Єдиний унікальний номер справи 754/7869/16-ц
Провадження №22-ц/824/11682/2021
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства ОТП Банк на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалюючи вищевказане судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що 11.11.2020 року, 22.01.2021 року та 18.03.2021 року позивач свого представника у вказані судові засідання не направив, про день та час розгляду справи належним чином повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв. Таким чином позивач на порушення вимог чинного законодавства неналежним чином користується наданими йому процесуальними правами, оскільки справа протягом тривалого часу перебуває в провадженні Деснянського районного суду міста Києва.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною, та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просить апеляційний суд ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що матеріали справи не містять ніяких доказів направлення, неотримання або повернення за терміном зберігання повісток про виклик у судове засідання позивача, які суд першої інстанції мав направити на адресу банку. Вказує, що у даній справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, відтак, розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав:
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому рoзглядається предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III Позовне провадження ) та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження №61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі №760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі №569/5089/17 (провадження №61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі №598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).
Як встановлено апеляційним судом та вбачається із матеріалів справи, 28.09.2020 року протоколом автоматизованого розподілу суддів головуючим по справі суддею було визначено суддю Бабко В.В., який ухвалою від 29.09.2020 року прийняв справу до свого розгляду та призначив по справі підготовче судове засідання. Як зазначено вище, відповідно до положень ЦПК України підготовче судове провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриття підготовчого засідання, про що постановляється ухвала. Справа призначається до розгляду по суті.
Ухвала про закінчення підготовчого провадження суддею Бабко В.В. не постановлювалась, за таких умов судові засідання, призначені на 11.11.2020 року, 22.01.2021 року та 18.03.2021 року є підготовчими судовими засіданнями, неявка позивача в які не має наслідком залишення позову без розгляду.
Зважаючи на викладене, постановлене судом першої інстанції судове рішення колегія суддів вважає безпідставним, а доводи апеляційної скарги - обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі наведеного, враховуючи порушення процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу акціонерного товариства ОТП Банк задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2021 |
Оприлюднено | 29.09.2021 |
Номер документу | 99945558 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Журба Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні