Рішення

від 17.09.2021 по справі 515/658/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 515/658/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до "Товариства громадян-власників дачних будинків "Дачник" ( 68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Тузли, вул. Лебедівська, буд. 5 А , код ЄДРПОУ 26569482)

про стягнення надміру сплачених сум боргу по членським внескам та за електроенергію в розмірі 8 450,00 грн.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 (особисто); Хоменко І.М. (ордер від 22.06.2021 серія АІ № 1093717);

Від відповідача - Попова С.Ю. (ордер від 07.07.2021 серія ОД № 459875).

Суть спору:

27.05.2020 ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області із позовом до Товариства громадян-власників дачних будинків Дачник (далі - Відповідач, Товариство Дачник ) з вимогами про:

- визнання протиправним положення статуту Товариства Дачник , яким встановлено подвійну сплату платежів, в тому числі внесків, плати за землю, за зовнішнє освітлення однією особою (членом) в разі придбання ним ще однієї ділянки;

- стягнення надміру сплачених суми боргу по членським внескам у розмірі 4 200,00 грн. та за електроенергію в розмірі 4 250,00 грн.

В ході розгляду справи Татарбунарськім районним судом Одеської області, Позивач надав заяву, в якій відмовився від позову в частині визнання противоправним положення статуту Товариства Дачник , яким встановлено подвійну сплату платежів, і просив стягнути з відповідача на свою користь надміру сплачені ним суми боргу по членським внескам у розмірі 4 200,00 грн. та за електроенергію в розмірі 4 250,00 грн.

Заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.08.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення надміру сплачених сум боргу по членським внескам та за електроенергію - задоволено. Стягнуто з Товариства Дачник на користь ОСОБА_1 надміру сплачені суми боргу по членським внескам у розмірі 4 200,00 грн. та за електроенергію в розмірі 4 250,00 грн., а також, судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, Товариство Дачник подало заяву про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 09.11.2020 заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 04.03.2021 апеляційну скаргу Товариства громадян-власників дачних будників ДАЧНИК було задоволено частково. Заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.08.2020 скасовано, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства громадян-власників дачних будників ДАЧНИК про стягнення надміру сплачених сум боргу по членським внескам та за електроенергію, закрито. Роз`яснено позивачу, що він має право звернутися з даним позовом в порядку господарського судочинства до Господарського суду Одеської області, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області.

13.04.2021 на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.05.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Передано справу № 515/658/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства громадян-власників дачних будників ДАЧНИК про стягнення надміру сплачених сум боргу по членським внескам та за електроенергію до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 справу № 515/658/20 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Шаратову Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021 справу № 515/658/20 прийнято до свого провадження, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.06.2021.

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 23.06.2021 на 09.07.2021, від 09.07.2021 на 23.07.2021.

Протокольною ухвалою від 23.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.09.2021.

Протокольною ухвалою від 06.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2021.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити їх.

Позовні вимоги з посиланням на статті 1, 3, пункт 8 частини першої статті 11 Закону України Про громадські об`єднання від 22.03.2012 № 4572-VI, обґрунтовані порушенням прав Позивача як члена Товариства Дачник .

ОСОБА_1 зазначає, що він є членом громадської організації Товариства Дачник , оскільки має у власності дачний будинок АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Тузлівською сільською радою 02.11.2010. Право власності на цей дачний будинок зареєстровано 02.11.2010 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно ТОВ Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості .

Також, за Договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Татарбунарської районної нотаріальної контори 08.04.2011, зареєстрованим в реєстрі за № 648, Позивач придбав сусідню з його будинком земельну ділянку площею 0,020 га, розташовану на території с. Лебедівка Татарбунарського району Одеської області.

Позивач зазначає, що згідно зі статутом Товариства Дачник , кожен його член, якому належить ділянка, сплачує щорічні членські внески в розмірі 300 грн. Проте, Товариство Дачник несправедливо нарахувало йому заборгованість по членським внескам за 2012-2019 роки в сумі 5 100,00 грн., які він під тиском керівництва товариства був змушений сплатити 28.08.2019.

При цьому керівництво Товариства Дачник пояснило Позивачу, що така сума заборгованості по членським внескам виникла у зв`язку з тим, що в 2017 році було прийнято нову редакцію статуту, яким встановлено, що в разі об`єднання декількох земельних ділянок однією особою, всі платежі, в тому числі внески, плата за землю, за зовнішнє освітлення сплачується такою особою в подвійному розмірі.

Позивач вважає, що членські внески по своїй суті повинні сплачуватись окремо кожним членом товариства виключно за себе, і не можуть залежати від кількості земельних ділянок, що належить одній особі. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 вважає, що ним у складі суми 5 100,00 грн. було надміру сплачено 4 200,00 грн. При цьому, фактично визнає наявність у нього заборгованості за 2017, 2018, 2019 роки з розрахунку 300,00 грн. на рік у загальному розмірі 900,00 грн.

Також, ОСОБА_1 зазначає про неправомірність додаткового нарахування Відповідачем доплати за електроенергію за 2018 рік у сумі 4250 грн., яку він теж оплатив за вимогою керівника товариства.

У Відповіді на відзив від 02.09.2021 (вхід. від 06.09.2021 № 23378/21) Позивач, заперечуючи проти доводу Відповідача про затвердження розміру внесків загальними зборами, зазначає про неправомочність цих зборів через відсутність кворуму для вирішення питань порядку денного. Таке твердження Позивач обґрунтовує ненаданням Відповідачем списку присутніх та відсутністю зазначення у протоколах загальної кількості членів товариства.

Крім того, Позивач звертає увагу на те, що протокол від 02.05.2012 № 9 не підписаний головою зборів.

Позивач вказує на те, що рішення про збільшення розміру внесків за кожну земельну ділянку до 600,00 грн. прийнято правлінням (протокол від 28.05.2017). Однак відповідно до підпункту 5.7.10 пункту 5.7 Статуту Товариства Дачник , затвердженого загальними зборами товариства (протокол від 04.03.2017 № 2) встановлення розмірів вступного, членського, цільового внесків та термінів їх сплати відноситься до виключної компетенції Загальних Зборів членів товариства.

Також, за твердженням Позивача, Статут Товариства Дачник у редакції 2017 року не містить положень про збільшення розміру членського внеску в разі придбання у власність ще однієї земельної ділянки. А пункт 1.12 Статуту, який встановлює, що в разі об`єднання кількох земельних ділянок однією особою усі платежі (внески, плата за землю, за зовнішнє освітлення та інше) сплачуються з кожної ділянки початкового планування, на думку ОСОБА_1 , не стосується цього випадку, оскільки його земельні ділянки не об`єднанні між собою, адже мають окремий кадастровий номер.

Щодо боргу за електроенергію Позивач зазначає, що Відповідачем не надано жодних розрахунків заборгованості ОСОБА_1 . Твердження Товариства Дачник про порушення Позивачем правил користування електричною енергією жодними доказами не підтверджується. А навпаки, спростовуються Актом огляду електролічильника абонента ОСОБА_1 від 29.08.2019, згідно із яким, при огляді лічильника було виявлено відсутність механічних втручань до приладу.

Також, Позивач вказує на те, що з наданих Відповідачем документів про наявність заборгованості ОСОБА_1 , зокрема, Попередження від 18.08.2019, не можливо пересвідчитись у тому, хто проводив відповідні заміри та чи були у цих осіб спеціальне обладнання та відповідні знання.

Окрім того, Позивач зазначає про відсутність акта про порушення, передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, тобто документа установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача та є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Представник Відповідача, у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні повністю. У Відзиві від 15.07.2021 (вхід. від 16.07.2021 № 19084/21) Відповідач зазначає, що Товариство Дачник є громадською організацією добровільно об`єднаних громадян і діє на підставі Статуту з 17.08.2004 (Статут в новій редакції з 10.03.2017). Члени товариства є власниками дачних будинків та земельних ділянок, об`єднались для задоволення спільних потреб (обслуговування території, освітлення, забезпечення інфраструктури тощо), для чого встановили внески, якими покриваються відповідні витрати. ОСОБА_1 вступив до Товариства Дачник у 2008 році і у власноруч написаній заяві погодився виконувати обов`язки члена товариства.

Відповідач зазначає, що первісне відведення земельних ділянок здійснювалося за принципом одна одній особі, однак в подальшому деякі особи придбали сусідні ділянки, набувши прав та обов`язків попередніх користувачів. Питання щодо сплати внесків пропорційно кількості ділянок обговорювалось на зборах товариства неодноразово, про що, за твердженням Відповідача, було відомо й Позивачу. У 2012 році загальними зборами прийнято рішення про сплату 300 грн. на рік за кожну земельну ділянку площею 0,02 га (протокол від 04.05.2014). В 2014 році було прийнято рішення про сплату 300 гривень на рік за кожну земельну ділянку площею 0,02 га (протокол від 04.05.2014). 10.03.2017 Товариством Дачник було зареєстровано нову редакцію Статуту з положеннями щодо сплати членських внесків з кожної земельної ділянки площею 0,02 га (пункт 1.12 Статуту), а в подальшому з 2017 року було збільшено розмір внесків до 600,00 гривень на рік за кожну земельну ділянку (протокол загальних зборів від 28.05.2017).

Відповідач звертає увагу на те, що ОСОБА_1 з 2010 року є власником будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_3 . А також, з 2011 року Позивач є власником суміжної земельної ділянки площею 0,02 га за № 14.

Товариство Дачник зазначає, що кожний його член зобов`язаний сплачувати 300,00 грн. на рік за кожну земельну ділянку в період з 2012 по 2016 рік, і по 600,00 грн. починаючи з 2017 року. Тобто, загальний обсяг внесків Позивача, що підлягали сплаті за дві земельні ділянки з 2012 по 2019 рік, складає 6 600,00 грн., а саме (300 Х 2 Х 5 + 600 Х 2 Х 3 = 6 600,00). На час надіслання Попередження від 28.05.2019 Позивачем було сплачено лише 1 500,00 грн. А різницю в сумі 5 100,00 грн. (6 600,00 - 1 500,00 = 5 100,00) ОСОБА_1 було сплачено 28.08.2019 із зазначенням у квитанції в призначенні платежу погашення боргу за членськими внесками за 2012-2019 рр діл. 14, 15 . Отже, на думку Відповідача, жодні правові підстави для повернення даної суми відсутні.

Також, Відповідач зазначає, що на земельних ділянках Позивача розташовані дачні будинки, які підключені до електроенергії, встановлені лічильники розрахунку обліку. Товариством Дачник укладено з АТ Одесаобленерго Договір на постачання електричної енергії від 15.02.2007. Товариство є відповідальним перед постачальником за сплату за енергію в повному обсязі, а члени товариства є субспоживачами з обов`язком сплати товариству за спожиту електроенергію згідно показів лічильників. Станом на серпень 2019 року у Позивача утворилась заборгованість за несплачену електроенергію, з якою він частково погодився, сплативши за 2018 рік доплату у розмірі 4 250,00 грн., що підтверджується квитанцією від 29.08.2019 з призначенням платежу за ел. Енергію за 2018 р. - доплата .

При цьому, Відповідач наголошує, що в позовній заяві не наведено розрахунків та Позивачем не надано доказів щодо споживання ним електроенергії за вказаний період і перевищення загальної виплати на зазначену суму.

У Запереченнях від 08.09.2021 (вхід. від 09.09.2021 № 23862/21) Відповідач заперечує проти доводу Позивача про неправомочність Загальних зборів членів товариства через відсутність кворуму для вирішення питання про затвердження розміру внесків.

Відповідач зазначає, що відповідно до протоколу Загальних зборів Товариства Дачник від 02.05.2012 зборами було вирішено сплачувати членські внески пропорційно площі земельних ділянок, а саме, за кожний рік починаючи з 2004 року в затвердженому розмірі 200,00 грн., а потім по 300,00 грн. з кожної ділянки, а саме з 0,02 га. При цьому, Товариство Дачник наголошує на тому, що Позивач не оскаржує змістовне значення цього рішення, а звертаючи увагу на оформлення протоколу, зазначає обставини, які не впливають на правомірність рішення членів товариства. Відповідач зазначає, що рішення, оформлене цим протоколом виконується членами товариства, і, на теперішній час, ніким не оскаржувалося і загальними зборами не скасовувалося. А в подальшому, таке саме рішення було знову прийнято загальними зборами (протокол від 04.05.2014), а аналогічні положення у 2017 році внесені до Статуту товариства.

Заперечуючи проте доводу ОСОБА_1 про незастосування до спірних правовідносин положень пункту 1.12 Статуту Товариства Дачник , затвердженого загальними зборами товариства (протокол від 04.03.2017 № 2), Відповідач наголошує, що твердження Позивача є свавільним тлумаченням, а в цьому пункті не зазначається про об`єднання декількох ділянок в одну ділянку із заміною державного акта та встановленням нових меж, а йдеться про володіння однією особою кількома ділянками.

Також, заперечуючи проти доводу Позивача про прийняття правлінням Товариства Дачник рішення про збільшення розміру внесків за кожну земельну ділянку до 600,00 грн. (протокол від 28.05.2017) із порушенням виключної компетенції Загальних зборів, встановленої підпункту 5.7.10 пункту 5.7 Статуту, Відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 4.8.3 пункту 4.8 Статуту члени Товариства зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, плату за використану електроенергію, вступні, цільові та членські внески в розмірах та строки, що встановлюються Правлінням Товариства.

Крім того, Відповідач зазначає, що відповідно підпунктів 4.7.3, 4.7.4 пункт 4.7 Статуту Товариства Дачник , затвердженого загальними зборами товариства (протокол від 04.03.2017 № 2), члени Товариства мають право звертатися до органів Товариства з запитами та пропозиціями, пов`язаними з діяльністю Товариства, одержувати відповіді, а також оскаржувати рішення, дії, бездіяльність керівних органів Товариства, подавати заяви, заперечення і скарги на прийняті ними рішення до Правління та вимагати розгляду скарг та заяв на Загальних зборах. Однак, ОСОБА_1 з моменту прийняття нової редакції Статуту, а також складання протоколу від 28.05.2017, не вчиняв жодних дій, спрямованих на оскарження підвищення розміру членських внесків, не порушував дане питання на загальних зборах, не подавав запити з приводу даного питання.

Окремо Відповідач вказує на те, що обставина збільшення розміру членських внесків з 300,00 грн. до 600,00 грн. не була підставою позову, адже ОСОБА_1 в обґрунтування повернення грошей наводив неправомірність сплати членських внесків пропорційно кількості ділянок, вважаючи, що одна особа має сплачувати членський внесок без урахування їх кількості/ площі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши Позивача, його представника та представника Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 є власником 1/1 частки об`єкту нерухомості - дачного будинку з мансардою, загальною площею 196,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Тузлівською сільською радою 02.11.2010. /т. І а.с. 5/.

Право власності Позивача також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.11.2010 № 27851774, згідно із яким, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 31945770, а саме, дачний будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Підставою виникнення права власності є Свідоцтво про право власності серія НОМЕР_2, видане на підставі рішення виконавчого комітету Тузлівської сільської ради від 27.10.2010 № 155. /т. І а.с. 6/.

Також, за Договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посвідченим 08.04.2011 державним нотаріусом Татарбунарської районної нотаріальної контори Єпішкіною С.В., зареєстрованим в реєстрі за № 648, Позивач придбав земельну ділянку площею 0,020 гектарів, що розташована на території с. Лебедівка, Тузлівської сільської ради, Татарбунарського району Одеської області, кадастровий номер 5125085600:04:001:0261. /т. І а.с. 7/.

Сторонами визнаються обставини належності Позивачу двох земельних ділянок площею 0,020 кожна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (під дачним будинком) і АДРЕСА_5 (з кадастровим номером 5125085600:04:001:0261).

17.08.2004 Татарбунарським районним управлінням юстиції зареєстровано Статут Товариства громадян-власників дачних будинків Дачник , затверджений загальними Зборами власників дачних будинків, протокол від 10.07.2004 № 1 (далі - Статут в редакції 2004 року). /т. І а.с. 104-108/.

30.08.2004 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесений запис № 15491200000000008 про державну реєстрацію Товариства Дачник . /т. ІІ а.с. 2-8/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.4 Статуту в редакції 2004 року Товариство громадян-власників дачних будинків Дачник є громадською організацією добровільно об`єднаних громадян, створено на підставі рішення Загальних зборів від 10.07.2004 (протокол № 1) на підставі статті 36 Конституції України та Закону України Про об`єднання громадян від 16.06.1992. Товариство за своїм правовим статусом є місцевим об`єднанням громадян і діє на території Татарбунарського району Одеської області.

Метою створення і діяльності товариства є задоволення законних інтересів членів товариства, пов`язаних зі здійсненням їх діяльності без цілі отримання прибутку. Завданнями товариства є: захист прав та законних інтересів членів товариства; вирішення питань ефективної і раціональної діяльності товариства та використання його майна; вирішення всіх питань пов`язаних із забезпеченням діяльності товариства для досягнення поставленої мети (пункти 2.1, 2.2 Статуту в редакції 2004 року).

Пунктами 3.2, 3.3 Статуту в редакції 2004 року передбачено, що членами товариства можуть бути громадяни, які досягли 14 років. Для вступу в члени товариства громадянин подає письмову заяву виконавчому органу товариства, який приймає рішення про прийом до товариства.

15.05.2008 ОСОБА_1 подано заяву керівнику Товариства Дачник , у якій він просив зареєструвати його в члени товариства, і зобов`язався виконувати всі встановлені Статутом та зборами членів товариства вказівки за які несе відповідальність. Також гарантував сплату внесків щорічно до 1 травня починаючи з 2004 року. /т. І а.с. 40/.

30.05.2008 рішенням правління товариства Дачник ОСОБА_1 прийнято в члени товариства, що підтверджується відповідним протоколом. /т. І а.с. 140/.

02.04.2010 Загальними зборами членів товариства Дачник прийнято рішення з 2010 року ввести збільшення добровільних внесків у розмірі 300 грн. (Протокол від 02.04.2010). /т. І а.с. 136-139/.

Як випливає з Протоколу Загальних зборів Товариства громадян-власників дачних будинків Дачник від 02.05.2012 № 9 за результатами голосування по пункту 5 Порядку денного прийнято рішення заборгованість по добровільним внескам сплачувати з 2004 року з кожної земельної ділянки, а саме, 0,02 га, в затвердженому розмірі 200,00 грн., а потім по 300,00 грн. За прийняття цього рішення голосували За - 56 осіб, Проти - 0, Утримались - 0. /т. І а.с. 125-128/

Також Зборами членів товариства Дачник (Протокол від 04.05.2014 № 11) прийнято наступне рішення: Якщо члени товариства мають більш, ніж одну ділянку площею 0,02 га, зобов`язати платити членські внески у розмірі 300 грн. за кожну придбану ділянку . За прийняття цього рішення голосували За - 38 осіб, Утрималися - 2 особи. /т. І а.с. 129 -131/.

Суд не приймає довід Позивача щодо неправомочності наведених загальних зборів членів товариства Дачник через відсутність кворуму для вирішення питань порядку денного, оскільки прийняті цими зборами рішення не визнавалися недійсними в судовому порядку та не скасовувалися самим товариством. Недійсність цих рішень не є предметом спору у цій справі, а встановлення обставин наявності кворуму необхідного для прийняття рішень не входить до предмету доказування.

Щодо відсутності на протоколі від 02.05.2012 підпису голови загальних зборів, слід зазначити, що цей недолік в оформлені документу, за наявності підпису секретаря зборів Голікової Г.А. , тобто особи уповноваженої пунктом 5.5 Статуту в редакції 2004 року на його підписання, не має своїм наслідком автоматичну та безумовну недійсність рішень прийнятих зборами, оскільки не спростовує сам факт їх проведення та прийняття відповідних рішень.

04.03.2017 Загальними зборами Товариства громадян-власників дачних будинків Дачник (Протокол № 2) затверджено нову редакцію Статуту товариства (далі - Статут в редакції 2017 року). /т. І а.с. 42-52/.

10.03.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесений запис № 15491050005000008 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи. /т. ІІ а.с. 2-8/.

Пунктом 1.12 Статуту в редакції 2017 року встановлено, що в разі об`єднання кількох земельних ділянок однією особою усі платежі (внески, плата за землю, за зовнішнє освітлення та інше) сплачуються з кожної земельної ділянки початкового планування.

Суд не приймає довід Позивача про те, що пункт 1.12 Статуту в редакції 2017 року не стосується спірних правовідносин через відсутність об`єднання його земельних ділянок між собою, оскільки в цьому пункті не зазначається про об`єднання декількох ділянок в одну ділянку із заміною державного акта та встановленням нових меж, а йдеться про поєднання (об`єднання) саме прав на земельні ділянки початкового планування за однією особою.

Судом встановлено, що Правлінням товариства Дачник (Протокол від 28.05.2017) прийнято рішення про збільшення розміру внесків у 2 рази (600 грн.). /т. І а.с. 132-135/.

Суд не приймає довід Позивача про прийняття вказаного рішення Правлінням товариства Дачник з порушенням встановленої компетенції, з огляду на наступне.

Обставина збільшення розміру членських внесків рішенням Правління Товариства Дачник з 300,00 грн. до 600,00 грн. не є підставою позову, тобто обставиною, якою Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Адже ОСОБА_1 заявлено позов з підстави прийняття Відповідачем рішень про сплату членських внесків пропорційно кількості ділянок, що належать одній особі. А довід про неправомірне збільшення розміру внеску до 600,00 грн. рішенням правління був викладений лише у Відповіді на відзив від 02.09.2021 (вхід. від 06.09.2021 № 23378/21). При цьому, Позивач не подавав будь яких заяв про зміну підстав позову відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України. А відтак, позов підлягає розгляду судом за первісними заявленими підставами.

Однак, суд вважає за необхідне додатково зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 5.7.10 пункту 5.7 Статуту в редакції 2017 року встановлення розмірів вступного, членського, цільового внесків та термінів їх сплати відноситься до виключної компетенції Загальних Зборів членів товариства.

Проте, відповідно до підпункту 4.8.3 пункту 4.8 Статуту в редакції 2017 року, члени Товариства зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, плату за використану електроенергію, вступні, цільові та членські внески в розмірах та строки, що встановлюються Правлінням Товариства. А підпунктом 4.8.2 пункту 4.8 Статуту в редакції 2017 року встановлено обов`язок членів товариства виконувати рішення керівних органів Товариства.

Отже наявна колізія положень Статуту в редакції 2017 року встановлених у підпункті 4.8.3 пункту 4.8 і підпункті 5.7.10 пункту 5.7 щодо органу компетентного встановлювати розмір та строки сплати внесків членами товариства.

При цьому, відповідно до пунктів 3, 4, 8 частини першої статті 11 Закону України Про громадські об`єднання від 22.03.2012 № 4572-VI, статут громадського об`єднання має містити відомості, зокрема, про: порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання.

Отже, закон не визначає орган громадського об`єднання повноважний на встановлення розміру членських внесків, а відносить це до компетенції самого товариства, яке має вирішити це питання у відповідних положеннях статуту. А відтак, колізія положень у підпункті 4.8.3 пункту 4.8 і підпункті 5.7.10 пункту 5.7 Статуту в редакції 2017 року, має бути вирішена самим товариством. А до того моменту правомірним є й застосування положень підпункту 4.8.3 пункту 4.8, який надає право встановлювати розмір внеску саме Правлінню Товариства Дачник .

При цьому слід зазначити, що ані підпункт 4.8.3 пункту 4.8 Статуту в редакції 2017 року, ані рішення Правління Товариства Дачник (Протокол від 28.05.2017) не визнавалися недійсними в судовому порядку.

З огляду на те, що кожний член Товариства Дачник був зобов`язаний сплачувати 300,00 грн. на рік за кожну земельну ділянку в період з 2012 по 2016 рік, і по 600,00 грн. починаючи з 2017 року, загальний обсяг внесків Позивача, що підлягали сплаті за дві земельні ділянки з 2012 по 2019 рік, складає 6 600,00 грн., а саме (300 Х 2 Х 5 + 600 Х 2 Х 3 = 6 600,00). На час надіслання Попередження від 18.08.2019 Позивачем, за твердженням Відповідача, було сплачено 1 500,00 грн. Вказана обставина не заперечується й самим ОСОБА_1 . А різницю в сумі 5 100,00 грн. (6 600,00 - 1 500,00 = 5 100,00) ОСОБА_1 було сплачено 28.08.2019 із зазначенням у квитанції в призначенні платежу погашення боргу за членськими внесками за 2012-2019 рр діл. 14, 15 . /т. І а.с. 10/.

Отже, 4 200,00 грн., які були сплачені Позивачем у складі суми 5 100,00 грн., є членськими внесками правомірно нарахованими та отриманими Відповідачем. А відтак, жодні правові підстави для повернення даної суми відсутні.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимоги про стягнення сплаченої суми боргу по членським внескам в розмірі 4 200,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення надміру сплачених суми за електроенергію в розмірі 4 250,00 грн. слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 18.08.2019 членами правління та членами Товариства Дачник складено Попередження на адресу ОСОБА_1 у якому повідомлено про виявлення порушення норм підключення до електроенергії, споживання та оплати за електроенергію домогосподарством Позивача. А саме: не має вільного доступу до лічильника для візуального контролю; вхідний кабель має бути підведено зовні будинку, а не замурований; виявлено факт невірного обліку спожитої електричної енергії за показниками за 2016 р. - 4909 кВт, за 2017 р. - 4968 кВт, за 2018 р. - 2638 кВт, за 2019р. - 781 кВт. На цій підставі встановлений додатковий лічильник на лінію Позивача для контролю спожитої електроенергії.

Також у Попередженні від 18.08.2019 повідомлено, що членами комісії було виміряно потужність споживаної електричної енергії, яка склала 2,5 кВт на годину. Згідно виміру та показників контрольного лічильника розрахунок склав: 2,5 кВт Х 24 годин = 60кВт на добу, 60 кВт Х 92 дні (червень, липень, серпень) = 5520 кВт, 5520 кВт Х 2 (2018р., 2019р.) = 11040 кВт. Всього за підрахунками підписантів вказаного попередження заборгованість ОСОБА_1 складає 18 318,00 грн., а також наявна заборгованість зі сплати членських внесків у розмірі 5 100,00 грн. У цьому попередженні, із посиланням на пункт 4.9.3 Статуту товариства, висловлено вимогу: надати вільний доступ до лічильника; вивести вхідний кабель зовні будинку; погасити поточну заборгованість по електричній енергії; погасити заборгованість по членським внескам. А також зазначено, що у випадку невиконання цієї вимоги до 18.09.2019, Відповідач залишає за собою право відключити Позивача від електричної енергії. /т. І а.с. 27-28/.

29.08.2019 ОСОБА_1 було сплачено Відповідачу 4 250,00 грн. із зазначенням у квитанції в призначенні платежу за ел. Енергію за 2018 р. - доплата . /т. І а.с. 10/.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У матеріалах справи відсутні докази наявності заборгованості ОСОБА_1 за електроенергію у 2018 році для погашення якої ним було здійснено доплату у розмірі 4 250,00 грн. Не є таким доказом Попередження від 18.08.2019, оскільки воно не містить відомостей про те, хто проводив відповідні заміри та чи були у цих осіб спеціальне обладнання і відповідні знання.

Окрім того, Попередження від 18.08.2019 не є актом про порушення, передбаченим Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, тобто документом установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача та є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, Товариством Дачник отримано від ОСОБА_1 доплату за електроенергію за 2018 рік у сумі 4 250,00 грн. без достатньої правої підстави, а тому, у Відповідача, в силу норм частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України, наявний обов`язок з повернення цих коштів Позивачу незалежно від того, що таке збереження майна було результатом поведінки самого потерпілого.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимоги про стягнення з Відповідача надміру сплаченої суми боргу за електроенергію у розмірі 4 250,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

06.09.2021 на адресу суду від Позивача надійшла Заява про долучення доказів понесення витрат на надання правничої допомоги (вх. № 23379/21) в якій просить суд стягнути з Відповідача понесені ним витрати на надання правничої допомоги у даній справі в сумі 8 000,00 грн.

Судом встановлено, що 15.06.2020 між адвокатом Хоменко Іваном Миколайовичем та Позивачем укладено Договір про надання правничої допомоги № 58/20 (далі - Договір від 15.06.2020).

Відповідно до пунктів 1.1, 4.1 Договору від 15.06.2020 адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Замовник повинен здійснити оплату за послуги та здійснити компенсацію витрат протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку.

22.06.2021 адвокатом Хоменко І.М. виставлено Позивачу Рахунок на оплату послуг за надання правничої допомоги згідно договору № 58/20 від 15.06.2020 з детальним описом наданих послуг виконаних адвокатом № 1/21, відповідно до якого загальна сума наданих послуг складає 8 000,00 грн.

Судом встановлено що Позивачем оплачено вартість послуг адвоката відповідно до рахунку від 22.06.2021 № 1/21 в сумі 8 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.06.2021 № N1EIB3749M.

02.06.2021 між адвокатом Хоменко І.М. та Позивачем складено та підписано Акт прийому-передачі наданих послуг (з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) відповідна до якого сума наданих та прийнятих послуг становить 8 000,00 грн.

Крім того, Відповідач у Запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 просив суд стягнути з Позивача витрати пов`язані з розглядом справи (витрати на правничу допомогу) у розмірі 10 650,00 грн.

Судом встановлено, що 07.07.2021 між адвокатом Поповою Світланою Юріївною та Відповідачем укладено Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір від 07.07.2021).

Згідно із пунктами 1, 6 Договору від 07.07.2021 адвокат приймає на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах: представництво інтересів в Господарському суді Одеської області у справі № 515/658/20 (відповідач) та інша правнича допомога, пов`язана з даною справою. За надання правничої допомоги клієнт сплачує витрати за надання професійної правничої допомоги, розмір яких встановлюється на підставі акту виконаних робіт, виходячи з кількості часу, витраченого адвокатом (за ставкою 700 гривень/год за участь в засіданні (до якого зараховується час проїзду до суду) 500 грн./год інші послуги).

Відповідно до розрахунку від 08.09.2021 витрат на правничу допомогу згідно угоди про надання правничої допомоги від 07.07.2021 вартість послуг адвоката складають 10 650,00 грн., а саме:

1. Консультація 1 год. - 500 грн.;

2. Аналіз наданих документів, формування правової позиції 2 год. - 1 000,00 грн.;

3. Ознайомлення з матеріалами справи в Господарському суді Одеської області (складення заяви про ознайомлення, подання заяви, фотокопіювання матеріалів) 3 год. - 1 500 грн.;

4. Складення відзиву на позовну заяву 5 год. - 2 500,00 грн.;

5. Судове засідання (09.07.2021) 1,5 год. - 1 050,00 грн.;

6. Судове засідання (23.07.2021) 1,5 год. - 1 050,00 грн.;

7. Судове засідання (06.09.2021) 1,5 год. - 1 050,00 грн.;

8. Заперечення на відповідь на відзив 4 год. - 2 000,00 грн.

08.09.2021 між адвокатом Поповою С.Ю. та Відповідачем складено та підписано Акт приймання-передачі послуг згідно угоди про надання правничої допомоги від 07.07.2021 на загальну суму 10 650,00 грн.

Судом встановлено, що Відповідачем сплачено адвокату Поповій С.Ю. вартість адвокатських послуг в сумі 10 650,00 грн., що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера від 08.09.2021.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Господарського процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.02.2020 № 755/9215/15-ц.

Ані Позивачем, ані Відповідачем не надано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідно до частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, враховуючи часткове задоволення позову суд вважає за можливе здійснити пропорційно розподіл витрат Позивача на професійну правничу допомогу, та покласти на відповідача у розмірі 4 024,00 грн. та розподіл витрат Відповідача на професійну правничу допомогу, і покласти на Позивача у розмірі 5 293,05 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України, пунктами 3, 4, 8 частини першої статті 11 Закону України Про громадські об`єднання від 22.03.2012 № 4572-VI, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з "Товариства громадян-власників дачних будинків "Дачник" (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Тузли, вул. Лебедівська, буд. 5 А, код ЄДРПОУ 26569482) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 4 250,00 грн. (чотири тисячі двісті п`ятдесят 00 коп.) надміру сплаченої суми боргу за електроенергію , 422,93 грн. (чотириста двадцять дві гривні 93 коп.) витрат на сплату судового збору та 4 024,00 грн. (чотири тисячі двадцять чотири гривні 00 грн.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до "Товариства громадян-власників дачних будинків "Дачник" в частині стягнення надміру сплаченої суми боргу по членським внескам в розмірі 4 200,00 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь "Товариства громадян-власників дачних будинків "Дачник" ( 68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Тузли, вул. Лебедівська, буд. 5 А , код ЄДРПОУ 26569482) 1 044,70 грн. (одна тисячі сорок чотири гривні 70 коп.) витрат на сплату судового збору та 5 293,05 грн. (п`ять тисяч двісті дев`яносто три гривні 05 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 27 вересня 2021 р.

Суддя Ю.А. Шаратов