Постанова

від 23.09.2021 по справі 120/922/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/922/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

23 вересня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Григорук В.С.,

представника позивача: Максимчука А.І.,

представника відповідача: Ременяк С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЛІТОЇЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2020 року позивач, ТОВ "ГРАНДЛІТОЇЛ", звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2020 № 0001560501 та № 0001570501.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 22.06.2021 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем помилково збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД", оскільки при дослідженні Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 та додатку до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" судом не прослідковується включення до складу податкового кредиту суми у розмірі 161188 грн. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД", адже в додатку до податкової декларації в розділі ІІ "Податковий кредит" не визначено зазначену суму та індивідуальний номер позивача. Зазначена сума включена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" до розділу І "Податкові зобов`язання" податкової декларації та визначена в додатку до податкової декларації в розділі І "Податкові зобов`язання".

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що за результатами документальної перевірки складено Акт перевірки від 29.01.2020 № 245/0501/40550449, відповідно до якого встановлено порушення: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290, 16 "Витрати", 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", 16 "Витрати", 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 39780,00 грн. з декларацією за 2018 рік; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Вважає, що позивачем, в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит в сумі 161 188,0 грн. по декларації за жовтень 2018 року за рахунок відображення в складі податкового кредиту ПДВ з операції з придбання товару Соняшник урожаю 2018 на загальну суму 967 128,14 грн., в т.ч. ПДВ 161 188,02 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД", поставка якого не підтверджена документально, а також занижено податок на прибуток всього у сумі 39 780,00 грн., згідно з декларацією за 2018 рік, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001560501 від 13.02.2020, №0001570501 від 13.02.2020 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЛІТОЇЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 08.06.2016 по 30.09.2019, Головним управлінням Державної податкової служби у Вінницькій області на підставі Акта перевірки №245/0501/40550449 від 29.01.2020 було прийнято Податкові повідомлення-рішення по формі "Р" №0001560501 та №0001570501 від 13.02.2020.

В податковому повідомленні-рішенні від 13.02.2020 №0001560501, ГУ ДПС у Вінницькій області констатовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЛІТОЇЛ" положень п.44.1 та п.44.2 ст.44, п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток (11021000) на 49 725,00 грн. (Сорок дев`ять тисяч сімсот двадцять п`ять гривень, 00 копійок), в тому числі за основним платежем - 39 780,00 грн., та штрафними санкціями - 9 945,00 грн.

В податковому повідомленні-рішенні від 13.02.20 року №0001570501, ГУ ДПС у Вінницькій області констатовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНДЛІТОЇЛ" положень п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (14010100) на 201 485,00 грн. (Двісті одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять гривень, 00 копійок), в тому числі за основним платежем - 161 188,00 грн., та штрафними санкціями - 40 297,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Фактичною підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, стало відсутність у Фермерського господарства "Заграва" умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій, в наслідок чого контролюючий орган дійшов висновку, що підприємство - контрагент фактично не постачало Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" товар у жовтні 2018 року і як наслідок, про відсутність у останнього активів, які могли бути в подальшому реалізовані позивачу.

Вказані обставини були предметом розгляду Вінницького окружного адміністративного суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020, визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкове повідомлення - рішення № 000039507 від 17.09.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України) регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому, ПК України передбачено обов`язкову підставу для формування податкового кредиту та податкового зобов`язання, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`ємів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV (далі також - Закон від 16.07.99 року № 996-XIV).

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону від 16.07.99 року № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 21/09/2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЛІТОЇЛ" від 21 вересня 2018 pоку, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" виписано (оформлено) видаткові накладні та податкові накладні на поставку товару - соняшнику.

В результаті господарської операції, що виникла на підставі вказаного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" (продавець, постачальник) 11.10.2018 року, 25.10.2018 та 28.10.2018 було сформовано податкові накладні № 2, № 17 та № 18, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі № 120/1134/20-а встановлено, що згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено, що податкова накладна № 2 від 11.10.2018 зареєстрована 25.10.2018 за № 9233607511, податкова накладна № 17 від 25.10.2018 зареєстрована 05.11.2018 за № 9241409506, податкова накладна № 18 від 28.10.2018 зареєстрована 01.11.2018 за № 9239886984.

У межах розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом справи № 120/1134/20-а також встановлено, що при реєстрації податкових накладних на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання із податку на додану вартість, їх реєстрація відбулася без зауважень зі сторони органів ДПС України. Процедура зупинення реєстрації податкових накладних чи відмови у їх реєстрації контролюючим органом не застосовувалася.

Натомість в подальшому, відповідач діючи у непослідовний спосіб, висловив зауваження щодо об`єктивних ознак реальності господарських операцій, зокрема у частині неналежного підтвердження походження та транспортування товару (насіння соняшника), операції із яким стали підставою для формування спірних сум податкового кредиту та податкових зобов`язань із податку на додану вартість.

При цьому обставини, які характеризують господарську операцію позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" та Фермерським господарством "Заграва", з точки зору її фактичного здійснення (реальності), судом встановлено, що 21.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" (Продавець), в особі директора Лозовської М.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЛІТОЇЛ" (Покупець), в особі директора Мадей Н.В., було укладено договір купівлі - продажу № 21/09/2018.

Зокрема, Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар - насіння соняшника, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов Договору (підпункт 1.1 Договору № 21/09/2018).

Кількість та якість товару буде визначатися у рахунках, накладних на відпуск товару, ТТН, які є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна договору може змінюватися та становить сумарну вартість поставленого товару згідно накладних та/або актів прийому - передачі, підписаними належними представниками обох сторін, та скріпленими печатками сторін, які є невід`ємною частиною договору (п.п. 1.2 Договору № 21/09/2018).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Договору № 21/09/2018 разом із товаром Продавець зобов`язаний надати накладну (та/або акт приймання - передачі), податкову накладну. Покупець зобов`язаний надати Продавцю довіреність на отримання Товару і зробити відмітку про отримання товару у видатковій накладній Продавця.

Оплата товару, що поставляється Продавцем відповідно до умов договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок Продавця у розмірі 80 % від загальної суми, решта 20 % після реєстрації податкової накладної в реєстрі ДФС. Можлива попередня оплата (п.п. 4.1 Договору № 21/09/2018).

Специфікаціями № 1 від 11.10.2018, № 2 від 25.10.2018 та № 3 від 28.10.2018, зазначено найменування, одиниці виміру, кількість та ціна товару.

На підтвердження реального характеру господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД", позивачем окрім вказаних вище документів (Договору № 21/09/2018, специфікацій) надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов укладеного договору постачальником виписані: видаткові накладні № РН-0000049 від 11.10.2018 на суму 410165,76 грн., ПДВ 68360,96 грн., № РН-0000050 від 25.10.2018 на суму 480615,38 грн., ПДВ 80102,56 грн., № Р-0000051 від 28.10.2018 на суму 76347,00 грн., ПДВ 12724,50 грн.; товарно-транспортні накладні від 11.10.2018 № 2, від 11.10.2018 № 790, від 25.10.2018 № 79/2, № 79/3, від 28.10.2018 № 80/5.

Крім того, з рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі № 120/1134/20-а встановлено, що на виконання Договору № 21/09/2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" (Покупець), в особі директора Лозовської М.В. уклало договір поставки № 40 від 11.10.2018 із Фермерським господарством "Заграва" (Постачальник), в особі голови Кочкіна С.О. (далі - Договір № 40).

Фермерське господарство "Заграва" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 28.07.2004, є платником ПДВ з 16.08.2004 року. Основний вид економічної діяльності є КВЕД 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору № 40 Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження на умовах, зазначених у цьому договорі.

Соняшник урожаю 2018 року, ціна та кількість вказується в Додатках (специфікаціях) до договору (п.п. 1.2 Договору № 40).

Товар, що реалізується є товаром власного виробництва Фермерського господарства "Заграва" (п.п. 1.3 Договору № 40 від 11.10.2018).

Приписами підпункту 2.1 Договору № 40 передбачено, що товар може передаватися покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому договорі, має бути поставлений у термін, встановлений у п. 5.1 договору.

Датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної (п.п. 2.2 Договору № 40 від 11.10.2018).

Відповідно до п.п. 2.3 Договору № 40, умовами поставки є доставка до зерноскладу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЛІТОЇЛ", Вінницька область, Калинівський район, с. Дружне, автотранспортом за рахунок Покупця.

Згідно специфікацій № 1 та № 2 від 11.10.2018, № 3 та № 4 від 25.10.2018, № 5 від 28.10.2018 які є невід`ємною частиною договору зазначено найменування, одиниці виміру, кількість та ціна товару.

Також встановлено, що на підтвердження реального характеру господарської операції з Фермерським господарством "Заграва", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" окрім вказаних вище документів (Договору № 40, специфікацій) надано видаткові накладні, товаро - транспортні накладні, платіжні доручення.

Зокрема на виконання умов укладеного договору постачальником виписані:

- накладні № 1 від 11.10.2018 на суму 206440,44 грн., ПДВ 34406,74 грн., № 2 від 11.10.2018 на суму 168660,00 грн., ПДВ 28110,00 грн., № 3 від 25.10.2018 на суму 222958,82 грн., ПДВ 37159,80 грн., № 4 від 25.10.2018 року на суму 212794,75 грн., ПДВ 35465,79 грн., № 5 від 28.10.2018 на суму 71820,00грн., ПДВ 11970,00 грн.;

- товарно-транспортні накладні № 1 від 11.10.2018, № 3, № 4 від 25.10.2018, № 5 від 28.10.2018;

- платіжні доручення № 341 від 22.10.2018 на суму 58100,44 грн. в тому числі ПДВ 9683,41 грн., № 343 від 24.10.2018 на суму 70000,00 грн. в тому числі ПДВ 11666,67 грн., № 359 від 25.10.2018 на суму 56000,00 грн. в тому числі ПДВ 9333,33 грн., № 362 від 26.10.2018 на суму 69000,00 грн. в тому числі ПДВ 11500,00 грн., № 382 від 05.11.2018 року на суму 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 16666,67 грн., № 409 від 15.11.2018 на суму 91300,00 грн. в тому числі ПДВ 15216,67 грн., № 420 від 19.11.2018 на суму 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 16666,67 грн., № 445 від 27.11.2018 на суму 100000,00 грн. в тому числі 16666,67 грн., № 470 від 10.12.2018 року на суму 100000,00 грн. в тому числі ПДВ 16666,67 грн.

Також в матеріалах справи наявний журнал проводок за жовтень 2018 року по придбанню та реалізації соняшника, що підтверджує господарські операції позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" та Фермерським господарством "Заграва" .

З досліджених судом першої інстанції видаткових накладних та накладних встановлено факт передачі товару постачальником та отримання його покупцем та підтверджено кількість, вартість та назву товару, який постачався на підставі Договору № 21/09/2018 та Договору № 40.

При цьому, первинні документи позивача не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону від 16.07.99 року № 996-XIV, ст. 44 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вказували б на їх недопустимість як доказів реальності господарської операції позивача із його контрагентом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем помилково збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД", оскільки при дослідженні Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 та додатку до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" судом не прослідковується включення до складу податкового кредиту суми у розмірі 161188 грн. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД", адже в додатку до податкової декларації в розділі ІІ "Податковий кредит" не визначено зазначену суму та індивідуальний номер позивача.

Зазначена сума включена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОЗГРЕЙД" до розділу І "Податкові зобов`язання" податкової декларації та визначена в додатку до податкової декларації в розділі І "Податкові зобов`язання".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач помилково збільшив суму грошового зобов`язання.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо твердження відповідача про невідповідність товарно-транспортних накладних Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п.п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Приписами п.п. 11.1 Правил № 363 також передбачено, що товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Як встановлено судом першої інстанції, всі необхідні реквізити надані для перевірки, товарно-транспортні накладні містять, що спростовує висновок посадових осіб контролюючого органу про невідповідність товарно-транспортних накладних Правилам № 363.

При цьому, колегія суддів зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платників податків та відповідність їх дійсному економічному змісту. Ця позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Так само у своїх постановах у справах № 813/4430/14 від 18.04.2019 року та № 820/6069/16 від 16.04.2019 Верховний Суд вказує на те, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товаро-транспортні накладні, а так само помилки у їх оформлені не є безумною підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Щодо доводів відповідача про відсутність у Фермерського господарства "Заграва" в користуванні чи власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення для вирощування продукції власного виробництва - соняшника, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до довідки Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області від 19.07.2018 року № 39-14-18/423 та довідки Виконавчого комітету Богодарівської сільської ради Барвінівського району Харківської області від 10.07.2018 року № 57-10-7/238 судом встановлено, що на території Шишацької селищної ради Фермерським господарством "Заграва" взято для оброблення земельну ділянку у розмірі 4202,2 га, з них 4202,2 га рілля; на території Богодарівської сільської ради на оброблення взято земельну ділянку у розмірі 8211,4 га, з них 8211,4 га рілля.

В підтвердження наявності у користуванні земельних ділянок сільськогосподарського призначення в матеріалах справи наявний Звіт про посів площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року на території Барвінівського району Харківської області та Звіти про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 липня, 01 серпня, 01 вересня та 01 жовтня 2018 року на території Барвінського та Шишацького району.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, правова підстава використання земель контрагентом позивача (використання земельної ділянки без достатніх правових підстав чи її нераціонального використання), може бути підставою для встановленої законом відповідальності саме фермерського господарства (його посадових осіб) та не повинна оцінюватися як обставина, що виключає підстав для формування позивачем податкового кредиту чи податкових зобов`язань за результатом таких операцій.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що уся інформація, яка була використана відповідачем під час проведення перевірки є податковою інформацією, яка отримана від інших податкових органів стосовно вказаних юридичних осіб-контрагентів позивача.

Також, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.10.2018 у справі № 804/16030 (провадження № К/9901/19438/18).

Водночас, інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника податків по ланцюгах постачання, а також інформація надана іншими контролюючими органами не є належним доказом у розумінні КАС України, адже вона не ґрунтується на безпосередньому досліджені первинних документів. Більш того, такі дії не відповідають критерію юридичної значимості.

Схожа правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 та 26.06.2018 у справах № 816/809/17 (провадження № К/9901/1349/17) та № 826/3006/14 (провадження № К/9901/2453/18) відповідно.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 вересня 2021 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.