Рішення

від 29.09.2021 по справі 738/812/21

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/812/21

№ провадження 2/738/328/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року Менський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді: Савченка О.А.

з участю

секретаря: Лях Н.М.

представника позивача: Гиляки О.М.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року до Менського районного суду Чернігівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД з позовом до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно видаткових касових ордерів №1-5 від 20.03.2021 року ОСОБА_1 з каси підприємства було отримано грошові кошти на загальну суму 34 999 гривень 00 копійок в якості орендної плати за користування земельними ділянками за 2018-2020 роки. проте позивачем з відповідачем ніяких договорів оренди земельних ділянок не укладалося, вказані грошові кошти виплачені помилково. ОСОБА_1 в добровільному порядку відмовляється повернути помилково видані їй кошти.

Ухвалою від 29 червня 2021 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом.

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача Гиляка О.М. в судовому засіданні позов підтримала за вищевикладених у ньому обставин та просила його задовольнити. При цьому вказала, що відповідачка по справі ОСОБА_1 звернулася до позивача з пропозицією укласти договори оренди земельних ділянок, які перебували у її власності. В зв`язку з фінансовими потребами попросила виплатити орендну плату наперед, запевнила, що за таких умов нею буде укладено договори оренди. 20 березня 2021 року від працівника позивача ОСОБА_4 відповідачка отримала кошти в сумі 34 999 гривень, проте відмовилася підписувати договори оренди. Повідомила, що земельні ділянки віддала в оренду ФГ Шишига . На вимогу підприємства повернути отримані кошти відповідачка не реагує.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні з вимогами позовної заяви не погодилася. Вказала, що її земельні ділянки постійно перебували в оренді. Вона весь час отримувала орендну плату, спочатку зерном, а останні 4 роки грошима. Гроші видавала ОСОБА_4 . Ніяких договорів оренди в письмовій формі з позивачем по справі нею не укладалося, проте земельні ділянки постійно оброблялися. У неї була усна домовленість з ОСОБА_4 . Вважала, що земельними ділянками користується особисто ОСОБА_4 та сплачує їй орендну плату.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнала, просила в задоволенні позову відмовити за його не обґрунтованістю та не доведеністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 згідно видаткових касових ордерів від ТОВ АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД було отримано грошові кошти на загальну суму 34 999 гривень 00 копійок. Як підстава видачі коштів вказано Орендна плата за 2018-2020 роки (а.с. 43-45).

Як вбачається з копій Свідоцтва про право спадщини за законом від 06 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 отримали у власність по 1/3 частині земельної ділянки з кадастровим номером 7423087600:03:000:0105 (а.с. 57-59).

Відповідно до копії Свідоцтва про право спадщини за заповітом від 06 березня 2021 року ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7423087600:03:000:0106 (а.с. 60).

Згідно копії Свідоцтва про право спадщини за заповітом від 06 березня 2021 року ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7423087600:03:000:0425 (а.с. 61).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами 7423087600:03:000:0105 (а.с. 15-16), 7423087600:03:000:0106 (а.с. 17), 7423087600:03:000:0425 (а.с. 18) 10.03.2021 року передані в оренду Фермерському господарству Шишига .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо, що у власності ОСОБА_1 та її синів перебувають земельні ділянки за якими вони отримують орендну плату. З ким саме у них укладені договори оренди (з яким підприємством) їй не відомо.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що йому відомо, що земельні ділянки ОСОБА_1 тривалий час обробляються. Обробляються підприємствами контактною особою яких була ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він допомагав отримувати зерно в якості орендної плати за землю ОСОБА_1 . Проте йому відомо, що останні 4 роки орендна плата сплачується грошима. Яке саме підприємство користується земельними ділянками ОСОБА_1 та сплачує орендну плату йому не відомо.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона на даний час працює агрономом ТОВ АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД а до травня 2021 року працювала спеціалістом по договірній роботі в даному підприємстві. В лютому 2021 року до неї звернулася ОСОБА_1 з пропозицією укласти договори оренди належних їй та її синам земельних ділянок. При цьому просила виплатити наперед орендну плату. Остання зобов`язувалася надати свої земельні ділянки в оренду саме ТОВ АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД . Узгодивши дане питання з керівництвом підприємства (директором ОСОБА_10) було прийнято рішення про виплату авансового платежу ОСОБА_1 20 березня 2021 року вона особисто виплатила за видатковими касовими ордерами грошові кошти на загальну суму 34 999 гривень ОСОБА_1 . Після отримання коштів остання повідомила, що не буде укладати договори оренди з підприємством так як вже уклала догори оренди з ФГ Шишига . Запис в видаткових ордерах, що кошти виплачені в якості орендної плати за 2018-2020 року зроблений нею помилково, так як вона не знала що там необхідно писати.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (стаття 1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна, а набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норма глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18).

В судовому засіданні стороною відповідача не доведено та не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на договірний склад правовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД та ОСОБА_1 (відсутні договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7423087600:03:000:0105, 7423087600:03:000:0106, 7423087600:03:000:0425) тобто в даному випадку суд може застосовувати норми статті 1212 ЦК України та не підлягають застосуванню норми статей 1216-1218, 1225 ЦК України, як на це вказує сторона відповідача в своєму відзиві.

Відповідно до пункту 2 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості по відсотках за користування грошовими коштами наданий позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

При подачі позовної заяви, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 270 гривень 00 копійок (а.с. 25)

Стороною позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 гривень 00 копійок, були надані наступні докази: договір про надання правової допомоги від 25 травня 2021 року, ордер СВ № 1015601, довідка розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 18 червня 2021 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № б/н від 18 червня 2021 року (а.с. 19-23).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 270 гривень 00 копійок сплаченого судового збору та 12 000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 79, 80-85, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД 34 999 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави, 92 гривні 05 копійок в рахунок відшкодування відсотків за користування грошовими коштами, 2 270 гривень 00 копійок сплаченого судового збору, 12 000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2021 року.

Головуючий: О.А. Савченко