Рішення

від 24.09.2021 по справі 264/419/20

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/419/20

2/264/336/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді - Мушкета О. О. ,

за участю секретаря судового засідання - Дарменко В.В., Єрьоміної А.В.,

з участю позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом - Продун Г.М. ,

представника відповідача за первісним позовом ПП Равенна - ОСОБА_8.,

представника відповідача за первісним позовом ПП Равенна - Боцман І.А., Конуп І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, Приватного підприємства Равенна про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради від 30.07.2019 року № 7/43-4160, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зустрічним позовом Приватного підприємства Равенна до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: начальник відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевич Руслан Вікторович, приватний нотаріус Маріупольського міського округу Лушкіна Оксана Володимирівна, Маріупольська міська рада Донецької області про витребування майна із чужого незаконного володіння,-,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 13 лютого 2019 року він придбав у ОСОБА_3 4/5 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договором купівлі-продажу нерухомого майна питання щодо земельної ділянки, на якій воно розташовано, не вирішено. Позивач звернувся до Маріупольської міської ради (далі - ММР) з метою укладення договору оренди земельної ділянки та дізнався, що відповідачем у липні 2019 року прийнято рішення про поновлення строку оренди зазначеної земельної ділянки приватному підприємству Равенна . Вважає, що внаслідок неправомірних дій ММР порушено його право на придбання, користування, оренди земельної ділянки, призначеної для обслуговування належної йому нежитлової будівлі. Звернув увагу на незаконність поновлення строку оренди з попереднім орендарем та просив визнати протиправним та скасувати рішення ММР № 7/43-4160 від 30 липня 2019 року Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , визнати недійним договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений між ММР та ПП Равенна .

28 лютого 2020 року, до початку розгляду справи по суті, ПП Равенна подало зустрічний позов, в якому просило зобов`язати ОСОБА_1 передати йому 4/5 частини нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_4 передати йому 1/5 частини нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказане майно за відповідачами, скасувати рішення нотаріуса про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності, а також встановити нікчемність договорів купівлі-продажу частин спірної будівлі. Як на підставу вимог ПП Равенна посилається на те, що є власником нежитлових приміщень магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованих на першому поверсі п`ятиповерхового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У 2005 році між підприємством та ММР укладено договір оренди земельної ділянки для зведення прибудови закусочної до магазину згідно розробленого та погодженого проекту строком на 10 років, який виконувався позивачем за зустрічним позовом належним чином. У 2015 році ПП Равенна звернулось до ММР із заявою про продовження договору оренди, однак договір був продовжено лише в 2019 році.

Відповідно до ордеру про проведення земляних та інших видів робіт були зведені приміщення підвалу, першого поверху та надбудови, однак будівництво недобудованої прибудови використовувалось ОСОБА_4 для зберігання свого майна та офісу, який згодом перестав допускати представників позивача до будівлі.

Згодом ПП Равенна дізналось, що державний реєстратор військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевич Р.В. (далі - держреєстратор) у січні 2019 року зареєстрував право власності на нежитлову будівлю з підвалом, надбудовою, сходами, приямками, майданчиком та сходами за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , який жодного відношення до ПП Равенна не має. Реєстрацію здійснено на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, згідно з якою замовником робіт був ОСОБА_3 .

У лютому 2019 році ОСОБА_3 продав 4/5 частини вказаної будівлі ОСОБА_1 , а 1/5 - ОСОБА_4 , про що приватний нотаріус Маріупольського міського округу Лушкіна Оксана Володимирівна (далі - нотаріус) вніс відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вважає, що відповідачі внаслідок неправомірних дій незаконно захопили належне ПП Равенна майно та позбавили права власності. Об`єкт нерухомості в експлуатацію не вводився, а отже неможливо зареєструвати право власності на об`єкт незавершеного будівництва. Декларація про готовність об`єкта до експлуатація видається на підставі дозволу на виконання робіт, який, в свою чергу, вимагає документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, якого у ОСОБА_3 не було. Вказаному об`єкту також не присвоювалась поштова адреса, а отже останнім надано держреєстратору недостовірні дані при реєстрації права власності.

На думку ПП Равенна договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є нікчемними, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник, документи про підтвердження повноважень якого містяться в матеріалах справи - Продун Г.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити, в своїх поясненнях суду зіслались на обставини, викладені в позовній заяві та відповідях на відзив.

Відповідач за первісним позовом - представник Маріупольської міської ради Мащенко Д.О. заперечувала проти задоволення позову, подала письмовий відзив в якому зазначила, що 10 квітня 2019 року ПП Равенна звернулось із пакетом документів щодо поновлення права оренди земельної ділянки, інформацією про відчуження нерухомого майна, розташованого на вказаній ділянці ММР не володіла, та розглянула питання на підставі наданих заявником документів. Просила суд слухати справу у відсутності представника відповідача та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представники відповідача за первісним позовом ПП Равенна - ОСОБА_8., Боцман І.А. та Конуп І.М. позов ОСОБА_1 не визнали з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення та доводи позивача за первісним позовом та його представника, представників відповідача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом.

Статтею 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого останній придбав у власність 4/5 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташовано: нежитлова будівля літ. Б-1, підвал літ. Б/п, надбудова літ. Б/н, сходи літ. б, приямок літ. б1, приямок літ. б2, майданчик літ. б3, сходи літ. б4, загальною площею 469, 4 кв.м. Відчужується 4/5 частини вказаної нежитлової будівлі, а саме: нежитлова будівля літ. Б-1, підвал літ. Б/п, сходи літ.б, приямок літ. б1, приямок літ. б2, майданчик б3 загальною площею 372, 4 кв.м. Дана обставина стверджується копією договору купівлі-продажу від 13.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 171.

Судом встановлено, що зазначена частина нежитлової будівлі належала продавцеві - ОСОБА_3 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДЦ14212363405, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області 28.12.2012 року, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав, що стверджується Витягом з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 153558114 від 23.01.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748231114123, номер запису про право власності 29961796.

З зазначеного вище договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 13.02.2019 року також вбачається, що нотаріусом Лушкіною О.В., яка посвідчувала вказаний правочин, перевірено належність ОСОБА_3 відчужуваної останнім частини нежитлової будівлі, яка була предметом даного договору.

Як вбачається з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 156143603 від 13.02.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748231114123, державну реєстрацію належного позивачу ОСОБА_1 права власності на 4/5 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 проведено на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2019 року.

Судом встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу 4/5 частини зазначеного вище нежитлового приміщення, питання щодо земельної ділянки, на якій розміщене дане приміщення, залишилось не вирішеним .

З позовної заяви вбачається, що отримавши у встановленому законом порядку право власності на 4/5 частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 звернувся до спеціалістів для підготовки документів щодо укладення з органами місцевого самоврядування договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване придбане ним у власність нерухоме майно проте, при оформленні зазначених документів, із офіційного сайту Маріупольської міської ради йому стало відомо, що 30.07.2019 року Маріупольською міською радою було прийнято рішення "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Як вбачається із зазначеного рішення, рішення Маріупольської міської ради від 16.09.2005 року № 1436, договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 року № 4362, невід`ємною частиною якого є договір про внесення змін до цього договору від 22.05.2009 року, у ПП "Равенна" до 16.09.2015 року знаходилась в оренді земельна ділянка площею 0,0245 га. для будівництва та послідуючої експлуатації прибудови закусочної до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Равенна систематично , з моменту укладення договору оренди по 2015 рік вносило орендну плату за користування земельною ділянкою, що стверджується квитанціями, які наявні в матеріалах справи.

Орендар ПП Равенна звернулось до Маріупольського міського голови із заявою про продовження договору оренди земельної ділянки (заява не датована).

Листом заступника міського голови від 12.10.2015 року заявнику повідомлено про необхідність звернутись з цього приводу до Центру адміністративних послуг Діалог з відповідним пакетом документів (т.2). Інформація щодо звернення до такого центру в матеріалах справи відсутня.

Як вбачається з рішення Маріупольської міської ради № 7/43-4160 від 30.07.2019 року, яким вирішено:

- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) та поновити на 10 років строк оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412336600:01:007:0556) площею 0,0245 га для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та подальша експлуатація прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по АДРЕСА_1 ПП Равенна ;

- ПП Равенна подати до Центру надання адміністративних послуг заяву про оформлення проекту договору оренди вказаної земельної ділянки протягом трьох місяців від дня прийняття вказаного рішення. У випадку невиконання рішення вважати таким, що втратило чинність.

Як вбачається з письмових зауважень директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради до проекту рішення міської ради "Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , останній заперечував проти поновлення договору оренди земельної ділянки ПП Равенна з підстав, викладених у ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У зазначеному договорі земельної ділянки також зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення дії строку договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Судом встановлено, що не зважаючи на вимоги ЗУ "Про оренду землі", умови, визначені в договорі оренди земельної ділянки № 1436 від 16.09.2005 року, представник ПП "Равенна" до Маріупольської ради про поновлення права оренди земельної ділянки звернувся лише 10.04.2019 року.

Проте, не зважаючи на вищевикладене, 09 вересня 2019 року Маріупольська міська рада знову уклала з ПП Равенна договір оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років, що стверджується копією договору оренди земельної ділянки.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на ухвалення рішення про поновлення договору оренди ПП Равенна ) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону).

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі (ст. 19 Закону).

Статтею 31 Закону визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону (в редакції станом на день припинення першого договору оренди - вересень 2015 року) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивач не дотримався вимог частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Оскільки позивачем не дотримано процедури, встановленої частиною третьою статті 33 цього Закону, яка дає орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення в силу закону, не має підстав вважати, що він мав право на поновлення договору оренди.

Вказане відповідає висновку Великої палати Верховного суду № 159/5756/18 від 22 вересня 2020 року.

Крім цього, суд зазначає, що представник ПП "Равенна" при зверненні із заявою до Маріупольської міської ради про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки надав недостовірні відомості про те, що прибудова закусочної до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 вже побудована і після проведення державної реєстрації права власності на неї продана іншій особі.

Проте, не перевіривши достовірність наданих ПП " Равенна " відомостей щодо розташування на спірній земельній ділянці нерухомого майна та його належності, позивачу на праві власності, Маріупольська міська рада прийняла рішення про поновлення ПП " Равенна ", яке не є власником розташованого на земельній ділянці нерухомого майна, строку оренди земельної ділянки строком на 10 років.

Тобто, станом на 30.07.2019 року, ПП " Равенна " втратило як переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, так і на поновлення укладеного між ПП "Равенна" та Маріупольською міською радою договору оренди земельної ділянки від 14.12.2005 року № 4326 з додатком до нього, а тому не могла бути тією юридичною особою, яка наділена правом набуття землекористування у неконкурентний спосіб, поза межами аукціону.

Також, суд зазначає, що Маріупольською міською радою при прийнятті рішення про поновлення ПП "Равенна" договору оренди земельної ділянки було порушено правовий принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, Приватного підприємства Равенна про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради від 30.07.2019 року № 7/43-4160, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним є підставними та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову Приватного підприємства Равенна до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: начальник відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевич Р.В., приватний нотаріус Маріупольського міського округу Лушкіна О.В., Маріупольська міська рада Донецької області про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд зазначає наступне.

28 лютого 2020 року Приватне підприємства Равенна звернулося до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області із вказаним зустрічним позовом, в якому просило:

- зобов`язати відповідача ОСОБА_1 передати ПП Равенна , ЄДРПОУ 24650837, 4/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в складі нежитлової будівлі літ. Б-1, підвалу літ. Б/н, сходів літ.6, приямок літ. б-1, приямок літ. б-2, майданчик літ. б-3 загальною площею 372,4 кв.м., номер об`єкта нерухомості 1748231114123;

- зобов`язати відповідача ОСОБА_4 передати ПП Равенна , ЄДРПОУ 14650837, 1/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в складі надбудови літ. Б/н, сходів літ. б4 загальною площею 97,0 кв.м.; номер об`єкта нерухомості 1748231114123;

- скасувати рішення №45167697 від 23.01.2019р. державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Лясевича Руслана Вікторовича про реєстрацію права власності громадянина ОСОБА_3 на об`єкт - нежитлова будівля - Б-1, з підвалом - б/н, надбудовою - б/н, сходами - б, приямками - б1, б2, майданчиком - б3 та сходами - б4, загальна площа 469,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; номер запису про право власності 29961796, номер об`єкту нерухомості 17482311141323;

- дослідити обставини нікчемності та встановити нікчемність договору купівлі-продажу 4/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в складі нежитлової будівлі літ. Б-1, підвалу літ. Б/н, сходів літ. б, приямок літ. б-1, приямок літ. б-2, майданчик літ.б-3 загальною площею 372,4 кв.м.; між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , засвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною Оксаною Володимирівною та зареєстрованого за №171 від 13.02.2019 року.;

- скасувати рішення №45501415 від 13.02.2019 року нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної Оксани Володимирівни про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_1 на 4/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в складі нежитлової будівлі літ. Б-1, підвалу літ. Б/н, сходів літ. б, приямок літ.б-1, приямок літ. б-2, майданчик літ. б-3 загальною площею 372,4 кв.м.; номер об`єкта нерухомості 1748231114123, номер запису про право власності 30274872;

- дослідити обставини нікчемності та встановити нікчемність договору купівлі-продажу 1/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в складі надбудови літ. Б/н, сходів літ. б-4 загальною площею 97,0 кв.м.; між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4 , засвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною Оксаною Володимирівною та зареєстрованого за №250 від 27.02.2019р.;

- скасувати рішення №45727862 від 27.02.2019р. нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної Оксани Володимирівни про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_4 на 1/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в складі надбудови літ. Б/н, сходів літ. б4 загальною площею 97,0 кв.в.; номер об`єкта нерухомості 1748231114123, номер запису про право власності 30480881.

Цього ж дня ухвалою суду зустрічну позовну заяву Приватного підприємства Равенна (надалі - позивач за зустрічним позовом, ПП Равенна , Підприємство) залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Після усунення ПП Равенна недоліків зустрічної позовної заяви, ухвалою суду від 24.06.2020 року зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 у справі №264/419/20 та об`єднано їх в одне провадження.

Крім цього, ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 20 березня 2020 року було задоволено заяву Підприємства про забезпечення позову та накладено арешти на:

4/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в складі нежитлової будівлі літ. Б-1, підвалу літ. Б/н, сходів літ. б, приямок літ. б-1, приямок літ. б-2, майданчик літ. б-3, загальною площею 372,4 кв.м., номер об`єкта нерухомості 1748231114123, номер запису про право власності 30274872, заборонивши ОСОБА_1 і іншим особам вносити будь-які перетворення шляхом здійснення будівельних робіт, встановлення обладнання, монтажу або демонтажу конструктивних елементів до зазначеного майна;

1/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в складі надбудови літ. Б/н, сходів літ. б-4, загальною площею 97,0 кв.м. , номер об`єкта нерухомості 1748231114123, заборонивши ОСОБА_4 і іншим особам вносити будь-які перетворення шляхом здійснення будівельних робіт, встановлення обладнання, монтажу або демонтажу конструктивних елементів до зазначеного майна.

Зустрічні позовні вимоги ПП Равенна обґрунтовані тим, що Підприємство на підставі укладеного 20.09.2006 року з Маріупольською міською радою Договору № 942 купівлі - продажу нежитлового приміщення літ. А-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є власником вбудованого на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку нежитлового приміщення літ. А-5 приміщення №67, кімнати 1-7, 9-17 загальною площею 295,5 кв. м. в цілому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маріупольської міської ради. В даному приміщенні була організована робота магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 грудня 2005 року між ПП Равенна як орендарем і Маріупольською міською радою як орендодавцем укладено Договір оренди земельної ділянки , яка знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0245 га для розміщення на ній прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 . Договір укладено строком на 10 років, до 16.09.2015 року.

Оформивши всі необхідні дозвільні документи, 22 вересня 2008 року ПП Равенна , як замовник, уклало з ТОВ ЕМАНУЇЛ , як з підрядником, договір підряду, відповідно до умов якого підрядник зобов`язувався за завданням замовника виконати будівельні роботи прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник - прийняти та оплатити зазначені роботи протягом 3-х днів з моменту їх завершення. Сторони узгодили чинність договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених цим договором.

В 2008-2009 роках підрядником були зведені приміщення підвалу, першого поверху, надбудови загальною площею 469,4 кв.м., а ПП Равенна за платіжними дорученнями в кількості 8 штук на загальну суму 18 700 грн. вартість виконаних ТОВ ЕМАНУЇЛЬ робіт оплачена. Оскільки будівництво нежитлового приміщення закусочної в повному обсязі завершено не було, державна реєстрація права власності на нього не здійснювалась.

10 липня 2017 року ОСОБА_4 за Договором відчуження корпоративних прав передав у власність фізичним особам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 100-відсоткову частку у Статутному фонді ПП Равенна номінальною вартістю в 800 грн. З 13 липня 2017 року на посаду директора ПП Равенна був призначений ОСОБА_8 . Натомість, передача корпоративних прав не супроводжувалась передачею від ОСОБА_4 до батька та сина ОСОБА_10 активів Підприємства за відповідним актом. Передача документів відбулась із рук в руки також без складання акту приймання та їх передачі.

В період з липня 2017 року по січень 2019 року, приміщення недобудованої закусочної використовувалось ОСОБА_4 за усною домовленістю з ОСОБА_8 для зберігання майна, а ПП Равенна - для офісу бухгалтера, який вів облік діяльності Підприємства. В січні - лютому 2019 року, при оформленні ПП Равенна документів для реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва його керівнику ОСОБА_8 стало відомо, що зазначене право власності вже зареєстрував за собою ОСОБА_3 , який не мав ніякого відношення до ПП Равенна . Проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 стало можливим внаслідок надання останнім державному реєстратору Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевичу Р.В. наступних фальшивих документів: декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ДЦ 14212363405, зареєстрованої 28.12.2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, згідно якої замовником будівництва є ОСОБА_3 , а будівництво було здійснене на підставі дозволу на виконання робіт №10/555/1 від 11.10.2010 року; довідки №1005-04-1501 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 27.12.2018 року, згідно якої декларація № ДЦ 14212363405 є дійсною; рішення колегії Іллічівської районної адміністрації №3/08-1 від 13.08.2012 року про присвоєння поштової адреси будівлі; технічного паспорту №704-19 від 04.01.2019 року на будівлю, наданого ТОВ Амор-альянс ЄДРПОУ 41773240. Фактично, всі ці перелічені документи уповноваженими організаціями не складались та не видавались. Державний реєстратор Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевич Р.В. рішенням №45167697 на підставі наданих ОСОБА_3 заяви №32227564 від 17.01.2019 року та вказаних документів, не перевіривши їх на достовірність, зареєстрував право власності ОСОБА_3 на об`єкт нежитлової будівлі.

13 та 27 лютого 2019 року ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу, посвідченими приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В., продав відповідно 4/5 частки спірного об`єкта нерухомості ОСОБА_1 та 1/5 частини ОСОБА_4 , провівши державну реєстрацію вказаних правочинів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

21 березня 2019 року ПП Равенна , вважаючи протиправними дії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 щодо заволодіння нерухомим майном Підприємства, звернулось до прокуратури Донецької області із повідомленням про кримінальне правопорушення, на підставі якого, 28 березня 2018 року Маріупольською місцевою прокуратурою №2 внесено відомості до ЄРДР за № 42019051700000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням незавершене, повідомлення про підозру не оголошувалось.

За поданою ПП Равенна заявою та технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412336600:01:007:0556) площею 0,245 га для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (будівництво та подальша експлуатація прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по АДРЕСА_1 в Кальміуському районі міста Маріупольською міською радою прийнято 30 липня 2019 року рішення за №7/43-4160 про поновлення строку оренди земельної ділянки.

На виконання зазначеного рішення, 09 вересня 2019 року між Маріупольською міською радою - орендодавцем та ПП Равенна - орендарем на 10 років укладено Договір оренди земельної ділянки площею 0,245 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2336600:01:007:0556).

ПП Равенна вважає дії державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевича Р.В. щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну будівлю протиправними, а тому всі наступні правочини стосовно продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно 4/5 та 1/5 частини спірного приміщення є нікчемними, а державну реєстрацію приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіною О.В. права власності за цими відповідачами за зустрічним позовом - незаконною.

Виходячи із викладеного, ПП Равенна і звернулось до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області із зустрічною позовною заявою про скасування рішення державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевича Р.В. про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на об`єкт - нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання нікчемними договорів від 13.02.2019р. купівлі-продажу ОСОБА_3 , продавцем, на користь ОСОБА_1 та від 27.02.2019р. - на користь ОСОБА_4 відповідно 4/5 та 1/5 частин закусочної; скасування рішення приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О.В. про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на відповідно 4/5 та 1/5 частини спірної будівлі, витребувавши зазначене майно на користь ПП Равенна .

В судовому засіданні представники ПП Равенна : директор ОСОБА_8 , адвокати Боцман І.А., Конуп І.М. підтримали зустрічні позовні вимоги з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги ПП Равенна не визнав з огляду на їх безпідставність та суду пояснив, що з моменту державної реєстрації розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради від 29.01.1997року № 58р ПП Равенна він був його єдиним засновником та директором. 14 грудня 2005 року ПП Равенна за укладеним з Маріупольською міською радою договором отримало в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 0245 га для розміщення на ній прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 . Договір укладено на 10 років до 16.09.2015 року.

29 вересня 2006 року Підприємство за Договором №942 купівлі-продажу нежитлового приміщення літ.А-5., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 придбало у власність вбудоване в перший поверх п`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , яке Підприємство стало використовувати для організації роботи магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 . Придбане у власність ПП Равенна приміщення розташоване на орендованій у Маріупольської міської ради земельній ділянці. З метою облаштування роботи закусочної як прибудови до вказаного закладу торгівлі, ПП Равенна оформило всі необхідні дозвільні документи та 11 липня 2008 року в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області отримало Дозвіл на виконання будівельних робіт №08/04/543 з будівництва прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 зі строком чинності до 31 грудня 2008 року. Для розвитку господарської діяльності ПП Равенна отримало банківський кредит, який систематично і добросовісно погашало, але у 2008 році з причини світової економічної кризи Підприємство втратило фінансові можливості виконувати свої кредитні зобов`язання і банківська установа розпочала процедуру їх стягування у примусовому порядку. При викладених обставинах ПП Равенна втратило можливість фінансувати виконання робіт з будівництва закусочної.

В цей час фізична особа ОСОБА_3 запропонував продовжити будівництво при умові його фінансування за власний кошт з тим, щоб по завершенню будівництва ПП Равенна відшкодувало йому затрачені кошти, а при неможливості їх погашення передати на користь ОСОБА_3 право оформлення власності на себе з подальшим розпорядженням майном на власний розсуд.

Для виконання робіт на вказаних умовах 23 грудня 2008 року ОСОБА_4 як директор ПП Равенна уклав з ОСОБА_3 Договір про здійснення спільної діяльності . Серед документів, які були передані новому директору ПП Равенна ОСОБА_8 , знаходився і оригінал вказаного договору, а тому останній був добре обізнаний щодо його укладення і узгоджених сторонами умов.

Із вказаної дати укладення договору, тобто з 23 грудня 2008 року, він більше не займався будівництвом закусочної, оскільки всі ці питання були віднесені до зони відповідальності ОСОБА_3 і ПП Равенна жодних фінансових затрат щодо будівництва закусочної по АДРЕСА_1 не несло.

22 вересня 2008 року ПП Равенна не укладало договору підряду з ТОВ ЕМАНУЇЛ на виконання будівельних робіт саме з прибудови закусочної. Наданий ПП Равенна до зустрічної позовної заяви договір підряду від 22.09.2008 року з ТОВ ЕМАНУЇЛ з боку ПП Равенна не підписаний, а тому цей договір не є чинним. Зазначив, що фактично в період 2008 року ТОВ ЕМАНУЇЛ виконувало роботи з будівництва прибудови до нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку приміщення АДРЕСА_3 , придбаного у власність ПП Равенна за договором купівлі-продажу від 22.06.2006 року, та наданими ПП Равенна платіжними банківськими документами у кількості 8 штук за 2008-2009роки, на користь ТОВ ЕМАНУЇЛ оплатило вартість цих робіт на суму 18 700 грн., що відповідало загальному об`єму будівництва невеличкої за розміром прибудови.

Фактичні обставини оформлення ОСОБА_3 дозволу на виконання робіт №10/555/1 від 11.10.2010, на яке є посилання в декларації, як і самої декларації про готовність об`єкту до експлуатації №ДЦ 14212363405 та інших документів, наданих до державної реєстрації права власності на закусочну по АДРЕСА_1 , йому невідомі.

У 2014 році він був депутатом Маріупольської міської ради і на її сесіях активно відстоював проукраїнські позиції, в зв`язку з чим йому та його сім`ї стали надходити погрози, у тому числі і позбавлення життя. Належне ПП Равенна нерухоме майно було частково знищено шляхом підпалу чи зруйновано. З метою уникнення реалізації погроз він змушений був терміново виїхати з міста Маріуполя до міста Києва, і лише в 2019 році повернувся назад.

Для забезпечення виконання власних боргових зобов`язань перед ОСОБА_8 , 10 липня 2017року він уклав з останнім договір відчуження на його користь та на користь його сина ОСОБА_9 корпоративних прав у обсязі 100 відсотків статутного фонду ПП Равенна . Таке відчуження супроводжувалось передачею документів Підприємства із рук в руки , без складання відповідного акту їх приймання та передачі. Активи ж ПП Равенна не передавались і відповідний акт ними не складався та не підписувався. В липні 2020 року він звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про визнання договору відчуження корпоративних прав від 10.07.2017 року недійсним, який на даний час судом ще не розглянутий. Стверджує, що ніколи на балансі ПП Равенна ані прибудова за адресою: АДРЕСА_1 , ані будівельні матеріали, затрачені на її будівництво, не перебували, відомості про них відсутні в інших облікових документах. ПП Равенна не було власником спірного приміщення чи будівельних матеріалів, затрачених на його будівництво.

В кінці 2018 року йому від ОСОБА_3 стало відомо про реєстрацію ним права власності на прибудову до будинку АДРЕСА_1 на його власне ім`я, оскільки ПП "Равенна не відшкодувало на його користь понесені ним затрати на будівництво закусочної.

27 лютого 2019 року він уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу 1/5 частини нежилого приміщення-прибудови, сплативши на користь останнього 185 600 грн.

Йому відомо, що 19 лютого 2019р. ОСОБА_3 продав 4/5 частини спірної будівлі ОСОБА_1 , за якою вартістю, йому невідомо. Як при укладенні договору купівлі-продажу з ОСОБА_3 , так і зараз він впевнений в тому, що право власності у ОСОБА_3 на спірний об`єкт виникло на законних підставах і він, покупець 1/5 частини нежитлового приміщення закусочної, та ОСОБА_1 , покупець 4/5 частини вказаного приміщення, є їх добросовісними набувачами.

Дії приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіної О.В. з посвідчення договорів купівлі-продажу та державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виниклих за зазначеними правочинами прав власності у нього та у ОСОБА_1 , відповідають вимогам чинного законодавства України. ПП Равенна ніколи не було власником закусочної або будівельних матеріалів, витрачених на її будівництво, а тому не має правових підстав для пред`явлення вимоги про їх повернення.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат Продун Г.М. зустрічні позовні вимоги ПП Равенна не визнали, посилаючись на їх необґрунтованість та протиправність, та суду пояснили, що 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 як покупцем укладено з ОСОБА_3 як продавцем Договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі , за умовами якого продавець продав, а покупець купив 4/5 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташована: нежитлова будівля літ.Б-1, підвал літ. Б/п, надбудова літ. Б/н, сходи літ. б, приямок літ. б1, приямок літ. б2, майданчик літ. б3, сходи літ. б4, загальною площею 469,4 кв.м. Продано 4/5 частини нежитлової будівлі, а саме: нежитлова будівля літ. Б-1, підвал літ. Б/п, сходи літ. б, приямок літ. б1, приямок літ. б2, майданчик літ. б3, загальною площею 372,4 кв.м. (п.1 Договору). Зазначена частина нежитлової будівлі належить продавцеві на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДЦ 1421236340, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області 28.12.2012 року, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав згідно з Витягом з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 153558114 від 23.01.2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748231114123, номер запису про право власності 29961796. Вартість 4/5 частини нежитлової будівлі склала 742 400 грн., які ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 в повному обсязі до підписання цього договору, про що зазначено в пункті 3 вказаного договору.

При нотаріальному посвідченні даного правочину, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіна О.В. уважно вивчила надані ОСОБА_3 для укладення договору правовстановлюючі документи, визнала їх достатніми для вчинення правочину та перелік вказаних документів включила до пункту 2 зазначеного договору. Такі дії нотаріуса Лушкіної О.В. повністю відповідали приписам Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №296/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за №282/20595 і підстав для розумного сумніву в їх законності у відповідача за зустрічним позовом не виникло.

В подальшому, ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей закусочної. За вказаним договором купівлі-продажу настали реальні наслідки: ОСОБА_1 набув право власності на спірну будівлю, проводив в приміщенні будівельно-ремонтні роботи, сплачував вартість комунальних послуг, податок на нерухомість та інше. На момент придбання нежитлове приміщення перебувало в належному технічному стані, його будівництво було завершене.

Про наявність у ПП Равенна претензій щодо спірного майна ОСОБА_1 стало відомо лише 8 серпня 2019 року після отримання ним в Іллічівському районному суді м. Маріуполя Донецької області ухвали про накладення слідчим суддею в межах кримінального провадження №42019051700000026 від 28.03.2019 року арешту на 4/5 частини закусочної. ОСОБА_1 вважає себе добросовісним набувачем права власності на спірну будівлю, оскільки йому не було відомо про те, що, як стверджували представники ПП Равенна , документи для державної реєстрації права власності на прибудову до будинку АДРЕСА_1 були фальшивими, в противному випадку він би ні за яких обставин не пішов на ризик втратити такої великої суми кошти в розмірі 742 400 грн., які були сплачені ним за будівлю; приватний нотаріус Лушкіна О.В., засвідчивши в нотаріальному порядку спірний правочин, підтвердила його законність.

Представник відповідача за зустрічним позовом - Продун Г.М. додатково пояснила, що ОСОБА_1 не є спеціалістом в галузі права і законодавство не покладає на нього, як на покупця зобов`язання перевірки дійсності документів, наданих продавцем на підтвердження його (продавця) права власності щодо відчужуваного майна.

Також зазначила, що ОСОБА_3 в присутності нотаріуса Лушкіної О.К. завірив ОСОБА_1 , що нежитлова будівля на день укладання цього договору нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, під заставою, у спорі і під забороною (арештом) не перебуває, прав щодо неї у третіх осіб як в межах, так і за межами України немає, про що і зазначено в тексті договору. ПП Равенна ніколи власником приміщення закусочної або затрачених на її будову матеріалів не був, інших речових прав на неї не мав, а тому у Підприємства відсутні правові підстави для витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позовну заяву до суду не направляв, будь-яких клопотань про відкладення розгляду прави до суду також не направляв.

Третя особа за зустрічним позовом начальник відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб - підприємців військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевич Р.В. в судове засідання не з`явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа за зустрічним позовом приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіна О.В. в судове засідання на розгляд справи не з`явилась, подала суду письмову заяву, згідно якої просила суд слухати справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення та доводи представників позивача ПП Равенна за зустрічним позовом, відповідачів та представника відповідача за зустрічним позовом, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений зустрічний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлені ПП Равенна зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до статуту Приватного підприємства Равенна , затвердженого рішенням Власників від 10 липня 2017 року, засвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Чернишовою В.В., зареєстрованого в реєстрі за №№ 1667, 1668, власниками підприємства є ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , частки яких у статутному капіталі Підприємства є рівними (пункти 1.2, 6.4. Статуту).

Підприємство є самостійним господарюючим суб`єктом, має права юридичної особи, володіє відокремленим майном, від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права і несе обов`язки, виступає від свого імені в судах, здійснює виробничу, комерційну, посередницьку та іншу господарську діяльність, що не суперечить чинному законодавству і цьому Статуту з метою одержання прибутку .

Підприємство має самостійний баланс, поточний та інші (в тому числі і валютні) рахунки в установах банків, відповідні штампи та бланки зі своїм найменуванням (пункт1.5.Статуту).

Поточною діяльністю Підприємства керує його директор, який призначається на посаду рішенням Власників (пункт 4.2. Статуту).

Директор здійснює оперативне керівництво роботою підприємства; без довіреності діє від імені Підприємства, представляє його інтереси в усіх установах, підприємствах і організаціях в Україні та за її межами (пункт 4.5. Статуту).

Для забезпечення мети своєї діяльності підприємство може: вступати в договірні відносини з іншими юридичними особами, незалежно від форм власності, як на Україні, так і за кордоном, бути посередником між ними в зв`язку з виконанням робіт, що відносяться до предмету діяльності підприємства; укладати угоди з підприємствами, установами, організаціями, кооперативами, а також з приватними особами згідно з предметом своєї діяльності, в т.ч. купівлі-продажу, підряду, оренду, транспортування, страхування, доручення, комісії; брати участь в торгах, конкурсах, надавати гарантії, набувати або надавати правові документи або право їх використання (пункт 5.1. Статуту).

Підприємство самостійно планує свою діяльність, виходячи з попиту на продукцію, послуги, роботи (пункт 5.3. Статуту).Підприємство має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

Втручання в діяльність підприємства з боку будь-яких органів не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України (пункт 5.4. Статуту).

Підприємство веде бухгалтерський облік, звітується перед відповідними статистичними і фінансовими органами ((пункт 5.5. Статуту).

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші кошти /цінності/, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства (пункт 7.1. Статуту).

Судом встановлено, що 10 липня 2017 року між ОСОБА_4 як продавцем - з одного боку та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як покупцями - з другого боку укладено Договір відчуження корпоративних прав , за яким продавець відчужує, а покупці приймають у власність та сплачують обговорену договором суму за 100% частку у статутному фонді Приватного підприємства Равенна , з яких кожному покупцеві відчужується по 50% частки у статутному фонді номінальною вартістю 400 грн. з усіма правами та обов`язками, що належали власнику ПП Равенна відповідно до статуту ПП Равенна та законодавству України (пункт1.1. договору); статутний фонд Равенна складає 800 грн. (пункт 1.4. договору); за взаємною згодою сторін відчуження корпоративних прав ПП Равенна , вказаних в п.1.1. цього договору, вчиняється за номінальною вартістю частки, яка складає 800 грн., а кожен з покупців сплачує по 400 грн. за їх частини частки у статутному фонді ПП Равенна і зобов`язується сплатити їх відповідно до вимог цього договору (пункт 3.1. договору); грошові кошти отримані продавцем повністю до підписання цього договору. Підписами під цим договором сторони стверджують факт розрахунку за відчужене майно (пункт 4.2. договору).

Відповідно до частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Судом встановлено, що при укладанні зазначеного договору його сторони не узгодили передачу облікових та інших документів, активів (майна) ПП Равенна , у тому числі і прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сплатили за придбані у ОСОБА_4 корпоративні права по 400 грн. кожний загальною сумою - 800 грн., що відповідало загальному розміру Статутного капіталу ПП Равенна .

В судовому засіданні представники ПП Равенна та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 підтвердили, що фактично активи (майно) Підприємства на користь нових власників його корпоративних прав не передавались і, відповідно, документи щодо такої передачі не складались.

На підставі аналізу викладених обставин справи та умов Договору відчуження корпоративних прав ПП Равенна від 10.07.2017 року, суд приходить до висновку, що умовами вказаного договору не визначений порядок передачі активів (майна) Підприємства від попереднього власника корпоративних прав ОСОБА_4 до нових його власників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Сторонами не надано суду доказів того, що така передача фактично відбулась. Відсутність акту приймання-передачі активів ПП Равенна з причини зміни власника Підприємства позбавила суд об`єктивної можливості документально встановити факт передачі на користь нових Власників нежитлової прибудови до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За поясненнями відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 нежитлове приміщення закусочної ніколи не перебувало у власності ПП Равенна , а тому ним воно не передавалось батьку і сину ОСОБА_10 як новим власникам Підприємства. Позивачем за зустрічним позовом наведені пояснення ОСОБА_4 належними та допустимими доказами не спростовані.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Власників від 12 липня 2017 року та наказом №7-к від 13.07.2017 року ОСОБА_8 призначений на посаду директора ПП Равенна на ставку 0,5 ставки з 13 липня 2017 року.

В наданих суду поясненнях представники ПП Равенна керівник ОСОБА_8., адвокати Ботман І.А. , Конуп І.М. посилались на документи дозвільного характеру, наданих до суду в якості доказів, а саме: витяг з рішення колегії Іллічівськом районної адміністрації Маріупольського міської ради від 27.08.2008 року № 217 Про надання дозволу на знесення зелених насаджень на території Іллічівського району , за яким на підставі актів комісійного обстеження зелених насаджень, що розташовані на території Іллічівського району та підпадають під знесення у зв`язку з незадовільним станом ПП "Равенна дозволено знести зелені насадження, оплатити суму відновлюваної вартості та отримати ордер на знесення зелених насаджень. Проведення комісійного обстеження підтверджується Актом визначення якісного стану зелених насаджень на території, що відводиться під забудову за адресою: АДРЕСА_1 , складеним 09.01.2008 року Маріупольським комунальним підприємством зеленого будівництва та Актом обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парків, лісопарків, насаджень санітарно-захисних зон), що підлягають знесенню чи пересаджуванню у зв`язку із забудовою та впорядкуванням земельних площ , складеним 09.08.2008 року комісією, призначеною Іллічівськом районною адміністрацією згідно з розпорядженням від 06.09.2006р. №348-р; Ордер №689 на виконання земляних та інших видів робіт, пов`язаних з тимчасовими пошкодженнями існуючого благоустрою на території м. Маріуполя , за яким ПП Равенна , АДРЕСА_1, м. Маріуполь, дозволено проводити роботи з будівництва прибудови на території АДРЕСА_1, виданий адміністративно-технічною інспекцією виконкому Маріупольської міської ради на період з 15.09.2008 року по 30.12.2008 рік з продовженням строку його дії до 30.09.2009 року.

Суд зазначає, що вказані документи мають дозвільний характер щодо знесення зелених насаджень на території будівництва закусочної, але ПП Равенна не підтвердило суду належними та допустимими доказами виконання таких робіт.

Позивач за зустрічним позовом долучив до матеріалів справи Дозвіл на виконання будівельних робіт П №08/04/543 від 11 липня 2008 року , виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на виконання будівельних робіт з будівництва прибудови закусочної до магазину Азовочка по АДРЕСА_1 в м. Маріуполі зі строком дії до 31 грудня 2008 року. Основні етапи робіт: готовність об`єкту. Даний Дозвіл має відмітку про продовження строку його дії до 31.12.2009 року. Продовження дії Дозволу відбулось на підставі заяви ПП Равенна від 02.02.2009 року за вих. №9, в якій зазначено, що будівельні роботи з 31.12.2008 року по день подання заяви не проводяться. Відомості про подальше продовження строку дії Дозволу сторонами не надано.

Суд не приймає до уваги як доказ Дозвіл на виконання будівельних робіт П № 08/04/543 від 11 липня 2008 року , виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області , оскільки позивач за зустрічним позовом не надав доказів будівництва об`єкту саме за цим Дозволом. Більш того, в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДЦ 14212363405, зареєстрованої 28.12.2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, також наданої ПП Равенна , зазначено, що будівництво було здійснено на підставі дозволу на виконання робіт №10/555/1 від 11.10.2010 року. Вказаний Дозвіл позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не долучений, викладені суперечності Підприємством не усунені та не роз`яснені.

З матеріалів справи вбачається, що для виконання робіт з будівництва приміщення закусочної в 2008-2009 роках ПП Равенна був укладений договір підряду від 22.09.2008 року з ТОВ ЕМАНУЇЛ яке, як пояснили в судовому засіданні представники ПП Равенна , підрядні роботи і виконало. Зазначений договір підряду від 22.09.2008 року позивач за зустрічним позовом долучив до матеріалів справи.

Проте, суд критично оцінює наданий ПП Равенна зазначений доказ з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Оскільки Договір підряду від 22.09.2008 року не підписаний уповноваженим представником ПП Равенна як замовником, він є неукладеним.

Суд також звертає увагу і на той факт, що за Дозволом на виконання будівельних робіт П №08/04/543 від 11 липня 2008 року, на який посилається ПП Равенна як на правову підставу виконання робіт з будівництва закусочної, в графі Будівельні роботи проводить вказане ТОВ ДОНСТРОЙ ПЛЮС , ліцензія АВ №153522, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, а не ТОВ ЕМАНУЇЛ .

Окрім того, позивачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи паперові носії інформації під назвою Платіжне доручення , а саме: від 27.10.2008р. №3582 на суму 3000,00 грн.; від 28.10.2008р. №3583 на суму 4000,00 грн.; від 12.11.2008р. №3589 на суму 2700,00 грн.; від 18.11.2008р. №3600 на суму 1000,00 грн.; від 18.12.2008р. №3634 на суму 1000,00 грн.; від 06.03.2009р. №3687 на суму 1000,00 грн.; від 07.05.2009р. №3729 на суму 1000,00 грн.; від 08.09.2009р. №3831 на суму 5000,00 грн., за якими за 2008 рік значиться перерахованими на банківський рахунок ТОВ ЕМАНУЇЛ 11 700,00 грн., за 2009 рік - 7000,00 грн., а всього 18 700,00 грн.

Надані ПП Равенна Платіжні доручення не є належними, допустимими та достовірними доказами проведення Підприємством з ТОВ ЕМАНУЇЛ розрахунків з оплати вартості робіт з будівництва нежилого приміщення до будинку АДРЕСА_1 , оскільки: відсутні відмітки банку про вчинення банківських операцій по перерахуванню коштів з банківського рахунку ПП Равенна на банківський рахунок ТОВ ЕМАНУЇЛ ; відсутні відомості про рух коштів ПП Равенна в період 2008-2009 роки на його банківському рахунку; не доведено перерахування грошових коштів за виконання будівельних робіт на об`єкті закусочної; в заяві від 02.02.2009 року №9, складеної на продовження дії дозволу на виконання робіт, ПП Равенна стверджувало, що ним роботи з будівництва прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 з 31.12.2008 року не виконувались, що виключає оплату робіт з об`єкту закусочної в 2009 році.

Суд враховує також і ту обставину, що за твердженням ПП Равенна оплачена ним в 2008-2009 роках на користь ТОВ ЕМАНУЇЛ вартість будівельних робіт становила 18 700,00 грн. в той час, як за його інформацією, викладеною в позовній заяві і заяві про забезпечення зустрічного позову, вартість нежитлового приміщення склала 928 000 грн.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом, власник ПП Равенна станом на 2008 рік ОСОБА_4 , дійсно ТОВ ЕМАНУЇЛ залучалось підприємством для виконання робіт з будівництва прибудови, але до будинку АДРЕСА_4 , а не до будинку АДРЕСА_1 .

Судом за клопотанням відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 було долучено до матеріалів справи та досліджено в судовому засіданні свідоцтво про право власності на майно від 08.08.2006 року, реєстраційний №890, згідно з яким вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 223,9 літ.А-5, розташоване на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку приміщення АДРЕСА_5 , кімнати 1, 3 - 10, 12 - АДРЕСА_6 , на праві власності належить ПП Равенна та технічний паспорт до нього.

Документ, на який також посилається ПП Равенна як на підставу виникнення у нього права власності на спірне майно, є Договір оренди земельної ділянки , укладений ним як орендарем 14.12.2005 року з Маріупольською міською радою як орендодавцем на оренду земельної ділянки площею в 0, 0245 за адресою: АДРЕСА_1 на 10 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачем за первісним позовом ОСОБА_4 до матеріалів справи також долучено Договір про здійснення спільної діяльності , укладений 23 грудня 2008 року між ПП Равенна - Сторона 1,та ОСОБА_3 - Сторона-2, відповідно до умов якого: для досягнення мети цього договору сторони здійснюють діяльність на засадах часткової участі щодо будівництва нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт) з подальшою реєстрацією права власності на закінчений будівництвом Об`єкт, а саме: першого поверху та підвалу нежитлової будівлі - за Стороною 2, та подальшою реєстрацією права власності на закінчений будівництвом Об`єкт, а саме: другого поверху нежитлової будівлі за Стороною 1 (пункт 1.2. договору); згідно даного договору: - для проведення робіт з будівництва Об`єкту Сторона - 1 надає земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; - для подальшої експлуатації Об`єкту Сторона 1 надає земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; - визначена даним пунктом договору земельна ділянка знаходиться в користуванні Сторони 1 на підставі договору оренди земельної ділянки (пункт 1.4. договору).

Сторони договору домовились, що фінансування робіт з будівництва Об`єкту, а саме: першого поверху та підвалу нежитлової будівлі - здійснює Сторона - 2 (пункт 1.5): Сторона - 2 зобов`язується: - здійснити будівництво Об`єкта, а саме першого поверху та підвалу нежитлової будівлі, у найкоротші строки за власні кошти; - після завершення робіт здійснити заходи щодо введення Об`єкта, а саме першого поверху та підвалу нежитлової будівлі, до експлуатації та реєстрації права власності на Об`єкт (пункт 2.2. договору); Сторона - зобов`язується відповідно до умов договору надати земельну ділянку площею, достатньою для проведення робіт з будівництва та експлуатації Об`єкту (пункт 2.3. договору); всі питання, пов`язані з організацією та виконанням робіт, отримання дозволів, погоджень щодо першого поверху та підвалу нежитлової будівлі здійснює Сторона - 2 відповідно до умов договору та діючого законодавства (пункт 3.4. договору).

При зазначених вище обставинах, суд приходить до висновку, що ПП Равенна за Договором оренди земельної ділянки від 14.12.2005 року протягом 10 років, тобто до 16.09.2015 року - правомірно та на законних підставах користувалось земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої будівництво об`єкту нерухомого майна прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому передача ОСОБА_3 цієї ділянки за Договором про здійснення спільної діяльності від 23.12.2008 року саме на реалізацію її цільового призначення не порушувала договору оренди, відповіла його умовам. При цьому введення об`єкту в експлуатацію відбулось в межах чинності договору оренди, що виключає віднесення цього будівництва до самочинного.

Суд зазначає, що сторонами по справі не надано будь-які інші докази передачі відповідачеві за зустрічним позовом вказаної земельної ділянки для забудови на підставі інших документів, аніж договір. При цьому умова договору про надання Підприємством земельної ділянки під будівництво Об`єкту не свідчить про виникнення у останнього права на земельну ділянку, а означає обов`язок ПП Равенна надати ОСОБА_3 фактичну можливість здійснювати будівництво на земельній ділянці, яка належить ПП Равенна на праві користування.

За умовами п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 2.3 Договору про здійснення спільної діяльності від 23 грудня 2008 року виконання ПП Равенна обов`язку щодо передачі земельної ділянки Сторони розглядали як частину внеску ПП Равенна в будівництво Об`єкту, без якого ОСОБА_3 не міг фінансувати та організувати будівництво.

На момент реєстрації ОСОБА_3 23.01.2019 року за собою права власності на спірну нежитлову прибудову - земельна ділянка, на якій вже було споруджено приміщення закусочної, в оренді у ПП Равенна чи іншої особи не перебувало. Власником земельної ділянки була громада міста Маріуполя, від імені якої діє Маріупольська міська рада.

Як вбачається із викладеного, при введенні об`єкта в експлуатацію - 28.12.2012 року - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на підставі відповідного договору в оренді ПП Равенна , а тому забудова її за погодженням з Підприємством виключила застосування норм ст. 376 ЦК України.

Оформлення ж ОСОБА_3 23.01.2019 року права власності на спірну будівлю, а саме в той період, коли право оренди земельної ділянки ПП Равенна було втрачено з причини закінчення 16.09.2015 року строку оренди, не надає позивачу за зустрічним позовом стверджувати про його превілійоване право зареєструвати за собою власність на спірне приміщення.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 був позбавлений можливості звернутись до Маріупольської міської ради із заявою про укладення договору оренди чи про приватизацію земельної ділянки, оскільки ПП Равенна 09 вересня 2019 року, приховавши від Маріупольської міської ради наявність на земельній ділянці нерухомого майна, належного на праві власності відповідачу за зустрічним позовом, уклала з останньою договір оренди, дійсність якого оскаржена в даній цивільній справі.

Таким чином, приймаючи до уваги все вищезазначене, суд зазначає, що ПП Равенна не подало до суду жодного доказу навіть своєї причетності до будівництва прибудови закусочної до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У відсутність правовстановлюючих документів, на підставі яких ПП Равенна могло б заявити про своє право володіння, розпорядження, користування спірним приміщенням, відсутні і підстави для захисту неіснуючого права.

На підтвердження зустрічних позовних вимог щодо скасування рішення №45167697 від 23.01.2019р. державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевича Руслана Вікторовича про реєстрацію права власності громадянина ОСОБА_3 на об`єкт - нежитлова будівля - Б-1, з підвалом - б/н, надбудовою - б/н, сходами - б, приямками б1, б.2, майданчиком - б3 та сходами - б4, загальною площею 469,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 29961796, номер об`єкту нерухомості 1748231114123 ПП Равенна долучило до справи в копіях: Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ДЦ 14212363405, зареєстровану 28.12.2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, згідно якої замовником будівництва є ОСОБА_3 , а будівництво було здійснене на підставі дозволу на виконання робіт №10/555/1 від 11.10.2010 року; довідки №1005-04-1501 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 27.12.2018р., згідно якої декларація № ДЦ 14212363405 є дійсною; рішення колегії Іллічівськом районної адміністрації №3/08-1 від 13.08.2012р. про присвоєння поштової адреси будівлі та технічного паспорту №704-19 від 04.01.2019 року на будівлю, наданого ТОВ Амор-альянс .

Як зазначили представники ПП Равенна в позовній заяві та в судовому засіданні, вказані документи були ними отримані від слідчого Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області при ознайомлені їх як потерпілих з матеріалами кримінального провадження №42019051700000026 від 28.03.2019 року.

Відповідно до частини 2 ст.76 ЦПК України джерелами отримання доказів у цивільній справі є: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експерта; 3) показання свідків. Вказаний перелік є вичерпним і він не передбачає отримання доказів шляхом копіювання матеріалів кримінального провадження, за яким підозра не повідомлена, досудове розслідування не закінчено.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК Україна підставою звільнення від доказування передбачено лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 222 КПК України встановлена недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, відповідно до якої відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. До зустрічної позовної заяви такий дозвіл не наданий. Крім цього, порушені правила засвідчення копій письмових доказів, встановлені ст.95 ЦПК України.

У відповідності до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Отже, надані ПП Равенна докази щодо неправомірності дій державного реєстратора Лясевича Р.В. суд визнає недопустимими.

Суд також не погоджується з наданим ПП Равенна в зустрічній позовній заяві аналізом таких копій.

Так, позивач за зустрічним позовом посилається на лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області від 02.10.2019 року №1005-04-514 і стверджує про зазначення саме в цьому листі, що: за період, починаючи з 20.05.2011 року до цього часу реєстрація та видача документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювалось .

Фактично ж, у вказаному листі міститься посилання такого змісту: Відповідно до даних реєстру, ведення якого розпочато 20.05.2011 року, інформація щодо реєстрації/видачі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час надання відповідь відсутня .

Суд зазначає, що відсутність інформації і нездійснення реєстрації - це різні поняття: відсутність інформації не свідчить про те, що реєстрація не здійснювалась. При цьому суд враховує ту обставину, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контрою у Донецькій області до 2014 року перебувала в м. Донецьку, а з моменту окупації цього міста Інспекція була переміщена до м. Краматорська. Жодних даних про збереження документів при такій передислокації ПП Равенна не надало. Фактична втрата таких документів не є підставою для твердження про неподання належних документів для реєстрації.

В подальшому, знову ж таки з посиланням лист від 02.10.2019 року №1005-04-514, позивач за зустрічним позовом вказує, що довідка №1005-04-1501 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 27.12.2018 року ОСОБА_3 не видавалась. Більш того, інспекція архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, на бланку якої виготовлена ця довідка, ліквідована.

В листі ж від 02.10.2019 року №1005-04-514 наведена зовсім інша інформація: засвідчено, що довідка не видавалась Департаментом, а не Інспекцією і що Інспекція державно-архітектурного будівельного контролю перебуває у стані ліквідації, а не ліквідована. Відомості від Інспекції стосовно видачі нею довідки №1005-04-1501 відсутні.

Окрім того, до зустрічної позовної заяви ПП Равенна долучило копію листа від 24.06.2019 року за Вих. №05/06-722 юридичного департаменту Маріупольської міської ради, відповідно до якого оригінал справи №1748231114123 на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований державним реєстратором Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області Лясевича Р.В. до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження юридичного департаменту Маріупольської міської ради як до об`єкта зберігання не надходила. До відділу надійшли долучення до вищевказаної справи, а саме: заява ОСОБА_1 №32657180 від 13.02.2019 року про перехід права власності, зареєстрована приватним нотаріусом Лушкіною О.В.; заява ОСОБА_4 №32890081 від 27.02.2019 року про перехід права власності, зареєстрована приватним нотаріусом Лушкіною О.В.

Тож відділом державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень юридичного департаменту Маріупольської міської ради надано копію справи №1748231114123, виготовленої шляхом друку таких документів за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, а також два оригінали долучень до цієї справи .

Отже, слідчий Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області також не бачив оригінали вищевказаних документів, а тому представник позивача за зустрічним позовом не мав правових підстав для засвідчення їх копій.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги все вищезазначене, суд вважає, що ПП Равенна не довело належними, допустимими, достовірними доказами з дотриманням вимог ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України зустрічні позовні вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора Лясевича Р.В. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірний об`єкт.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України від 01.07.2004 року №1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державною фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до ч.10 ст. 39 Закону України від 17.02.2011року №3038 Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Одночасно, Законом України від 14.10.1994 року №208/94-ВР Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. Цим Законом також визначено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема, і за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Окрім того, ст. 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, у тому числі за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо певних видів об`єктів будівництва.

Суд зазначає, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації на підставі перевірки вичерпного переліку документів лише засвідчує факт, тобто виконує функцію легалізації події. Виконання цієї функції не передбачає і не наділяє його повноваженнями перевірки (контролю) документів за іншими критеріями, у тому числі і за критерієм їх достовірності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 10 Закону №1952-ІV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 як покупцем укладений з ОСОБА_3 як продавцем Договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі , за яким покупець набув право власності на 4/5 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлова будівля літ. Б-1, підвал літ. Б/п, сходи літ. б, приямок літ. б1, приямок літ.б2, майданчик літ.б3 загальною площею 372,4 кв.м. (пункт 1 договору). Продаж вчинено за 742 400,00 грн., які я як покупець сплатив ОСОБА_3 як продавцю повністю до підписання цього договору (пункт 3 Договору). Договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіною О.В. 13.02.2019 року в реєстрі за №171.

27 лютого 2019 року ОСОБА_4 як покупцем укладений з ОСОБА_3 як продавцем Договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі , за яким покупець набув право власності на 1/5 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: надбудова літ. Б/н, сходи літ. б4, загальною площею 97,0 кв.м. (пункт 1 договору). Продаж вчинено за 185 600,00 грн., які ОСОБА_4 як покупець сплатив ОСОБА_3 як продавцю повністю до підписання цього договору (пункт 3 Договору). Договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіно О.В. 27.02.2019 року в реєстрі за №250.

ПП Равенна в зустрічному позові заявило про нікчемність вказаних договорів з причини виключно лише протиправності дій державного реєстратора Лясевича Р.В. при державній реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_3 .

Проте суд, прийшовши до висновку про ненадання ПП Равенна доказів незаконності дій державного реєстратора Лясевича Р.В., не вбачає інших підстав визнання правочинів нікчемними, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню і зустрічні позовні вимоги ПП Равенна щодо скасування рішень №45501415 від 13.02.2019 року та №45727862 від 27.02.2019 року про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_1 на 4/5 частини та права власності ОСОБА_4 на 1/5 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд також зазначає, що позивач в зустрічній позовній заяві як на правові підстави витребування у ОСОБА_1 та у ОСОБА_4 спірного майна посилається на ст.ст. 387, 388 ЦК України, які є взаємовиключними і одночасно не можуть обґрунтовувати позов щодо витребування майна у третьої особи.

Так, за нормами ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Тобто, вказаною статтею регулюються спірні питання щодо витребування майна від недобросовісного набувача

А приписами ст.388 ЦК України регулюються питання, пов`язані з правом власника на витребування майна від добросовісного набувача.

Проте, ПП Равенна не надало суду жодного доказу недобросовісності набувачів права власності на спірне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Правом витребування майна від добросовісного набувача наділений виключно власник, однак, як встановлено судом ПП Равенна не було та не є власником спірного нерухомого майна.

При розгляді справ подібної категорії суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Оскільки ПП Равенна не довело належними і допустимими доказами порушення його права чи охоронюваного законом інтересу, то його зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх необґрунтованість.

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 20 березня 2020 року вжито заходи забезпечення зустрічного позову, згідно якої накладено арешт на 4/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в складі нежитлової будівлі літ. Б-1, підвалу літ. Б/н, сходів літ. б, приямок літ. б-1, приямок літ. б-2, майданчик літ. б-3, загальною площею 372,4 м. кв., номер об?єкта нерухомості 1748231114123, номер запису про право власності 30274872, та заборонено ОСОБА_1 і іншим особам вносити будь-які перетворення, шляхом здійснення будівельних робіт, встановлення обладнання, монтажу або демонтажу конструктивних елементів до зазначеного майна, а також накладено арешт на 1/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в складі надбудови літ. Б/н, сходів літ. б-4, загальною площею 97,0 м. кв., номер об?єкта нерухомості 1748231114123, номер запису про право власності 30480881 та заборонено ОСОБА_4 і іншим особам вносити будь-які перетворення, шляхом здійснення будівельних робіт, встановлення обладнання, монтажу або демонтажу конструктивних елементів до зазначеного майна.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з тим, що судом у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства Равенна до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: начальник відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевич Руслан Вікторович, приватний нотаріус Маріупольського міського округу Лушкіна Оксана Володимирівна, Маріупольська міська рада Донецької області про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено у повному обсязі, заходи забезпечення зустрічного позову підлягають скасуванню.

У зв`язку з задоволенням первісного позову у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів за первісним позовом на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 158, 258, 259, 263-265, 279, 268, 273 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, Приватного підприємства Равенна про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради від 30.07.2019 року № 7/43-4160, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Рішення № 7/43-4160, винесене 30 липня 2019 року Маріупольською міською радою Донецької області Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 приватному підприємству Равенна - визнати протиправним та скасувати.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки , укладений між Маріупольською міською радою Донецької області як орендодавцем та приватним підприємством Равенна як орендарем згідно рішення Маріупольської міської ради від 30.07.2019 року № 7/43-4160 щодо оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,245 га, кадастровий номер 1412336600:01:007:0556.

У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства Равенна до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: начальник відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців військово-цивільної адміністрації м. Торецька Лясевич Руслан Вікторович, приватний нотаріус Маріупольського міського округу Лушкіна Оксана Володимирівна, Маріупольська міська рада Донецької області про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Стягнути солідарно з Маріупольської міської ради Донецької області (ЄРДПОУ 33852448) та Приватного підприємства Равенна (ЄРДПОУ 24650837) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2102,00 грн., тобто по 1051 грн. з кожного.

Заходи забезпечення позову, що вжиті на підставі ухвали Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 березня 2020 року, згідно якої накладено арешт на 4/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в складі нежитлової будівлі літ. Б-1, підвалу літ. Б/н, сходів літ. б, приямок літ. б-1, приямок літ. б-2, майданчик літ. б-3, загальною площею 372,4 м. кв., номер об?єкта нерухомості 1748231114123, номер запису про право власності 30274872, та заборонено ОСОБА_1 і іншим особам вносити будь-які перетворення, шляхом здійснення будівельних робіт, встановлення обладнання, монтажу або демонтажу конструктивних елементів до зазначеного майна, а також про накладення арешту на 1/5 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в складі надбудови літ. Б/н, сходів літ. б-4, загальною площею 97,0 м. кв., номер об?єкта нерухомості 1748231114123, номер запису про право власності 30480881 та заборонено ОСОБА_4 і іншим особам вносити будь-які перетворення, шляхом здійснення будівельних робіт, встановлення обладнання, монтажу або демонтажу конструктивних елементів до зазначеного майна - скасувати.

Повний текст рішення складено та виготовлено 28.09.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: О. О. Мушкет