Ухвала

від 27.09.2021 по справі 433/1348/21

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1348/21

Провадження №2-з/433/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 року

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Гавалешко П.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони використання на майно, що належить спадкодавцю ОСОБА_3 , а зараз, на підставі рішення суду, належить позивачу, а саме: земельної ділянки № НОМЕР_1 (рілля) кадастровий номер 4425486500:07:002:0025, площею 6,3196 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області; трактора колісного Беларус-892турбо, р/н НОМЕР_2 , 2010 року випуску заводський номер НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , об`єм двигуна 4750см.куб., та вилучити у відповідача документи на вказане майно до прийняття судом рішення та долучити їх до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову досукається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Надаючи оцінку обгрунтованості доводам заявника, суд виходить з такого.

Так, заявником зазначено, що рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 09.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_4 інтереси якої представляє ОСОБА_5 , третя особа що не заявляє самостійних вимог: Троїцька державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задоволено у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), у порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_3 право власності на: 1/2 частини земельної ділянки № НОМЕР_1 (рілля) кадастровий номер 4425486500:07:002:0025, площею 6,3196 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області; 1/2 частини земельної ділянки № НОМЕР_6 (рілля) кадастровий номер 4425486500:06:003:0001, площею 6,1304 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області; 1/8 частини - 1/2 спільної частки свинарника, загальною площею 444,3 метри квадратні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/8 частини - 1/2 спільної частини земельної ділянки, кадастровий номер 4425487000:11:001:0236, площею 0,3297 га для розміщення та обслуговування будівлі свинарника; 1/4 частини трактора колісний Беларус-892 Турбо, р/н НОМЕР_2 , 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , об`єм двигуна 4750 см.куб., маса машини 4000 кг; 1/4 частини трактора колісний Беларус-892, р/н НОМЕР_7 , 2017 року випуску, заводський № НОМЕР_8 , двигун № НОМЕР_9 , маса машини 4000 кг; 1/4 частини автомобіля марки - Volkswagen модель - Роlо, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1598, потужність двигуна 66, д/н НОМЕР_10 ; 1/4 частини автомобіля марки ЗАЗ-Daewoo, модель Lanos, 2008 року випуску, об`єм двигуна 1386, д/н НОМЕР_11 .

Крім того, до провадження Троїцького районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення порядку та способу користування майном.

При цьому, прохальна частина заяви про забезпечення позову містить вимогу про накладення арешту на земельну ділянку № НОМЕР_1 (рілля) кадастровий номер 4425486500:07:002:0025, площею 6,3196 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області; трактор колісний Беларус-892турбо, р/н НОМЕР_2 , 2010 року випуску заводський номер НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , об`єм двигуна 4750см.куб.

Водночас, заявником не наведено будь-яких мотивів накладення арешту саме на вказане вище майно і саме на всю частину даного майна.

Отже, заява про забезпечення позову містить лише формальні посилання на необхідність вжиття заходів забезпечення позову без зазначення конкретних доводів на підтвердження обставин щодо намірів відповідача здійснити відчуження даного майна та щодо наявності підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому, суд, у відповідності до положень закону, що врегульовують спірні правовідносини, виходить із характеру та обсягу позовних вимог та доказів, наданих позивачем на їх підтвердження, а також співставляє адекватність заходу забезпечення позову, про який просить позивач відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, слід зазначити, що стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово наголошував на тому, що має існувати розумна пропорційність між застосованими засобами та переслідуваною метою, а будь-яке втручання у право мирно володіти своїм майном має забезпечувати справедливий баланс , задовольняти вимогу законності та не бути свавільним.

Таким чином, вирішуючи питання необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, права якої можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та надає оцінку пропорційності такого втручання у право відповідача мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та приходить до висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову може призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідача та не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Аналізуючи викладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів, наданих заявником щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в зв`язку з недоведеністю, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя П.С. Гавалешко