Постанова

від 29.09.2021 по справі 916/2706/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2706/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

секретар судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників сторін:

від Фірма Емералд - ТОВ - Гранкіна К.Б.,

від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради - Ходжалієв А.С.,

від Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради - не з`явився,

від ТОВ Міжгалузевий центр охорони праці - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий центр охорони праці

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2021 року (суддя Літвінов С.В.)

за позовом Фірма Емералд - товариство з обмеженою відповідальністю

до: 1. Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради

2. Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий центр охорони праці

про визнання недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2021 року Фірма Емералд (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом про:

- визнання недійсним паспорт прив`язки групи стаціонарних ТC від 14.03.2018 року за №01-08/251 за адресою: м. Одеса, пр-т. Академіка Глушко, 16;

- визнання недійсним договір на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд для від 14.01.2018;

- зобов`язання ТОВ Міжгалузевий центр охорони праці знести групу стаціонарних тимчасових споруд - два зблокованих павільйони розташованих за адресою прив`язки: м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 16;

- зобов`язання ТОВ Міжгалузевий центр охорони праці привести земельну ділянку належну у придатний для використання стан.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, власника земельної ділянки, шляхом встановлення на ній тимчасових споруд площею 59.89 м 2 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2021 року позовні вимоги задоволено частково, визнати недійсним договір на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд від 14.03.2018, зобов`язано ТОВ знести тимчасові споруди за адресою м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 16, привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан, в іншій частині позову відмолено.

Рішення суду мотивоване тим, що тимчасові споруди розміщені в межах належної позивачу земельної ділянки.

Видача спірного паспорту прив`язки, оформлення спірного договору на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд та встановлення ТОВ Міжгалузевий центр охорони праці на підставі цих документів тимчасової споруди на належній Фірма Емералд земельній ділянці за відсутності будь-яких документів, що підтверджують право користування цією ділянкою, є протиправним та свідчить про порушення права позивача на володіння та користування належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання недійсним паспорту прив`язки, господарський суд зазначив, що паспорт прив`язки ТС є комплектом документів із визначенням певних даних та не встановлює набуття суб`єктами господарювання будь-яких прав на земельну ділянку. Отже, такий документ не є ані актом органу місцевого самоврядування, який може бути визнано незаконним відповідно до статей 16, 21, 393 ЦК, ані правочином в розумінні положень статей 202, 203 ЦК, який може бути визнано недійсним у порядку, передбаченому статтею 215 ЦК.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок судової експертизи не може бути покладений в основну оскарженого рішення суду, оскільки у висновку експерта, зокрема, у каталозі координат кутів зовнішніх меж землекористування містяться розбіжності із каталогом, який зазначений у технічній документації по видачі державного акту на право власності не земельні ділянки несільськогосподарського призначення Фірмі Емералд , а спеціаліст, який розробляв даний каталог для експертизи не підтвердив правильність та не надав пояснення з приводу цих розбіжностей.

Апелянт зазначає що правомірно використовує спірну земельну ділянку, оскільки є всі необхідні документи для розміщення тимчасових споруд, а саме висновок погодження встановлення групи стаціонарних тимчасових спору, паспорт прив`язки та договір на право користування місцем для розміщення тимчасових споруд.

Скаржник вважає, що рішення Одеської міської ради №3961-VI від 09.10.2013, яким затверджено Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, жодним чином не підтверджує протиправність розміщення елементів вуличної торгівлі з боку Товариства, а навпаки є доказом того, що відповідач правомірно та з дотриманням процедури встановлення ТС здійснює своє підприємницьку діяльність.

Також Товариство зазначає що позивач жодного разу не звертався до нього із питанням порушення будь-яких прав на користування спірною земельною ділянкою, а тому посилання суду на відмову з боку відповідача у добровільному порядку звільнити належну позивачу земельну ділянку не відповідає дійсності.

20.09.2021 до апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній зазначає, що розбіжності між каталогами координат зазначеними в висновку експерта та технічною документацією по видачі державного акту на право власності на земельні ділянки Фірми Емералд відсутні, адже зазначені документи містять каталоги координат різних об`єктів.

Стосовно твердження апеляційної скарги, що позивач не звертався до ТОВ з питанням порушення прав на спірну земельну ділянку, позивач зазначає, що він скористався своїм правом та заявив негаторний позов про визнання недійсним, спірного договору, а також про зобов`язання Товариства усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом знесення відповідних тимчасових споруд та приведення самовільно зайнятої ділянки у первісний стан. Застосування саме таких способів захисту дозволить реально та ефективно відновити порушене право власності позивача на спірну земельну ділянку.

29.09.2021 до початку судового засідання до апеляційного суду від ТОВ надійшло клопотання про оголошення перерви у справі, у зв`язку з поганим самопочуттям адвоката скаржника. До клопотання додана довідка №2622 від 29.08.2021.

З`ясувавши думку представників позивача та Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо вказаного клопотання, судова колегія вирішила відмовити у задоволенні клопотання, враховуючи, що довідка видана 29.08.2021, тобто місяць тому. Крім цього, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). Так, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Приймаючи до уваги вищезазначене, судова колегія відмовляє Товариству в задоволенні клопотання про оголошення перерви, адже останній є юридичною особою, а відповідно до положень ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представник Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради в судове засідання 29.09.2021 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте своїми правами відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України не скористався.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Представник Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради в судовому засіданні 29.09.2021 надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню, а рішення господарського суду - скасувати.

В судовому засіданні 29.09.2021 представник позивача надала пояснення, в яких заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд, у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Фірми Емералд , перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, Фірма Емералд є власником земельної ділянки загальною площею 0,0685 га, яка складається із п`яти земельних ділянок із кадастровими номерами 5123755800:00:001:0008, 5123755800:00:001:0009, 5123755800:00:001:0010, 5123755800:00:001:0011, 5123755800:00:001:0012 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 044292 від 01.09.2003 (т.1, а.с. 55-56).

На момент набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку, вона перебувала у складі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

З 01.01.2016 спірна земельна ділянка увійшла до меж міста Одеси відповідно до постанови Верховної Ради України № 3064-111 від 04.02.2002 Про зміну меж м. Одеси Одеської області .

Вказане підтверджується листами Відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області від 31.01.2017 № 105/86-17 та Відділу у місті Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 05.02.2018 № 99/142-18 (т.1, а.с. 17-18).

07.03.2018 висновком, складеним Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, підтверджено можливість установки ТОВ Міжгалузевий центр охорони праці тимчасової споруди та укладення із останнім договору на право тимчасового користування місцем для розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 16, площа забудови 59,89 м 2 (т.1, а.с. 23, 66, 137).

14.03.2018 Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради ТОВ видано паспорт прив`язки групи стаціонарних тимчасових споруд - двох зблокованих павільйонів загальною площею 59,89 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 16 за № 01-08/251. (т.1, а.с. 21, 64, 135).

Також, 14.03.2018 між Управлінням споживчого ринку та захистом прав споживачів Одеської міської ради та ТОВ укладений договір на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № ТС-218/18.

На підставі договору та паспорту прив`язки Товариством було встановлено тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним оформленого Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради паспорт прив`язки судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності (пункт 1.4). Тобто, такий документ не є ані актом органу місцевого самоврядування, який може бути визнано незаконним, ані правочином в розумінні положень статей 202, 203 ЦК, який може бути визнано недійсним у порядку, передбаченому статтею 215 ЦК України.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору на право користування місцями для розміщення тимчасових споруд, зобов`язання ТОВ знести ТС та зобов`язання ТОВ привести зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан, судова колегія також погоджується з висновком господарського суду, що вказані вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

На виконання ухвали господарського суду, у даній справі була проведена судова земельна технічна експертиза 26.04.2021, з висновків якої вбачається, що тимчасові споруди (торговий павільйон) по пр. Академіка Глушка, 16 , в м. Одесі частково розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 5123755800:00:001:0012 . Накладення меж земельної ділянки під тимчасовими спорудами на межі спірної земельної ділянки складає 30 м 2 . (т.2, а.с. 6-11).

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями статті 20 ГК держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист прав і законних інтересів.

Отже, наведені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Землекористувачеві забезпечується захист його права на користування земельною ділянкою нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Судовою колегією встановлено, що ТОВ Міжгалузевий центр охорони праці протиправно розмістило на земельній ділянці позивача тимчасові споруди, за відсутності документів, які б підтверджували право користування цією ділянкою. Вказані дії Товариства свідчать про порушення права позивача на володіння та користування належною йому на праві власності спірною земельною ділянкою. Адже, розміщення тимчасової споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування земельною, не можна визнати законним.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що тимчасова споруда Товариством встановлена на спірній земельній ділянці позивача самовільно, отже остання підлягає демонтажу, оскільки розміщення тимчасових спору самовільно забороняється.

Крім цього, договір на право тимчасового користування місцем під розміщення ТС є правочином, який створює правову підставу для порушення права власності позивача шляхом розміщення тимчасових споруд. Отже, у випадку невизнання такого правочину недійсним ТОВ Міжгалузевий центр охорони праці отримує можливість повторного встановлення тимчасових споруд на належній позивачу земельній ділянці. У зв`язку з цим, вказаний договір обґрунтовано визнано судом першої інстанції недійсним.

Щодо доводів апеляційної скарги, що висновок судової експертизи не може бути покладений в основну оскарженого рішення суду, оскільки містить розбіжності від технічної документації стосовно координат розташування спірної земельної ділянки, судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що висновок судового експерта №21-188 містить каталог координат тимчасової споруди, а технічна документація містить каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки позивача, кадастровий номер 5123755800:00:001:0012. Отже, розбіжності між каталогами координат зазначеними у висновку судового експерта та технічною документацією по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку позивачу відсутні, оскільки вказані документи містять каталоги координат різних об`єктів.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що Товариство правомірно використовує спірну земельну ділянку , оскільки документи на підставі яких останнє займає спірну земельну ділянку, були видані з порушенням чинного законодавства та прав власника спірної земельної ділянки.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що позивач жодного разу не звертався до нього із питанням порушення будь-яких прав на користування спірною земельною ділянкою , судова колегія зазначає , що досудове врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка звернулась до суду. Крім цього, обраний позивачем спосіб захисту його прав має бути ефективним та відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, а також має бути спрямований на захист порушеного права. Саме, звернення Фірми Емералд з негаторним позовом з вимогою захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, відповідає вищевказаними критеріям захисту порушеного права позивача.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2021 року залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий центр охорони праці - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.09.2021.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Разюк Г.П.