У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020150100000654 за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 3червня 2021року, стосовно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, неодруженим, з початковою загальною середньою освітою, навчається в 9 класі Очаківської ЗОСШ-інтернат І-ІІІ ступенів Миколаївської обласної ради, є раніше не судимим, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2 ст.185КК України;
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_6
законний представник ОСОБА_5
захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.
В апеляційній скарзі законний представник обвинуваченого просить вирок суду відносно ОСОБА_6 змінити, на підставі ст.284 КПК України, ст. 48 КК України звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.
Короткий зміст вироку.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконуватиме покладені на нього судом обов`язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання,роботи та навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цим же вироком, ОСОБА_10 визнано винним у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_10 від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконуватиме покладені на нього судом обов`язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_10 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в солідарному порядку судові витрати за проведення судово-товарознавчихекспертиз у сумі 5066 (п`ять тисяч шістдесят шість) гривень 95 копійок на користь держави.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок суду занадто суворим, який має невідповідність ступеню тяжкості та особі засудженого.
Вважає, що суд не до кінця врахував пом`якшуючі обставини, передбачені ст.66 КК України, а саме те, що ОСОБА_6 активно співпрацював зі слідством, свою вину у вчиненні цього правопорушення визнав повністю, тим самим сприяв розкриттю злочину та встановленню істини у справі. Крім цього, в залі судового засідання щиросердно покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні. Скоїв кримінальні правопорушення у неповнолітньому віці. Матеріальний збиток повернутий. Навчався в школі-інтернаті, поведінка в період навчання зразкова. Наразі перебуває у складних життєвих обставинах та скрутному матеріальному становищі. Батька не має, сім`я малозабезпечена, мати є непрацездатною пенсіонеркою має інвалідність.
Зауважує, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_6 вчинив правопорушення, які відноситься до категорії невеликої тяжкості. В ході досудового розслідування неповнолітній ОСОБА_6 взяв участь у програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, та за результатом участі в цій програмі успішно її пройшов.
Звертає увагу, що при обранні міри покарання ОСОБА_6 судом не враховано, що він піддався поганому впливу зі сторони обвинуваченого ОСОБА_10 , який втягнув його у здійснення кримінальних правопорушень, сам ОСОБА_10 в судовому засіданні не заперечував цього факту.
Наразі, вона, як законний представник та мати обвинуваченого впевнена в тому, що її син ОСОБА_6 зараз має зразкову поведінку, розкаявся, не має намірів здійснювати нові кримінальні правопорушення перестав бути суспільно небезпечною особою вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність внаслідок зміни обстановки.
Вважає, що у суду були всі підстави звільнити ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України. Крім того, доказом виправлення ОСОБА_6 є також активна участь в спортивних змаганнях та отримання грамоти від Національної поліції Миколаївської області.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 30 січня 2020 року приблизно об 11 год. 30 хв., діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись на другому поверсі всередині приміщення «Універмаг» по АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно викрали пару чоловічих кросівок марки «Nike» вартістю 600 грн., чоловічу кофту темно-синього кольору марки «RESPECT COLLECTION» вартістю 450 грн. та чоловічу куртку темно-зеленого кольору марки «SEMIR» вартістю 800 грн., що належать ОСОБА_12 , після чого з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1850 грн.
Крім того, 23 вересня 2020 року в період часу з 10 год. по 11 год. неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , діючи повторно, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні магазину «Капітошка», що розташований на території КП «Очаківський ринок» по вул. Торговій, 32 в м. Очакові Миколаївської області, шляхом вільного доступу таємно викрали дитячий годинник з GPS трекером «Q 80» вартістю 452 грн., дитячий годинник з GPS трекером «Q 90» вартістю 592 грн. 67 коп., портативний зарядний пристрій «Xiaomi» ємністю 20800 мА/год вартістю 185 грн., портативний зарядний пристрій «Xiaomi» ємністю 10400 мА/год вартістю 123 грн. 67 коп., портативну колонку «Clip 3» зі шнуром живлення вартістю 236 грн. 67 коп., два бездротових навушника у футлярі вартістю 158 грн. 67 коп. за один та бездротовий навушник у футлярі вартістю 139 грн., що належать ФОП ОСОБА_13 , після чого з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 1887 грн. 68 коп.
Також 09 жовтня 2020 року приблизно о 12 год. 36 хв. неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , діючи повторно, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні магазину побутових товарів «SEGMENT» по АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу таємно викрали дві одиниці дезодоранту «Axe Дарк Темптейшн» вартістю 66 грн. 60 коп. за одну одиницю, дезодорант «Axe You» вартістю 66 грн. 60 коп., гель для душу «Axe Айс Breaker» об`ємом 250 мл вартістю 63 грн. та гель для душу «Axe Ексайт» об`ємом 250 мл вартістю 63 грн., що належать ТОВ «ТРЕЙДХІМ-ПРОМ», після чого з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 325 грн. 80 коп.
Дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідьсудді,пояснення учасниківпроцесу,вивчившиматеріали кримінальногопровадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Висновок суду, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за обставин наведених у вироку, підтверджений зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені вказаного злочину. Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення злочинів обвинуваченим.
Кваліфікація судом першої інстанції дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 185 КК України є вірною і апелянтом не оспорюється. За такого, вирок суду першої інстанції в цій частині, відповідно до положень ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядається.
Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, то суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 КК України врахував, те що він вчинив нетяжкі злочини, його особу, а саме те, що він є раніше не судимим, згідно з досудовою доповіддю органу пробаціїхарактеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відсутність обставин, що обтяжують покарання, щире каяття обвинуваченого та вчинення злочинів неповнолітнім як обставини, що його пом`якшують.
При призначенні покарання обвинуваченому судом першої інстанції обґрунтовано враховано, особа обвинуваченого і тяжкість вчинених ним злочинів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 75, 104 КК України, якщо він на протязі встановленого судом іспитового строку не вчинить нових кримінальних правопорушень та виконуватиме покладені на нього судом обов`язки.
Таке покарання, на думку апеляційного суду, відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. З урахуванням цього, підстав вважати призначене обвинуваченому покарання таким, що не відповідає вимогам кримінального законодавства, апеляційний суд не вбачає.
Судом у відповідності до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання додержано вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, за принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Посилання законного представника на повне визнання обвинуваченим вини, співпрацю зі слідством та щире каяття, як на підставу для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки є неприйнятними, оскільки, зазначені обставини, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, були враховані судом першої інстанції при ухваленні вироку та призначені обвинуваченому покарання в межах санкції статей закону за якими його визнано винним.
Апеляційні вимоги законного представника щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ст.48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки, є безпідставними з огляду на наступне.
Згідно ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до положень п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №1, звільнення від кримінальної відповідальності можливе у разі, коли особа вперше вчинила один з перелічених у вказаній статті злочинів.
З вироку суду встановлено, що ОСОБА_6 вчинив 3 крадіжки, 2 з яких за кваліфікуючою ознакою вчинені повторно, що виключає можливість застосування до нього положень ст.48 КК України.
Крім того, законним представником не наведено достатніх доказів того, що вчинені обвинуваченим діяння перестали бути суспільно небезпечними, а обстановка навколо обвинуваченого зазнала таких змін, що унеможливлює вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Отже, призначене судом покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, й підстав вважати його занадто суворим, як і підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 48 КК України, апеляційний суд не вбачає.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вирок законним, обґрунтованим, вмотивованим і справедливим, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 червня 2021 року, стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бутиоскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99939400 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Миколаївський апеляційний суд
Куценко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні