Ухвала

від 23.09.2021 по справі 766/16441/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/16441/21

н/п 1-кс/766/8756/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42021231270000002 від 17.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про відсторонення від посади командира 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Херсонській області майор поліції ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №42021231270000002 від 17.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про відсторонення від посади командира 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження внесенні до ЄРДР за №42021231270000002 від 17.05.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи згідно наказу №226 командира військової частини НОМЕР_1 , призначеним на посаду командира 4-го артилерійського дивізіону вищевказаної військової частини, в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами директивами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України.

Відповідно до своїх функціональних обов`язків, ОСОБА_6 , як командир дивізіону, зобов`язаний: постійно знати обстановку, мати надійний зв`язок з підпорядкованими підрозділами; знати їх положення, стан та можливості, порядок використання засобів автоматизованого управління; організовувати та особисто вести розвідку, проводити пристрілювання цілей, спостерігати за ходом бою та результатами стрільби; підтримувати безперервну взаємодію з загальновійськовими підрозділами, яким він доданий або які підтримує; своєчасно доповідати старшому командиру про виконання отриманих завдань, відкриття та припинення вогню по цілях та витрату боєприпасів, переміщення у нові райони, зміну обстановки, про втрати та забезпеченість матеріальними засобами; бути готовим у разі необхідності прийняти на себе управління вогнем артилерійської групи (дивізіону), до складу якої входить дивізіон (батарея), вживати заходів до негайного відновлення порушеного управління та вимагати неухильного виконання поставлених завдань.

Поряд з цим, у відповідності до ст. ст. 9, 11, 28, 30, 35, 36, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі Статуту), майор ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем, зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов`язку та сумлінно і чесно виконувати обов`язки, доручені йому за посадою.

Згідно вимог ст. 81 Статуту командир дивізіону виконуючи свої службові обов`язки за посадою керується вимогами ст.ст. 101, 102 згаданого Статуту.

А тому, відповідно до ст. 101, 102 Статуту командир дивізіону майор ОСОБА_6 в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (дивізіону), успішне виконання батальйоном (дивізіоном) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (дивізіону) і законність їх витрачання. Командир батальйону (дивізіону) зобов`язаний підтримувати особовий склад батальйону (дивізіону), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності, постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов`язку, з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання молодих офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу і про згуртування військового колективу, знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), постійно вести роботу з їх виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю, виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, виховувати у військових колективах відвертість, взаємну довіру та повагу.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема: військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно із п. 1 Примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, у розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК України, ОСОБА_6 є службовою особою, яка обіймає постійно в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції».

До того ж, майор ОСОБА_6 , достовірно знав про вимоги ст. ст. 3, 22, 23, 65 Закону України «Про запобігання корупції», якими визначено, що посадові (службові) особи державних органів України є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення та їм заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, безпосередньо або через інших осіб вимагати, прохати та одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

Тобто, ОСОБА_6 , постійно обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням функції органу державної влади, являючись відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою, якій згідно зі ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, з метою отримання неправомірної вигоди, діючи з єдиним прямим умислом, з метою протиправного особистого збагачення, з корисливих мотивів, шляхом вчинення послідовних дій вимагав, та в подальшому одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , за наступних обставин.

Так, згідно вимог ст. 13 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі Дисциплінарного Статуту) заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.

Кожний командир у межах прав, наданих йому Дисциплінарним Статутом, зобов`язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов`язків.

У разі коли командир вважає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення військовослужбовців, які відзначилися, він може клопотати про заохочення перед старшим командиром.

Відповідно до ст.ст. 15, 25 Дисциплінарного Статуту, командири (начальники) у межах прав, передбачених статтями 16-24 цього Статуту, можуть застосовувати заохочення, серед іншого, у виді схвалення, оголошення подяки та нагородження грамотою, цінним подарунком, грошовою премією, як до окремого військовослужбовця, так і до всього особового складу підрозділу, військової частини.

Статтею 31 вищевказаного Дисциплінарного Статуту передбачено, що з метою відзначення особистих досягнень у професійній, службовій діяльності, за бездоганну службу та особливі заслуги під час виконання службових обов`язків військовослужбовці, працівники військових формувань та інші особи можуть нагороджуватися відповідними почесними нагрудними знаками та відомчими заохочувальними відзнаками.

Так, 10 травня 2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у службовому кабінеті адміністративної будівлі, де на теперішній час дислокується 4-й артилерійський дивізіон в/ч НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з єдиним прямим умислом, з корисливих мотивів та метою власного протиправного збагачення, висунув незаконну вимогу заступнику командира 4-го дивізіону з морально-психологічного забезпечення ОСОБА_8 про необхідність надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів загальною сумою 6000 грн. за подання клопотання на підставі ст. 13 Дисциплінарного Статуту перед командиром військової частини НОМЕР_1 , щодо заохочення правами командира військової частини НОМЕР_1 для визначених

ОСОБА_8 трьох військовослужбовців 4-го дивізіону, а саме: старшого сержанта ОСОБА_9 , старших солдат ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з нагоди дня заснування військової частини НОМЕР_1 , що відбудеться 25.05.2021.

При цьому, командира 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_6 наголошував, що у разі ненадання йому неправомірної вигоди, заохочення отримають зовсім інші військовослужбовці, ніж ті, яких визначено ОСОБА_8 . Тим самим, ОСОБА_6 штучно створив умови, за яких ОСОБА_8 з метою заохочення військовослужбовців, які на його думку цього заслуговують, був фактично змушений надати ОСОБА_6 неправомірну вигоду.

Так, 17 травня 2021 року приблизно о 17 год. 20 хв., командир 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_6 , являючись військовою службовою особою, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 28, 30, 35, 36, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України знаходячись у службовому кабінеті адміністративної будівлі, де на теперішній час дислокується 4-й артилерійський дивізіон в/ч НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, вимагав та одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 6000 (шість тисяч) грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківську картку з номером НОМЕР_2 , відкритої в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я свого сина ОСОБА_12 , за подання клопотання на підставі ст. 13 Дисциплінарного Статуту, перед командиром військової частини НОМЕР_1 , щодо заохочення правами командира військової частини НОМЕР_1 для визначених ОСОБА_8 трьох військовослужбовців 4-го дивізіону, а саме: старшого сержанта ОСОБА_9 , старших солдат ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з нагоди дня заснування військової частини НОМЕР_1 .

Надалі, після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 виконав дії, які входять до його посадових обов`язків передбачених ст. 13 Дисциплінарного Статуту, як командира дивізіону, а саме клопотав перед командиром військової частини НОМЕР_1 щодо заохочення правами командира вказаної військової частини для визначених ОСОБА_8 трьох військовослужбовців 4-го дивізіону, а саме: старшого сержанта ОСОБА_9 , старших солдат ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з нагоди дня заснування військової частини НОМЕР_1 .

Слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Могилів-Подільська Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не одружений, з вищою освітою, військовослужбовець військової служби за контрактом, командир 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «майор», раніше не судимий.

21.09.2021 року з дотриманням вимог КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні належними та допустимими доказами, а саме:

- Заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 від 17.05.2021, в якій останній зазначив про систематичні вимагання командира 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 від військовослужбовців за різні заохочення, надання відпусток та інших послуг, згідно його повноважень;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.05.2021, де останній підтвердив систематичні вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_6 та зазначив, що будь-яке відлучення неофіційне за територію частини «коштує» 400-500 гривень, отримання вищої посади або спеціального звання - від 1000 гривень, не притягнення до дисциплінарної відповідальності - від 2000 гривень. Крім того, 10.05.2021 останній зазначив заявнику, що подальше невдоволення «його порядками» в дивізіоні може призвести до створення нестерпних умов для військовослужбовців;

- Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 02.07.2021, де останній показав, що при погодженні з ОСОБА_6 списку осіб, яких необхідно зазначити в рапорті командиру військової частини НОМЕР_1 , командир 4-го артилерійського дивізіону висловив вимогу про надання неправомірної вигоди в сумі 6 000 гривень за подання перед командиром військової частини НОМЕР_1 клопотання щодо заохочення для визначених ОСОБА_8 трьох військовослужбовців 4-го дивізіону, а саме: старшого сержанта ОСОБА_9 , старших солдат ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з нагоди дня заснування військової частини НОМЕР_1 , що відбудеться 25.05.2021. Також ОСОБА_6 зазначив про необхідність перерахування вказаної суми на картковий рахунок НОМЕР_2 . Цього ж дня ОСОБА_8 виконав зазначену вимогу, перерахувавши через додаток «Приват 24» на своєму мобільному телефоні неправомірну вигоду в сумі 6 000 гривень;

- Протоколом огляду оптичного CD-R «MyMedia» від 28.07.2021 з вилученою в ході тимчасового доступу до речей та документів в ПрАТ «АТ КБ ПриватБанк» інформацією, в ході якого встановлено, що картку з номером НОМЕР_2 оформлено на сина ОСОБА_6 - ОСОБА_12 та підтверджено надходження 17.05.2021 о 17:20 год від ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 6 000 гривень;

- Протоколом допиту в якості свідка заступника командира з озброєння 4-го артилерійського дивізіону ОСОБА_13 від 09.08.2021, який показав, що в травні 2021 року перед командиром дивізіону було ініційовано нагородження 3-х військовослужбовців, список яких подав ОСОБА_8 . Однак, ОСОБА_6 відповів, що у нього є свої кандидатури та висунув вимогу про надання йому неправомірної вигоди в сумі 600 гривень за заохочення саме зазначених в списку осіб. Це обурило офіцерів дивізіону, які категорично відмовились. Але через деякий час ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 , що він погодився на вказану вимогу та перерахував грошові кошти на зазначений ОСОБА_6 картковий рахунок;

- Протоколами допиту в якості свідка командира 12-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 та начальника розвідки дивізіону ОСОБА_15 від 09.08.2021, які дали покази аналогічні ОСОБА_13

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності;

Так, підозрюваний ОСОБА_16 на даний час займає посаду командира 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .

Наголошую, що саме перебування ОСОБА_16 на вищевказаній посаді сприяло вчиненню інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, обставини вчинення якого описані в повідомленні про підозру та підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами. Не займаючи вказану посаду, не маючи таких прав та обов`язків, останній фактично не зміг його вчинити.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_6 відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а у відповідності до положень ст. 45 КПК України є корупційним.

Встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, підозру обґрунтовано вагомими доказами, а також те, що підозрюваний, обіймаючи вказану посаду буде мати реальну можливість перешкоджати встановленню об`єктивної істини шляхом незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на військовослужбовців 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , які уже допитані і під тиском керівника та можливо створеними ним нестерпних умов, можуть змінити покази, а також тих, яких планується допитати, оскільки ОСОБА_6 працює там тривалий час, призначений командиром дивізіону та має відповідні зв`язки і повноваження, а отже може шантажувати безпідставними покараннями та притягненнями до дисциплінарної відповідальності у разі не надання зручних для нього показів. Крім того, вказаний ризик підтверджує той факт, що в разі не відсторонення від посади, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду командира дивізіону, повинен нести службу за місцем дислокації військової частини разом з іншими військовослужбовцями 4-го артилерійського дивізіону, що надасть йому безпосередню можливість впливати на свідків.

Враховуючи результати проведених слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, де ОСОБА_6 показав систематичність вимагання та отримання неправомірної вигоди, є ризик того, що останній, перебуваючи на займаній посаді, може вчинити інше кримінальне правопорушення,.

Крім того, досудове розслідування зазначеного кримінального провадження перебуває на початковій стадії, тому під час розслідування зазначеного кримінального провадження можуть виникнути об`єктивні підстави для отримання ряду документів, які перебувають у володінні 4-го артилерійського дивізіону та військової частини НОМЕР_1 , а підозрюваний, перебуваючи на свободі та займаній посаді, може перешкоджати їх отриманню, шляхом приховування або знищення.

Як зазначено у п. 1 розділу 2.4 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження слідчий, прокурор зобов`язані довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід є необхідним для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий вважає, що вході досудового розслідування в повній мірі доведенні зазначенні обставин та підтверджено їх конкретним доказами.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які згідно із ст. 131 КПК України застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, визначене відсторонення від посади.

Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину (ч. 1 ст. 154 КПК України).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вказані докази, така суворість покарання беззаперечно є ризиком та може слугувати приводом до переховування від слідства та суду.

Відсторонення від займаної посади підозрюваного відповідає суспільному інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі місцевого самоврядування, що є виключним випадком.

Відповідно до ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Таким чином, є достатні підстави для відсторонення ОСОБА_6 від вищевказаної посади.

Посилаючись на вищевикладені обставини, слідчий просить клопотання задовольнити.

Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, вислухавши пояснення прокурора, який клопотання підтримав та просив задовольнити.

Вислухавши пояснення підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, та його захисників, які заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для відсторонення від посади;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

21.09.2021 року з дотриманням вимог КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При вирішенні питання про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади слідчий суддя враховує наявність правових підстав для відсторонення підозрюваного від посади, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яка підтверджується, зібраними під час досудового розслідування та зазначеним у клопотанні слідчого доказами, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи, що саме перебування ОСОБА_6 на посаді командира 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 сприяло вчиненню інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, враховує те, що підозрюваний, перебуваючи на займаній посаді, внаслідок наданих йому повноважень може вчинити інше (аналогічне) кримінальне правопорушення або незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, підробити чи знищити документи що підтверджують вчинення ним протиправних дій, а отже за таких обставин відсторонення підозрюваного від посади є доцільним. Крім того, слідчий суддя також враховує думку підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Таким чином, потреби досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 , як відсторонення його від посади, а негативні наслідки відсторонення від посади не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному провадженні.

За вказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та вважає наявними всі законні підстави для відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади на строк до 21.11.2021 року включно, що є в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 155-157, 309, 392, 394-395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_7 - задовольнити.

Відсторонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади командира 4-го артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , строком до 21.11.2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений в приміщенні суду 28.09.2021 р. о 12 год. 40 хв.

Слідчий суддяОСОБА_1