Ухвала

від 27.09.2021 по справі 200/8682/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/8682/17

Провадження № 2-а/932/52/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кубрак К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та про скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

26.05.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із вказаним позовом, в обгрунтування його якого вказує, що 25.05.2016 року вона звернулась до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що таке звернення було проігнорованим, вона не отримала на нього жодної відповіді. Вважає, що така бездіяльність відповідача порушує її права і як наслідок просить визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою вказаної ділянки.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцової Т.В. від 29.05.2017 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні 26.07.20217 року представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду з мотивів пропуску позивачем 6 місячного строку на звернення до суду.

22.08.2017 року позивач подав уточнену позовну заяву, де вказує, що в процесі розгляду справи їй стало відомо, що земельна ділянка щодо якої вона просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою передана у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про що наявне відповідне рішення Дніпровської міської ради від 17.05.2017 року, дозвіл на розробку проекту землеустрою вказаним особам надано рішенням відповідача від 01.12.2016 року, а тому додатково просить скасувати вищевказані судові рішення.

Ухвалою від 28.08.2017 року у прийнятті уточненого позову відмовлено, оскільки вказані вимоги не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

11.10.2017 року позивачем повторно подано заяву про уточнення позовних вимог і висунуто аналогічні вимоги щодо скасування рішень відповідача, яку позивач обґрунтовує тим, що вказані вимоги слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою від 14.02.2018 року суддею Шевцовою Т.В. заявлено самовідвід від розгляду справи та таку передано до канцелярії суду, де її повторно розподілено та передано для розгляду судді ОСОБА_4 .

В зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 , справу передано судді Женеску Е.В., а згодом ОСОБА_5 , яких теж в подальшому було звільнено.

Остаточне рішення у спорі постановленим не було.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 30.12.2020 року справу передано для розгляду судді Кіпчарському О.М.

Судові засідання у справі призначались неодноразово, однак в жодне із них позивач не зявилась, явку уповноваженого представника не забезпечила, надіслала на адресу суду заяви, якими просить розгляд справи проводити за її відсутності, а позов просить задовольнити.

Відповідач також в судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив. Відзив щодо заявленого позову від відповідача не надходив.

Ухвалою від 01.06.2021 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із доводами позову, дослідивши надані сторонами докази, здійснивши їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

25.05.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровської міської ради із заявою щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 .

06.09.2016 року Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради надано відповідь на вищевказане звернення, згідно якої Департаментом вже надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки, а тому задоволення її заяви не є можливим.

24.06.2016 року Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради надано відповідь на адресу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, що за даними містобудівного кадастру на запитувану земельну ділянку надано висновок щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.05.2016 року.

Рішенням Дніпровської міської ради від 01.12.2016 року № 211/16 надано дозвіл гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішеннями Дніпровської міської ради від 17.05.2017 року № 121/21 та 122/21 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 і передано їх у власність вищевказаним громадянам.

Вирішуючи питання щодо заявленого позову, суд виходить з наступного.

Так, зокрема статею 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, під час отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою діє принцип мовчазної згоди, оскільки у випадку бездіяльності суб`єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, тобто не надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки без такого дозволу.

Вказаних дій позивачем здійснено не було, остання не здійснювала замовлення проекту відведення земельної ділянки без такого дозволу від органу місцевого самоврядування, хоча перешкод цьому для позивча не було.

Із вказаним позовом до суду позивач звернулась 26.05.2017 року, тобто через один рік і один день після подання відповідачу клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Виходячи із вищевказаних положень закону, які зобов`язують відповідача вирішити звернення позивача впродовж одного місяця, тобто в строк до 26.06.2017 року, а тому саме із вказаної дати позивач була обізнана щодо факту можливого порушення її прав відповідачем.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто зазначити, що аналогічний строк було передбачено і в редакції ст. 99 КАС України, яка діяла як на момент звернення до відповідача із клопотанням, так і на момент звернення із позовом до суду.

Згідно з ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду з позовом і таке клопотання про поновлення вказаного строку не заявлялось, натомість відповідачем подано до суду ще 26.07.2017 року клопотання про залишення позову без розглядуз підстав пропуску строку на звернення із позовом до суду.

Варто також зауважити, що таке клопотання подане безпосередньо в судовому засіданні, окрім цього, представник позивача знайомився із матеріалами даної справи, а отже достеменно був обізнаний із вказаною заявою, однак жодних дій зі сторони позивача з даного приводу вчинено не було, клопотання про поновлення строку так і не було поданим.

Судом забезпечено позивачу можливість захищати свої права та представити свою позицію, судові засідання неодноразово відкладались, однак в жодне із таких засідань позивач так і не з`явилась, обмежилась поданням клопотань про розгляд справи за її відсутності, питання про поновлення пропущеного строку так і не підіймала.

Відтак, враховуючи вищенаведене, заявлений позов слід залишити без розгляду.

Варто зауважити, що вимоги про скасування рішень відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження таких проектів і передачу ділянок у власність є фактично похідними від вимоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою ділянки, оскільки без вирішення та задоволення останніх, права позивача оскаржуваними рішеннями відповідача не будуть порушуватись, а тому позову піллягає залишенню без розгляду в цілому.

Керуючись ст. 123, 240, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та про скасування рішень - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 27.09.2021 року.

Суддя О. М. Кіпчарський