Постанова

від 22.09.2021 по справі 362/196/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 362/196/15

провадження № 61-2916св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та головного управління Держземагентства у Київській області, правонаступником якого є головне управління Держгеокадастру у Київській області,

відповідачі: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 та адвоката Кобилецького Вячеслава Вікторовича на постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в складі колегії суддів Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи

У січні 2015 року керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держземагентства у Київській області, ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України звернулась до суду з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що ДП ДСВ ІФРГ НАН України 20 травня 2002 року отримало державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102. Рішенням господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року у справі № 18/595-08 позов Глевахівської селищної ради Київської області задоволено та припинено право постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у ДП ДСВ ІФРГ НАН України земельну ділянку та визнано недійсним державний акт на право користування землею, виданий ДП ДСВ ІФРГ НАН України . У подальшому Глевахівська селищна рада Київської області здійснювала розпорядження землями, вилученими у ДП ДСВ ІФРГ НАН України на підставі рішення господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року.

Позивач зазначав, що рішенням Глевахівської селищної ради Київської області від 23 лютого 2010 року № 851-34-V передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101 та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 328336, яка знаходиться в межах земель, що перебували в постійному користуванні ДП ДСВ ІФРГ НАН України . Разом з цим, рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року у справі № 18/595-08/17/4 задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року за нововиявленими обставинами, рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Глевахівської селищної ради Київської області відмовлено. За таких обставин прокурор уважав, що Глевахівська селищна рада Київської області, прийнявши рішення від 23 лютого 2010 року № 851-34-V у частині надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, діяла за відсутності передбачених законом повноважень.

Указував, що 29 травня 2010 року ОСОБА_3 відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , який, у свою чергу, відчужив її ОСОБА_2 .

З огляду на викладене позивач просив суд:

- визнати недійсним рішення Глевахівської селищної ради Київської області від 23 лютого 2010 року № 851-34-V у частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 29 квітня 2010 року на ім`я ОСОБА_3 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 листопада 2014 року № 16974661 за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказану земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Лебідь-Гавенко Г. М. від 29 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час прийняття Глевахівською селищною радою Київської області рішення про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки така земля за ДП ДСВ ІФРГ НАН України в управлінні Держкомзему у Васильківському районі Київської області не обліковувалась, а тому рішення відповідачем прийнято з дотриманням вимог земельного законодавства. При цьому позивач не довів факт накладення спірної земельної ділянки на землі ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено:

- визнано незаконним та скасовано рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 23 лютого 2010 року № 851-34-V у частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101, розташованої по АДРЕСА_1 ;

- визнано недійсним державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 , серії ЯК № 328336 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 , та скасовано його державну реєстрацію;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 05 листопада 2014 року № 16974661 за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку;

- витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ДП ДСВ ІФРГ НАН України земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач довів належними письмовими доказами факт виділення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за рахунок земель ДП ДСВ ІФРГ НАН України . При цьому ОСОБА_3 набув права власності на спірну земельну ділянку, яка перебувала у користуванні ДП ДСВ ІФРГ НАН України , незаконно, оскільки ця земельна ділянка не була вилучена у встановленому законом порядку. Передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення і відноситься до особливо цінних земель (землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів), її цільове призначення у встановленому законом порядку не змінювалось, а відтак рішення Глевахівської селищної ради Київської області від 23 лютого 2010 року № 851-34-V у частині передачі ділянки у власність ОСОБА_3 та видача на його ім`я державного акту на право власності на земельну ділянку суперечить вимогам закону та порушує права держави. Суд зазначив, що хоча ОСОБА_2 і є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки придбав її за відплатним договором у ОСОБА_1 , однак ця земельна ділянка підлягає витребуванню у нього, оскільки була отримана у власність ОСОБА_3 на підставі незаконного рішення селищної ради.

Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, однак суд апеляційної інстанції у своєму судовому рішенні взагалі не надав оцінки такій заяві та не вирішив її по суті, що є процесуальним обов`язком суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково:

- визнано недійсним рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд та для ведення особистого селянського господарства від 23 лютого 2010 року № 851-34-V в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 ;

- витребувано на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області та ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101 площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд виходив із обґрунтованості позовних вимог прокурора про визнання недійсним рішення селищної ради та витребування земельної ділянки з володіння її останнього набувача. Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доводам ОСОБА_2 щодо пропуску прокурором позовної давності, зробив висновок про те, що з урахуванням пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких Законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства № 4176-ІV від 20 грудня 2011 року позовна давність позивачем не пропущена. При цьому позивачі дізналися про порушення прав держави у 2015 році після пред`явлення прокурором позову в інтересах держави.

Аргументи учасників справи

11 лютого 2021 року ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кобилецький В. В. подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду , в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив оскаржене судове рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що на момент набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку будь-які землі за ДП ДСВ ІФРГ НАН України в ГУ Дерземагентства у Київській області не обліковувались. Крім того, висновок суду апеляційної інстанції про накладення земельної ділянки відповідача на землі ДП ДСВ ІФРГ НАН України ґрунтується на припущеннях. Указував, що оскаржене судове рішення є втручанням у право добросовісного набувача земельної ділянки на право мирного володіння майном. Зазначав, що апеляційний суд не мотивував висновок про дотримання прокурором позовної давності, а також не звернув увагу на відсутність у прокурора права на звернення до суду з позовом.

У червні 2020 року Києво-Святошинська місцева прокуратура та прокуратура Київської області подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Зазначають, що апеляційний суд повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про незаконне вибуття земельної ділянки з власності держави, а також про дотримання прокурором строків звернення до суду та наявність у нього повноважень пред`являти позов в інтересах держави.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року справа призначена до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України , є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 20 квітня 2020 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо їх застосування в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року в справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року в справі № 609/240/18, від 01 листопада 2018 року в справі № 910/18770/17, від 05 листопада 2018 року в справі № 910/4345/18, від 05 грудня 2018 року в справі № 923/129/17, від 23 січня 2020 року в справі № 916/2128/18, від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16, від 17 жовтня 2018 року в справі № 362/44/17.

Аналіз змісту та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується відповідачем в частині задоволення позовних вимог прокуратури про визнання рішення селищної ради незаконним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. В частині відмови в задоволенні інших позовних вимог судове рішення в касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 20 травня 2002 року Глевахівська селищна рада Київської області видала ДП ДСВ ІФРГ НАН України державний акт на право постійного користування землею площею 971,2 га, який зареєстровано за № 102.

Рішенням господарського суду Київської області від 31 грудня 200 8 року у справі № 18/595-08 позов Глевахівської селищної ради Київської області задоволено, припинено право постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею у частині користування земельною ділянкою, площею 387,19 га та скасовано його державну реєстрацію.

Рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року у справі № 18/595-08/17/4, яке набрало законної сили, задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року, рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Глевахівської селищної ради Київської області відмовлено.

Рішенням Глевахівської селищної ради Київської області від 23 лютого 2010 року № 851-34-У ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .

18 травня 2010 року на ім`я ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 328336, кадастровий номер 3221455300:03:008:0101.

Згідно з листом управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області від 11 грудня 2014 року № 5221/01-1 відповідно до державної статистичної звітності на території Васильківського району з 2002 року до 2008 року за ДВГ НААУ обліковувались землі загальною площею

971,2100 га. Упродовж 2009-2010 років координати земельних ділянок площею 387,19 га Глевахівською селищною радою Київської області до управління Держкомзему у Васильківському районі не подавались.

Відповідно до листа управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області від 05 січня 2015 року № 10-1009-0.2-2/2-15 земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101 має перетин із ділянкою державного підприємства.

Згідно листа Головного управління Держземагентства у Київській області

від 13 березня 2015 року № 10-10-0.3-4058/2-15, виданого на запит прокурора

від 25 лютого 2015 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101 входить до меж ділянки ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

29 травня 2010 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим номером

1100 посвідчено договір купівлі-продажу, на підставі якого право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого

05 листопада 2014 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0101 відчужено ОСОБА_2 , право власності на яку за останнім зареєстровано 05 листопада 2014 року, індексний номер 29044701.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року в справі № 372/3320/19 (провадження № 61-17775св20) зроблено висновок, що земельна ділянка, яка відведена на підставі оспорюваного розпорядження Обухівської РДА від 19 січня 2009 року у власність ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу від 24 квітня 2013 року відчужена ОСОБА_1. Заступник прокурора позовних вимог до ОСОБА_2 не пред`явив, клопотання про залучення його до участі в справі як співвідповідача не заявляв, а тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 19 січня 2009 року № 50 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 11 громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Красненської сільської ради в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,99 га внаслідок неналежного складу співвідповідачів. З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, в задоволенні вказаних вимог слід було відмовити з цих підстав. Відповідно, в задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки від ОСОБА_1 слід було відмовити внаслідок того, що вона є похідною від визнання недійсним розпорядження Обухівської РДА .

У справі, що переглядається, прокурор позовних вимог до ОСОБА_3 , якому спірна земельна ділянка передана у власність на підставі оспорюваного в цій справі рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 23 лютого 2010 року № 851-34-V, не пред`явив, клопотань про залучення вказаної особи до участі у справі як співвідповідача не заявляв, а тому в задоволенні позовної вимоги про визнання рішення селищної ради недійсним слід було відмовити в зв`язку з неналежним складом співвідповідачів. В задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння слід відмовити внаслідок того, що вона є похідною від визнання недійсним рішення селищної ради.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1 , 3 , 4 , 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року в справі № 372/3320/19 (провадження № 61-17775св20), колегія суддів уважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову апеляційного суду в частині задоволення позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави, про визнання рішення селищної ради недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - скасувати, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вказаних позовних вимог - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги з Києво-Святошинської місцевої прокуратури на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 986,04 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та адвоката Кобилецького Вячеслава Вікторовича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 рокув частині задоволення позовних вимог керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та головного управління Держгеокадастру у Київській області до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння скасувати.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та головного управління Держгеокадастру у Київській області до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення селищної ради та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови .

Стягнути з Києво-Святошинської місцевої прокуратури на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, в розмірі 986,04 грн.

Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов