Ухвала

від 06.09.2021 по справі 910/7483/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.09.2021 Справа № 910/7483/21

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Андрусику В. Д., розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю -Еліт Буд- , м. Київ; до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства Український Професійний Банк , м. Київ; до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , м. Київ; про:визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги. та за зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , м. Київ; до відповідача-1 за зустрічним позовом:Публічного акціонерного товариства Український Професійний Банк , м. Київ; до відповідача-2 за зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю -Еліт Буд- , м. Київ; про:визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна

Представники сторін:

від позивача (відповідача-2 за зустрічним позовом): Пустовіт Ю.О. - адвокат;

від відповідача-1 (відповідача-1за зустрічним позовом): Гудова О.В. - адвокат;

від відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом): Корнієнко Л. В. - представник

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю -Еліт Буд- , м. Київ звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Український Професійний Банк , м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , м. Київ про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2021 позовну заяву разом доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2021.

12.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста подало зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства Український Професійний Банк та до Товариства з обмеженою відповідальністю -Еліт Буд- , м. Київ про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

12.08.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області від Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста надійшла заява про забезпечення зустрічного позову.

Ухвалою від 26.08.2021 підготовче засідання призначено на 06.09.2021.

Ухвалами суду від 30.08.2021 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 26.10.2020, заяву про забезпечення зустрічного позову прийнято до розгляду, розгляд призначено на 06.09.2021.

02.09.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (вх. №3515/20 від 02.09.2021).

В підготовчому засіданні 06.09.2021 представник позивача за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом) заперечив проти заяви про забезпечення зустрічного позову та клопотання про зупинення провадження у справі.

В підготовчому засіданні 06.09.2021 представник відповідача-1 за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом) просив задоволити подане клопотання про залучення третьої особи.

В підготовчому засіданні 06.09.2021 представник відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив задоволити подані заяву про забезпечення зустрічного позову та клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши заяву про забезпечення зустрічного позову суд вважає, що така заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Заявник просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно:

- на виробничі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на комплекс нерухомого майна харчосмакової фабрики загальною площею 7 917,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- на квартиру АДРЕСА_3 ;

- на земельну ділянку загальною площею - 0,1500 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:0110, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, зо знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- на земельну ділянку загальною площею - 0,1500 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:0106, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, зо знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,

а також заборонити державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, які наділені правами у сфері державної реєстрації, здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відчуження, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) або припинення права власності на об`єкти нерухомого майна щодо нерухомого майна:

- на виробничі будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на комплекс нерухомого майна харчосмакової фабрики загальною площею 7 917,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- на квартиру АДРЕСА_3 ;

- на земельну ділянку загальною площею - 0,1500 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:0110. цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, зо знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- на земельну ділянку загальною площею - 0,1500 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:0106, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, зо знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову. Так, зокрема, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1. ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п. 6.4 постанови від 25.02.2019 у справі №908/685/18, п. 14 постанови від 15.01.2019 у справі №915/870/18.

Предметом спору за зустрічним позовом у даній справі є визнання недійсними договору купівлі-продажу часток об`єктів нерухомого майна від 28.05.2015, договору купівлі-продажу 5/6 частин комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики від 26.05.2015, договору купівлі-продажу квартири від 25.05.2015, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.05.2015, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.05.2015, укладених між Публічним акціонерним товариством Український Професійний Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю -Еліт Буд- .

З урахуванням предмету позову у даній справі, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що відповідач вже вчинив чи готується вчинити дії, які спрямовані на відчуження майна, яке було предметом оспорюваних правочинів.

Однак, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на звернення позивача до господарського суду із зустрічним позовом, на думку суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п. 17 постанови від 26.02.2019 у справі №914/1353/16, в п. 6.3. постанови від 25.02.2019 у справі №924/789/18, в п. 14 постанови від 25.02.2019 у справі №922/2673/18.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Слід також зазначити, що позивачем за зустрічним позовом заявлено позовні вимоги немайнового характеру. Водночас, в разі задоволення такого позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому невжиття таких заходів не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Таким чином, такі заходи забезпечення позову не відповідають змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірними із заявленими зустрічними вимогами в цій справі.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 24.02.2021 у справі №755/5333/20.

Крім цього, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.11.2020 у справі №911/949/20 зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Розглянувши клопотання відповідача-1 за первісним позовом про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх. 3515/21 від 02.09.2021), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про систему гарантування вкладів осіб , Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації в випадках, встановлених цим Законом.

Як встановлено судом, 28.08.2015 Правлінням НБУ було прийнято Постанову № 562 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український Професійний Банк , на підставі якої Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 № 158 Про початок процедури ліквідації ПАТ УПБ та делегування повноважень ліквідатора банку . Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1593 від 27.08.2020 Про деякі питання ліквідації ПАТ УПБ повноваження, визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час ліквідації ПАТ УПБ з 27.08.2020 здійснюються безпосередньо Фондом гарантування.

15.01.2020 відбулися електронні торги №UA-EA-2020-01-09-000001-b з продажу лоту GL18N614755 - пулу активів ПАТ УПБ , визнання недійсним яких є предметом розгляду даної справи. Таким чином, рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі торги проводилися з ініціативи ПАТ УПБ , щодо якого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються ліквідаційні процедури. Також ПАТ УПБ є стороною договору, яким відчужено майно за результатами вищевказаних торгів. Зважаючи на наведене, суд вирішив залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 за первісним позовом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом зустрічного позову у даній справі є вимога про визнання недійсними договору купівлі-продажу часток об`єктів нерухомого майна від 28.05.2015, договору купівлі-продажу 5/6 частин комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики від 26.05.2015, договору купівлі-продажу квартири від 25.05.2015, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.05.2015, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.05.2015, укладених між Публічним акціонерним товариством Український Професійний Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю -Еліт Буд- з підстав їх нікчемності згідно п.п. 2, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ч. 6 ст. 52 Закону України Про банки та банківську діяльність , зокрема, у зв`язку із укладенням таких з пов`язаними особами, здійснення розрахунків не через кореспондентський рахунок в НБУ .

Відповідно до п.п. 2, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції на момент укладення оспорюваних правочинів) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як з`ясовано судом, у справі №910/10784/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Український професійний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ УПБ Пантіної Л.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Аурум Фінанс , Товариства з обмеженою відповідальністю Гурман 2014 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України, Товариство з додатковою відповідальністю Меблевий комбінат Стрий , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, банком безоплатно здійснено відчуження майна (оскільки розрахунки за спірним договором було проведено через внутрішній рахунок банку, тоді як постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ обмеженням щодо обов`язку ПАТ УПБ під час здійснення особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України); банком до дня визнання банку неплатоспроможним взято на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банком укладено правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Передаючи справу №910/10784/16 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.05.2021 зазначила, що виключна правова проблема полягає у наявності різної практики щодо застосування норм права Касаційним господарським судом та Касаційним цивільним судом щодо здійснення розрахунків за подібними спірними правочинами кредиторами банку. Вирішення питання щодо наявності/відсутності оплати кредиторами спірних правочинів у кореляції з положеннями частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , відсутність доступного і розумно передбачуваного судового тлумачення призводить до різного застосування частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у системному зв`язку з нормами інших законодавчих актів.

Таким чином, у контексті наведеного для вирішення справи №910/10784/16 є необхідним надання висновку щодо застосування вищевказаних норм права, що на думку колегії суддів, виходить за межі повноважень Касаційного господарського суду, адже різна судова практики наявна у постановах Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Також Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звернув увагу на те, що кількість справ щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину щодо правочинів, які за результатами перевірок (проведеними на підставі частини другої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) є нікчемними в силу приписів статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , є значною з огляду на те, що в Україні у великої кількості банків було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду, яка має здійснювати перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, активи таких банків, у тому числі права вимоги до боржників та нерухоме майно, починаючи з 2016 року, були відчужені фізичним та юридичним особам.

Колегія суддів вважала, що справа містить виключну правову проблему, і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вона не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження. При цьому на сьогодні існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справи.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Ухвалою від 22.06.2021 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №910/10784/16 та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 07.09.2021.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За правилами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі у випадку, встановленому п. 7 ч.1 ст. 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення в подібних правовідносинах в іншій справі.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на підставі приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (справа №910/10784/16) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Судом також встановлено, що позивачем за зустрічним позовом копію зустрічної позовної заяви з додатками надіслано не на адресу для листування Публічного акціонерного товариства Український Професійний Банк (04053, вул. Січових Стрільців, 17, м Київ). Таким чином, позивача за зустрічним позовом слід зобов`язати надіслати на адресу для листування ПАТ Український професійний банк (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) копію зустрічної позовної заяви з додатками, докази такого надіслання надати суду.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста від 09.08.2021 про забезпечення позову відмовити.

2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 за первісним позовом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).

3. Зобов`язати позивача за первісним позовом надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 за первісним позовом копію первісної позовної заяви та всіх доданих до неї документів, докази такого надіслання надати суду.

4. Зобов`язати позивача за зустрічним позовом надіслати третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 за первісним позовом копію зустрічної позовної заяви та всіх доданих до неї документів, докази такого надіслання надати суду.

5. Зобов`язати позивача за зустрічним позовом надіслати на адресу для листування ПАТ Український професійний банк (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) копію зустрічної позовної заяви з додатками, докази такого надіслання надати суду.

6. Зупинити розгляд справи №910/7483/21 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №910/10784/16, що перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.09.2021.

Суддя А.Б. Мазовіта