зобов'язання. 

         Таким чином, сторони не обумовили

строк виконання зобов'язання щодо передачі товару покупцю і СПД ОСОБА_1 не

пред'явив відповідачу вимогу про передачу товару.

         Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 612 ЦК

України, на яку посилається СПД ОСОБА_1 в обгрунтування позовних вимог, боржник

вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання

зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес

для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати

відшкодування збитків.

        Виходячи з вищенаведеного, суд

приходить до висновку, що ЗАТ «Бердичів-Холод»не є таким, який прострочив

виконання зобов'язання, а СПД ОСОБА_1 на даний час не набув права вимагати

відшкодування збитків у вигляді стягнення суми передоплати з  урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

        З урахуванням наведеного, позовні

вимоги СПД  ОСОБА_1а про стягнення

попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з наведених у

зустрічному позові підстав задоволенню не підлягають, що не позбавляє СПД

ОСОБА_1а права у встановленому порядку вимагати від ЗАТ

«Бердичів-Холод»виконання зобов'язання з передачі товару на суму здійсненої

передоплати.

   Також СПД ОСОБА_1 просить

стягнути із ЗАТ «Бердичів-Холод»5000 грн. моральної шкоди, мотивуючи це тим, що

він зазнав душевних страждань, оскільки відмова ЗАТ «Бердичів-Холод»повернути

кошти поставила його з родиною у скрутне фінансове становище, неправомірне

подання надуманого судового позову викликало у нього нервовий стрес, так як це

принижує його ділову репутацію, честь і гідність, викликає у громадян,

суб'єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб сумніви щодо його

порядності та добросовісності.

        На думку суду, ці позовні вимоги з

наведених у зустрічному позові підстав також не підлягають задоволенню.

        Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу

України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку

з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з

протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із

знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової

репутації фізичної або юридичної особи.

       Розмір грошового відшкодування моральної

шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних

та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його

можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо

вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які

мають істотне значення. При  визначенні

розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

        В пункті 5 Постанови № 4 від 31.03.1995

р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)

шкоди»( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду N 5

від 25.05.2001 ) Верховний Суд України наголосив, що обов'язковому з'ясуванню

при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:

наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність

причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та   вини останнього в її заподіянні. Суд,

зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві

моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких

обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи

в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при

цьому виходить, а також інші  обставини,  що 

мають  значення для вирішення

спору.

         У пункті 9 названої Постанови Пленуму

Верховного Суду України зазначено зокрема, що при визначенні розміру

відшкодування моральної шкоди враховуються характер та обсяг страждань

(фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових

втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), стан здоров'я потерпілого,

тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь

зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення

попереднього стану.

         У позовній заяві СПД ОСОБА_1а не

зазначено, чим підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань. У

судових засіданнях СПД ОСОБА_1  на

пропозицію суду не пояснив, які моральні страждання він зазнав, у зв'язку з

діями відповідача, та чим вони підтверджуються (що зафіксовано звукозаписом

судового процесу).

        Також ним не надано доказів

пред'явлення вимоги та відмови ЗАТ «Бердичів-Холод»повернути йому кошти. До

того ж, 22.03.2007 р. він особисто отримав претензію ЗАТ

«Бердичів-Холод»заНОМЕР_7 від 02.03.2007 р., де зазначено, що йому поставлено

продукцію згідно договоруНОМЕР_3 від 01.12.2006 р. та видаткової накладної

НОМЕР_4 від 14.02.2007 р. і що заборгованість з урахуванням часткової оплати

складає 18657,62 грн., - однак відповіді   

на претензію не надав.

         Наведене спростовує доводи СПД

ОСОБА_1а про те, що він отримав моральну шкоду через відмову ЗАТ

«Бердичів-Холод»повернути йому кошти і перебування, у зв'язку з цим у скрутному

фінансовому становищі.

         Проігнорувавши претензію ЗАТ

«Бердичів-Холод», СПД ОСОБА_1 тим самим позбавив сторони можливості вирішити

спірні питання у досудовому порядку.

         Наявність судового спору між сторонами

не може призвести до наслідків, про які йдеться у позовній заяві СПД ОСОБА_1а,

а саме: приниження ділової репутації, честі і гідності та виклик у громадян,

суб'єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб сумніви щодо порядності

і добросовісності особи. Вирішення тих чи інших спірних питань є однією із

складових підприємницької діяльності, яку СПД ОСОБА_1 здійснює на власний

ризик. Захищати свої права у судовому порядку та бути стороною у справі є

конституційним правом кожного громадянина та юридичної особи, а принциповість у

відстоюванні своїх прав у судовому спорі може навпаки підняти престиж такої

особи.

        У зустрічній позовній заяві також

ставиться питання про відшкодування СПД ОСОБА_1у 7000 грн. судових витрат,

понесених у зв'язку з оплатою правової допомоги, 100 грн. витрат на оплату за

оформлення та нотаріальне посвідчення довіреності на представника, 156 грн.

витрат на оплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

         Відповідно до ст.ст. 44, 49

Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) до судових

витрат, які підлягають відшкодуванню стороні, на користь якої відбулось

рішення, відносяться витрати зі сплати державного мита, сум, що підлягають

сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом,

витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх

знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних

з розглядом справи.

      Відповідно до частини 3

статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката,

визначаються у порядку встановленому Законом України "Про

адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, що є

адвокатами, тобто громадян України, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи

за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склали

кваліфікаційні іспити, одержали свідоцтво про право на зайняття адвокатською

діяльністю та прийняли Присягу адвоката України).

       Таким чином, статті 44, 49

ГПК України передбачають відшкодування сум як судових витрат, що були сплачені

стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам. На

цьому зокрема наголошено у Постанові Верховного Суду України від

01.10.2002  N 30/63.

         Позивач за зустрічним позовом на

підтвердження витрат на юридичні послуги послався на договір з гр. ОСОБА_2 від

20.06.2007 р. та розписку про отримання ОСОБА_2 від СПД ОСОБА_1а 7000 грн.

винагороди по договору від 20.06.2007 р.

         З цих документів та пояснень позивача

за зустрічним позовом та його представника ОСОБА_2 вбачається, що останній не є

адвокатом.

         Виходячи з наведеного, суд вважає, що

вимоги позивача про відшкодування йому 7000 грн. задоволенню не підлягають.

Також слід зазначити, що відповідно до названого договору від 20.06.2007 р. про

надання послуг ОСОБА_2 зобов'язався представляти законні права та інтереси

Замовника в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, в

правових органах, в тому числі органах дізнання і слідства, у підприємствах,

установах та організаціях усіх форм власності, від імені Замовника пред'являти

претензії та позови, представляти інтереси Замовника в усіх судах, передбачених

Законом України «Про судоустрій України»з усіма правами, наданими сторонам

відповідними процесуальними законами, в тому числі від імені Замовника

підписувати та подавати позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги,

засвідчувати копії документів, представляти інтереси Замовника в органах Державної

виконавчої служби. Термін дії договору не визначений, вартість усіх цих послуг

оцінена сторонами у 7000 грн. Не надавши суду акт виконаних робіт стосовно

послуг, пов'язаних з розглядом справи № 12/268-07, СПД ОСОБА_1 просить

відшкодувати йому усю суму за послуги, визначені договором 20.06.2007 р., що

суперечить вимогам ст. 44, 49 ГПК України.

        Виходячи з тексту ст. 44 ГПК України

стороні, на користь якої відбулось рішення, має бути відшкодовано також інші

витрати, здійснені у зв'язку з розглядом справи.

        Позивач просить відшкодувати йому 100

грн. витрат на посвідчення довіреності на ОСОБА_2, з тексту якої не вбачається,

що вона видана представнику саме у зв'язку зі справою № 12/268-07. Так, вона

видана 06.07.2007 р. строком на два роки для представлення інтересів ОСОБА_1. в

державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах,

організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої

належності при вирішенні  будь-яких

питань, що його стосуються, а також в усіх судах з усіма правами, наданими

законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому.

        Тому ці витрати відшкодуванню СПД

ОСОБА_1 також не підлягають.

        Оскільки первісний і зустрічний позови

задоволенню не підлягають, понесені позивачами 

судові витрати на сплату державного мита та оплату

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК

України відшкодуванню з іншої сторони не підлягають.

        СПД ОСОБА_1 поніс витрати в розмірі

857,23 грн., пов'язані з проведенням судової технічної  експертизи документів (що стверджується

поданими в судовому засіданні 25.09.2007 р. квитанціями НОМЕР_8,НОМЕР_9 від

07.08.2007 р.), на яких ґрунтувались позовні вимоги ЗАТ «Бердичів-Холод»до

нього. Оскільки ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, вказані витрати

повинні бути відшкодовані відповідачу згідно зі ст. 49 ГПК України. 

        Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 78, 80

ч. 1 п. 4, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

        Прийняти відмову Закритого акціонерного

товариства «Бердичів-Холод»(13300 Житомирська обл., м. Бердичів, вул.

Володарського, 65, ідент. код 30261710) від первісного позову.

       Припинити провадження у справі за

первісним позовом Закритого акціонерного товариства «Бердичів-Холод»(13300

Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Володарського, 65, ідент. код 30261710) до

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ідент. код

НОМЕР_2) про стягнення 18893,27 грн.

       Відмовити у задоволенні зустрічного

позову Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ідент.

код НОМЕР_2) до Закритого акціонерного товариства «Бердичів-Холод»(13300

Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Володарського, 65, ідент. код 30261710) про

стягнення 15515 грн.

      Стягнути з Закритого акціонерного

товариства «Бердичів-Холод»(13300 Житомирська обл., м. Бердичів, вул.

Володарського, 65, ідент. код 30261710, р/р 26009300000171 у Вінницькій філії

АКБ «Східно-Європейський банк», МФО 302861) на користь  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(НОМЕР_1, м. Вінниця, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_10 в АКБ

«Правексбанк», м. Вінниця, МФО НОМЕР_11, код НОМЕР_2) 857,23 грн. витрат на

оплату судової експертизи разом з послугами банку на перерахування коштів.

       Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

       Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                                       

М. Кожухар

Повний текст рішення суду оформлено

і підписано 27.09.07