Постанова

від 28.09.2021 по справі 214/4307/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/738/21 Справа № 214/4307/18 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року м.Кривий Ріг

справа № 214/4307/18

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Голуб О.О.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 21 липня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, ТОВ Огнєупорспєцстрой про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом.

26 лютого 2019 року позивачем було змінено позов та з кола відповідачів виключено ТОВ Огнєупорспєцстрой .

В обґрунтування зміненого позову зазначено, що позивач є сином ОСОБА_2 , який працював у ТОВ Огнєупорспєцстрой та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ним 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на ТОВ Огнєупорспєцстрой .

За результатами проведеного спеціальною комісією розслідування було складено Акт за формою Н-5, в якому було зазначено, що такий випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки згідно висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР № 1119 від 20.06.2014 року причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена травма голови та грудної клітки на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переломами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії та враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів.

Проте, з такими висновками позивач не погодився, оскільки вони були зроблені комісією на підставі лише припущень проведеної експертизи та без достовірного встановлення наявності причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про скасування вказаного Акту.

Так, згідно висновку №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, проведеної КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі постанови старшого слідчого СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.05.2016 року, причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла. Між тим, комісією у вказаному висновку було відмічено, що будь-яких проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було.

Наказом по Головному управлінню Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області від 07.09.2016 року № 287-р за заявою позивача було призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30 травня 2014 року із ОСОБА_2 .

Згідно акту форми Н-5 від 16.06.2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой , причиною настання нещасного випадку із ОСОБА_2 є психофізіологічна причина: незадовільний стан здоров`я, при цьому технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, а відтак комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Однак позивач вважає, що такі висновки були зроблені комісією на підставі висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року в частині встановлення у потерпілого інфаркту міокарду, проте такий висновок був спростований висновком № 143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, а відтак висновок комісії щодо причин нещасного випадку, а саме незадовільний стан здоров`я ОСОБА_2 було зроблено на підставі недостовірних даних, які не можуть бути покладені в основу результатів розслідування.

На підставі наведеного вище, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати нещасний випадок, що стався з вогнетравником Товариства з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой ОСОБА_2 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин, який призвів до його смерті таким, що пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з чим скасувати Акт форми Н-5 від 16.06.2017 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой .

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року позов задоволено.

Визнано нещасний випадок, що стався з вогнетравником Товариства з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой ОСОБА_2 30 травня 2014 року о 11 годині 52 хвилин, який призвів до його смерті таким, що пов`язаний з виробництвом.

Скасовано Акт форми Н-5 від 16.06.2017 року проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой .

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача з тих підстав, що за результатами спеціального розслідування було складено Акт за формою Н-5 від 16.06.2017 року, який був підписаний всіма членами комісії без зауважень чи окремих думок та комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, ознайомившись із документацією, відповідями КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР про причини смерті та інформацією по розслідуванню кримінального провадження від 04.06.2014 року, фотографіями місця, де стався нещасний випадок, результатами аналізу повітря на місці нещасного випадку, з`ясувавши причини і обставини нещасного випадку дійшла до висновку, що нещасний випадок з вогнетривником ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Крім того, для визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, необхідно, щоб погіршення стану здоров`я працівника відбулось внаслідок дії небезпечного виробничого фактору чи середовища в процесі виконання ним трудових обов`язків, що підтверджено медичним висновком. Проте, комісія комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку не виявила шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що могли привести до раптового погіршення стану здоров`я та привести до падіння ОСОБА_2 та отримання ним травм, та особи, дія або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку також не встановлені.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - Олійник В.М., в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач є сином ОСОБА_2 , який працював у ТОВ Огнєупорспєцстрой бригадиром вогнетравників, з яким 30 травня 2014 року, під час знаходження на своєму робочому місті, при виконанні своїх трудових обов`язків, стався нещасний випадок, в результаті чого останній отримав чисельні травми та, будучи госпіталізованим до КЗ Криворізька міська клінічна лікарня №2 ДОР , помер у відділенні політравми 04 червня 2014 року (а.с.45-51).

ТОВ Огнєупорспєцстрой було проведено розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року з ОСОБА_2 , який працював у ТОВ Огнєупорспєцстрой бригадиром вогнетравників, результати якого були викладені в Акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку, складеного 03 вересня 2014 року за формою Н-5, з висновками про те, що такий нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки згідно висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена травма голови та грудної клітки на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переламами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії та враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, експерт вважала, що стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів (а.с.6-10).

Проте, згідно Акту судово-медичного дослідження (гістологічного) № 4858, проведеного у відділенні судово-медичної гістології КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі направлення лікаря судово-медичного експерта КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР відділення комісійних експертиз Паксютової Т.В., по факту смерті ОСОБА_2 , враховуючи розміри, розташування, клітинно-тканинний склад, морфологічну картину, патологічні зміни, що виявлені у досліджених об`єктах серця не можуть мати травматичний характер і виникли до моменту травми (падіння), до 30 травня 2014 року. Морфологічні зміни, що свідчили б про наявність інфаркту міокарда, не визначаються (а.с.15-17).

Згідно висновку № 143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, проведеної КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі постанови старшого слідчого СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.05.2016 року, причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла. Між тим, комісією у вказаному висновку було відмічено, що якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було (а.с.24-36).

Наказом Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області від 07.09.2016 року № 287-р було призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30 травня 2014 року із ОСОБА_2 за результатами проведення якого було складено Акт форми Н-5 від 16.06.2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой , згідно якого причиною настання нещасного випадку із ОСОБА_2 є психофізіологічна причина: незадовільний стан здоров`я, при цьому технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, а відтак комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Звертаючись до суду з позовом про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом позивач посилався на те, що висновки комісії з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30 травня 2014 року із ОСОБА_2 за результатами проведення якого було складено Акт форми Н-5 від 16.06.2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой були зроблені комісією на підставі висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року в частині встановлення у потерпілого інфаркту міокарду, проте такий висновок було спростовано висновком № 143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, а відтак висновок комісії щодо причин нещасного випадку, а саме незадовільний стан здоров`я ОСОБА_2 було зроблено на підставі недостовірних даних, які не можуть бути покладені в основу результатів розслідування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що нещасний випадок із ОСОБА_2 трапився у робочий час, під час перебування його на робочому місці та при виконанні трудових обов`язків, а висновком № 143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи встановлено причинний зв`язок між подією та отриманими травмами ОСОБА_2 , від яких останній і помер, інших доказів, які б спростували висновки зазначеної експертизи суду не надано, а тому нещасний випадок, який стався із ОСОБА_2 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин, слід визнати таким, що пов`язаний з виробництвом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст. 171 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України Про охорону праці .

Відповідно до ст.22 Закону України Про охорону праці , роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, відповідно до Положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі - Порядок №1232, який діяв з 01 січня 2012 року до 17 квітня 2019 року, тобто був чинним на момент виникнення правовідносин сторін).

Згідно положень пункту 7 Порядку № 1232, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що

сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під часвиконання ним трудових (посадових) обов`язків. До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

Відповідно до пунктів 10 та 11 зазначеного Порядку №1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний протягом доби утворити комісію з проведення розслідування нещасного випадку у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. До складу такої комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.

Пунктом 14 Порядку № 1232 передбачено, що Комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

Крім того, згідно пункту 23 Порядку № 1232, нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік, згідно з цим Порядком, протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

Пунктом 15 Порядку №1232 передбачені обставини, за якими нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом. Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов`язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємствомсамостійно або за рішенням органів управління за наявностівідповідного розпорядження роботодавця; ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об`єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця; перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов`язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища; прямування потерпілого до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об`єкта за дорученням роботодавця; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком; скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів; оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов`язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів; одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов`язків, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров`я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку; перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час перебування на території підприємства у зв`язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов`язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов`язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, визначений у додатку 6.

Пунктом 16 Порядку№1232 визначено перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом. Зазначені переліки є вичерпними.

Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, є: перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи, відповідно до вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Зі змісту пунктів 14-16 Порядку №1232 вбачається, що з`ясування обставин і причин нещасного випадку, обстеження місця настання нещасного випадку, одержання письмових пояснень потерпілого та свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, складання Акта розслідування нещасного випадку за формою Н-1, належить до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку.

У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

Пунктом 54 Порядку №1232 передбачено, що рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено у судовому порядку у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім`ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого Акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ).

Таким чином, на законодавчому рівні право висловлювати незгоду з висновками роботи спеціальної комісії серед інших надано також потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, шляхом оскарження у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 травня 2014 року з ОСОБА_2 , який працював у ТОВ Огнєупорспєцстрой бригадиром вогнетравників, під час знаходження на робочому місті, при виконанні трудових обов`язків, стався нещасний випадок, в результаті чого останній отримав чисельні травми та, будучи госпіталізованим до КЗ Криворізька міська клінічна лікарня №2 ДОР , помер у відділенні політравми 04 червня 2014 року.

Згідно висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року, причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена травма голови та грудної клітки на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переломами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії та враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, експерт вважала, що стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів (а.с.6-10).

Однак, згідно Акту судово-медичного дослідження (гістологічного) № 4858, проведеного у відділенні судово-медичної гістології КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі направлення лікаря судово-медичного експерта КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР відділення комісійних експертиз Паксютової Т.В., по факту смерті ОСОБА_2 , враховуючи розміри, розташування, клітинно-тканинний склад, морфологічну картину, патологічні зміни, що виявлені у досліджених об`єктах серця не можуть мати травматичний характер і виникли до моменту травми (падіння), до 30 травня 2014 року. Морфологічні зміни, що свідчили б про наявність інфаркту міокарда, не визначаються (а.с.15-17).

Крім того, згідно висновку № 143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, проведеної КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі постанови старшого слідчого СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.05.2016 року, причиною смерті ОСОБА_2 стала сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла. Між тим, комісією у вказаному висновку було відмічено, що якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було (а.с.24-36).

Однак, комісія з повторного спеціального розслідування вказаного нещасного випадку дійшла хибного висновку, що нещасний випадок, що стався із ОСОБА_2 при виконанні ним трудових обов`язків, не пов`язаний з виробництвом, приймаючи до уваги висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР № 1119 від 20.06.2014 року, зокрема стосовно того, що перед травмуванням стан здоров`я постраждалого погіршився, враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін його серцево-судинної системи - інфаркт міокарду, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, що могло привести до втрати координації його рухів та як слідство, неконтрольованого падіння, яке і спричинило травмування ОСОБА_2 , оскільки зазначене не є встановлений фактом, а є лише припущенням експерта, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім того, зазначений висновок спеціаліста спростовується Актом судово-медичного дослідження (гістологічного) № 4858, згідно якого морфологічні зміни, що свідчили б про наявність інфаркту міокарда у ОСОБА_2 , не визначаються та висновком експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, згідно з яким, якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було, а причиною його смерті стала сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла.

На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки матеріалами справи підтверджено, що нещасний випадок, який стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин із ОСОБА_2 під час перебування ним на своєму робочому місці та при виконанні трудових обов`язків, не містить обставин, визначених п. 16 вказаного Порядку, за наявності яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, натомість містить обставини, за наявності яких нещасний випадок відповідно до п. 15 Порядку визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що за результатами спеціального розслідування було складено Акт за формою Н-5 від 16.06.2017 року, який був підписаний всіма членами комісії без зауважень чи окремих думок та комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, ознайомившись із документацією, відповідями КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР про причини смерті та інформацією по розслідуванню кримінального провадження від 04.06.2014 року, фотографіями місця, де стався нещасний випадок, результатами аналізу повітря на місці нещасного випадку, з`ясувавши причини і обставини нещасного випадку дійшла до висновку, що нещасний випадок з вогнетравником ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, так як враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, експерт вважала, що стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів, оскільки такі висновки є хибними та спростовуються Актом судово-медичного дослідження (гістологічного) № 4858, згідно якого морфологічні зміни, що свідчили б про наявність інфаркту міокарда у ОСОБА_2 , не визначаються та висновком експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, згідно якого якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_2 встановлено не було, а причиною його смерті стала саме сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла.

Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що для визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, необхідно, щоб погіршення стану здоров`я працівника відбулось внаслідок дії небезпечного виробничого фактору чи середовища в процесі виконання ним трудових обов`язків, що підтверджено медичним висновком, проте, комісія не виявила шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що могли привести до раптового погіршення стану здоров`я та привести до падіння ОСОБА_2 та отримання ним травм, та не встановила особи, дія або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку також не встановлені, оскільки нещасний випадок, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин із ОСОБА_2 стався зним під час його перебування на своєму робочому місці та при виконанні трудових обов`язків, тому містить достатньо обставини, за наявності яких нещасний випадок, відповідно до п. 15 Порядку, визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанов складено 30 вересня 2021 року.

Головуючий:

Судді: