Постанова

від 15.09.2021 по справі 420/13964/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/13964/20 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.

Дата і місце ухвалення 15.04.2021р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря - Челак Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмар» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмар» до Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) про визнання протиправним та скасування акту,

В С Т А Н О В И В :

09.12.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмар» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) про визнання протиправним та скасування акту, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати акт перевірки судна Авант (ІМО 8831596) від 30.06.2020 року (за формами А та В ), складений Державною службою морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація), в особі інспектора держави прапора (ІДП) Пазюрича О.А., у частині зауважень ІДП під кодами невідповідностей 14604 , 01101 , 10116 , 16105 , 07122 .

- постановити окрему ухвалу з відповідних питань та направити її для вжиття термінових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли системним порушенням закону.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Акт перевірки судна Авант (ІМО 8831596) від 30.06.2020 року (за формами А та В ), складений Державною службою морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) в особі інспектора держави прапора ОСОБА_1, у частині зауваження інспектора держави прапора під кодами невідповідності 0116 Навігаційні видання та 01105 Безпека вантажного судна .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмар» подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у неправомірному прийнятті до уваги додаткових пояснень відповідача, які фактично є відзивом на позовну заяву, та строк на подачу якого було пропущено відповідачем. Також апелянт не погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для колегіального розгляду справи.

Що стосується заперечень по суті справи, позивач посилався на відсутність законних підстав для проведення перевірки ІДП, на невідповідність інспектора кваліфікаційним вимогам до посад ІДП. На думку апелянта, відповідач не підтвердив наявність у ОСОБА_1 освіти за необхідним профілем та практичного досвіду у точній відповідності до вимог ІМО.

Апелянт також не погодився з думкою суду першої інстанції стосовно того, що інспектор Морської адміністрації не володіє правом затримувати судно. Апелянт зазначив, що згідно п. 2.3.7, 3.1 Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 року № 545 право ухвалювати рішення про затримання судна при виявленні критичних вразливостей прямо надається саме інспектору Морської адміністрації, у т.ч. ІДП.

В поданій апеляційній скарзі апелянт також висловив незгоду з встановленими в акті перевірки зауваженнями під кодами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити у цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, та ухвалити окрему ухвалу з відповідних питань.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Донмар є судновласником буксира Авант (прапор Україна, ІМО 8831596, 1990 року побудови), що підтверджується свідоцтвом про право власності на судно АВ № 000274 від 23.11.2018 року.

30.06.2020 року інспектором держави прапора Морської адміністрації України ОСОБА_1 відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України №545 від 17.07.2003 року, у порту Чорноморськ проведено перевірку буксира Авант , за результатами якої складено акти перевірки судна форми А та форми В .

Згідно акту перевірки форми В від 30.06.2020 року, інспектором держави прапора Морської адміністрації України ОСОБА_1 були виявлені наступні невідповідності:

1. код 14604 Документи (накладні) на поставку бункерного палива - бункерна розписка №6 - дата бункеровки 21.06.2020 року не вказана у судовому журналі;

2. код 14503 План курування сміттям - ознайомлення екіпажу з планом-операцією зі сміттям - відсутнє;

3. код 01101 Безпека вантажного судна по обладнанню та постачанню - кількість костюмів, що відповідають вимогам до рятувальних жилетів не відповідає переліку рятувальних засобів, радіо та навігаційного обладнання;

4. код 01305 Судові журнали/обов`язкові записи - останній запис 26.06.2020 року. Судно Авант зайшло у порт Чорноморськ 29.06.2020 року, підпис капітана з 27.06.2020 року - відсутній;

5. код 10116 Навігаційні видання - книга МАРПОЛ старого видання;

6. код 07122 План протипожежного захисту всього судна - пожежний план - відсутня ідентифікація судна Авант ;

7. код 09215 Інше. Службові приміщення - палуба заставлена банками з краскою;

8. код 07110 Протипожежне обладнання та засоби - діряві пожежні шланги;

9. код 02117 Корозія палуби - палуба та сходинки на лівий борт - діряві;

10. код 09201 Вентиляція. Робочі та службові приміщення - вентиляція у надбудові іржава, сітка - пошкоджена;

11. код 09226 Безпека вантажних трюмів та танків - швартові кінці у непридатному стані;

12. код 01105 Безпека вантажного судна - відсутні записи візитерів у журналі під час знаходження судна у порту Чорноморськ ;

13. код 15150 Міжнародний кодекс управління безпекою - потрібен аудит від признаної організації до виходу судна з порту.

Згідно Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України №545 від 17.07.2003 року, інспектором держави прапора Морської адміністрації України невідповідностям під номерами №1-5, 7-13 був встановлений код 17 - капітан проінструктований щодо усунення недоліків до відходу судна , невідповідності під №6 встановлений код 30 підстава для затримання судна .

Не погоджуючись з актом перевірки від 30.06.2020 року в частині зауважень ІДП під кодами невідповідностей 14604 , 01101 , 10116 , 16105 , 07122 , ТОВ Донмар оскаржило його до суду першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності акту перевірки, складеного ІДП О.А. Пазюричем від 30.06.2020 року в частині зауважень під кодами невідповідностей 10116 та 16105 . В іншій частині суд першої інстанції визнав акт правомірним, а позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.1.1 Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 року №545 (далі Правила №545), правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства (далі - Правила) розроблені для встановлення порядку державного контролю в портах за дотриманням на суднах вимог Міжнародних конвенцій, Кодексу торговельного мореплавства України, законодавчих актів України з безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля.

Відповідно до п. 1.4 Правил №545, державний інспектор - посадова особа Морської адміністрації, Держрибагентства України або служби капітана морського порту України, яка має відповідну кваліфікацію і уповноважена в установленому законодавством порядку здійснювати контроль за дотриманням на суднах, що заходять у морські порти України, правил мореплавства та вимог міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та визначення готовності суден до виходу в море.

Державними інспекторами є: інспектор контролю державою порту (далі - ІКДП); інспектор служби капітана морського порту (далі - ІСКМП); інспектор держави прапора (далі - ІДП).

Інспектор контролю державою порту (ІКДП) - державний інспектор Морської адміністрації, якого атестовано в установленому порядку для здійснення контролю за дотриманням на іноземних суднах міжнародних конвенцій України.

Інспектор держави прапора (ІДП) - державний інспектор Морської адміністрації, Держрибагентства України, який має відповідну кваліфікацію і якого атестовано в установленому порядку для здійснення контролю за дотриманням на українських суднах законодавчих актів і міжнародних конвенцій України.

Згідно 1.5 Правил, з метою забезпечення безпеки мореплавства та запобігання забрудненню із суден усі судна, що перебувають у морських портах України, підлягають обов`язковому контролю ІСКМП (інспектор служби капітана морського порту) і вибірковому контролю ІКДП (Інспектор контролю державою порту).

Розділом 2 Правил встановлено типи контролю.

Пунктом 2.3 Правил регламентується контроль держави прапора (контроль українських суден Морською адміністрацією та Держрибагентством України)

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 Правил українські судна згідно з Керівництвом щодо надання допомоги державам прапора в імплементації документів ІМО, затвердженим резолюцією А.847(20), підлягають періодичному інспектуванню державними інспекторами Морської адміністрації (Держрибагентства України).

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Правил передбачено, що інспектування українських суден Морською адміністрацією (Держрибагентством України) здійснюється для впевнення в тому, що ці судна відповідають вимогам чинного законодавства, правил мореплавства та міжнародних конвенцій України; суднові документи відповідають установленим вимогам та фактичному стану судна, його обладнання, постачання та системи управління безпекою.

Морська адміністрація інспектує судна, що плавають під Державним Прапором України; за винятком суден флоту рибного господарства.

Держрибагентство України інспектує українські судна флоту рибного господарства.

Згідно п.п. 2.3.3 п. 2.3 Правил інспектування українських суден здійснюється Морською адміністрацією (Держрибагентством України) в таких випадках:

- вибірково в плановому порядку за графіками, затвердженими начальником Морської адміністрації (начальником Держрибагентства України);

- на підставі заяви судновласника;

- якщо під час перевірки судноплавної компанії виявлені недоліки з питань управління безпечною експлуатацією суден;

- на підставі інформації СКМП про необхідність здійснення більш детальної перевірки;

- при отриманні актів про затримку суден іноземними ІКДП;

- при отриманні інформації від членів екіпажу або від інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення на ньому умов перевезення вантажів і пасажирів тощо.

Правилами встановлено, що перевірку судна слід проводити у присутності капітана і старшого механіка або осіб, що їх заміщують, або осіб, визначених капітаном або старшим механіком, таким чином, щоб не заважати нормальній роботі судна і праці екіпажу (п. 2.3.5 правил)

Згідно п.п. 2.3.6 п. 2.3 Правил за результатами перевірки суден інспекторами Морської адміністрації (Держрибагентства України) складається акт за формою А (додаток 2), а у разі наявності недоліків, які вимагають вжиття певних заходів - додатково акт за формою В (додаток 3). Під час складання акта за формою В необхідно чітко вказувати назву, номер правила, пункту або підпункту нормативного акта, вимоги якого порушені.

Якщо інспектором прийняте рішення про затримання судна, акти за формою А і В обов`язково надсилають у копіях капітану порту, в якому здійснювалася перевірка судна, Морській адміністрації (для всіх суден), Держрибагентства України (для суден флоту рибного господарства), судновласнику і класифікаційному товариству, яке здійснює нагляд за виконанням вимог міжнародних конвенцій на судні (п.п. 2.3.7 п. 2.3 Правил).

Таким чином, Правилами контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2003 року №545 чітко встановлено випадки, за яких Морською адміністрацією здійснюється інспектування українських суден.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався, крім іншого, на протиправність проведення самої перевірки (інспектування) судна, зазначаючи про відсутність законних підстав для її проведення.

Позивач вказував на те, що на запит адвоката Поляновського В.Г. Державною службою морського та річкового транспорту України було надано плани перевірок суден, що плавають під Державним прапором України на 2020 рік (контроль держави прапору), згідно яких перевірка буксиру Авант у 2020 році запланована не була. Позивач також вказував на відсутність будь-яких підстав, передбачених п.п. 2.3.3 п. 2.3 Правил для здійснення інспектування судна.

Заперечуючи проти вказаних доводів позивача, Морська адміністрація посилалась на те, що згідно п. 1.5 Правил, з метою забезпечення безпеки мореплавства та запобігання забрудненню із суден усі судна, що перебувають у морських портах України, підлягають обов`язковому контролю ІСКМП і вибірковому контролю ІКДП. Відповідач вказував на те, що оскільки буксир Авант заходив в порт Чорноморськ 30.06.2020 року його було перевірено інспектором держави прапора ОСОБА_1 та за результатами огляду судна складено акти за формою А та В.

У додаткових поясненнях від 08.04.2021 року щодо підстав проведення перевірки ІДП, відповідач вказав, що згідно п.п. 2.3.3 п. 2.3 Правил інспектування суден здійснюється Морською адміністрацією у випадку отримання інформації від членів екіпажу або від інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення на ньому умов перевезення вантажів і пасажирів тощо. Відповідач зазначив, що відповідно до інформації, яку отримав ІДП ОСОБА_1 28.06.2020 року судно Авант знаходилось на території ІСРЗ (судноремонтний завод) в районі причалу № 13. Також від осіб, які знаходились в районі причалу № 13 ІСРЗ ОСОБА_1 стало відомо про те, що 30.06.2020 року судно Авант буде відходити від причалу № 13 ІСРЗ та за допомогою лоцманської проводки буде буксирувати теплохід Eksom-1 (листи AVB /192 від 27.06.2020 року та AVB/193 від 28.06.2020 року ТОВ Морське агентство Альтаїр ). В свою чергу, як зазначив відповідач, 28.06.2020 року чи 29.06.2020 року (точну дату встановити не надається можливим) ОСОБА_1 стало відомо від працівників ІСРЗ, які знаходились в районі причалу № 13, що технічний стан судна Авант не відповідає вимогам Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року та Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року.

Враховуючи викладене, відповідач вказував на те, що підставою для проведення інспектування судна Авант ІДП ОСОБА_1 стала інформація щодо невідповідності судна вимогам міжнародних конвенцій - абзац 7 п. 2.3.3 Правил № 545. При цьому відповідач посилався на те, що ні Правилами № 545, ні іншими нормативно-правовими актами не встановлено вимог щодо порядку отримання, реєстрації, обліку інформації, яка стала підставою для проведення інспектування, а також ідентифікації осіб, які цю інформацію надали.

Надаючи оцінку правомірності проведеної ІДП перевірки (інспектування) судна Авант , за результатами якої складено акт про виявлені порушення, колегія суддів звертає увагу на наступне:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевірка (інспектування) є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим суб`єктом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

У практиці Верховного Суду сформувалась позиція, згідно якої, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді рішень, особа не позбавлена можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства.

Така правова позиція, як зазначає Верховний Суд, відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Таким чином, невиконання контролюючим суб`єктом вимог закону щодо підстав для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої.

З доданих до матеріалів справи доказів, зокрема, Плану перевірок суден, що плавають під Державним Прапором України на 2020 рік (контроль держави прапору), вбачається, що у 2020 році перевірка судна Авант запланована не була та у План перевірок судно не включено.

Як зазначає сам відповідач, інспектування судна Авант було проведено на підставі абз. 7 п.п. 2.3.3 п. 2.3 Правил № 545, тобто у зв`язку з отриманням інформації від членів екіпажу або від інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення на ньому умов перевезення вантажів і пасажирів тощо.

В свою чергу, згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними, відповідно до ст. 73 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, посилаючись на наявність передбачених п.п. 2.3.3 п. 2.3 Правил № 545 підстав для проведення інспектування судна Авант , відповідач не надав до суду жодного належного та допустимого доказу існування таких підстав, зокрема, відповідачем не надано жодного доказу отримання інформації від членів екіпажу або від інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення на ньому умов перевезення вантажів і пасажирів тощо.

Долучені відповідачем до матеріалів справи листи ТОВ Морське агентство Альтаїр AVB /192 від 27.06.2020 року та AVB/193 від 28.06.2020 року не є доказами наявності підстав для проведення інспектування судна Авант , передбачених п.п. 2.3.3 п. 3 Правил, оскільки є лише повідомленнями про прибуття судна Авант 29.06.2020 року в СРЗ, причал № 13 та його вибуття 30.06.2020 року з території СРЗ з причалу № 13 з проханням включити дане судно у плани постановки до причалу та відходу від причалу.

Сам факт прибуття судна у порт та вихід його з порту не є підставою для здійснення перевірки згідно п.п. 2.3.3 п. 2.3 Правил № 545, зокрема, абзацу 7 цього пункту.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності законних підстав для проведення 30.06.2020 року перевірки судна Авант , за наслідком якої складено оскаржуваний акт.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про порушення відповідачем порядку проведення інспектування ІДП судна Авант , а саме, проведення відповідної перевірки без наявності на те законних підстав, що є неприпустимим.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

З аналізу ст. 19 Основного Закону України вбачається, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом . Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Отже, можливість здійснення ІДП інспектування судна має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на здійснення такого заходу контролю прямо передбачене законом.

В даному випадку відповідачем не було дотримано вказаних вимог, оскільки, як вже зазначалось вище, проведення інспектування судна Авант відбулось поза межами правового поля, за відсутності підстав для його проведення, передбачених абх. 7 п.п. 2.3.3 п. 2.3 Правил № 545, на який посилався відповідач.

У рішенні ЄСПЛ у справі Свято-Михайлівська Парафія проти України (заява № 77703/01, п. 115) зазначено, що в світлі положень Конвенції, втручання може бути виправданим, якщо воно встановлено законом та здійснено згідно із законом , оскільки оскаржувані заходи повинні мати законодавче підґрунтя та передбачатися якісним законом, який має бути достатньо доступним та передбачуваним щодо наслідків його застосування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі, у разі потреби, за допомогою відповідної консультації регулювати свою поведінку (рішення у справах Larissis and Others v. Greece, заява № 23372/94, п. 40; Metropolitan Church of Bessarabia, заява № 45701/99 п. 109).

Допущення відповідачем вказаного порушення є, на думку колегії суддів, суттєвим та свідчить про грубе порушення прав позивача.

Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Правил № 545 передбачено, що результати перевірки судна можуть бути оскаржені капітаном судна, судновласником або власником судна у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду.

З огляду на все вище викладене, колегія суддів вважає, що порушення відповідачем вимог законодавства щодо проведення перевірки судна Авант безумовно впливає на законність наслідків такої перевірки. Встановлені судом обставини свідчить, зокрема, про незаконність акту перевірки, який складено за результатом проведення незаконної перевірки судна та є достатніми для визнання оскаржуваного позивачем акту протиправним та його скасування.

Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам та доводам сторін по справі, що призвело, на думку колегії суддів, до помилкового висновку суду про наявність відповідних підстав для проведення перевірки судна Авант та до неправильного вирішення справи.

З огляду на встановлення обставин, які на думку суду апеляційної інстанції, є достатніми для визнання протиправним та скасування акту перевірки, колегія суддів доходить висновку про недоцільність надання оцінки іншим аргументам позивача про незаконність оскаржуваного акту перевірки.

Слід зазначити, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Зокрема, у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

У поданій позовній заяві позивач просив суд постановити окрему ухвалу з відповідних питань та направити її для вжиття термінових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли системним порушенням закону.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 32 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Колегія суддів вважає, що окрема ухвала є способом реагування суду з його ініціативи на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.

При цьому, постановлення окремої ухвали є правом суду та вирішується на розсуд суду, виходячи із конкретних обставин справи.

В свою чергу в даному випадку колегія суддів не вбачає необхідності у постановленні окремої ухвали, а тому у цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм матеріального чи процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення - про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.12.2020 року № 881.

При зверненні з апеляційною скаргою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3153 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 932 від 11.05.2021 року.

З огляду на те, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем фактично було заявлено одну вимогу немайнового характеру, яка і була задоволена судом апеляційної інстанції за наслідком розгляду даної справи, колегія суддів колегія суддів доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми сплаченого судового збору, тобто 5 255 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмар» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмар» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт перевірки судна Авант (ІМО 8831596) від 30.06.2020 року (за формами А та В ), складений Державною службою морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) в частині зауважень ІДП під кодами невідповідностей 14604 , 01101 , 10116 , 16105 , 07122 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25, код ЄДРПОУ 41886120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донмар (68671, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Багате, вул. Шкільна, 23, код ЄДРПОУ 33723326), понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 27.09.2021 року.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук