Ухвала

від 23.09.2021 по справі 757/7843/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , накладено арешт на наступні об`єкти нерухомого та рухомого майна:

- земельну ділянку, кадастровий номер №2320955700:01:053:0002, загальною площею 2 га, яка належить ОСОБА_8 ;

- автомобіль марки «Ніссан Альтіма», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 ;

- квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_9 ;

- нежитлове приміщення, XI підвалу (літ. А-4), загальною площею 221,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_9 ;

- торгівельний павільйон літ. А11, кадастровий номер №2310100000:07:032:0048 загальною площею 21.8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_7 , який належить ОСОБА_6 ;

- нежитлове приміщення у будівлі торгівельного комплексу літ. А, загальною площею 15.3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_9 , яка належить ОСОБА_9 ;

- житловий будинок літ. А загальною площею 70,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_10 , який належить ОСОБА_9 ,шляхом встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, аукціони, торги, тощо) права власності та майнових прав стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що 15 лютого 2021 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора про арешт майна без виклику осіб, копію ухвали не надіслано, про її існування стало відомо від АРМА. 08 липня 2021 року захисником надіслано клопотання на адресу Печерського районного суду м. Києва про видачу ухвали. 22 липня 2021 року копію ухвали отримано, а 23 липня 2021 року надіслано апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що арешт нерухомого майна ОСОБА_9 ґрунтується на припущеннях та порушенні положень Конституції України, оскільки у даному кримінальному провадженні їй не повідомлено про підозру.

Окрім того, право власності на майно, що належить ОСОБА_9 та ОСОБА_6 набуто законним шляхом у період з 2012 по 2021 роки.

Як стверджує захисник, ОСОБА_6 не має жодного відношення до набуття права приватної власності на нерухомого майна.

В судове засідання учасники провадження не з`явилися, 03 вересня 2021 року захисник ОСОБА_5 надіслала клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі її та підозрюваного ОСОБА_6 . Прокурор про причини своєї неявки на розгляд апеляційної скарги не повідомив, хоча у встановлений законом порядок повідомлений про дату та час апеляційного розгляду. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників судового провадження, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, та апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 07 липня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020080000000265, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи вимагають неправомірну вигоду для себе у керівника суб`єкта господарювання, за вплив на прийняття рішення уповноваженої особи державного контролюючого органу в Запорізькій області за не вчинення дій, які входять до їх повноважень.

24 грудня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 241185794 ОСОБА_8 є власником:

- земельної ділянки, кадастровий номер №2320955700:01:053:0002 загальною площею 2 га;

-автомобіля марки «Ніссан Альтіма», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ;

Також, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 238078756 ОСОБА_6 та членам його сім`ї належить наступне нерухоме майно:

- квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартира АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_9 ;

- нежитлове приміщення, XI підвалу (літ. А-4), загальною площею 221,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартира АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартира АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартира АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_9 ;

- торгівельний павільйон літ. А11, кадастровий номер №2310100000:07:032:0048 загальною площею 21.8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_7 , який належить ОСОБА_6 ;

- нежитлове приміщення у будівлі торгівельного комплексу літ.А, загальною площею 15.3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартира АДРЕСА_9 , яка належить ОСОБА_9 ;

- житловий будинок літ.А загальною площею 70,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_10 , який належить ОСОБА_9 .

Частину вказаного нерухомого майна 29.12.2020 року, перереєстровано з ОСОБА_6 на його дружину ОСОБА_9 .

Зазначене вище майно до вказаної перереєстрації належало ОСОБА_6 .

Орган досудового розслідування вважає, що подальша перереєстрація зазначеного вище нерухомого майна, а саме ОСОБА_6 на свою дружину ОСОБА_9 здійснене з метою уникнення в подальшому накладення арешту та конфіскації цього майна.

15 лютого 2021 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого та рухомого майна:

- земельну ділянку, кадастровий номер №2320955700:01:053:0002, загальною площею 2 га, яка належить ОСОБА_8 ;

- автомобіль марки «Ніссан Альтіма», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 ;

- квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_9 ;

- нежитлове приміщення, XI підвалу (літ. А-4), загальною площею 221,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_9 ;

- торгівельний павільйон літ. А11, кадастровий номер №2310100000:07:032:0048 загальною площею 21.8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_7 , який належить ОСОБА_6 ;

- нежитлове приміщення у будівлі торгівельного комплексу літ. А, загальною площею 15.3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_9 , яка належить ОСОБА_9 ;

- житловий будинок літ. А загальною площею 70,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_10 , який належить ОСОБА_9 ,шляхом встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, аукціони, торги, тощо) права власності та майнових прав стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційних скарг колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленомуКПКпорядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч. 2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частиною другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з вимогами ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п.п. 1, 3 ч. 2ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12020080000000265, про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою конфіскації майна, як виду покарання, вбачається наявність правових підстав для його арешту.

Всупереч доводам апелянта, метою арешту грошових коштів є конфіскація майна, як виду покарання, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3369-2КК України, санкція якого передбачає покаранняу вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів судового провадження, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_6 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Окрім того, перевірено співрозмірність втручання у права ОСОБА_6 з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 3, 5ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відтак, посилання апелянтана те, що слідчим суддею безпідставно та всуперечст. 170 КПК Українинакладено арешт на вилучене майно, не можуть прийматися до уваги.

Доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з`ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Інші доводи захисника ОСОБА_5 , які зазначені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів провадження. Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбаченихст. 409 КПК України, колегія суддів не убачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не встановлено.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , накладено арешт на наступні об`єкти нерухомого та рухомого майна:

- земельну ділянку, кадастровий номер №2320955700:01:053:0002, загальною площею 2 га, яка належить ОСОБА_8 ;

- автомобіль марки «Ніссан Альтіма», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 ;

- квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_9 ;

- нежитлове приміщення, XI підвалу (літ. А-4), загальною площею 221,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_9 ;

- торгівельний павільйон літ. А11, кадастровий номер №2310100000:07:032:0048 загальною площею 21.8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_7 , який належить ОСОБА_6 ;

- нежитлове приміщення у будівлі торгівельного комплексу літ. А, загальною площею 15.3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , яке належить ОСОБА_9 ;

- квартиру АДРЕСА_9 , яка належить ОСОБА_9 ;

- житловий будинок літ. А загальною площею 70,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_10 , який належить ОСОБА_9 ,шляхом встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, аукціони, торги, тощо) права власності та майнових прав стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 757/7843/21-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10

Справа № 11сс/824/4683/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК