Ухвала

від 27.09.2021 по справі 369/14098/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Махлай Л.Д., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , поданого через представника ОСОБА_2 , про зменшення розміру судового збору до розміру фактично сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2021 року та на додаткове рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

ухвалами Київського апеляційного суду від 01.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, поновлено строк на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18.05.2021 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.09.2021 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги строком на 5 днів після отримання копії даної ухвали.

20.09.2021 ОСОБА_1 через представника подала клопотання про зменшення розміру судового збору до розміру фактично сплаченого. До клопотання заявник додала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік, довідку про склад родини з актом обстеження, довідку про доходи за 1 півріччя 2021, рух коштів по банківському рахунку (виписка банку), інформаційну довідку про майно, довідку про доходи.

у/н справи № 369/14098/19 № а/п 22-ц/824/12399/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Фінагеєва І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д. Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про зменшення розміру судового збору до розміру фактично сплаченого не підлягає задоволенню.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.09.2021 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відтак подача клопотання про зменшення розміру судового збору до розміру фактично сплаченого спрямована на повторний розгляд клопотання щодо сплати судового збору.

Посилання апелянта на докумети, щодо незадовільного майного стану та на те, що у апелянта на картковому рахунку в банку, за яким обліковується заборгованість не можна визнати обґрунтованими, оскільки з витягу з рахунку вбачається, що апелянт регулярно користується послугами таксі та відвідує ресторани.

Відтак клопотання про про зменшення розміру судового збору до розміру фактично сплаченого не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору не надано.

Керуючись ст. 8 Закону України Про судовий збір ,

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого через представника ОСОБА_2 , про зменшення розміру судового збору до розміру фактично сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 травня 2021 року та на додаткове рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя відмовити.

Суддя