Постанова

від 27.09.2021 по справі 139/1007/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 139/1007/20

Провадження № 22-ц/801/1928/2021

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Коломійцева В. І.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 рокуСправа № 139/1007/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Михайленко А.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: фермерське господарство Алмар ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Кластерфарт ,

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Алмар , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариства з обмеженою відповідальністю Кластерфарт про розірвання договору оренди землі за апеляційною скаргою представника відповідача фермерського господарства Алмар адвоката Пинзара Ігоря Віталійовича на заочне рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 06 травня 2021 року, ухвалене місцевим судом під головуванням судді Коломійцевої В.І., повний текст рішення складено 06.05.2021,

встановив:

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Спесивцева Вадима Валерійовича звернулась до суду з позовом до фермерського господарства Алмар , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариства з обмеженою відповідальністю Кластерфарт про розірвання договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки кадастровий номер 0522883300:04:001:0199, площею 2,0204 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Котюжанівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

01 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Алмар було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого вона передала, а ФГ прийняло в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку.

Позивачу стало відомо, що з 01 березня 2020 року її земельну ділянку було передано в суборенду ТОВ Кластерфарт .

На думку позивача, передача її земельної ділянки в суборенду є істотним порушенням договору оренди землі та є підставою для його розірвання.

Заочним рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 06 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до фермерського господарства Алмар , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариства з обмеженою відповідальністю Кластерфарт про розірвання договору оренди землі задоволено.

Розірвано Договір оренди землі від 01 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Алмар , на підставі якого 25 листопада 2015 року зареєстровано право оренди (номер запису про інше речове право: 12214101).

Стягнуто з ФГ Алмар на користь ОСОБА_1 840 гривень 80 копійок понесених судових витрат у вигляді судового збору.

Обґрунтовуючи мотиви прийнятого рішення місцевий суд дійшов висновку про те, що, передавши спірну земельну ділянку в суборенду ФГ порушило умови договору оренди земельної ділянки та не виконало своїх зобов`язань, що є підставою для його розврвання.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 24 червня 2021 року заяву представника ФГ Алмар адвоката Пинзара І.В. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник відповідача фермерського господарства Алмар адвокат Пинзар Ігор Віталійович подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку заявника позивачем не доведено реального порушення його прав, суд першої інстанції не взяв до уваги доказів, наданих відповідачем, про обробіток земель орендарем. Вважає, що сам факт передачі ділянки в суборенду не свідчить про порушення прав позивача.

25 серпня 2021 року від представника позивача - адвоката Спесивцева В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ФГ Алмар , в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін, з підстав викладених у позові. Вказує на помилковість висновків відповідача про те, що залучення третіх осіб до обробітку землі спростовані, доказами, поданими відповідачем та про не порушення прав позивача як власника спірної земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,0204 га, кадастровий номер 0522883300:04:001:0199, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 10).

01 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Алмар було укладено договір оренди землі (а.с. 11-14).

Об`єкт оренди переданий орендарю за актом приймання-передавання земельної ділянки (а.с. 15).

25 листопада 2015 року державним реєстратором Пушкар О.М. зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522883300:04:001:0199 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2015 року (а.с. 19).

01 березня 2020 року між ФГ Алмар та ТОВ Кластерфарт було укладено договір суборенди земельної ділянки №11-1/01/03/2020 (а.с. 122-124).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору передбачено, що в суборенду передаються земельні ділянки загальною площею 48,2660 га (з них рілля - 48,2660 га); площа кожної окремої земельної ділянки, їх кадастрові номера та їх місце розташування зазначаються в акті приймання - передачі земельних ділянок.

Відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки від 01 березня 2020 року ФГ Алмар передало, а ТОВ Кластерфарт прийняло у суборенду земельні ділянки, що розташовані на території Котюжанської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області загальною площею 48,2660 га, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 0522883300:04:001:0199, площею 2,0204 га (а.с. 125).

Додатковою угодою № 1 від 02 квітня 2020 року до Договору суборенди ФГ Алмар та ТОВ Кластерфарт погодили, що Орендар проводить повністю усі сільгоспроботи від підготовки землі до збирання врожаю усіх культур, що знаходяться на земельних ділянках (а.с. 126).

Угодою про дострокове розірвання Договору суборенди від 03 листопада 2020 року відповідач та третя особа погодили, що у зв`язку з неспроможністю Суборендаря здійснювати подальший комплексний обробіток земельних ділянок, що знаходяться в суборенді, сторони дійшли взаємної згоди достроково розірвати Договір суборенди (а.с. 127).

Відповідно до підпункту 18 пункту 2 цієї Угоди, нею припинено суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 0522883300:04:001:0199.

Земельні ділянки після розірвання Договору суборенди були повернуті орендарю згідно акту прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 128).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини, що виникли між сторонами, пов`язані з орендою землі і регулюються Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі (далі - Закон), Цивільним Кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України та статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди укладається у письмовій формі.

Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частино першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельного Кодексу України та іншими законами України.

Виходячи із норм статей 24 і 25 Закону України Про оренду землі , припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем і є підставою для розірвання договору оренди землі за ст. 32 Закону України Про оренду землі так як являється істотним порушенням вимог закону і умов укладеного договору. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду України - викладеній в постанові від 21 березня 2018 року № 6-18цс14 та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 14.09.2020 року у справі №291/1009/18.

Положеннями статті 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ст. 783 ЦК України, наймодавець має беззаперечне право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без його дозволу передав річ в користування іншій особі, така передача права оренди землі взагалі є неможливою в силу норм Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , передача права оренди землі прямо порушує вимоги частини 7 ст. 93 Земельного кодексу України, згідно з якою право оренди земельної ділянки може відчужуватись, у тому числі продаватися на земельних торгах, передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Статтею 8 Закону України Про оренду землі закріплено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Відповідно до статті 77 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина шоста статті 93 ЗК України передбачає, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Матеріалами справи встановлено, що договором оренди земельної ділянки від 01 листопада 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ФГ Алмар , не передбачено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду.

З матеріалів справи слідує, що ФГ Алмар не повідомляло орендодавця про намір укласти договір суборенди та не запитувало у нього згоди на таке право.

Крім того, умовами договору передбачено обов`язок орендаря самостійно використовувати орендовану земельну ділянку згідно з її цільовим призначенням, а орендодавцю надано право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Так, частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, передавши без згоди позивача належні їй на праві власності земельні ділянки в суборенду (користування) іншій особі, ФГ Алмар порушило її виключне право як власника земельних ділянок на розпорядження своєю власністю.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не припиняв свою господарську діяльність на спірній земельній ділянці з посиланням на звіти про посівні площі під урожай та про збирання урожаю, а також відомості про господарську діяльність господарства впродовж 2020 року у вигляді договорів постачання, видаткових накладних, документів, що посвідчують право власності на спецтехніку тощо, довідку про обробіток землі позивача, а також інформацію Головного управління статистики у Вінницькій області про те, що ТОВ Кластерфарт у 2020 році не було включено до переліку звітуючи респондентів щодо посівних площ та збирання врожаю, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують факт укладення договору суборенди між ФГ Алмар та ТОВ Кластерфарт .

При цьому, вказані обставини можуть свідчити лише про права орендаря щодо користування та використання земельної ділянки згідно умов договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що вказаною передачею права оренди жодних прав та законних інтересів позивача не порушено, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що лише власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Передання без згоди позивача належної їй на праві власності земельної ділянки в оренду (користування) іншій особі, порушує її виключне право як власника земельної ділянки на розпорядження своєю власністю.

Крім того, статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено, ОСОБА_1 уклала правочин щодо оренди належних їй земельних ділянок з ФГ Алмар . З ТОВ Кластерфарт ОСОБА_1 жодних правочинів щодо передачі в оренду належної їй земельної ділянки не вчиняла, а тому, відповідно, порушено її право щодо вільного волевиявлення при укладені правочину.

Спір між сторонами, як вбачається з їхніх заяв по суті справи та пояснень в судовому засідання, стосується розірвання укладеного договору оренди землі з підстав неправомірності передачі без згоди орендодавця права оренди по укладеному ФГ Алмар договору оренди землі іншому підприємству - ТОВ Кластерфарт .

За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано розірвав договір оренди та витребував земельні ділянки на користь їх законного власника.

Аргументи апеляційної скарги, в їх сукупності, не впливають на правильність прийнятого судом рішення та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційний суд, відповідно до ст. 375 ЦПК України приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача фермерського господарства Алмар адвоката Пинзара Ігоря Віталійовича залишити без задоволення.

Заочне рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 06 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало