УХВАЛА
28 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/5093/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Вронська Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 (головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.)
у справі №904/5093/20
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про стягнення коштів, що підлягають розподілу за результатами ліквідації юридичної особи в розмірі 61890, 21 грн,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") про стягнення суми основного боргу, що становить залишок на поточному рахунку, що підлягає розподілу між засновниками у розмірі 52359,00 грн, три проценти річних у розмірі 3915,14 грн, інфляційні втрати у розмірі 5580,07 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 12.01.2021 у справі №904/5093/20 в задоволенні позову відмовив.
Центральний апеляційний господарський суд постановою від 19.07.2021 скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/5093/20, позовні вимоги задовольнив.
АТ "Альфа-Банк" 12.08.2021 (згідно з даними на поштовому конверті) звернулось через суд апеляційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить: (1) скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі №904/5093/20, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/5093/20 залишити в силі; (2) зупинити виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі №904/5093/20.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.09.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Губенко Н.М.
Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/5093/20 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Губенко Н.М.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.09.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Вронська Г.О.
Перевіривши касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 61890, 21 грн. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень позов у даній справі подано в 2020 році. Отже справа є малозначною, оскільки на момент звернення з цією позовною заявою ціна позову не перевищувала ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (210200,00 грн).
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких посиланням на відповідні обставини, судове рішення у малозначній справі може бути предметом касаційного оскарження.
В обґрунтування касаційної скарги АТ "Альфа-Банк" зазначає про те, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано висновків, викладених в постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частина друга статті 287 ГПК України).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України не є доводом, який у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків , який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
Також скаржник посилається на те, що справа має виняткове значення для останнього (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
Втім скарга не містить належного обґрунтування того, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Наведені скаржником обставини не свідчать про доведеність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки саме власне твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для останнього, не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Використання оціночних чинників, зокрема таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
З огляду на відсутність належного обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Альфа-Банк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі №904/5093/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі №904/5093/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. М. Баранець
Г. О. Вронська
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2021 |
Оприлюднено | 01.10.2021 |
Номер документу | 99999992 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бакуліна С. В.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні