Постанова

від 21.09.2021 по справі 454/227/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/227/20 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.

Провадження № 22-ц/811/1747/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,

секретарка: Скакун І.А.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача ТзОВ Патронат-Плюс - Рабіновича М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області в складі судді Струс Т.В. від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про визнання договорів недійсними, скасування записів про державну реєстрацію речового права , -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 23 березня 2021 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, відмовлено.

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс у прийнятті до розгляду заяви про перегляд заочного рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22.06.2020р. в справі №454/227/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про визнання договорів недійсними, скасування записів про державну реєстрацію речового права.

Дану ухвалу оскаржило ТзОВ Патронат-Плюс .

В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для вирішення питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції.

Вважають ухвалу необґрунтованою та незаконною. Звертають увагу, що обставинами, які зумовили неможливість своєчасного подання заяви, є те, що представник ТзОВ Патронат-Плюс не був присутнім в судовому засіданні 22.06.2020 року (де вирішувався позов по суті), оскільки про призначення справи до розгляду в судовому засіданні 22.06.2020 року Товариству не було відомо. Відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що безумовно є поважною причиною неявки Відповідача в судове засідання. Вказують, що в справі відсутні належні і допустимі докази, того що Відповідача було повідомлено про розгляд справи в судовому засіданні 22.06.2020 року. Також зазначають, що про факт розгляду справи судом стало відомо 26.02.2021 року, а зі змістом заочного рішення від 22.06.2020 Відповідач ознайомився лише 05.03.2021 року безпосереднього під час ознайомлення із матеріалами справи, а заяву подано протягом двадцяти днів з дня ознайомлення із повним текстом рішення суду. Окрім того, вказують, що відповідач обґрунтував поясненнями та доказами неможливість подання заяви про перегляд заочного рішення в строк визначений ЦПК України, оскільки не знав про розгляд справи судом і тексту рішення не отримав. Проте, суд на пояснення Відповідача і подані докази уваги не звернув, не надав їм належну оцінку. Вважають, що суд повинен був вивчити питання поважності причин пропуску строку подачі заяви про скасування заочного рішення Суду, проаналізувати пояснення заявника та представлені суду докази, проте цього не здійснив. Таким чином, приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме: обставини наявності у заявника поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Крім того, суд визнав встановленою обставину вручення поштового відправлення саме Відповідачу, не з`ясувавши особу, яка прийняла це відправлення, і її повноваження, і не перевіривши доводи заявника і подані ним докази, що свідчить про зворотне. Також зазначають, що судом не застосовано чинний ЦПК України у сукупності його норм, не враховано висновки ЄСПЛ та Верховного Суду.

В судове засідання окрім представника відповідача ТзОВ Патронат-Плюс - Рабіновича М.П., решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, відзиву на неї, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 126, 284, ч. 7 ст. 127, ч.4 ст. 287 ЦПК України, та відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення і відмовляючи у прийнятті до розгляду заяви про перегляд заочного рішення, виходив з того, що законодавцем визначено, що поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення допускається, якщо така заява подана учасником справи протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Суд встановив, що копію заочного рішення заявник отримав 03.07.2020 року, але до суду з заявою про перегляд заочного рішення звернувся 23.03.2021 року, тобто через вісім місяців після отримання рішення суду. Суд зазначив, що поважності пропуску такого строку заявником не надано. За такого суд не вбачав підстав для поновлення ТзОВ Патронат-Плюс пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Суд звернув увагу заявника, що згідно ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції частково обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак у певній частині такі не відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону, а тому судове рішення підлягає зміні.

23.03.2021 ТзОВ Патронат Плюс звернулось в суд із заявою, у якій просили скасувати заочне рішення від 22.06.2020 у справі № 454/227/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про визнання договорів недійсними, скасування записів про державну реєстрацію речового права. Також просили поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви зазначили, що Відповідач не міг направити свого уповноваженого представника в судове засідання 22.06.2020 у зв`язку із тим, що виклик від суду в дане судове засідання відповідач не отримав; офіс ТзОВ Патронат-Плюс по причині запровадженого в Україні карантину працював в режимі віддаленого доступу. Вважають, що у зв`язку із тим, що Відповідача не було повідомлено належним чином про судове засідання у справі, призначене на 22.06.2020, - не було підстав постановляти заочне рішення.

Судом встановлено, що 22.06.2020 року у справі № 454/227/20, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про визнання договорів недійсними, скасування записів про державну реєстрацію речового права ухвалено заочне рішення (а.с. 57-62).

Дана справа призначалася до розгляду неодноразово, про судові засідання відповідач повідомлявся належним чином про, що свідчать наявні у матеріалах справи розписки, а саме 31.01.2020 року відповідач був повідомлений про розгляд справи 25.02.2020 року, 28.02.2020 року відповідач був повідомлений про розгляд справи 23.03.2020 року, 09.04.2020 року відповідач був повідомлений про розгляд справи 24.04.2020 року (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень а.с.40, 43, 46).

Відзиву на позовну заяву чи інших клопотань відповідачем суду не надавалося, у зв`язку з чим 22.06.2020 року в справі ухвалено заочне рішення.

Копія заочного рішення направлена судом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням на якому стоїть відмітка про те, що відповідач отримав рішення суду 03.07.2020 року (а.с. 64).

Згідно ст. 283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

За ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду , крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

У справах Рябих проти Росії (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та Пономарьов проти України (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі Гінчо проти Португалії зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права для судів України, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

З матеріалів справи вбачається, що копію заочного рішення заявник отримав 03.07.2020 року (а.с. 64), але до суду з заявою про перегляд заочного рішення звернувся 23.03.2021 року, тобто через вісім місяців після отримання рішення суду.

Доводи апелянта про те, що таке поштове відправлення з рішенням суду вручено невідомій особі ОСОБА_2 , який не є працівником чи представником ТОВ Патронат-Плюс не слід вважати обґрунтованими, оскільки такі доводи достатніми, достовірними, належними та допустимими доказами не підтверджені. Посилання у заяві про перегляд заочного рішення про те, що ОСОБА_2 не є працівником Товариства не підтверджене доказом штатним розписом Товариства, на який посилається відповідач. Крім цього, навіть можливе подання такого доказу свідчило б про подання стороною вибіркових доказів, які повністю залежать від їх волі, а не належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, які б давали можливість оцінити згадані доводи в усій сукупності.

Крім цього, навіть якщо припустити, що ОСОБА_2 (особа, прізвище якої фігурує, як прізвище особи, що отримала копію рішення суду від імені відповідача а.с. 64) не отримував рішення суду, чи дійсно не є працівником чи представником ТОВ Патронат-Плюс та відповідач дійсно не отримував рішення 3.07.2020, то у матеріалах справи є дані, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 40, 43, 45) з яких вбачається, що Товариству було достовірно відомо про розгляд справи в суді першої інстанції принаймні з січня 2020 року, тобто задовго до запровадження дистанційного режиму роботи у Товаристві з 16 березня 2020 року (що представник відповідача визнав і у суді апеляційної інстанції) та апелянтом не заперечено вказаного факту і у апеляційній скарзі.

Тому, відповідач мав в розумні інтервали часу довідатись про стан відомого йому судового провадження та відповідно дізнатися про ухвалене судове рішення. Подання ж заяви про перегляд судового рішення через вісім місяців після його ухвалення не слід вважати розумним строком, протягом якого відповідач міг довідатися про стан відомого йому судового провадження.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Однак зважаючи на норми ЦПК України, про які йшлося вище заява Товариства про перегляд заочного рішення підлягала залишенню без розгляду, проте судом помилково відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс у прийнятті до розгляду такої заяви, що чинними нормами ЦПК України не передбачено.

Зважаючи на вказане оскаржуване судове рішення підлягає зміні з викладом резолютивної частини таким чином: У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про перегляд заочного рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22.06.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про визнання договорів недійсними, скасування записів про державну реєстрацію речового права - залишити без розгляду .

Окрім цього, слід виключити з мотивувальної частини ухвали абзац Суд звертає увагу заявника, що у згідно ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення , у зв`язку з тим, що заява про перегляд заочного рішення по суті не розглянута, а така залишена без розгляду, тому такий абзац слід вважати помилковим.

Враховуючи вказане апеляційну скаргу слід задовольнити частково змінивши оскаржувану ухвалу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс - задовольнити частково.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 23 березня 2021 року - змінити, виклавши резолютивну частину ухвали таким чином:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про перегляд заочного рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22.06.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Патронат-Плюс про визнання договорів недійсними, скасування записів про державну реєстрацію речового права - залишити без розгляду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2021 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра