Ухвала

від 27.09.2021 по справі 120/11818/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

27 вересня 2021 р. Справа № 120/11818/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Водночас, особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідачів та просить зобов`язати їх здійснити перерахунок пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також призначити щомісячну державну адресну допомогу, починаючи з 20 січня 2016 року.

При цьому, позовна заява подана до суду лише 21 вересня 2021 року, тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду; при цьому, не подано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 908 грн.

Зі змісту позовної заяви сліду, що позивачем оскаржується бездіяльність двох відповідачів - Пенсійного фонду України та Управління соціального захисту населення; до органу пенсійного фонду адресовані вимоги, пов`язані із перерахунком та виплатою пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а до органу соціального захисту - вимоги щодо призначення щомісячної державної адресної допомоги.

Отже, позивачем заявлено три самостійні вимоги немайнового характеру (щодо проведення перерахунку пенсії за віком, що призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також щодо призначення щомісячної державної адресної допомоги), адже такі вимоги не пов`язані між собою, а тому сплаті підлягає судовий збір в сумі 2724 гривні (908 гривень х 3), за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Всупереч зазначеному, разом із позовною заявою не подано доказу сплати судового збору. Не надано також документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, згідно із вимогами пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.

Водночас протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевірити на відповідність зазначеним критеріям адміністративний суд може лише конкретні дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень.

Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає "у злісному та неналежному невиконанні своїх обов`язків яка призвела до порушення мого права що змусило мене звернутися до суду", однак не конкретизує, які саме обов`язки є предметом оскарження.

Водночас, з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Тому позивачеві необхідно конкретизувати, яку саме бездіяльність відповідачів він вважає протиправною і такою що порушує його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду.

Також відповідно до вимог частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, до позовної заяви не додані копії усіх документів, що долучені до позовної заяви, необхідні для надіслання таких відповідачам. При цьому, у позовній заяві зазначено, що такі документи не надаються відповідно до частини 9 статті 77 КАС України.

Водночас, варто зауважити, що стаття 77 КАС України не містить частини дев`ятої.

В той же час, стаття 161 КАС України є спеціальною нормою, якою визначено документи, що подаються до позовної заяви.

Виключення щодо подачі копій документів для інших учасників при зверненні до суду із позовом положення статті 161 КАС України не містять.

Крім того, вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви, встановлено ст. 94 КАС України. Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. За вказаним нормативно-правовим актом відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом" назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

В порушення вказаних норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 у справі №2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17, від 11.02.2020 у справі №826/2935/14.

Окрім того, пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, у поданій позовній заяві відсутнє письмове підтвердження про те, що до суду не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві, окрім іншого, зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Однак, у позовній заяві одного із відповідачів визначено Управління соціального захисту населення, не вказавши при цьому повного найменування юридичної особи, що також свідчить про невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 160 КАС України.

Також суд звертає увагу, що позивачем зазначено, що він проживає: "Португалія Portugal Rua.Vilarinho n0115 Peroselo 4560-750 Penafiel", однак позов подано безпосередньо до суду.

За таких обставин виникають сумніви щодо подачі та підписання позову саме позивачем.

Відтак, слід надати докази на підтвердження подачі та підписання позову саме позивачем.

З огляду на викладене вважаю, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії , залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна