Ухвала
від 28.09.2021 по справі 911/2761/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2761/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЛІЗОБУД про забезпечення позову

до Товариства з обмеженою відповідальністю АМТТ

про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/03/2021 від 03.03.2021 року у сумі 8 000 000,00 грн.

Суддя Кошик А.Ю.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла заява №121 від 20.09.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЛІЗОБУД про вжиття заходів забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю АМТТ про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/03/2021 від 03.03.2021 року у сумі 8 000 000,00 грн.

Вищенаведеній заяві згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 року присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 911/2761/21 та для розгляду визначено суддю Кошика А.Ю.

24.09.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАЛІЗОБУД подано заяву №124 від 24.09.2021 року про зміни і доповнення до заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову подана до суду до подання позову, що відповідає нормі ст.136 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник в якості заходів забезпечення позову просить суд накласти арешт на активи Товариства з обмеженою відповідальністю АМТТ (відповідача), в тому числі, але не виключно, на відоме заявнику майно (згідно наведеного в заяві переліку, підтвердженого відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), яке належить на праві власності відповідачу в межах суми позову 8 000 000,00 грн.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник (позивач) зазначає, що має намір звернутись до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АМТТ про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №03/03/2021 від 03.03.2021 року у сумі 8 000 000,00 грн.

Необхідність звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів зумовлена неправомірними діями відповідача щодо ухилення від виконання грошових зобов`язань з повернення фінансової допомоги в значній сумі.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що спір виник у зв`язку з порушенням ТОВ АМТТ (відповідач, Позичальник) укладеного з ТОВ ЗАЛІЗОБУД (позивач, Позикодавець) 03.03.2021 року Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №03/03/2021 (надалі - Договір).

Згідно з п.1.1.Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1. цього Договору (фінансова допомога), а Позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим Договором строк. Згідно з п.2.1. Договору розмір фінансової допомоги становить 8 000 000,00 грн.

Позивач зазначив та надав докази, що на виконання умов Договору він, як Позикодавець, перерахував відповідачу, як Позичальнику, 05.03.2021 року фінансову допомогу у розмірі 8 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8565 від 05.03.2021 року.

У відповідності до п.5.1. Договору ТОВ АМТТ взяло на себе зобов`язання повернути Позикодавцеві фінансову допомогу в строк до 01.07.2021 року.

За умовами Договору фінансова допомога повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця. Фінансова допомога вважається повернутою Позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Відповідно до положень ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Однак, як зазначає позивач, станом на 20.09.2021 року фінансова допомога на рахунок Позикодавця не повернута, що свідчить про порушення відповідачем зобов`язання і є підставою для судового захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

В той же час, позивач зазначає, що ТОВ АМТТ проявив себе як ненадійний діловий партнер, безпідставно утримує у себе значну суму коштів, які підлягають поверненню позивачу, про неможливість своєчасного виконання зобов`язання не повідомляв, що свідчить про наявність наміру ухилитись від виконання своїх обов`язків за Договором.

При цьому, з огляду на потребу відповідача в обігових коштах на момент отримання фінансової допомоги і невиконання зобов`язань з повернення фінансової допомоги, позивач висловлює обґрунтовані побоювання щодо відсутності у відповідача необхідної суми коштів, яка є значною. В той же час, з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач встановив, що у відповідача у власності наявне нерухоме майно за рахунок якого можливо погасити заборгованість в разі недостатності у відповідача грошових коштів.

У зв`язку з чим, у відповідності до ст.137 Господарського процесуального кодексу України позивач просить суд накласти арешт на активи відповідача в межах суми позову, в тому числі, але не виключно, на відоме заявнику майно, яке наявне у власності відповідача.

При цьому, позивач пояснив, що накладення арешту лише на грошові кошти відповідача не буде дієвим заходом з метою недопущення утруднення подальшого виконання судового рішення, в той час, як не накладення арешту на інші активи відповідача - рухоме та нерухоме майно, дозволить останньому приховати єдине джерело погашення заборгованості.

Позивач зазначає, що перевірити фінансову спроможність та наявність у відповідача достатніх грошових коштів не має можливості. В той же час, за наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності Товариства з обмеженою відповідальністю АМТТ наявні ліквідні активи, за рахунок реалізації яких буде можливим отримання суми, достатньої для покриття заборгованості, а саме:

- об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка. Кадастровий номер: 3222484001:01:023:5924, Площа (га): 0,0883. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1921014732224;

- об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення, загальна площа (кв.м): 250,2; Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с.Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1а. Номер об`єкта в РПВН: 13548924. Додаткові відомості: адміністративно-виробничий комплекс: 2 пусковий комплекс II черги будівництва (виробничий корпус № 6) літ. И загальною площею - 250,2 кв.м.). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1243217932224;

- об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення, загальна площа (кв.м): 3663,2; Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1а. Номер об`єкта в РПВН: 13548924. Додаткові відомості: 2 пусковий комплекс II черги будівництва (виробничий корпус № 7) літ. З загальною площею 3663,2 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1243191232224;

- об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення, загальна площа (кв.м): 1491,5; Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1а. Номер об`єкта в РПВН: 13548924. Додаткові відомості: II черга адміністративно-виробничого комплексу (нове будівництво) літ. Ж загальною площею цеху №5 - 1491,5 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1243134032224;

- об`єкт нерухомого майна: II черга адміністративно-виробничого комплексу, опис об`єкта: в цілому складається з виробничого корпусу № 2 літ. Д загальною площею 797,2 кв.м, виробничого корпусу № 3 літ. Е загальною площею 1338,6 кв.м; Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1а. Номер об`єкта в РПВН: 13548924. Додаткові відомості: в цілому складається з виробничого корпусу № 2 літ. Д загальною площею 797,2 кв.м, виробничого корпусу № 3 літ. Е загальною площею 1338,6 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1243100032224;

- об`єкт нерухомого майна: нежилі приміщення, загальна площа (кв.м): 426,5; Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1а. Номер об`єкта в РПВН: 13548924. Додаткові відомості: нежилі приміщення: адміністративний корпус 2-гої черги літ. Г пл. 426,5 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1243073932224;

- об`єкт нерухомого майна: нежилі приміщення, опис об`єкта: складаються з нежилих приміщень: виробничий корпус № 4 літ. Б пл. 460,5 кв.м, прохідна літ. В пл. 24,1 кв.м; Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1а. Номер об`єкта в РПВН: 13548924. Додаткові відомості: складаються з нежилих приміщень: виробничий корпус № 4 літ. Б пл. 460,5 кв.м, прохідна літ. В пл. 24,1 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1243052632224;

- об`єкт нерухомого майна: нежиле приміщення, загальна площа (кв.м): 1201,5; Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1а. Номер об`єкта в РПВН: 13548924. Додаткові відомості: складається з виробничого корпусу пл. 1201,5 кв.м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1243011432224;

- об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка. Кадастровий номер: 3222484001:01:023:5132, Опис об`єкта: Площа (га): 0,12. Дата державної реєстрації земельної ділянки: 07.11.2016, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, земельна ділянка 1а. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1089893132224;

- об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка. Кадастровий номер: 3222484001:01:023:5131, Опис об`єкта: Площа (га): 0,9494. Дата державної реєстрації земельної ділянки: 07.11.2016, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Крюківщина, вулиця Балукова, земельна ділянка 1а. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1089848332224;

- об`єкт нерухомого майна: виробничий корпус, загальна площа (кв.м): 250,2; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 3805,2, Опис: виробничий корпус літ. К . Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., с.Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1Б. Земельні ділянки місця розташування Кадастровий номер: 3222484001:01:023:5214, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа: 0,5712 га. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 463433732224.

Відтак, позивач має обґрунтовані підстави вважати, що у разі задоволення судом позову про стягнення заборгованості, внаслідок недобросовісних дій відповідача, існує реальна загроза невиконання судового рішення, що призведе до позбавлення позивача реального захисту своїх порушених прав.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заявник вважає, що обрані заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними позовним вимогам, оскільки стосуються виключно заявленої у позові заборгованості і у випадку невжиття заходів забезпечення позову, в разі недостатності у відповідача необхідної суми коштів, яка є значною, та приховання активів, не можливо буде погасити заборгованість.

Вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав учасників справи, що відповідає правовій природі забезпечення позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя.

Відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Системний аналіз ч.2 ст.136 та ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися судом виключно у випадках, коли: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (ч.2 ст.136 ГПК України); невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.136 ГПК України); при цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України)

Згідно з усталеною судовою практикою (постанова Верховного Суду від 08.10.2018 року у справі № 913/257/18), вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також надає оцінку:

1) обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

3) імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

4) запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу;

5) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі

Оскільки судове рішення, яке може бути прийнято у разі задоволення позову, вимагатиме стягнення з відповідача заборгованості в значній сумі, враховуючи недобросовісні дії боржника за зобов`язанням, існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Таким чином, одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.4 наведеної ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від своєчасного та добровільного виконання зобов`язаняь з повернення фінансової допомоги в значній сумі, невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту прав позивача, оскільки існує ризик недостатності у відповідача обігових коштів для погашення заборгованості, а наявні у відповідача інші активи (майно) можуть бути приховані шляхом відчуження чи перереєстрації.

Тому адекватним заходом забезпечення позову, достатнім для захисту прав позивача на період вирішення спору, є накладення арешту на активи (грошові кошти та майно) відповідача. При цьому, необхідність одночасного накладення арешту на майно та кошти обумовлена необхідністю забезпечення наявності достатньої суми для погашення заборгованості. Зокрема, враховуючи значну суму боргу, у разі недостатності коштів на рахунках, заборгованість може бути погашена за рахунок майна, як активу.

За таких обставин, для забезпечення ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позову, доцільно застосувати такий обмежувальний захід, як накладення арешту на грошові кошти та майно (активи), які перебувають у власності відповідача в розмірі суми позову 8 000 000,00 грн., що надасть позивачеві тимчасову правову охорону його прав та інтересів у реалізації права, за захистом якого він звернувся до суду.

Згідно правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

У зв`язку з чим, до вирішення спору адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, які дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, є накладення арешту на грошові кошти та майно (активи), які перебувають у власності відповідача в розмірі суми позову 8 000 000,00 грн.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Задоволені судом заходи забезпечення не порушують інтересів відповідача та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача, є адекватними і пов`язаними з предметом спору.

З огляду на характер спору та обрані заходи забезпечення позову, відсутня ймовірність понесення відповідачем збитків, тому керуючись ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає необхідності у вжитті заходів зустрічного забезпечення. Крім того, у разі відсутності у відповідача наміру прихованні майна, тимчасові заходи забезпечення жодним чином не вплинуть на його права та інтереси.

Частиною 1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст.140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Враховуючи достатність обґрунтованих заявником підстав забезпечення позову, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення, суд не вбачає необхідності викликати особу, що подала заяву, та призначати розгляд заяви у судовому засіданні.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЛІЗОБУД №121 від 20.09.2021 року про забезпечення позову у справі № 911/2761/21 підлягає задоволенню.

Згідно з п.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Частинами 7-10, 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЛІЗОБУД №121 від 20.09.2021 року про забезпечення позову у справі № 911/2761/21 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/2761/21, а саме:

2.1. Накласти арешт на активи (грошові кошти та майно) Товариства з обмеженою відповідальністю АМТТ (ЄДРПОУ 32393217) в межах суми позову 8 000 000,00 грн., в тому числі, але не виключно на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю АМТТ (ЄДРПОУ 32393217) на праві приватної власності: