Постанова

від 29.09.2021 по справі 923/1435/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1435/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Стельникович О.І., за ордером; Когут Е.В., в порядку самопредставництва;

від відповідача: Ковальчук І.М., за ордером;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро"

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 21 травня 2021 року (повний текст складено 03.06.2021)

по справі № 923/1435/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро"

до відповідача: Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Державної казначейської служби України

про: стягнення 4 932 302,00 грн. збитків.,-

суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В.,

час та місце винесення рішення: 21.05.2021, м. Херсон, вул. Театральна, 18 Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 29.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Зерноком Херсон Агро" (позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області (відповідач, Бериславська РДА) про стягнення збитків у розмірі 4 932 302,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Бериславською районною державною адміністрацією було вчинено неправомірні дії стосовно розподілу земельної ділянки, орендованої позивачем, передання її складових без попереднього вилучення в оренду іншим юридичним особам, внаслідок чого ТОВ "Зерноком Херсон Агро" у період з 2018-2020 не мало доступу до орендованої земельної ділянки, та як наслідок, не мало можливості здійснювати власну господарську діяльність, що потягнуло за собою, за твердженням позивача, виникнення у останнього неодержаного доходу у заявленому до стягнення розмірі. Позовні вимоги ТОВ "Зерноком Херсон Агро" заявляє на підставі ст.ст. 22, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.05.2021 у справі №923/1435/20 (суддя Нікітенко С.В.) у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області відмовлено у повному обсязі.

У вказаному рішенні суд першої інстанції, зазначаючи, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, дійшов висновку про недоведеність суми упущеної вигоди, заявленої позивачем, оскільки відповідні розрахунки завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідним висновком експерта, відповідними первісними бухгалтерськими документами, які б свідчили про нанесення шкоди позивачу у вигляді упущеної вигоди у розмірі 4 932 302,00 грн. Також, місцевий господарський суд зауважив, що належними та допустимими доказами ТОВ "Зерноком Херсон Агро" не доведено, що протягом 2018-2020 років Товариство сіяло би саме ті культури, про які зазначив у своєму позові.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 21.05.2021 у справі №923/1435/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Водночас, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ "Зерноком Херсон Агро" наводить доводи, які аналогічні доводам, що викладені у позовній заяві.

Так, скаржник наполягає на тому, що він мав намір засіяти на земельній ділянці, до якої не мав доступу, відповідні сільськогосподарські культури (ріпак, озиму пшеницю) та зібрати урожай останніх. При цьому, визначаючи середню урожайність та ринкову вартість для розрахунку доходу, наводячи розрахунки по витратам, що припускав позивач, останній посилається на відповідні довідки ГУ Статистики у Херсонській області по сільськогосподарських підприємствах Бериславського району Херсонської області, додатки до цінової довідки Херсонської торгово-промислової Палати, довідки ТОВ Макеша , довідки про вартість насіння ДП Дослідне господарство Асканійське .

Зазначаючи, що наведені довідки є належними доказами для визначення збитків позивача, апелянт посилається на правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 06.11.2019 року у справі №127/27155/16-ц, відповідно до якої статистичні дані Головного управління статистики у Вінницькій області були визнані судом касаційної інстанції підставою для визначення розміру збитків.

Разом з тим, апелянт зауважує, що місцевий господарський суд не врахував те, що позивач протягом 2019-2020 р.р. вчасно сплачував орендну плату за користування земельною, яка склала 335 540,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Враховуючи відсутність у ТОВ "Зерноком Херсон Агро" можливості користування землею, оренда якої була оплачена, позивач вказує, що сума у розмірі 335 540,00 грн. є прямим збитком Товариства.

Крім того, ТОВ "Зерноком Херсон Агро" не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивача які ж сільськогосподарські культури у 2018- 2020 роках посіяв би останній та чи посіяв би взагалі, оскільки позивачем при розгляді справи було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи в якості відповідного доказу Наказу Товариства від 16.09.2018 року щодо затвердження плану сівозмін на земельній ділянці загальною площею 120,8759 га., кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306, в тому числі на 2018 - 2019 рік - ріпак, на 2019 - 2020 рік - пшениця. Однак, місцевий господарський суд відмовив у залученні вказаного документу, що позбавило суд можливості всебічно та в повному обсязі розглянути справу.

Крім того, скаржник наполягає на тому, що місцевий господарський суд проігнорував наявні у матеріалах справи роз`яснення Інституту зрошуваного землеробства НААН України щодо науково обґрунтованого формування сівозмін для умов ТОВ Зерноком Херсон Агро . У вказаних роз`ясненнях зазначено, що в кожному господарстві формується план структури посівних площ з різним набором культур, які повертаються в просторі й часі на одне поле через кожні 3-7 років, що забезпечує раціональне використання землі, зберігає й покращує родючість ґрунту, попереджає розповсюдження шкідливих організмів. У південно-степовій зоні, в якій розташована спірна земельна ділянка ТОВ Зерноком Херсон Агро найбільш урожайними є озимі культури: пшениця, ячмінь та ріпак, а тому, саме ці культури найбільш доцільно вирощувати в умовах даного господарства. Враховуючи вказані твердження фахівців в сфері сільського господарства, ТОВ Зероноком Херсон Агро зазначає, що позивач направляє свої дії на найбільш ефективне використання орендованих земельних ділянок.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.05.2021 у справі №923/1435/20, розгляд справи призначено на 29 вересня 2021 об 11:00 год.

22.09.2021 від ТОВ "Зерноком Херсон Агро" до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: копії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №923/1009/20, якою, на думку, позивача підтверджується обставини справи №923/1435/20.

Позивач зазначає, що на момент розгляду справи №923/1435/20 у суді першої інстанції, відповідних документів не існувало, а тому, посилаючись на приписи ч.3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України та вказуючи, що копія постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №923/1009/20 була отримана ТОВ "Зерноком Херсон Агро" вже після подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.05.2021 у справі №923/1435/20, апелянт наполягає на тому, що не мав змоги подати наведені вище документи до суду раніше.

Розглянувши вищевказане клопотання ТОВ "Зерноком Херсон Агро", апеляційна колегія дійшла висновку про задоволення останнього та долучення до матеріалів справи №923/1435/20 постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі №923/1009/20. Водночас, судова колегія зауважує, що обставини, на які посилається позивач у справі №923/1435/20 та зазначені у постанові суду у справі №923/1009/20 апелянтом у даному випадку не оскаржуються та є приюдіційними відповідно до справ №923/689/18, №923/1041/18, №923/1040/18; крім того, судові рішення не є доказами у справі, що унеможливлює застосування останньої в якості підтвердження відповідних доводів позивача у даній справі.

У судовому засіданні 29.09.2021, яке проводилось у режимі відеоконференції, представники ТОВ "Зерноком Херсон Агро" підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги. Представник Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 29.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у відповідності до договору оренди землі від 08.11.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Зерноком Херсон Агро (орендар) та Бериславською районною державною адміністрацією, та акту приймання-передачі від тієї ж дати орендар отримав в оренду земельну ділянку загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер 6520685500:03:010:0306). Договір укладено на 20 років до моменту реєстрації права власності на земельні ділянки власниками земельних паїв в Державному реєстрі прав. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Право оренди вказаної земельної ділянки було зареєстровано позивачем 18.11.2016 року, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис №17503534.

Однак, 20.12.2017 головою Бериславської РДА було винесено розпорядження №753 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яку орендує ТОВ Зерноком Херсон Агро , в результаті чого 05.03.2018 розпорядженням голови Бериславської РДА №96 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо роз`єднання земельної ділянки КН 6520685500:03:010:0306 на КН 6520683500:03:001:0112 та КН 6520683500:03:001:0113.

10.04.2018 року винесено розпорядження Бериславської РДА №166, за яким земельну ділянку в контурі №15 КН 6520683500:03:001:0113 передано в оренду ТОВ Берегиня .

23.04.2018 року винесено розпорядження Бериславської РДА №190, відповідно до якого земельну ділянку КН 6520683500:03:001:0112 передано в оренду ТОВ Зерноком Агроюг разом з посівами та врожаєм пшениці 2018 року, які належали ТОВ Зерноком Херсон Агро .

Водночас, вищенаведений договір від 08.11.2016 про оренду земельної ділянки за кадастровим номером 6520685500:03:010:0306, укладений між позивачем і відповідачем не було розірвано.

В подальшому, судовими рішеннями у справах №923/689/18, №923/1041/18, №923/1040/18 було встановлено неправомірність дій відповідача, яка полягала у прийнятті рішень про розподіл земельної ділянки орендованої позивачем, передання її складових, без попереднього вилучення, в оренду іншим юридичним особам, внаслідок чого позивач упродовж періоду з 2018 по 2020 роки не мав доступу до орендованої земельної ділянки і не мав змоги здійснювати власну господарську діяльність, що окрім іншого підтверджується довідкою Ольгівської сільської ради від 15.08.2019.

Разом з цим, рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.02.2020 та постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у справі №923/965/19 встановлено законність розпорядження Голови Бериславської районної державної адміністрації від 03.11.2016 року за № 634 Про передачу земельної ділянки в оренду та відповідно факт оренди позивачем земельної ділянки з кадастровим номером: 6520685500:03:010:0306.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що судовими рішеннями у справах №923/689/18, №923/1041/18, №923/1040/18, які відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційну силу, встановлено неправомірність дій Бериславської районної державної адміністрації, які виразились у прийнятті рішень про розподіл земельної ділянки, яка орендується позивачем, укладення з іншими суб`єктами господарювання договорів оренди земельної ділянки, яка орендується позивачем, передання її складових, без попереднього вилучення, в оренду іншим юридичним особам, внаслідок чого позивач з 20.04.2018 року по 24.09.2020 року не мав доступу до орендованої земельної ділянки і не мав змоги нею користуватись.

Використання орендованої позивачем земельної ділянки сторонніми юридичними осібами - ТОВ Зерноком Агроюг та ТОВ Берегиня підтверджується рішеннями вищенаведених справ №923/1041/18, №923/1040/18, з яких вбачається, що в відповідно до Інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.05.2018 за №123560870 та №123562074 ТОВ «Зерноком Агроюг» є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 загальною площею 60,6124 га, на підставі договору оренди землі, укладеного 25.04.2018 між ТОВ «Зерноком Агроюг» та Бериславською РДА; СТОВ «Берегиня» є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 загальною площею 60,2635 га на підставі договору оренди землі, укладеного 20.04.2018 між СТОВ «Берегиня» та Бериславською РДА.

Тобто, наявний причинно-наслідковий зв`язок між рішеннями відповідача та обмеженнями прав позивача щодо користування орендованою земельною ділянкою.

Крім того, довідкою Ольгівської сільської ради від 15.08.2019 (т.1, а.с. 97) підтверджується, що у 2019 році орендованою позивачем земельною ділянкою користувались зовсім іншім суб`єкти господарювання.

Таким чином, апеляційна колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, відповідач, прийнявши незаконні рішення та на їх виконання уклавши незаконні договори оренди, визначив інших користувачів змеленої ділянки (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306) та своїми діями позбавив позивача можливості користуватись земельною ділянкою та сподівання отримувати прибуток, що свідчить про доведеність протиправної поведінки відповідача, наслідком якої є завдання позивачу шкоди та знаходиться у прямому причинному зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Судом першої інстанції також встановлено, що враховуючи існування рішень у справах №923/689/18, №923/1041/18, №923/1040/18, ТОВ Зерноком Херсон Агро 19.10.2020 звернувся до Бериславської РДА з клопотанням про затвердження розрахунку упущеної вигоди/неодержаного доходу у розмірі 4 932 302,00 грн. за період з 2018 по 2020 роки (т.1 а.с. 89-91).

Однак, відповідач на звернення позивача не відреагував.

Тому, 16.11.2020 року позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування завданої шкоди (т.1 а.с. 94-96), результаті чого відповідач повідомив позивача про призначення засідання комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам на 15.12.2020.

Однак, Листом від 14.12.2020 №001/15-6482/0/2020/602-001 Бериславська РДА повідомила позивача про перенесення засідання скликання комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам на 23.12.2020 року (т.1 а.с. 88).

Листом від 29.12.2020 №001/24-6339/0/2020/602-001 відповідач відклав засідання Комісії на 30.12.2020 (т.1 а.с. 87).

Доказів щодо проведення 30.12.2020 засідання комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам у матеріалах справи не міститься.

За твердженням позивача, внаслідок грубого порушення відповідачем прав позивача, як орендаря земельної ділянки, наслідком чого стало неможливість оброблення та збирання врожаю на земельній ділянці (тимчасове невикористання земельної ділянки) через незаконне надання її в оренду третім особам, підприємству нанесено збитків у вигляді упущеної вигоди - чистого прибутку у розмірі - 4932302,00 грн. Що є сумою чистого прибутку у 2019 році - 3039357,00 грн. та у 2020 році - 1892945,00 грн.

Однак, Беріславська РДА ухиляється від визначення та затвердження обсягу збитків, які поніс позивач, що свідчить про небажання відповідача, як органу державної влади, добровільно встановлювати обсяг нанесених ним збитків та відповідно їх сплачувати, як того вимагає Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

При цьому, відповідні вимоги ТОВ Зерноком Херсон Агро підтверджує наявними у матеріалах справи:

- довідкою Головного управління статистики у Херсонській області від 11.09.2020 №07-1-29/2219-20 щодо середньої врожайності окремих сільськогосподарських культур (пшениця-30,8 ц з 1 га, ячмінь-31,5, ріпак-20,1) у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) Бериславського району Херсонської області за 2020 рік (т.1 а.с.67);

- довідкою Головного управління статистики у Херсонській області від 11.09.2020 №07-1-29/2215-20 щодо середньої врожайності окремих сільськогосподарських культур (пшениця-33,9 ц з 1 га, ячмінь-27,4, ріпак-22,1, соняшник-20,0) у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) Бериславського району Херсонської області за 2019 рік (т.1 а.с.68);

- додатком №1 Закупівельна оптова ціна на внутрішньому ринку України до цінової довідки Торгово-промислової палати України від 21.09.2020 за №Ви-82, у якому наведені відповідні ціни на 1 тону ріпака (CPT попит, експорт), насіння соняшнику (EXW), пшениці 3-го класу (CPT завод) у березні, квітні, травні 2018-2020 років (т.1 а.с. 69). У цьому додатку наведено, що ціни мають довідково-інформаційний характер; експерт не несе відповідальність за будь-які фінансові та інші судження та дії Замовника стосовно інформації; вказана вартість може змінюватись, оскільки на її формуванню впливає багато факторів: товаровиробник, об`єм поставки, час, пора року поставки, якісні показники, форма оплати, умови поставки (EXW, CPT, FOB) та ін.;

- довідкою ТОВ Макеша від 18.09.2020 №59 стосовно переліку розцінок (враховуючи ПДВ та дизельне паливо) по наданню послуг на таки види робіт як культивація, дискова, збір врожаю комбайном, посів зернових та олійних (т.1 а.с. 70);

- довідкою Державного підприємства Дослідне господарство Асканійське від 14.09.2020 за №14/09 щодо вартості у 2018-2020р.р. насіння озимої пшениці сортів Жайвір , Асканійська , Вихованка одеська , Марія , Овідій першої репродукції; насіння ярого ячменю сортів Сталкер , Водограй , Аватар першої репродукції; насіння ярої пшениці сорту Спадщина першої репродукції; насіння соняшника сорту Ясон ; насіння озимого ріпаку гібрид першого покоління; насіння озимого ячменю сортів Снігова королева , Достойний , Дев`ятий вал першої репродукції (т.1 а.с. 71);

- технологічними рекомендаціями Державного підприємства Дослідне господарство Асканійське від 14.09.2020 за №14/09 щодо норми висіву насіння на 1 га. (т.1 а.с. 72).

Наводячи розрахунок чистого прибутку у 2018-2019 та 2019-2020 роках, позивач посилається на дані наведених вище документів, виходячи з того, що ТОВ Зерноком Херсон Агро у 2018 році та 2019 році мало намір засіяти на площі 120,8759 га. рипак та озиму пшеницю Асканійську та зібрати врожай цих культур, а саме:

- з 2018 по 2019 рипак - враховуючи середню урожайність за 2019 рік (згідно довідки ГУ Статистики у Херсонській області) - 22,1 ц/га та його ринкову вартість станом на 29.05.2019 (згідно додатку до цінової довідки Херсонської ТПП - 12 375,00) - 12 375,00 грн./т., ТОВ Зерноком Херсон Агро планувало отримати доход у розмірі 3 305 634,00 грн. (120,87*22,1т/га * 12375,00 грн. =3 305 634,00 грн.);

- з 2019 по 2020 озима пшениця - враховуючи середню урожайність за 2020 рік (згідно довідки ГУ Статистики у Херсонській області) - 30,8ц/га та її ринкову вартість станом на 29.04.2020 року (згідно додатку до цінової довідки Херсонської ТПП від 5750,00 до 6300,00) - 6300,00 грн./т., ТОВ Зерноком Херсон Агро планувало отримати дохід у розмірі 2 345 361,00 грн. ( 120,87 * 30,8т/га * 6300,00 грн. =2 345 361,00 грн.).

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що у своєму розрахунку позивач помилково рахує середню урожайність, виходячи із показника: тона на 1 га, проте, у довідці ГУ Статистики у Херсонській області визначена середня урожайність, виходячи із показника: центнер на 1 га.

Крім того, ТОВ Зерноком Херсон Агро рахувало отримання доходу за реалізацію озимої пшениці, виходячи із того, що ринкова вартість останньої за 1 тону становить 6300,00 грн. Однак, згідно додатку до цінової довідки Херсонської ТПП, на яку посилається позивач, вказана ціна є максимальною, оскільки ТПП наводить вартість пшениці від 5750,00 грн. Таким чином, передбачувана реалізація пшениці позивачем саме за максимальною ціною є лише припущенням ТОВ Зерноком Херсон Агро .

Водночас, надаючи розрахунок загальної суми витрат на вирощування ріпаку врожаю 2018-2019 року, позивач зазначає, що остання становить 266 277,00 грн., і складається з: вартості насіння, орендної плати за 2018-2019 рік, послуг: з дискування, культивації, посіву, збору комбайном, де:

- Орендна плата за земельну ділянку за період 2018-2019 рік складає 167 770,00 грн. (відповідно до п.9 Договору оренди від 08.11.2016р. орендна плата за один гектар на рік складає 1387,95 грн., згідно з п.2 Договору в оренду надана земельна ділянка загальною площею 120,8759 га);

- Дискування 1 гектара земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша від 18.09.2020р. №59) у 2018 році коштувало 130,00 грн. Витрати на дискування земельної ділянки площею 120,87 га. складали б 15 713,00 грн. (120,87 га. * 130,00 грн.);

- Культивація 1 гектара земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша від 18.09.2020р. №59) у 2018 році коштувало - 120,00 грн. Витрати на дискування земельної ділянки площею 120,87 га. складали б 14 504,00 грн. (120,87 га. * 120,00 грн.);

- Насіння рипаку гібрид першого покоління (згідно довідки про вартість насіння ДП ДГ Асканійське ) у 2018 році коштувало - 5000,00 грн. за тону. Згідно технологічних рекомендацій щодо норм витрат насіння, яке надає ДП ДГ Асканійське , витрати озимого ріпаку на 1 га. складають 5-6 кг. ТОВ Зерноком Херсон Агро вказує, що для того, щоб засіяти площу 120,87 га необхідно 604,35 кг. насіння (5 кг. * 120,87 га.), вартість якого складає 3021,75 грн. (604,35кг. * 5000,00 ґрн.;

- Посів зернових та олійних культур на одному гектарі земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша від 18.09.2020р. №59) у 2018 році коштував - 160,00 грн., отже, витрати на посів земельної, ділянки площею 120,87 га. складали б 19 339,00 грн. (120,87га. * 160,00 грн.);

- Збір врожаю комбайном на 1 гектарі земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша ) у 2019 році коштував - 380,00 грн., а відтак, витрати на збір врожаю ріпаку з земельної ділянки площею 120,87 га. складали б 45 930,00 грн. (120,87га. * 380,00 грн..

Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума витрат, пов`язаних з проведенням посівної компанії і збиранням ріпаку врожаю 2018-2019 року становить 266 277,00 грн. (вартості орендної плати - 167 770,00 грн., вартість насіння - 3021,75 грн., витрати на дискування - 15 713,00 грн., витрати на культивацію - 14 504,00 грн., витрати на посів - 19 339,00 грн., витрати на збір врожаю - 45 930,00 грн.).

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ Зерноком Херсон Агро , рахуючи витрати на насіння ріпаку виходить із показника 5 кг на 1 га. Водночас, згідно довідки ТОВ Макеша , яку враховує позивач, таки витрати складають 5-6 кг на 1 га. Тобто, як вбачається з наведеного, ТОВ Зерноком Херсон Агро наводить мінімальні витрати, пов`язані з проведенням посіву ріпаку.

Наводячи розрахунок загальної суми витрат на вирощування пшениці врожаю 2019-2020, позивач зазначає, що остання становить 452 416,00 грн., і складається з вищенаведених витрат, а саме:

- Орендна плата за земельну ділянку за період 2019-2020 рік складає 167 770,00 грн ;

- Дискування 1 гектара земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша від 18.09.2020р. №59) у 2019 році коштувало 150,00 грн. Витрати на дискування земельної ділянки площею 120,87 га. складали б 18 130,00 грн. (120,87 га. * 150,00 грн.);

- Культивація 1 гектара земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша від 18.09.2020р. №59) у 2018 році коштувало - 140,00 грн. Витрати на дискування земельної ділянки площею 120,87 га. складали б 16 921,00 грн. (120,87 га. * 140,00 грн.);

- Насіння озимої пшениці сортів Асканійська (згідно довідки про вартість насіння ДП ДГ Асканійське ) у 2019 році коштувало - 7500,00 грн. за тону. Згідно технологічних рекомендацій щодо норм витрат насіння, яке надає ДП ДГ Асканійське , витрати озимої пшениці на 1 га. складають 200 - 210 кг. ТОВ Зерноком Херсон Агро вказує, що для того, щоб засіяти площу 120,87 га необхідно 24 174 кг. насіння (200 кг. * 120,87 га.), вартість якого складає 181 305,00 грн. (24 174 кг. * 7500,00 ґрн.);

- Посів зернових та олійних культур на одному гектарі земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша від 18.09.2020р. №59) у 2019 році коштував - 180,00 грн., отже, витрати на посів земельної, ділянки площею 120,87 га. складали б 21 756,00 грн. (120,87га. * 180,00 грн.);

- Збір врожаю комбайном на 1 гектарі земельної ділянки (згідно довідки ТОВ Макеша ) у 2020 році коштував - 385,00 грн., а відтак, витрати на збір врожаю озимої пшениці з земельної ділянки площею 120,87 га. складали б 46 534,00 грн. (120,87га. * 385,00 грн.

Отже, ТОВ Зерноком Херсон Агро вказує, що загальна сума витрат, пов`язаних з проведенням посівної компанії і збиранням врожаю озимої пшениці 2019-2020 року становить 452 416,00 грн. (вартості орендної плати - 167 770,00 грн., вартість насіння - 181 305,00 грн., витрати на дискування - 18 130,00 грн., витрати на культивацію - 16 921,00 грн., витрати на посів - 21 756,00 грн., витрати на збір врожаю - 46 534,00 грн.).

Водночас, судова колегія знов звертає увагу на те, що ТОВ Зерноком Херсон Агро , рахуючи витрати на насіння пшениці озимої виходить із показника 200 кг на 1 га. Водночас, згідно довідки ТОВ Макеша , яку враховує позивач, таки витрати складають 200-210 кг на 1 га. Тобто, позивач також у даному випадку наводить мінімальні витрати, пов`язані з проведенням посіву пшениці.

Судова колегія вказує, що неотриманий прибуток повинен визначатися як різниця між загальною сумою недоотриманого доходу за вирахуванням витрат, пов`язаних із отриманням доходу. Тобто, фактично неотриманий прибуток - це різниця між продажною вартістю продукції (роботи, послуги) і її собівартістю, помножена на кількість не виробленої або не реалізованої з вини контрагента продукції (робіт, послуг).

Визначаючи чистий прибуток (упущену вигоду), який на думку позивача, ТОВ Зерноком Херсон Агро могло б одержати у 2019 році, Товариство від доходу в 3 305 634,00 грн. віднімає 266 277,00 грн. понесених витрат та отримає 3 039 357,00 грн. чистого прибутку.

Одночасно, визначаючи чистий прибуток (упущену вигоду), який на думку позивача, ТОВ Зерноком Херсон Агро могло б одержати у 2020 році, позивач від доходу в 2 345 361,00 грн. віднімає 452 416,00 грн. понесених витрат та отримає 1 892 945,00 грн. чистого прибутку.

Тобто, внаслідок порушення прав ТОВ Зерноком Херсон Агро як орендаря земельної ділянки Бериславською районною державною адміністрацією, наслідком чого стало неможливість оброблення та збирання врожаю на земельній ділянці (тимчасове невикористання земельної ділянки) через незаконне надання її в оренду третім особам, за рахунком позивача, останньому нанесено збитків у вигляді упущеної вигоди - чистого прибутку у розмірі - 4 932 302,00 грн., що є сумою чистого прибутку у 2019 році - 3 039 357,00 грн. та у 2020 році - 1 892 945 ,00 грн.

Судова колегія зауважує, що ТОВ Зерноком Херсон Агро , заявляючи позовні вимоги у даній справі та надаючи відповідний розрахунок понесених збитків, чітко виходить з того, що визначена ним сума у розмірі 4 932 302,00 грн. є саме упущеною вигодою.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що визначення термінів збитки та упущена вигода міститься в Цивільному та Господарському кодексах.

Так, статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків є також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Отже, в обох документах ці поняття схожі. І тут і там під реальними збитками розуміються витрати, що вже були понесені, а під упущеною вигодою - невиправдані очікування, доходи, які особа могла отримати, однак цього не відбулось.

За загальними положеннями згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 зазначила, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи на підставі статей 1173, 1174 цього Кодексу.

Отже, положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Відтак, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/22630/17, від 04.12.2020 у справі №910/8124/19.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 наведено правову позицію, відповідно до якої за загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Тож, при пред`явленні вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) на позивача покладається обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Проте, з огляду на матеріали справи, нарахована ТОВ Зерноком Херсон Агро сума упущеної вигоди є лише припущенням позивача з огляду на те, що у наданому до суду розрахунку прибутку, який би позивач отримав за умови використання орендованої земельної ділянки, як вже зазначалось вище, ТОВ Зерноком Херсон Агро помилково рахує середню урожайність, виходячи із показника: тона на 1 га а не центнер на 1 га , про що зазначено у довідці ГУ Статистики у Херсонській області; крім того, при розрахунку отримання доходу від реалізації сільськогосподарських культур позивач зазначає максимальну вартість останніх і, навпаки, рахуючи передбачувані витрати, позивач бере за основу мінімальні витрати Товариства.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у додатку до цінової довідки Херсонської ТПП наведено, що вказані ціни мають довідково-інформаційний характер; експерт не несе відповідальність за будь-які фінансові та інші судження та дії Замовника стосовно інформації; вказана вартість може змінюватись, оскільки на її формуванню впливає багато факторів: товаровиробник, об`єм поставки, час, пора року поставки, якісні показники, форма оплати, умови поставки (EXW, CPT, FOB) та ін. Тобто, ТОВ Зерноком Херсон Агро не доведено, що лише вказані у відповідному додатку ціни були б застосовані позивачем у разі реалізації відповідних сільськогосподарських культур.

Водночас, судова колегія критично ставиться до доводів позивача, що відповідні довідки ГУ Статистики у Херсонській області по сільськогосподарських підприємствах Бериславського району Херсонської області, додаток до цінової довідки Херсонської ТПП, довідки ТОВ Макеша , довідки про вартість насіння ДП Дослідне господарство Асканійське є належними доказами для визначення розміру упущеної вигоди ТОВ Зерноком Херсон Агро , оскільки інформація, що наведена у визначених документах, зокрема, у довідках ТОВ Макеша, є по своєї суті, комерційною пропозицією відповідних послуг для контрагентів. Позивачем жодним чином не доведено, що ТОВ Зерноком Херсон Агро зобов`язано користуватись послугами лише окремого підприємства - ТОВ Макеша при здійсненні посівних робіт або робіт зі збору урожаю.

Посилання позивача на наявне у матеріалах справи роз`яснення Інституту зрошуваного землеробства НААН України щодо науково обґрунтованого формування сівозмін для умов ТОВ Зерноком Херсон Агро є суто теоретичним документом рекомендаційного характеру. У зв`язку з цим, навіть враховуючи, що за твердженням апелянта, ТОВ Зероноком Херсон Агро узгоджує свої дії з наданими рекомендаціями при використанні орендованих земельних ділянок, не можливо напевно стверджувати, що саме вказаний у роз`ясненні графік сівозмін був би застосований позивачем протягом 2018-2020 р.р.

Щодо неприйнятого місцевим господарським судом до розгляду Наказу ТОВ Зерноком Херсон Агро від 16.09.2018 року щодо затвердження плану сівозмін на земельній ділянці площею 120,8759 га, кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306, відповідно до якого у 2018 - 2019 році посіву підлягав ріпак, а у 2019 - 2020 році - пшениця, колегія суддів вказує, що згаданий документ є внутрішнім розпорядженням позивача, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), може підлягати змінам з боку позивача, а відтак, не може вважатись беззаперечним доказом на підтвердження посіву визначених сільськогосподарських культур, або посіву останніх взагалі.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Подані на підтвердження певних обставин докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому, дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи позивача з приводу неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

При цьому, з огляду на посилання апелянтом на правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 06.11.2019 року у справі №127/27155/16-ц, судова колегія зазначає таке.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на balance of probabilities ( баланс ймовірностей ) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 суд застосовує баланс ймовірностей . У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позову про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів , які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемострував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Таким чином, суд згадав підхід збитків із розумним ступенем достовірності , але слід врахувати, що під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів, суд переконаний в існуванні цього факту.

У даному випадку, апеляційний суд дослідив усі докази, надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, проте, як вже зазначалось вище, судова колегія не може стверджувати про те, що визначена сума є обґрунтованою та підставною.

Щодо твердження апелянта стосовно неврахування судом першої інстанції сплати ТОВ "Зерноком Херсон Агро" протягом 2019-2020 р.р. орендної плати, загальна сума якої становить 335 540,00 грн. та є прямими збитками Товариства, судова колегія зауважує, що в межах розгляду саме цього спору (враховуючи обраний позивачем спосіб захисту), суд не має можливості надати оцінку відповідним доводам позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Пунктами 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Визначаючи предмет та підстави позову у даній справі, позивач посилався на вчинення відповідачем неправомірних дій щодо передання земельної ділянки, орендованої позивачем, без попереднього вилучення останньої в оренду іншим юридичним особам, в наслідок чого позивач був позбавлений можливості здійснювати власну господарську діяльність, що потягнуло за собою виникнення ТОВ "Зерноком Херсон Агро" неодержаного доходу.

Тобто, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму упущеної вигоди, яка за вирахуванням саме розміру орендної плати становить 4 932 302,00 грн.

До того ж, у позовних вимогах позивач не просить окремо стягнути з відповідача суму орендної плати у розмірі 335 540,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, суд не має права вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача суму орендної плати у розмірі 335 540,00 грн., яку позивач не просить, оскільки вона є частиною витрат останнього при розрахунку ТОВ "Зерноком Херсон Агро" заявленої у цьому позові суми упущеної вигоди.

Отже, аргументи позивача стосовно сплати ТОВ "Зерноком Херсон Агро" протягом 2019-2020 р.р. орендної плати, загальна сума якої становить 335 540,00 грн. та є прямими збитками Товариства є самостійною та достатньою підставою для обґрунтування позовних вимог щодо відповідного стягнення.

Оскільки в межах позову клопотання про вихід за межи позовних вимог не заявлено, суд за власною ініціативою не може розглядати питання щодо стягнення з Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області 335 540,00 грн., яка була сплачена позивачем у якості орендної плати за договором оренди від 08.11.2016р., оскільки згідно із ч.ч.3, 4 ст. 13 та ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо невиконання судом першої інстанції процесуального обов`язку не базуються на вимогах чинного законодавства, оскільки позивач самостійно обирає спосіб захисту порушеного права, а змінивши предмет спору у даній справі за своєю ініціативою, суд при ухваленні рішення вийшов би за межі позовних вимог, що суперечить ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 21.05.2021 у справі №923/1435/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст складено 30.09.2021.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.

Враховуючи припинення відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, надіслати копію цієї постанови від 29.09.2021р. у справі №923/1435/20 на електронні адреси, зазначені учасниками справи (згідно з наявної в матеріалах справи інформації).